- Presiding judge (HACC) : Halabala M.V.
Справа № 991/6755/21
Провадження 1-кс/991/6857/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
07 жовтня 2021 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Третього відділу Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_4, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Караганди, Казахстан, громадянин України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42017000000003658, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування 14 листопада 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_4, погоджене прокурором п?ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
2.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000003658 від 14 листопада 2017 року за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.
2.1.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
ОСОБА_6 у період 2010-2012 років обіймаючи посади генерального директора ДК «Укрспецекспорт» та генерального директора ДК «Укроборонпром», будучи обізнаним про факт укладання між Міністерством оборони Республіки Казахстан, Державною установою «Військова частина 20015» з однієї сторони та ДК «Укрспецекспорт» з іншої сторони зовнішньоекономічних контрактів на постачання товарів військового призначення, а також послуг із ремонту та обслуговування військової техніки на загальну суму близько 166 млн. дол. США та маючи на меті заволодіти частиною коштів належних ДК «Укрспецекспорт» та українським підприємствам що будуть отримані в ході виконання контрактів із Міністерством оборони Республіки Казахстан, за співучасті із ОСОБА_7 уклав 16.07.2010 Агентську угоду № USE-17.3-8-DK-10 із компанією «General Dynamics Ltd» (Exeuctive Suite C3-32/08, P.O. Box 9214, Sharjan-U.A.E), ряд додаткових угод до неї та актів виконаних робіт за нібито надані консультаційні послуги, які насправді вказаною компанією не надавались.
2.2. У подальшому, на підставі даного Агентського договору на рахунки компанії «General Dynamics Ltd» безпідставно перераховано грошові кошти у сумі 23870458,04 доларів США, що належали українським підприємствам.
Між Міністерством оборони Республіки Казахстан, Державною установою «Військова частина 20015» з однієї сторони та ДК «Укрспецекспорт» з іншої сторони протягом 2008-2012 рокув укладено наступні контракти:
№USE-17.3-3-К/КЕ-08 (2ЛТ) від 18.01.2008
№USE-17.3-44-К/КЕ-08 (845ЛТ) від 26.04.2008
№USE-17.3-43-К/КЕ-08 (846ЛТ) від 27.04.2008
№USE-17.3-42-К/КЕ-08 (847ЛТ) від 28.04.2008
№USE-17.3-140-К/КЕ-11 (809ЛТ) від 12.08.2011
№USE-17.3-141-К/КЕ-11 (810ЛТ) від 12.08.2011
№USE-17.3-208-К/КЕ-11 (1249ЛТ) від 09.12.2011
№USE-17.3-209-К/КЕ-11 (1250ЛТ) від 09.12.2011
№USE-17.3-157-К/КЕ-12 (1401ЛТ) від 15.10.2012
№USE-17.3-158-К/КЕ-12 (1400ЛТ) від 15.10.2012.
Указані вище контракти укладено за результатами відкритих конкурсів про державні закупівлі, що оголошувались відповідними підрозділами Міністерства оборони Республіки Казахстан.
16 липня 2010 року між ДК «Укрспецекспорт» в особі ОСОБА_6 та компанією «General Dynamics Ltd» (Exeuctive Suite C3-32/08, P.O. Box 9214, Sharjan-U.A.E) в особі Uladzimir Bouie укладено Угоду про співробітництво №USE-17.3-8-DK-10 відповідно до умов якої компанія «General Dynamics Ltd» зобов`язувалась надавати допомогу з усіх питань, що стосуватимуться продажу ДК «Укрспецекспорт» товарів та послуг військового та подвійного призначення на території Республіки Казахстан.
Послуги компанії «General Dynamics Ltd» полягатимуть у наступному: представлення технічних можливостей ДК «Укрспецекспорт»; передачу їй офіційних запитів від казахських компаній; організація візитів делегацій з метою проведення переддоговірних переговорів; пошук потенційних замовників та покупців товарів; сприяння ДК «Укрспецекспорт» у своєчасному отриманні платежів за контрактами та виконання інших консультаційних послуг.
За надані за Угодою про співробітництво №USE-17.3-8-DK-10 послуги ДК «Укрспецекспорт» зобов`язалось перерахувати компанії «General Dynamics Ltd» від 12% до 30% суми коштів, що будуть отримані від казахських замовників товарів та послуг за контрактами.
На підставі укладеної Угоди про співробітництво №USE-17.3-8-DK-10 від 16липня 2010 року, додаткових угод до неї та актів виконаних робіт, які зі сторони ДК «Укрспецекспорт» підписали ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на рахунок компанії-агента перераховано грошові кошти у сумі 23870458,04 доларів США за послуги, які нею фактично не надавались.
Чотири із контрактів, укладених між Міністерством оборони Республіки Казахстан та ДК «Укрспецекспорт» підписано до укладання Угоди про співробітництво із компанією «General Dynamics Ltd», а тому Агент не міг надавати жодних послуг щодо просування товарів на ринку та пошуку потенційних замовників.
Передбачені п. 2 та 3 Угоди про співробітництво із компанією «General Dynamics Ltd» звіти про проведену роботу на адресу ДК «Укрспецекспорт» не надавались, як фактично не виконувались жодні послуги.
Службові особи Міністерства оборони Республіки Казахстан, Державної установи «Військова частина 20015» та ДК «Укрспецекспорт» ніколи не бачили, не спілкувались із директором компанії «General Dynamics Ltd» Uladzimir Bouie, а також не залучали вказану компанію до виконання укладених між українськими та казахськими компаніями контрактів.
У своєму допиті громадянин Республіки Казахстан ОСОБА_9, на якого посилались співробітники ДК «Укрспецекспорт» як на представника компанії «General Dynamics Ltd», повідомив, що до компанії жодного відношення не має. Лише періодично передавав грошові кошти співробітникам ДК «Укрспецекспорт» у готівковій формі на території Республіки Казахстан, а ті в свою чергу оплачували його рахунки за кордоном.
2.3. Таким чином, на підставі зібраних слідчим шляхом доказів встановлено, що ОСОБА_6 у період 2010-2012 років обіймаючи посади генерального директора ДК «Укрспецекспорт» та генерального директора ДК «Укроборонпром», діючи у змові із ОСОБА_7 та іншими не встановленими на даний час особами, діючи умисно, з корисливих мотивів та маючи на меті розтрату та заволодіння коштами належними Державній компанії «Укрспецекспорт», усвідомлюючи, що компанією «General Dynamics Ltd» не виконувались будь-які роботи та не надавались агентські послуги для ДК «Укрспецекспорт», організував підготовку і підписав Угоду № USE-17.3-8-DK-10 від 16.07.2010, ряд додаткових угод та актів приймання виконаних робіт і таким чином забезпечив безпідставну оплату грошових коштів на рахунки компанії «General Dynamics Ltd», чим своїми діями завдав збитків на загальну суму 23870458,04 доларів США.
2.4. У зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 25 березня 2019 року щодо ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про яке, того ж дня, здійснено повідомлення у спосіб передбачений законодавством для вручення повідомлень, а саме, направлено за останнім відомим місцем проживання.
3.В обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу детектив зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує на ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
4.Детектив просить обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та розглянути це клопотання за його відсутності в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України.
5.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:
5.1.Прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Додатково зазначив, що підозра ОСОБА_6 направлена за останнім відомим місцем проживання, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 193 КПК. Органу досудового розслідування відомо, що підозрюваний виїхав до Російської Федерації ще 2014 року, але де наразі він перебуває їм невідомо.
5.2.Детектив підтримав клопотання, теж просив його задовольнити. Додатково зазначив, що у його повноваження входить прийняття рішення про розшук, що він і зробив, а саме прийняв постанову, яку в подальшому скерував органу, який виконує і наділений повноваженнями щодо вжиття заходів для розшуку підозрюваного. Крім того, вказує, що договір із попереднім захисником ОСОБА_10 був підписаний особисто ОСОБА_6, що вказує про його обізнаність з існуванням кримінального провадження.
5.3.Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного, оскільки органом досудового розслідування не вжито було всіх заходів, передбачених КПК для вручення повідомлення про підозру. Також вважає, що стороні обвинувачення достеменно відомо, що ОСОБА_6 перебуває в Російській Федерації, а тому вони могли вручити повідомлення про підозру шляхом міжнародної правової допомоги. Не погоджується з тим, що підозрюваний належним чином оголошений у міжнародний розшук. Вважає, що детективом не виконано всіх необхідних процесуальних дій для публікації Червоного оповіщення Інтерполом.
5.4.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
6.Розділ II Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
7.Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
8.Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
9. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яке можливе призначення покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що відповідає законодавчо передбаченим підставам для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
10.Згідно із частинами 1, 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
11.Під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддязобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним кримінальногоправопорушення; наявністьдостатніх підставвважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
12.З огляду на те, що прокурор звернувся із клопотанням про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності підозрюваного, слідчий суддя має перевірити наявність підстав передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України та наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
13.Враховуючи вищевикладені законодавчі положення та зважаючи на твердження сторони захисту, надані у судовому засіданні щодо ненабуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного та відсутності належного виклику останнього до правоохоронних органів, а отже безпідставність оголошення у розшук, слідчий суддя вважає за необхідне встановити чи наявні законодавчо визначені підстави, які обумовлюють необхідність розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, до яких належать як сам факт набуття особою процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, так і факт того, що підозрюваний виїхав та/або оголошений у міжнародний розшук.
14.Щодо набуття ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваного у межах цього кримінального провадження.
14.1.Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
14.2.Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
14.3.Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.
14.4.За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
14.5.У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
15.Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 вересня 2017 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003658 розпочате 18 вересня 2017 року. Відносно ОСОБА_6 25березня 2019 року складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру (том 1 а.с. 22-62). Цього ж дня письмове повідомлення про підозру направлено засобами поштового зв?язку за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_6, а саме: АДРЕСА_2, що підтверджується інформацією про поштове відправлення (том 1 а.с. 63).
15.1.Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.
16.Щодо виїзду та/або оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
16.1.Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного можливе лише у разі доведення прокурором існування підстав, передбачених ст. 177 КПК України, та доведення виїзду підозрюваного та/або оголошення його у міжнародний розшук.
16.2.Тобто положення ч. 6 ст. 193 КПК України не зобов`язують при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного доводити факт перебування особи в розшуку, йдеться лише про його оголошення в міжнародний розшук.
16.3.Чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття "міжнародний розшук" та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас в абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України вказано, що "якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного".
16.4.За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України "про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань".
16.5.Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постава про оголошення особи в розшук.
16.6. За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом №613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, етапу здійснення відповідного запиту до Інтерполу щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України передує оголошення такої особи в установленому законодавством порядку в розшук правоохоронними органами України, а документами, які додаються до запиту є завірена копія постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування) та завірена копія ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування. Таким чином, вже на момент звернення із запитом до Інтерполу особа має бути оголошена в розшук.
16.7.Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого постановою.
16.8.Із матеріалів кримінального провадження убачається, що постановою про оголошення розшуку підозрюваного від 25 березня 2019 року ОСОБА_6 оголошено у розшук (том 1 а.с. 64, 65). Згідно з листом Департаменту карного розшуку Національної поліції України від 28 травня 2019 року №14/03/06-3989, ОСОБА_6 31 січня 2014 року залишив територію України в напрямку Російської Федерації, та перетину кордону у зворотньому напрямку не зафіксовано (том 1 а.с. 71, 72). Постановою детектива НАБ України ОСОБА_4 від 13 вересня 2021 року, ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук (том 1 а.с. 91, 92).
16.9.Отже, з огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а також факт того, що він оголошений у міжнародний розшук та виїхав з території України до Російської Федерації, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
17.Щодо обґрунтованої підозри.
17.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
17.2.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
17.3.Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.
17.4.Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
17.5.З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у заволодінні грошовими коштами ДК «Укрспецекспорт» в особливо великому розмірі за попередньою змовою із ОСОБА_7, Uladzimir Bouei, а також іншими невстановленими на даний час особами, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
17.6.Перевіривши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра, на час розгляду клопотання, є обґрунтованою, оскільки існують факти та інформація, які переконують у тому, що він міг вчинити зазначений вище злочин. Такими матеріалами (доказами) у кримінальному проваджені є:
- контракти №USE-17.3-3-К/КЕ-08 (2ЛТ) від 18.01.2008, №USE-17.3-44-К/КЕ-08 (845ЛТ) від 26.04.2008, №USE-17.3-43-К/КЕ-08 (846ЛТ) від 27.04.2008, №USE-17.3-42-К/КЕ-08 (847ЛТ) від 28.04.2008, №USE-17.3-140-К/КЕ-11 (809ЛТ) від 12.08.2011, №USE-17.3-141-К/КЕ-11 (810ЛТ) від 12.08.2011, №USE-17.3-208-К/КЕ-11 (1249ЛТ) від 09.12.2011, №USE-17.3-209-К/КЕ-11 (1250ЛТ) від 09.12.2011, №USE-17.3-157-К/КЕ-12 (1401ЛТ) від 15.10.2012 та №USE-17.3-158-К/КЕ-12 (1400ЛТ) від 15.10.2012, укладені між Міністерством оборони Республіки Казахстан, Державною установою «Військова частина 20015» з однієї сторони та ДК «Укрспецекспорт» з іншої сторони протягом на підставі яких на рахунки ДК «Укрспецекспорт» надійшли грошові кошти у сумі 104621014,53 дол. США.
- Угода про співробітництво №USE-17.3-8-DK-10 від 16.07.2010 підписана ОСОБА_6, додаткові угоди №1-12 до неї та акти виконаних робіт на основі яких на рахунок компанії «General Dynamics Ltd», безпідставно перераховано 23870458,04 доларів США;
- службові записки співробітників Департаменту контрактів №2 ДК «Укрспецекспорт» щодо надання вказівок бухгалтерії на оплату послуг компанії «General Dynamics Ltd»;
- платіжні доручення на перерахування коштів з рахунків ДК «Укрспецекспорт» на рахунок № НОМЕР_1 компанії «General Dynamics Ltd»;
- висновок від 07.05.2018 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №19583/19584/17-32 ДСК;
- висновок від 01.06.2018 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №25085/17-32/25086/17-33/10526-10545/18-32/10546-10550/18-33;
- висновок від 31.07.2018 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №19608/17-33/14042-14106/18-33/15610-15671/18-33;
- протокол огляду матеріалів кримінального провадження із залученням спеціаліста від 20-22.03.2019;
- висновок від 18.10.2019 за результатами проведення комісійної економічної експертизи №8164/8165/19-72/27713-27716/19-72 ДСК;
- показання службових осіб Міністерства оборони Республіки Казахстан та Державної установи «Військова частина 20015» ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, отримані в порядку виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги та зафіксовані у протоколах їх допитів;
- показання ОСОБА_20, отримані у порядку виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги та зафіксовані у протоколі його допиту;
- лист Державної установи «Військова частина 20015» від 10.07.2018 №34/1705, отриманий у порядку виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги;
- показання ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_8 зафіксовані у протоколах їх допитів.
Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтована підозра») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
18.Щодо ризиків кримінального провадження.
18.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрювана однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
18.2.Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
18.3.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Заявлені ризики заслуговують на увагу.
18.4.Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Санкція цього кримінального правопорушення передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
У ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується підозрюваному.
31 січня 2014 року підозрюваний покинув територію України авіарейсом UTN798 сполученням «Київ-Москва» та до сьогоднішнього дня не повертався.
ОСОБА_6 та його родина володіє нерухомим майном на території Російської Федерації, де на даний час підозрюваний може проживати, ухиляючись від явки до органів досудового розслідування в Україні.
Крім того, згідно з отриманими у кримінальному провадженні відомостей, ОСОБА_6 мав дозвіл на проживання на території Угорщини, а тому на даний час може перебувати і в цій країні, зокрема проживати за адресою: АДРЕСА_3 /a.II.em.6.
Наявні обставини безумовно свідчать про можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки наразі, знаючи про кримінальне провадження та повідомлену підозру, останній переховується від органів досудового розслідування та суду.
19.Ризик знищення, приховання або спотворення речей і документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
19.1.Із матеріалів кримінального провадження убачається, що збирання та перевірка доказів відбувається, у тому числі, в межах звернень із запитами про надання міжнародної правової допомоги.
19.2.Слідчий суддя не виключає, що кінцевим бенефіціарним власником компаній, які у кінцевому результаті отримали грошові кошти від ДК «Укрспецекспорт» є сам підозрюваний ОСОБА_6, його близькі чи підконтрольні особи, а також спільник ОСОБА_7 .
19.3.За таких обставин, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та на даний час фактично можуть перебувати за межами території України, слідчий суддя визнає спроможним.
20.Ризик незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження.
Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим. Слідчим суддею береться до уваги, що доказування у кримінальному провадженні пов`язано із збиранням та перевіркою доказів, що знаходяться за межами території України в межах звернення із запитами про надання міжнародної правової допомого - компанія «General Dynamics Ltd», зареєстрована у Об`єднаних Арабських Еміратах, її номінальні керівники проживають у Казахстані та Канаді, банківські рахунки відкриті у ОАЕ.
За таких обставин, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, які не є громадянами України або проживають поза межами України.
Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
За вищенаведених обставин слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотання.
Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_6 злочин належить до категорії особливо тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 даного кримінального правопорушення; доведення існування декількох ризиків, в т. ч. і ризик переховування; розмір шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_6, що складає 23870458,04 доларів США.
Зважаючи на вищевикладені обставини у своїй сукупності, слідчий суддя переконаний, що прокурором під час розгляду даного клопотання доведено необхідність обрання до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже клопотання детектива підлягає задоволенню.
Разом з цим, слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детективапро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
2.Обрати підозрюваному ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Караганди, Казахстан, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до його затримання і доставки до місця кримінального провадження та розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу слідчим суддею за участю підозрюваного або зміну обраного запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід.
3.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя М.ГАЛАБАЛА