- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
- Secretary : Voloshchenko S.V.
- Lawyer : Tirzikian S.H.
Справа № 991/6137/21
Провадження 1-кс/991/6230/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря Волощенко С.В., захисника Тірзікян С.Г., розглянувши скаргу адвоката Тірзікян С.Г., яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, поданої в рамках кримінального провадження № 42015000000002664 від 27.11.2015 р.
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Тірзікян С.Г., яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на бездіяльність першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О., яка полягає у нездійсненні закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 , що прокурор зобов`язаний вчинити у передбачений ст. 283 КПК України строк, в якій просила зобов`язати першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. або іншого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 р., закрити кримінальне провадження 42015000000002664 від 27.11.2015 р. щодо ОСОБА_1 у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Скарга обґрунтована тим, що 28 липня 2021 р. адвокатом Тірзікян С.Г. до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було направлено клопотання від 27.07.2021 р. про закриття відносно ОСОБА_1 кримінального провадження № 42015000000002664 від 27.11.2015 р. у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, в порядку п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України (внаслідок прийняття Верховною Радою України Закону України № 1261-VII від 13.05.2014 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» відбулася часткова декриміналізація злочинів, передбачених ст. ст. 364, 366 КК України, які інкримінуються ОСОБА_1 ). Постановою першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. від 06.08.2021 р. у задоволенні клопотання захисника Тірзікян С.Г. було відмовлено. Вважаючи, що прокурор допустив бездіяльність, яка полягає у нездійсненні закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 , що прокурор зобов`язаний вчинити у передбачений ст. 283 КПК України строк, захисник звернулася до слідчого судді з даною скаргою на підставі ст. 303 КПК України.
В судовому засіданні особа, що подала скаргу, - адвокат Тірзікян С.Г., скаргу підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, повідомлялась належним чином про дату, час та місце судового засідання, однак до суду не з`явилась, причини неявки невідомі.
Відповідно до ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності прокурора, бездіяльність якого оскаржується.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 року, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
В рамках даного кримінального провадження 28 липня 2021 р. адвокатом Тірзікян С.Г. до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було направлено клопотання від 27.07.2021 р. про закриття відносно ОСОБА_1 кримінального провадження № 42015000000002664 від 27.11.2015 р. в порядку п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з декриміналізацією діянь, що інкримінуються останньому.
Постановою першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. від 06.08.2021 р. у задоволенні клопотання захисника Тірзікян С.Г. було відмовлено у зв`язку з тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 року зупинено 25 червня 2021 року у зв`язку з розшуком підозрюваних, зокрема, ОСОБА_1 оголошений у розшук 12.03.2021 р. і на даний час його місцезнаходження невідоме, а тому остаточне рішення у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 може бути прийняте лише після встановлення його місцезнаходження та допиту як підозрюваного.
На думку захисника, прокурор припустився бездіяльності, яка полягає у нездійсненні закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 , що прокурор зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, а саме у строк, передбачений ст. 283 КПК України, враховуючи те, що в якості строку для вчинення процесуальної дії у вигляді закриття кримінального провадження в КПК України вживається термін «найкоротший» строк, у зв`язку з чим захисник, керуючись, серед іншого, ст. 303 КПК України, звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О., яка полягає у нездійсненні процесуальної дії, яку він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Відтак, слідчий суддя робить висновок, що заявник оскаржує бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, яке він зобов`язаний був закрити в «найкоротший» строк після повідомлення особі про підозру.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 283 КПК України Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
В свою чергу, статтею 284 КПК України передбачені випадки, коли кримінальне провадження та провадження щодо юридичної особи підлягає закриттю, а також порядок закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи, зокрема, пунктом 4 частини 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення ««найкоротший строк», проте, наявне визначення «розумні строки» - строки, (1) що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, (2) не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ст. 28 КПК України). При цьому, за даною нормою закону термін «розумні строки» означає, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор з урахуванням передбачених ч. 3 ст. 28 КПК України критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження.
Отже, за ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор, виконуючи обов`язок щодо здійснення однієї з передбачених п.п. 1-3 ч. 2 ст. 283 КПК України процесуальних дій в найкоротший строк, фактично забезпечує проведення такої процесуальної дії в розумний строк, визначення якого перебуває в межах дискреційних повноважень прокурора, який, в свою чергу, самостійно визначає який строк є об`єктивно необхідний для виконання тієї чи іншої процесуальної дії, враховуючи встановлені законом критерії для визначення розумності строків кримінального провадження та дотримуючись встановленої законом умови, що такий строк не може перевищувати визначений КПК України строк для виконання відповідної процесуальної дії.
При цьому, за ч. 1 ст. 115 КПК України Строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.
Тобто, за змістом положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України здійснення процесуальної дії у визначений КПК України строк означає, що така процесуальна дія здійснюється у строк, який (1) встановлений КПК України та (2) обчислений годинами, днями і місяцями або визначений вказівкою на подію.
Оскільки, положення кримінального процесуального законодавства, зокрема, КПК України, не містять визначення ««найкоротший строк», слідчий суддя вважає за необхідне звернутися до Академічного тлумачного словника української мови з метою визначення зазначеного терміну в загальному розумінні цього слова задля вирішення питання який саме строк передбачений відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України.
Так, термін «короткий» - це який триває недовго, короткочасний; префікс «най» вживається для творення форм найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників із значенням найбільшої або найменшої міри якості.
Отже, термін «найкоротший строк» - це часовий проміжок, протягом якого має бути вчинена дія та/або прийнято рішення якомога швидше, проте вчинення дії та/або прийняття рішення в такому випадку не обмежено конкретними годинами, днями і місяцями, або настанням певної події.
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя робить висновок, що нормами кримінального процесуального законодавства, зокрема, КПК України, не визначено строк (година, день, місяць / настання певної події), в якій прокурор зобов`язаний закрити кримінальне провадження за наявності на це підстав, а термін «у найкоротший строк», який використовується у ч. 2 ст. 283 КПК України, є оціночним поняттям, визначення якого знаходиться в межах повноважень прокурора з урахуванням передбачених законом критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження та встановлених законом певних умов для визначення такого строку, а тому, закриття кримінального провадження відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України за наявності на це визначених статтею 284 КПК України підстав не є процесуальної дією, яку прокурор зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Крім того, з огляду на зміст скарги, слідчим суддею встановлено, що адвокат Тірзікян С.Г., звертаючись з даною скаргою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, тобто, зі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальної дії, яку він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк (закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України), фактично оскаржує рішення прокурора, оформлене у вигляді постанови, від 06.08.2021 р. про відмову у задоволенні клопотання захисника Тірзікян С.Г. про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Частиною 1 ст.303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження, а саме:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Встановлений вказаною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним, та будь-які виключення щодо розгляду таких скарг не допускаються.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).
За змістом ч. 2 ст. 283 КПК України «закриття кримінального провадження» - це одна з процесуальних дій, обов`язок здійснити яку покладено на прокурора за наявності на це законних підстав.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що у скарзі адвокат Тірзікян С.Г. фактично оскаржує рішення прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення процесуальної дії - закриття кримінального провадження № 42015000000002664 від 27.11.2015 року з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, що відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України не підлягає оскарженню.
Відтак, оскільки нездійснення прокурором відповідно до положень ч. 2 ст. 283 КПК України закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України не підпадає під ознаки бездіяльності, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, а постанова першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. від 06.08.2021 р. про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 42015000000002664 від 27.11.2015 року з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, відповідно до положень ч.1 ст. 303 КПК України не підлягає оскарженню, то слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення скарги адвоката Тірзікян С.Г. відсутні.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, у задоволенні скарги адвоката Тірзікян С.Г. слід відмовити.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 2-3, 303-304, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В.БІЦЮК