- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
Справа № 991/6584/21
Провадження 1-кс/991/6683/21
УХВАЛА
27 вересня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
(1)Виклад змісту поданого клопотання
24.09.2021 Вищим антикорупційним судом отримано клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна.
Клопотання обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020.
Прокурор зазначає, що у ході проведення досудового розслідування встановлено, що службові особи Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) діючи за попередньою змовою з особами, які здійснюють контроль за господарською діяльністю ТОВ «Пром Бізнес Груп», ТОВ «Тензасоюзбуд», а також інших суб`єктів господарювання, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинили розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, виділених на реконструкцію нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно - виробничого), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, шляхом укладення та виконання умов договорів підряду із вказаними товариствами на закупівлю робіт із розроблення проектно-кошторисної документації та виконання фактичних робіт щодо реконструкції вищевказаної нежитлової громадської будівлі за завищеною вартістю та в порушення вимог законодавства України у сфері публічних закупівель.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 1192-р до сфери управління ДМС України віднесено будівлю по вул. Павлівська, 29 у м. Київ.
23.12.2015 на виконання вказаного розпорядження Кабінет Міністрів України, спільним наказом ДМС України та Фонду державного майна України № 1973/170 вказану будівлю передано до сфери управління ДМС України.
З метою її реконструкції, у період з 2017 по 2019 роки ДМС України укладено договори № 59 від 07.08.2017, № 106 від 18.12.2017, № 28 від 15.03.2018, № 30 від 19.03.2018, № 72 від 22.08.2019, № 73 від 28.08.2019 з ТОВ «Пром Бізнес Груп»; № 49 від 30.05.2018 з ПМП «МИР» на виготовлення проектно-кошторисної документації на загальну вартість понад 4,5 млн. грн., зокрема: вартість проектних робіт стадії «П» згідно тендерної документації скала: І черга - 1 095 тис. грн.; ІІ черга - 416 тис. грн., ІІІ черга - 1 439 тис. грн.; вартість проектних робіт стадії «Р» згідно тендерної документації: І черга - 341 тис. грн.; ІІ черга - 1 209 тис. грн.
Відповідно до ДСТУ Б Д.1.1 - 7:2013 «Правила визначення вартості проектно - вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» вартість проектних робіт визначається відсотком від вартості будівельно - монтажних робіт, з урахуванням знижуючих коефіцієнтів на стадію проектування, розділи проекту тощо. З урахуванням того, що проект щодо реконструкції є трьохстадійним, розподіл відсотків кожної стадії повинен складати «ЕП» - 20 - 25%, «П» - 30 - 35%, «Р» - 40%.
У той же час, беручи до уваги відповідні коефіцієнти, передбачені зазначеним ДСТУ орієнтовна гранична вартість проектних робіт повинна складати: стадія «П»: І черга - 261 тис. грн.; ІІ Черга - 658,9 тис грн.; ІІІ - черга 120,7 тис. грн.; стадія «Р»: І черга - 366,6 тис. грн., ІІ черга - 922,4 тис. грн.
Таким чином, різниця між передбаченою ДСТУ граничною вартістю та фактично визначеною вартістю проведених закупівель становила орієнтовно 2,2 млн. грн.
Крім того встановлено, що в порушення вимог ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», в результаті можливих антиконкурентних узгоджених дій, службовими особами ДМС України забезпечено перемогу в торгах щодо закупівлі робіт з реконструкції зазначеної нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно - виробничого), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в адміністративну будівлю (ІІ черга) підконтрольного ТОВ «Тензасоюзбуд».
За результатами торгів 14.09.2018 між ДМС України та вказаним товариством укладено договір № 85 загальною вартістю 89 622 тис. грн.
У подальшому з метою розтрати бюджетних коштів розроблено злочинний план, який полягав у проведенні додаткового обстеження та виготовленні звіту, щодо необхідності проведення додаткових робіт з подальшим укладенням, за переговорною процедурою, договору на виконання робіт, фактична потреба у яких відсутня. Після чого, перерахувати грошові кошти на рахунки визначених суб`єктів господарювання. Реалізовуючи вказаний злочинний план, з метою штучного збільшення вартості робіт, службові особи ДМС України за попередньою змовою з особами, які контролюють діяльність ТОВ «Пром Бізнес Груп», ТОВ «Тензасоюзбуд», а також інших суб`єктів господарювання, після початку виконання будівельних робіт ініціювали проведення додаткового обстеження несучих конструкцій будівлі наперед визначеним ДП «Державний науково - дослідний інститут будівельних конструкцій».
З урахуванням рекомендацій зазначеного Державного підприємства підконтрольним ТОВ «Пром Бізнес Груп» здійснено коригування проекту (ІІ черги) в результаті чого вартість робіт збільшено на 44 792 тис. грн.
При цьому з урахуванням положень п. 3.15 ДБН 2.2.3 - 2014, а також п. 7 Дотатку А ДБН 2.2.3 - 2014 проведення додаткового обстеження після початку виконання будівельних робіт може свідчити про цілеспрямоване складання договору, який завідомо не потребує фактичного виконання.
У подальшому, в порушення вимог п. 28 постанови КМУ від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», відповідно до якої замовник має право вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду, голова ДМС України ОСОБА_5 підписав додаткову угоду № 4 до вказаного договору, яка передбачає коригування проекту ІІ черги.
Відповідно, 30.10.2019 в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі», службовими особами ДМС України проведено переговорну процедуру закупівлі, за результатами якої з ТОВ «Тензасоюзбуд» укладено договір № 95 про закупівлю додаткових робіт на вищевказану суму, чим фактично збільшено первинну суму закупівлі на 49 відсотків.
На виконання умов вказаного договору у період з 30.10.2019 по 15.06.2021 ДМС України перераховано на рахунки ТОВ «Тензасоюзбуд» кошти в сумі понад 40 млн. грн.
У подальшому, частину бюджетних коштів шляхом використання ризикових операцій в т. ч. у вигляді надання та повернення фінансової допомоги, перераховано на рахунки інших підконтрольних суб`єктів господарювання, зокрема, ТОВ «ПК Новгород - Сіверський» ЄДРПОУ 41908128, ТОВ «Смарт - ріал», ЄДРПОУ 40764979, ТОВ «Інвест форте», ЄДРПОУ 40999937, ТОВ «Форс Таун» ЄДРПОУ 41107638, ТОВ «Рент ріал» ЄДРПОУ 42584368 та інші, також частину коштів знято готівкою.
Вказаними незаконними діями службових осіб ДМС України у співучасті з іншими особами, які контролюють діяльність зазначених підрядних організацій щодо закупівлі робіт з виготовлення проектно - кошторисної документації та виконання фактичних робіт щодо реконструкції нежитлової громадської будівлі по вул. Павлівська, 29 у м. Києві, державі в особі ДМС України може бути заподіяно шкоду на суму понад 40 млн. грн.
Під час досудового розслідування також встановлено, що суб`єкти господарювання, які виконують роботи в рамках І черги (ТОВ «Уліс Сістемс») та ІІІ черги (ТОВ «Будівельна компанія Фемос») реконструкції зазначеної будівлі, також можуть бути пов`язаними з особами, які контролюють господарську діяльність ТОВ «Тензасоюзбуд» та ТОВ «Пром Бізнес Груп», а роботи, які фактично ними виконуються за окремими Локальними кошторисами можуть дублюватися з ремонтними роботами по ІІ черзі реконструкції. Більше того, досудовим розслідуванням встановлено, що проведенню робіт із реконструкції по І, ІІ, ІІІ черзі корпусу лабораторно-виробничого за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 29, передували роботи з ремонту системи опалення, електрообладнання, покрівлі, в той же час придбавалися послуги з виготовлення проектно-кошторисної документації на ці роботи. Зазначені роботи та послуги придбавалися без використання електронної системи торгів (за спрощеною процедурою) у ТОВ «Тензасоюзбуд» та ТОВ «Пром Бізнес Груп» (Договір № 84 від 22.11.2017, Договір № 92 від 07.12.2017, Договір № 87 від 04.12.2017, Договір № 104 від 18.12.2017, Договір № 103 від 18.12.2017, Договір № 111 від 20.12.2017).
Існують обґрунтовані підстави вважати, що ремонтні роботи, які проводилися цими ж суб`єктами господарювання на вказаному об`єкті реконструкції можуть дублюватися з роботами, які наразі виконуються в рамках І, ІІ та ІІІ черги реконструкції.
Також у ході досудового розслідування здобуто відомості, які свідчать, що кошторисна вартість об`єкту реконструкції є штучно завищеною, за рахунок внесення до неї завідомо недостовірних відомостей про об`єми робіт. Так, загальна площа будівлі за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 29 складає 4072 кв.м. Як вбачається з інформації Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон) (лист Мінрегіону від 17.10.2018 № №7/15.3/10900 - 18) вартість будівництва 1 кв. м. адміністративних будівель на 2018 - 2019 роки становить 21 687 грн. за кв. м. Тобто з урахуванням площі будівлі загальна вартість будівництва повинна складати близько 88 млн. грн.
У той же час загальна сума бюджетних коштів вже перерахованих на користь підрядних організацій в рамках І, ІІ та ІІІ черги реконструкції складає близько 210,7 млн. грн. Зазначене свідчить про причетність до скоєння кримінального правопорушення не лише службових осіб ДМС та осіб, які контролюють діяльність окремих суб`єктів господарювання, а й представників технагляду, які залучені на договірних засадах до надання послуг зі здійснення технічного нагляду за виконанням робіт щодо реконструкції, зокрема, ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Управління будівельними проектами «Будінвестконсалт», ФОП ОСОБА_7 .
Прокурор зазначає, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетна ОСОБА_8, яка могла забезпечувати функціонування діяльності суб`єктів господарювання, господарська діяльність яких контролюється ОСОБА_9, зокрема, ТОВ «Тензасоюзбуд», ТОВ «Пром Бізнес Груп» та інших, на прохання зазначених осіб могла виготовити проектно-кошторисну документацію щодо реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого) розташованої за адресою: АДРЕСА_1, до якої внести завідомо недостовірні відомості щодо кошторисної вартості об`єкту реконструкції, умисно завищивши її. Наявні відомості свідчать про те, що ОСОБА_8 також могла виготовляти проектно-кошторисну документацію на виконання додаткових робіт з другої черги. Вказані обставини також дають підстави вважати, що ОСОБА_8 могла виготовити проектно-кошторисну документацію і для виконання ремонтних робіт з ремонту системи опалення, електрообладнання, покрівлі по вказаному об`єкту реконструкції.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_8 є фізичною особою підприємцем та водночас директором ТОВ «СТАРБУДПРОЕКТ», ЄДРПОУ 37858259. До основних видів діяльності вказаного Товариства відноситься і діяльність у сфері архітектури. На час вчинення кримінального правопорушення вона також була фізичною особою - підприємцем та директором вказаного товариства. Відомості щодо інженера - проектувальника ОСОБА_8 також містяться і в порталі електронної системи у сфері будівництва, що свідчить про можливий її досвід у вказаній сфері. При цьому вказану проектно - кошторисну документацію ОСОБА_8 могла виготовляти неофіційно.
Так, 22.09.2021 детективом НАБУ на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2021 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8, у ході якого тимчасово вилучено ноутбук марки ASUS моделі K55VD-SX760H № D4NOCV21970715F та мобільний телефон Redmi Note 7 (НОМЕР_2), якими користується ОСОБА_8, для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження та входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку (тобто вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду) для подальшого надання разом із інформацією, що на них міститься, для проведення експертного дослідження, а також вони є засобами та знаряддями вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, з урахуванням попереднього огляду вилучених речей, як вказує прокурор, у органу досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави вважати, що вказані мобільних телефон та ноутбук являються комунікаційними пристроями особи, під час обговорення, узгодження дій фігурантів кримінального правопорушення, а також зберігають інформацію, якою користуються фігуранти під час скоєння кримінального правопорушення, а тому мають значення для кримінального провадження, а також являються засобами та знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Зазначені речі та документи самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться в них за своїм змістом використовуються як докази події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, розміру завданої шкоди та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування.
23.09.2021 постановою детектива вилучені в ході обшуку ручі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні у відповідності до ст. 98 КПК, тому що вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
23.09.2021 постановою детектива призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
У зв`язку з усім зазначеним прокурор просить накласти арешт на вилучене майно з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
(2) Позиції учасників провадження
Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про арешт підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Надав доручення від прокурора на участь у судовому засіданні. Додатково просив долучити до матеріалів клопотання документи, що підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, про яке зазначається у клопотанні.
У судове засідання належним чином повідомлена про дату та час розгляду клопотання ОСОБА_8 не прибула, про відкладення розгляду не просила.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 172 КПК, неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (перший абзац частини 3 ст. 170 КПК).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:
-правову підставу для арешту майна;
-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
-наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених у попередніх абзацах норм КПК вбачається, що арешт майна можливо застосувати якщо:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2)майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати;
3)мобільний телефон, ноутбук є тими видами майна, на які може бути накладено арешт;
4)це майно є речовим доказом;
5)буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
6)наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить наступні висновки щодо кожного з них.
(3.1) Прокурором доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Частина п`ята статті 191 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинені в особливо великих розмірах.
Згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України у ст. 191 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
У клопотанні прокурора наведені відомості про обставини вчинення злочину, які в сукупності з наданими детективом поясненнями та доданими до клопотання матеріалами дають слідчому судді підстави для висновку, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення про яке зазначається у клопотанні.
Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів у копіях, зокрема:
1)протоколу огляду від 16.06.2021: оглянуто відомості з офіційного веб-порталу Верховної ради України, згідно з якими будівлю по АДРЕСА_1 віднесено до сфери управління ДМС України;
2)протоколу огляду від 09.06.2021: оглянуто інформацію, яка міститься на веб-порталі prozorro.gov.ua, щодо організації закупівель ремонтних робіт будівлі (корпусу лабораторно-виробничого) за адресою: АДРЕСА_1, серед іншого:
-21.07.2017 між ДМС України та ТОВ «Індастріал Констракшн Груп» за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договір № 07/2017-ОБК/55;
-07.08.2017, 18.12.2017, 15.03.2018, 19.03.2018, 28.08.2019, 04.12.2020 між ДМС України та ТОВ «Пром Бізнес Груп» за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договори № 59 (розроблення ПКД/ескізний проект), № 106 (розроблення ПКД/І-ІІ черга стадії «П» (проект), №28 (розроблення ПКД/І черга стадії «Р» (робоча документація), № 30 (розроблення ПКД/ІІ черга стадії «Р» (робоча документація), № 72 (коригування ПКД - додаткові роботи), № 73 (виготовлення ПКД/ІІІ черга, стадія ІІ), №75 (розроблення ПКД/ІІІ черга стадії «Р» (робоча документація);
-22.11.2017,07.12.2017,18.12.2017, 20.12.2017, 14.09.2018, 30.10.2019 між ДМС України та ТОВ «Тензасоюзбуд» за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договори № 84 (розробка ПКД - система опалення), №92 (роботи з модернізації (технічного переоснащення) внутрішньої системи опалення), № 87(розробка ПКД щодо ремонту покрівлі), № 103 (розробка ПКД - модернізація електрообладнання), № 104 (роботи з ремонту покрівлі), № 111 (роботи з ремонту електрообладнання), № 85 (роботи з реконструкції будівлі ІІ черга (в подальшому укладено 17 додаткових угод), № 95 (додаткові роботи з реконструкції будівлі ІІ черга);
-30.05.2018 між ДМС України та МПМ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договір № 49 (розроблення ПКД/ІІ черга стадії «Р» (робоча документація);
-26.06.2018 між ДМС України та ТОВ «Уліс Сістемс» укладено договір № 62 (роботи І черга реконструкції);
-11.07.2018 між ДМС України та ФОП « ОСОБА_6 за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договір № 67 (технагляд І черга реконструкції);
-17.10.2018 між ДМС України та ТОВ «Управління будівельними проектами «Будінвестконсалт» за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договір № 99 (технагляд ІІ черга реконструкції);
-04.07.2019 між ДМС України та ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договір №56 (оцінка технічного стану і експлуатаційної придатності несучих будівельних конструкцій);
-30.11.2020 між ДМС України та ТОВ «Будівельна компанія Фемос» укладено договір № 71 (роботи ІІІ черга реконструкції);
3)протоколу огляду від 15.06.2021: оглянуто інформацію, яка міститься на веб-порталі prozorro.gov.ua, щодо організації закупівель ремонтних робіт будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), серед іншого:
-05.11.2018, 01.08.2019, 04.12.2020 між ДМС України та ТОВ «Пром Бізнес Груп» за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договори № 101 та 65 (авторський нагляд ІІ черга), № 76 (авторський нагляд ІІІ черга);
-04.12.2020 між ДМС України та ФОП « ОСОБА_7 » за результатами допорогової закупівлі укладено договір № 79 (технагляд ІІІ черга реконструкції);
4)протоколу огляду від 24.06.2020: оглянуто кошторисну документацію, яка міститься в порталі prozorro.gov.ua: оглядом тендерів UA-2018-08-13-000294-a та UA-2019-10-09-000369-c, серед іншого встановлено наявність можливих аналогічних найменувань, які дублюються, а також те, що локальні кошториси в рамках договору № 95 на додаткові роботи можуть передбачати роботи, які можуть бути спрямовані на демонтаж попередніх робіт (матеріалів), зазначених у локальних кошторисах в рамках договору 85, а по деяким кошторисам можлива заміна матеріалів;
5)протоколу огляду від 15.06.2021: оглянуто інформацію щодо перерахування бюджетних коштів ДМС України на користь ТОВ «Тезасоюзбуд», ТОВ «Уліс Сістемс», ТОВ «Будівельна компанія Фемос»; загальна сума перерахованих коштів - 210 701 323, 28 грн.;
6)листа ДП «Прозорро» від 11.06.2020 № 206/1356/03: ТО Тензасоюзбуд» та ТОВ «Пром Бізнес Груп» у процедуру закупівлі UA-2018-05-24-000493-b заходили під однією IP-адресою;
7)листи Пенсійного фонду України від 28.04.2020 № 2800-050202-5/13964 та від 26.05.2020 № 2800-050202-8/17060: надано відомості щодо працівників (застрахованих осіб), страхувальниками яких були ТОВ «Тензасоюзбуд», ТОВ «Пром Бізнес Груп», ТОВ «Уліс Сістемс», ТОВ «БКГ-ГРУПП»;
8)іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, описані вище обставини дають можливість зробити висновок, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Воно носять такий ступінь тяжкості, що дає слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
(3.2) Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати.
Арешт задля збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Слідчим суддею встановлено, що мобільний телефон, ноутбук є власністю ОСОБА_8, в якої останні були вилучені під час проведення обшуку у будинку за місцем її проживання. При цьому у протоколі обшуку вона підтвердила належність цих речей саме їй (відповідно до копій протоколу обшуку від 22.09.2021 та ухвали слідчого судді від 06.09.2021 про надання дозволу на обшук).
(3.3) Мобільний телефон, ноутбук є тими видами майна, на які може бути накладено арешт.
Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон, ноутбук. Таке майно є рухомим (ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України). Відтак, на нього, в силу вимог ч. 10 ст. 170 КПК, може бути накладено арешт.
(3.4) Арешт на вилучене майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Мобільний телефон марки Redmi Note 7 та ноутбук марки ASUS були вилучені під час проведення обшуку у будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Слідчим суддею було надано попередній дозвіл на проведення обшуку у цьому приміщенні із метою відшукання, в тому числі, засобів мобільного зв`язку та ноутбуків.
Постановою детектива НАБУ від 23.09.2021 мобільний телефон та ноутбук визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки вони відповідають ознакам, що визначені у ст. 98 КПК.
Оцінюючи вказані мобільний телефон та ноутбук, їх вміст, на предмет відповідності ознакам речового доказу, що визначені у ст. 98 КПК, слідчий суддя виходить з такого.
Цей телефон перебував у безпосередньому користуванні ОСОБА_8, яка, за твердженням сторони обвинувачення, може бути причетною до подій, вказаних у клопотанні прокурора.
Крім того, під час проведення обшуку у будинку за місцем проживання ОСОБА_8 було оглянуто вміст ноутбуку та мобільного телефону. У ході огляду виявлено, що у телефоні та ноутбуці міститься інформація, яка може мати істотне значення для встановлення обставин вчинення описаного у клопотанні прокурора кримінального правопорушення. Зокрема, що на робочому столі ноутбуку ASUS міститься ярлик до каталогу «Документи», при відкритті якого відображається, серед іншого, підкаталог «З-проектирование», у якому відображаються інші підкаталоги. При відкритті каталогу «Матлаб» встановлено, що він містить файли різних форматів із відомостями щодо проектно-кошторисних робіт стосовно реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою АДРЕСА_1, та стосовно виконання окремих робіт за цією ж адресою, а також програмне забезпечення «AVK «Созидатель», що використовується для створення проектно-кошторисних документацій.
Крім того, під час огляду вмісту телефона встановлено, що він містить SMS-повідомлення з номером мобільного зв`язку НОМЕР_1 щодо дій, що виконуються з розробки проектно-кошторисної документації, а також листування з електронними скриньками: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо обставин розроблення проектно-кошторисної документації за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя у цьому контексті також враховує, що постановою детектива НАБУ ОСОБА_10 від 23.09.2021 було призначено комп`ютерно-технічну експертизу щодо вмісту цього телефона та ноутбуку. Експерту, серед іншого, поставлено питання щодо можливої наявності у вмісті телефону, ноутбуку видалених файлів.
Тобто, у таких пристроях можуть міститися видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, що буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Слідчий суддя також враховує те, що з часу вилучення пристроїв до часу прийняття рішення стосовно арешту майна минув незначний проміжок часу.
Варто також зазначити, що в сучасних реаліях майже уся комунікація між особами здійснюється за допомогою мобільного зв`язку, шляхом використання електронної пошти, в тому числі месенджерів, встановлених на такі пристрої, а відтак збереження мобільних телефонів, ноутбука є необхідною умовою для здійснення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з метою встановлення ключових обставин у провадженні.
Тому, на думку слідчого судді, наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
(3.5) Завдяки арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням.
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження обґрунтованою є можливість видалення листування, адресатів, телефонних дзвінків, документів, програм тощо що містяться у мобільному телефоні, ноутбуці, а також приховування чи знищення самих пристроїв.
(3.6) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є обтяжливими для нього. Мобільні телефони, ноутбук не є занадто вартісним майном, за необхідності інформацію з нього можна скопіювати з так званого хмарного сховища або ж у НАБУ.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, знищення майна, яке є речовими доказами.
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. При цьому, такі обмеження власності на майно не перешкоджають здійсненню звичайної господарської діяльності.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання прокурора ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити;
2.Накласти арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на майно, вилучене 22.09.2021, під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2, а саме:
-ноутбук марки ASUS моделі K55VD-SX760H № D4NOCV21970715F, яким користується ОСОБА_8 ;
-мобільний телефон Redmi Note 7 (НОМЕР_2), яким користується ОСОБА_8 .
3.Ухвала про арешт виконується негайно.
4.Копію цієї ухвали вручити/надіслати детективу та власнику майна невідкладно.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
На ухвалу слідчого судді впродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 01.10.2021 о 16:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1