Document No. 100169153

Справа № 991/6482/21

Провадження 1-кс/991/6580/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

04 жовтня 2021 року Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу представника потерпілого ОСОБА_3, в інтересах Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 06 вересня 2021 року про закриття кримінального провадження № 32021000000000120 від 05 лютого 2021 року та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду 20 вересня 2021 року надійшла скарга представника потерпілого ОСОБА_3, в інтересах Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі АТ «ДПЗКУ»), на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 06 вересня 2021 року про закриття кримінального провадження № 32021000000000120 від 05 лютого 2021 року щодо підозрюваного.

2.Представник потерпілого вмотивував скаргу таким: 1)прокурор дав неправильну правову оцінку зібраним матеріалам щодо правомірності змін до штатного розпису і його висновок про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_6 є помилковим; 2)прокурор помилково ототожнив повноваження щодо визначення штатного розпису (яким не володіє голова Правління) із повноваженнями щодо добору, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, призначення на посади та звільнення з посад працівників АТ «ДПЗКУ», обрання форм і системи оплати праці, установлення працівникам розмірів тарифних ставок, посадових окладів на умовах, передбачених законодавством та колективним договором, здійснення матеріального заохочення (преміювання) працівників Товариства, що призвело до помилкового рішення про закриття кримінального провадження; 3)наявність постанови про закриття провадження з підстав відсутності в діянні складу злочину виключає можливість повторного дослідження цього ж діяння та його оцінки в контексті іншого складу злочину, передбаченого КК України.

3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 09 квітня 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .

4.Учасники судового розгляду надали такі пояснення.

4.1.Представник потерпілого ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив постанову прокурора САП скасувати як незаконну. Надав пояснення, ідентичні доводам скарги.

4.2.Прокурор САП заперечив проти задоволення скарги. Висловив позицію, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів для того, щоб встановити відсутність в діяннях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, однак досудове розслідування триває, у ньому перевіряються інші варіанти кваліфікації дій ОСОБА_6 .

4.3.Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення скарги з тих підстав, що внесення змін до штатного розпису та встановлення посадових окладів ОСОБА_6 було здійснено правомірно, а також відсутні збитки, завдані діянням цієї особи.

5.Оцінивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до таких висновків.

5.1.Групою детективів НАБ України здійснювалося досудове розслідування у Кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке було виділено з кримінального провадження № 42019000000001519 від 17 липня 2019 року, що перебуває у провадженні слідчого управління Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві.

5.2. ОСОБА_6, якого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12 грудня 2019 року № 101-п призначено виконувачем обов`язків голови правління АТ «ДПЗКУ», підозрювався в тому, що він в порушення положень ст. 10 Закону України «Про колективні договори і угоди», колективного договору, який схвалено загальними зборами трудового колективу АТ «ДПЗКУ» від 20 березня 2019 року № 1 і зареєстровано Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 01 квітня 2019 року за № 73, а також Статутів АТ «ДПЗКУ» (в різних редакціях), протиправно підписував та видавав накази про створення робочих комісій для підготовки та обговорення проектів змін до колективного договору; накази про зміну штатного розпису та розмірів посадових окладів працівників; протоколи про затвердження змін та доповнень до колективного договору (у тому числі в частині збільшення розмірів посадових окладів окремим категоріям працівників апарату управління АТ «ДПЗКУ», зокрема: першому заступнику голови правління (з 100000 до 500000 грн), заступникам голови Правління (з 90000 до 450000 грн), директорам департаментів, головному бухгалтеру (з 70000 до 225000 грн), заступникам директорів департаментів, заступнику головного бухгалтера (з 40000 до 112500 грн), радникам, асистентам (з 30000 до 120000 грн), начальникам управлінь (з 24000 до 56000 грн), заступникам начальників управлінь (з 20000 до 45000 грн).

5.3.Постановою прокурора САП від 06 вересня 2021 року Кримінальне провадження було закрите щодо підозрюваного у зв`язку із встановленою відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Постанова обґрунтована, зокрема, таким:

«Відповідно до повідомленої ОСОБА_6 підозри він у період з 08.01.2020 по 07.04.2020, без правління АТ «ДПЗКУ» одноосібно прийняв рішення про визначеннях організаційної структури та штатного розпису АТ «ДПЗКУ» та протиправно вніс зміни до штатного розпису АТ «ДПЗКУ» шляхом видання та підписання 29 відповідних наказів про введення нових посад працівників та підвищення розмірів посадових окладів, тим самим спричинивши майнову шкоду АТ «ДПЗКУ» на загальну суму 9415736, 12 грн.

Так, організаційна структура управління (або субординаційна структура) упорядкована сукупність. служб, відділів, підрозділів і окремих посадових осіб, що знаходяться у взаємозв`язку і співпідпорядкованості і виконують певні управлінські функції (Юридична енциклопедія: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2004. -Т: 6 768 с. - ISBN 966-7492-06-0).

Штатний розпис - організаційно-розпорядчий документ, що відображає структуру компанії, чисельність відділів, працівників, а також розмір їхньої заробітної плати. Крім того, штатний розпис може містити в собі також облік всіх можливих додаткових виплат працівникам премій, компенсацій і т. д. залежно від посади (Юридична енциклопедія: Українська енциклопедія ім. М.Л. Бажана, 2004.-Т. 6 768 с. - ISBN 966-7492-06-0).

Щодо законодавчого визначення організаційної структури підприємства, це питання врегульовано положеннями статті 64 Господарського кодексу України, згідно з якою підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Згідно з ч. 3 ст. 64 ГКУ підприємство самостійно визначає свою організаційну; структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Вивченням змісту виданих ОСОБА_6 29 наказів про внесення змін до штатного розпису щодо введення нових посад працівників та підвищення розмірів посадових. окладів, а також вивченням змісту і порівнянням штатних розписів працівників апарату управління АТ «ДПЗКУ» станом на 03.12.2019 та станом на 07.04.2020 виявлено зміни в кількості працівників, що працюють у різних департаментах, секторах, відділах тощо, однак не виявлено змін в організаційній структурі Товариства.

Таким чином, видання ОСОБА_6, наказів про внесення змін до штатного розпису шляхом прийняття працівників на роботу, введення нових посад, підвищення посадових окладів не суперечить наявному в нього обсягу повноважень відповідно до всіх трьох редакцій Статутів АТ «ДПЗКУ», які діяли на Товаристві у період з грудня 2019 року по квітень 2020 року.

Також з матеріалів досудового розслідування вбачається, що прийняті на роботу працівники виконували покладені на них обов`язки, а процес їх добору і призначення на посади не був пов`язаний із зацікавленістю ОСОБА_6 щодо них.

Встановлено, що внесенню змін до колективного трудового договору на Товаристві передувало створення робочих комісій для підготовки відповідних проектів. Також встановлено, що всі внесені зміни до колективного договору було зареєстровано Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.

Водночас, встановлено, що станом на час прийняття рішень про внесення змін до колективного трудового договору, який діяв на Товаристві, а також прийняття на роботу працівників, зауважень з цього приводу з боку членів правління Товариства не надходило, рішення про перегляд і відміну рішень голови правління Товариства, в порядку п.п. 17 п. 13.3 Статуту АТ «ДПЗКУ» в редакції від 24.12.2019 та п.п. 16 п. 13.3 Статуту в редакції від 31.01.2020, членами Правління за період перебування ОСОБА_6 на посаді в.о. голови Правління АТ «ДПЗКУ» не приймались.

Допитані як свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 надали показання з приводу їх участі у проведеному на АТ«ДПЗКУ» службовому розслідуванні стосовно дій колишнього в.о. голови правління АТ «ДПЗКУ» ОСОБА_6 в частині внесення змін до штатного розпису та колективного договору АТ «ДПЗКУ», висновок за результатом проведення якого складено 30.04.2020, і який міститься в матеріалах кримінального провадження. Показання свідків фактично дублюють інформацію, викладену у висновках службового розслідування, і жодних нових даних не містять.

…

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування не було здобуто доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_6 у період з 08:01.2020 по 07.04.2020 приймались рішення про визначення організаційної структури АТ«ДПЗКУ», а також, що одноосібне, без згоди правління АТ «ДПЗКУ», внесення ним змін до штатного розпису АТ «ДПЗКУ» шляхом видання та підписання 29 відповідних наказів про введення нових посад працівників та підвищення розмірів посадових окладів вчинено ОСОБА_6 поза межами наданих йому Статутом повноважень.

Аналізуючи вищевказані. показання свідків, документи, накази та інші докази, здобуті під час досудового розслідування у провадженні, прокурор приходить до висновку, що в них не зафіксовано достатніх доказів, які б давали підстави стверджувати, що видаючи накази про внесення вищевказаних змін у штатний розпис, підозрюваний ОСОБА_6 діяв з умислом на розтрату майна шляхом зловживання ним своїм службовим становищем, а також з метою поліпшення майнового становища інших фізичних осіб.

Таким чином, в діях підозрюваного ОСОБА_6 відсутня суб`єктивна сторона та частина об`єктивної сторони (в частині одноосібного, без згоди правління АТ «ДПЗКУ», прийняття ОСОБА_6 у період з 08.01.2020 по 07.04.2020 рішення про визначення організаційної структури АТ «ДПЗКУ») складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.»

5.4.Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України). Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1 ст. 24 КПК України). На досудовому провадженні заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження можуть оскаржити рішення прокурора про закриття кримінального провадження (п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України).

5.5.У розділі 3 Листа ВССУ від 12 січня 2017 року №9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначено, що правова природа оскарження постанови про закриття кримінального провадження передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.

5.6.Щодо дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження слідчий суддя звертає увагу на таке.

5.6.1.Прокурор САП прийняла рішення про закриття провадження у формі постанови. Вона закрила його реалізуючи повноваження, передбачене ч.4 ст.284 КПК України. Також, слідчий суддя встановив, що копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження була надіслана особам, перелік яких визначений у ч.6 ст.284 КПК України.

5.6.2.В подальшому слідчий суддя встановлює чи дотримані формальні вимоги при прийнятті постанови. КПК України містить вимоги до постанови як рішення прокурора. Так, постанова прокурора складається з: 1)вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2)мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3)резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5 ст. 110 КПК України).

5.6.3.У резолютивній частині оскарженої постанови не зазначено особу, якій належить її виконати, проте, з урахуванням того, що прокурор уповноважений на виконання цієї постанови (тобто, може закрити кримінальне провадження самостійно), незазначення відповідальної особи, що виконує постанову, не є, на переконання суду, порушенням. Оцінивши наданий текст постанови прокурора від 06 вересня 2021 року про закриття Кримінального провадження, слідчий суддя доходить до висновку, що ця постанова містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення. Відтак, прокурор дотримався процесуального порядку закриття кримінального провадження.

5.7.Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження слідчий суддя звертає увагу на таке.

5.7.1.Для закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність в діянні складу кримінального правопорушення) детективу слід встановити: 1) наявність діяння, вчиненого особою; 2) наявність доказів, за яких можна встановити факт відсутності у діянні хоча б одного елемента складу злочину об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

5.7.2.Органом досудового розслідування в повідомленні про підозру було встановлено наявність діяння у формі: «підписання та видання наказів від 18.12.2019 № 133, № З8АГ від 12.02.2020 про створення робочих комісій для підготовки та обговорення проекту змін до колективного договору; підписання та видання 20.12.2019 протоколу, яким протиправно затверджено зміни та доповнення до колективного договору, якими змінено додаток 4 до колективного договору в частині збільшення розмірів посадових окладів окремим категоріям працівників-апарату управління АТ «ДПЗКУ»; підписання і видання 20.02.2020 протоколу, яким затверджені зміни та доповнення до колективного договору, якими змінено п.п. 6.8 і 6.9 колективного договору, а також додатки 4, 5, 6 до нього у частині збільшення розмірів посадових окладів працівників апарату управління і філій АТ «ДПЗКУ»; одноосібне, без згоди правління АТ «ДПЗКУ», у період з 08.01.2020 по 07.04.2020 прийняття рішення про визначення організаційної структури та штатного розпису АТ«ДПЗКУ» та протиправне внесення змін до штатного розпису АТ«ДПЗКУ» шляхом видання та підписання 29 відповідних наказів про введення нових посад працівників та підвищення розмірів посадових окладів, тим самим спричинивши майнову шкоду АТ «ДПЗКУ» на загальну суму 9415736,12 грн.»

5.7.3.Розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, передбачає незаконне, безповоротне та безоплатне витрачання винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало у його віданні, шляхом використання наданих повноважень всупереч інтересам служби, тобто всупереч тим завданням та цілям, для розв`язання і досягнення яких на особу покладено виконання функцій службової особи. Наслідком службової розтрати є зменшення майнових фондів власника в розмірі протиправно витраченого майна. Злочин вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна з володіння власника. Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Мотивом є спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна з метою особистого збагачення або з метою збагачення інших осіб. Метою є збільшення власних майнових фондів чи фондів третіх осіб унаслідок протиправного обернення винним ввіреного йому майна на власну користь або користь інших осіб (постанова Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №700/361/17).

5.7.4.Матеріали досудового розслідування дозволяють слідчому судді прийти до висновку про те, що діяння ОСОБА_6 не містять ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України з огляду на те, що в показаннях свідків, у документах, наказах та інших доказах, що були здобуті під час досудового розслідування у провадженні, не зафіксовано достатніх відомостей, які б давали підстави стверджувати, що видаючи накази про внесення вищевказаних змін у штатний розпис, ОСОБА_6 діяв з умислом на розтрату майна шляхом зловживання ним своїм службовим становищем, а також з метою поліпшення майнового становищі інших фізичних осіб. Це свідчить про правомірність закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстави, визначеної п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

5.7.5.Окрім того, на відсутність складу злочину в діях підозрюваного вказує те, що збагачення працівників, яким було підвищено розмір заробітної плати, як такого не вбачається. Частиною 1 ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу; розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. (ст. 1 Закону України «Про оплату праці»). З матеріалів досудового розслідування вбачається, що відповідними працівниками робота виконувалася; тобто отримання винагороди за результатами виконаної роботи не можна розцінювати як збагачення, а було складовою реалізації права на працю.

5.8.Слідчий суддя критично ставиться до доводів захисника ОСОБА_5 про те, що наділення Правління повноваженнями щодо визначення штатного розпису призвело лише до дублювання повноважень Правління та Голови Правління, що свідчить про низьку юридичну техніку написання редакцій Статуту, що не може ставитися у вину ОСОБА_6, оскільки посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства (ч. 1 ст. 63 Закону України «Про акціонерні товариства»).

5.9.Щодо доводів представника потерпілого про поспішність рішення про закриття Кримінального провадження слідчий суддя зазначає, що національні органи влади не повинні приймати безпідставні рішення про закриття справи або зупинення досудового слідства, оскільки це може призвести, в тому числі, до закінчення строку давності, без вжиття необхідних заходів та зробити неможливим подальше продовження. Адже існування нескасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК України, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності (п. 6, 9-1 ч. 1 ст.284 КПК України) є обставиною, що унеможливлює проведення досудового розслідування. З іншого боку, відповідно до ч. 1 ст. 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Припинення кримінального провадження щодо підозрюваного не означає припинення перевірки в ході досудового розслідування інших версій. Це дозволяє слідчому судді прийти до висновку, що права потерпілого оскаржуваною постановою не порушуватимуться, оскільки в ході кримінального провадження будуть досліджені обставини імовірного заподіяння майнової шкоди АТ «ДПЗКУ» на загальну суму 9415736,12 грн.

6.Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурор всебічно, повно і неупереджено дослідила обставини кримінального провадження, зміст та форма її процесуального рішення (постанова про закриття кримінального провадження) відповідає вимогам ст. 110 КПК України, офіційне розслідування проведене ефективно, а за таких обставин доводи представника потерпілого про її необґрунтованість та незаконність не заслуговують на увагу, що вказує на необхідність відмови у задоволенні скарги про скасування постанови прокурора про закриття кримінального провадження.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 9, 24, 284, 303-307, 309, 376 КПК України слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Скаргу представника потерпілого ОСОБА_3, подану в інтересах Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 06 вересня 2021 року про закриття кримінального провадження №32021000000000120 від 05 лютого 2021 року залишити без задоволення.

2.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

3.Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Слідчий суддя ОСОБА_11