Document No. 100157469

Справа № 991/6762/21

Провадження 1-кс/991/6864/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 жовтня 2021 року Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участі секретаря судового засідання Яроша О.М., прокурора Іванющенка О.А., підозрюваного ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирка Богдана Миколайовича, про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, щодо

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КПК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14 вересня 2020 року та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду 30 вересня 2021 року надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирка Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14 вересня 2020 року (далі - Кримінальне провадження).

2.Клопотання обґрунтоване тим, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у Кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

3.З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що орган досудового розслідування вважає встановленим таке.

3.1.Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року № 643-р ОСОБА_3 призначено Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр).

3.2. ОСОБА_1 10 червня 2020 року, маючи на меті увійти в довіру до призначеного на посаду Голови Держгеокадастру ОСОБА_3 , зателефонував йому та запропонував зустрітися для обговорення робочих питань. Під час зустрічі повідомив ОСОБА_3 про те, що раніше він мав знайомства з керівництвом Держгеокадастру, окремими із працівників правоохоронних органів, які, за потреби, разом із ОСОБА_1 сприятимуть ОСОБА_3 у реалізації своїх повноважень як Голови Держгеокадастру. У ході наступної зустрічі ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 призначити на посаду керівника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області) ОСОБА_2 .

3.3.Наказом Голови Держгеокадастру ОСОБА_3 № 149-то від 08 липня 2020 року ОСОБА_2 призначено на посаду виконувача обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області. Після цього ОСОБА_1 зрозумів, що у нього із ОСОБА_3 можуть скластися довірливі стосунки на постійній основі. Він декілька разів зустрічався з ОСОБА_3 у його робочому кабінеті в Держгеокадастрі за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, де рекомендував призначити останньому на посади в центральному апараті Держгеокадастру і його територіальних управліннях раніше знайомих ОСОБА_1 осіб.

3.4.Під час зустрічі ОСОБА_3 із ОСОБА_1 06 вересня 2020 року останній повідомив йому про те, що на території Хмельницької області є значна кількість фермерів, які виявляють бажання отримати через підставних осіб у власність чи користування вже орендовані ними земельні ділянки, для чого в ОСОБА_1 є розроблений механізм оформлення цих ділянок у власність таких громадян з метою їх подальшого переоформлення. 17 вересня 2020 року він повторно висловив ОСОБА_3 пропозицію про те, що фермери мають намір надавати неправомірну вигоду в розмірі від 400 до 800 доларів США. При цьому, як запевнив ОСОБА_3 ОСОБА_1 , він забезпечуватиме передачу частини отриманої від фермерів неправомірної вигоди ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 як виконувач обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області - прийняття в межах повноважень наказів про надання дозволів на розробку проєктів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян. Вказана неправомірна вигода мала б передаватися ОСОБА_3 як Голові Держгеокадастру за фактично вчинення або невчинення ним дій в межах наданої влади чи службових повноважень, зокрема за (1) неприйняття рішень щодо скасування наказів підпорядкованих працівників чи (2) ненадання обов`язкових їм до виконання доручень, у тому числі щодо видачі нових актів про відмову в задоволенні заяв громадян із земельних питань, (3) неприйняття рішень щодо проведення перевірок територіальних органів Держгеокадастру або прийняття необхідних ОСОБА_1 та іншим особами рішень за результатами проведених перевірок територіальних органів Держгеокадастру.

3.5. ОСОБА_1 під час зустрічі з ОСОБА_3 12 жовтня 2020 року повідомив йому про те, що на території Хмельницької області є близько 1 000 га землі, яка у вигляді «500 проєктів» за неправомірну вигоду може бути надана на користь зацікавлених фермерів через виконувача обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_2 . Із останнім ОСОБА_1 , особисто зустрічається раз на два тижні та отримує від нього інформацію у вигляді звітів щодо сум отриманих від фермерів грошових коштів як неправомірної вигоди внаслідок реалізації протиправної схеми. Однак ОСОБА_3 під час цієї зустрічі повідомив ОСОБА_1 , що брати участь в отриманні неправомірної вигоди він не бажає.

3.6. ОСОБА_3 було повторно висловлено ОСОБА_1 16 жовтня 2020 року пропозицію очолити структуру, умовно створену для вирішення за неправомірну вигоду питань, пов`язаних із наданням у власність чи користування земельних ділянок на користь зацікавлених по всій території України осіб за раніше запропонованими ним варіантами, а також з метою вирішення кадрових питань в Держгеокадастрі і забезпечити її функціонування. Згодом, у цей ж день, в одному з ресторанів, розташованому на Солом`янській площі в м. Києві, ОСОБА_2 розповів ОСОБА_3 про кількість прийнятих наказів про за надання у власність на підставних осіб земельних ділянок на території Хмельницької області, а також про осіб, в чиїх інтересах ці рішення приймалися. В свою чергу, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про те, що за прийняття таких рішень ОСОБА_2 щодо виділення у власність 2 га землі ними отримується 1 300 доларів США, частина з яких (300 доларів США) передається працівникам місцевих правоохоронних органів для підтримання існування такої схеми, а інша частина розподіляється між ними та іншими особами. Водночас ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розповіли ОСОБА_3 , що за період обіймання ОСОБА_2 посади виконувача обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ними вже отримано неправомірну вигоду в розмірі 71 100 доларів США, з яких частина передбачена і для ОСОБА_3 та буде згодом йому надана.

3.7. ОСОБА_1 06 листопада 2020 року близько 18:00 год прибув до квартири, у якій проживав ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , де передав останньому частину неправомірної вигоди у розмірі 26 900 доларів США (станом на 06 листопада 2020 року згідно з офіційним курсом НБ України 762 884 гривні), отриманої попередньо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за видачу ним як виконувачем обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наказів про надання дозволів на розробку проєктів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність на підставних осіб після призначення ОСОБА_2 на вказану посаду, тобто за період з 09 липня 2020 року.

3.8.Перебуваючи в м. Хмельницькому з робочих питань ОСОБА_3 зустрівся із заступником Голови Хмельницької ОДА ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . В ході зустрічі останній повідомив ОСОБА_3 про те, що він разом із ОСОБА_1 вже отримали від зацікавлених у виділенні земельних ділянок осіб 164 500 доларів США за період його перебування на посаді виконувача обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, а також запевнив ОСОБА_5 у тому, що вони із ОСОБА_1 мають передати йому грошові кошти в розмірі 75 000 доларів США. Також ОСОБА_2 пред`явив ОСОБА_3 аркуші паперу з реквізитами 536 наказів про надання дозволів на розробку проєктів землеустрою із зазначеними іменами, прізвищами та по батькові осіб, кадастровими номерами і площами земельних ділянок, серед яких містилося 342 накази про надання дозволів на розробку проєктів землеустрою, за які ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 вже одержали 164 500 доларів США та з яких передали 06 листопада 2020 року ОСОБА_3 першу частину неправомірної вигоди у розмірі 26 900 доларів США.

3.9. ОСОБА_1 09 грудня 2020 року близько 8 год 15 хв прибув до квартири ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , де передав йому неправомірну вигоду в розмірі 25 000 доларів США (станом на 09 грудня 2020 року згідно з офіційним курсом НБ України 702 070 гривень) за фактично невчинення ОСОБА_3 жодних дій у межах наданих йому повноважень щодо скасування відповідних наказів ОСОБА_2 , прийнятих за період з 13 вересня 2020 року по 04 грудня 2020 року, або прийняття необхідних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішень за результатами проведених перевірок ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.

3.10.Таким чином, ОСОБА_1 09 грудня повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст. 369 КК України, а 31 травня 2021 року йому вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, тобто у пропозиції та наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає, а також в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

3.11.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 06 лютого 2021 року включно з альтернативою застави у 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 681 600 грн. У зв`язку із внесенням за ОСОБА_1 застави 23 грудня 2020 року його звільнено з-під варти. Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 15 лютого 2021 року, 13 квітня 2021 року, 07 червня 2021 року та 05 серпня 2021 року. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 лютого 2021 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 09 червня 2021 року. Водночас, 02 червня 2021 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження. Окрім того, 30 серпня 2021 року стороні захисту встановлено строк до 25 жовтня 2021 року для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

3.12.В обґрунтування необхідності продовження строку дії обов`язків щодо підозрюваного ОСОБА_1 , прокурор у клопотанні зазначає, що з часу застосування до нього запобіжного заходу та покладання на нього ухвалою слідчого судді обов`язків ризики, встановлені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися та виправдовують застосування покладених на підозрюваного судом обов`язків. На теперішній час продовжують існувати такі ризики: підозрюваний ОСОБА_1 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), а також (2) незаконно впливати на свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). З огляду на це прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2021 року на підозрюваного ОСОБА_1 .

4.Учасники судового розгляду клопотання надали такі пояснення.

4.1.Прокурор САП підтримав доводи, викладені у клопотанні, та просив продовжити підозрюваному ОСОБА_1 строк дії покладених на нього обов`язків, вважаючи, що потреба у їх застосуванні продовжує існувати.

4.2.Підозрюваний висловив позицію про можливість розгляду цього клопотання без захисника. Заперечував проти задоволення клопотання прокурора САП. Вказав, що покладені обов`язки, не надто порушують його звичайний уклад життя.

5.Дослідивши обставини, що викладені в клопотанні та доданих до нього матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до таких висновків.

5.1. ОСОБА_1 31 травня 2021 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, тобто у пропозиції та наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає, а також в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

5.2.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 06 лютого 2021 року включно з альтернативою застави у 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 681 600 грн. У зв`язку із внесенням за ОСОБА_1 застави 23 грудня 2020 року його звільнено з-під варти. Також, 05 серпня 2021 року було задоволено попереднє клопотання прокурора та продовжено до 05 жовтня 2021 року строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , а саме: прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожним викликом; не відлучатись за межі території України (окрім тимчасово окупованих територій та територій, на яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження) без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; -повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_2 та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру; здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон.

5.3.Покладення на підозрюваного одного або декількох обов`язків допускається під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою та за умови, що прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України (ч. 5 ст. 194 КПК України). Вони доповнюють обраний запобіжний захід та не мають самостійного характеру у кримінальному провадженні. Крім цього, строк покладення обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

5.4.З огляду на приписи ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених обов`язків за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

5.5.Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України, конструкція якої передбачає три рівня дослідження слідчим суддею обставин (фактів):

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

5.6.Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 32). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (Murrаy v.United Kingdom, п. 55).

5.7.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме пропозиція та надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає, а також в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

5.8.Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України у формі пропозиції полягає у висловленні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, наміру про надання неправомірної вигоди, у формі надання полягає у передачі особисто або через посередника службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої службовій особі влади чи службового становища службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище є, зокрема, державні службовці, посади яких віднесено до першої або другої категорій, а саме до першої категорії відноситься посада керівника центрального органу виконавчої влади, яким є ОСОБА_3 .

5.9.Слідчий суддя вважає переконливою для цього етапу досудового розслідування версію сторони обвинувачення, що ОСОБА_1 причетний до висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди ОСОБА_3 за фактично вчинення або невчинення ним дій в межах наданої влади чи службових повноважень, зокрема за (1) неприйняття рішень щодо скасування наказів підпорядкованих працівників чи (2) ненадання обов`язкових їм до виконання доручень, у тому числі щодо видачі нових актів про відмову в задоволенні заяв громадян із земельних питань, (3) неприйняття рішень щодо проведення перевірок територіальних органів Держгеокадастру або прийняття необхідних ОСОБА_1 та іншим особами рішень за результатами проведених перевірок територіальних органів Держгеокадастру. Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

5.10.Причетність ОСОБА_1 до подій кримінального правопорушення слідчий суддя встановлює наданими в ході судового розгляду документами:

-заявою про вчинення злочину від 14 вересня 2020 року № Л-14458, відповідно до якої громадянин ОСОБА_1 пропонує ОСОБА_3 як службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище надати йому неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого їй службового становища;

-розподілом обов`язків між Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, його першим заступником та заступниками, затверджений наказом Держгеокадстру від 25 вересня 2020 року № 405;

-розподілом функціональних обов`язків між начальником, першим заступником, заступником начальника та заступником начальника Головного управління - начальником Управління з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затверджений наказом від 12 червня 2017 року № 123;

-положенням про Головне управління Держгеокадстру у Хмельницькій області, затверджене наказом Держгеокадстру від 17 листопада 2016 року № 308;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 15 вересня 2020 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 16 жовтня 2020 року;

-протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 21 жовтня 2020 року № 19/7330 н/т;

-протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 21 жовтня 2020 року № 19/7326н/т;

-протоколом огляду речей від 06-07 листопада 2020 року;

-протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 10 листопада 2020 року;

-протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 12 листопада 2020 року № 19/7954н/т;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 09 листопада 2020 року;

-протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_3 від 16 листопада

2020 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 19 листопада 2020 року;

-протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 19 листопада 2020 року № 19/8151н/т;

-протоколом огляду речей від 09 грудня 2020 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 09 грудня 2020 року;

-висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України від 19 лютого 2021 року № 39/1;

-висновками експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України від 31 березня 2021 року № 6/4, від 07 квітня 2021 року № 8/4 та від 22 квітня 2021 року № 19/4.

5.11.Досліджені відомості переконують слідчого суддю в тому, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення, отже на даному етапі підозра є обґрунтованою. Разом з тим, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

5.12.Слідчий суддя також бере до уваги той факт, що в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлено про підозру, отже воно здійснюється за підозрою конкретних осіб. Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

5.13.Щодо ризиків кримінального провадження, то прокурор зазначає, що ОСОБА_1 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

5.14.Слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж можуть створити загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності настання таких ризиків. У цьому кримінальному провадженні заявлені прокурором ризики заслуговують на увагу.

5.15.Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування). Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Отже, гіпотетична імовірність постановлення суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження строку запобіжного заходу та покладених обов`язків, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності за наявності кримінального провадження, яке розглядається щодо нього Вищим антикорупційним судом. Щодо особистих обставин, то слідчий суддя бере до уваги те, що підозрюваний має достатні майнові ресурси для того, щоб організувати переховування від органів досудового розслідування та суду, а також наявність сталих зв`язків з працівниками правоохоронних органів та окремими народними депутатами України, такими як ОСОБА_6 . Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, подальше застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

5.16.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Оскільки ОСОБА_1 був діючим помічником-консультантом народного депутата України ОСОБА_6 , підтримує ділові відносини з колишнім керівництвом Держгеокадастру та працівниками правоохоронних органів, користуючись впливом яких зможе як особисто, так і через третіх осіб схилити до надання спотворених показань працівниками Держгеокадастру, його територіальних підрозділів, а також самих представників фермерських господарств та інших зацікавлених осіб, які зверталися про вирішеннями цих питань до нього та ОСОБА_2 , а також зважаючи на обставини кримінального провадження, які стали відомі ОСОБА_1 у ході досудового розслідування та враховуючи публічний характер посади, яку обіймає ОСОБА_3 , слідчий суддя констатує високий рівень ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків та його обґрунтованість.

5.17.Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження, які продовжують існувати до цього часу, дає слідчому судді процесуальну можливість продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , на два місяці.

5.18.Слідчий суддя враховує те, що стороні захисту встановлено строк для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування до 25 жовтня 2021 року. Аналіз положень ст. 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК України в їх системному взаємозв`язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 цього Кодексу обов`язки, діють певний, визначений ухвалою суду (слідчого судді) строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі і застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження. Вказівку на обмеження строку запобіжного заходу межами строку досудового розслідування містить лише положення ч. 3 ст. 197 КПК України, яке стосується тримання під вартою. Враховуючи, що станом на даний час триває ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування, після якого буде вирішуватися питання про направлення обвинувального акту до суду, необхідність запобігання ризикам, які визнані обґрунтованими слідчим суддею, обумовлює необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , на два місяці.

6.За таких обставин, слідчому судді достатньо підстав для продовження строку покладення обов`язків щодо підозрюваного, визначених в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду, на строк два місяці від дати постановлення цієї ухвали, тобто до 01 грудня 2021 року. Продовжуючи строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, слідчий суддя також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

7.Окремо слід зауважити, що на підставі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 176-178, 194, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 задовольнити.

2.Продовжити на два місяці, тобто до 01 грудня 2021 року включно, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні;

-не відлучатися за межі України, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування із іншим підозрюваним ОСОБА_2 та свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;

-здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон.

3.Строк дії ухвали - до 01 грудня 2021 року включно.

4.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

5.Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Слідчий суддя М. ГАЛАБАЛА