- Presiding judge (HACC) : Nohachevskyi V.V.
- Secretary : Fedorova A.V.
- Lawyer : Koziatnyk L.H., Peresunka S.V., Khanina S.H.
Справа № 991/6807/21
Провадження № 1-кс/991/6909/21
УХВАЛА
11 жовтня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Федорової А.В.,
захисників Козятник Л.Г., Пересунько С.В., Ханіна С.Г.,
детектива Азарян В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу захисника Іваніна В.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на постанову детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52021000000000060.
(1) Зміст поданої скарги
04.10.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.
З її змісту вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України). На підставі договору, адвокатом Іваніним В.В. надається правова допомога ОСОБА_1 .
В ході досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_2 , анкетні дані якого змінені, оскільки до нього застосовано заходи безпеки. Після ознайомлення з протоколом допиту вказаного свідка, сторона захисту вважає, що надані свідком показання стосуються лише подій, що відбулися після 16.08.2021, в той час, коли у повідомленні про підозру ОСОБА_1 вказується, що останній дізнався про зацікавленість свідка в організації азартних ігор на території міст Чернігова та Запоріжжя, ще в червні 2021 року.
З метою з`ясування обставин, що підлягають доказуванню, а саме з`ясування обставин, що передували подіям 16.08.2021, стороною захисту у порядку ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) заявлено клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - додатковий допит свідка ОСОБА_3 за участю сторони захисту.
Постановою детектива НАБУ Іщука М.О. від 20.09.2021 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Захисник вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та зобов`язати уповноважених осіб НАБУ додатково допитати за участю сторони захисту свідка ОСОБА_3 з приводу обставин, що передували 16.08.2021.
(2) Позиції учасників провадження
Захисник Козятник Л.Г. скаргу підтримала, просила її задовольнити. Предметом клопотання є повторний допит свідка ОСОБА_2 , який брав участь у контролі за вчиненням злочину. Його допитано стороною обвинувачення у серпні, тоді як згідно з підозрою свідок фігурує у періоди червня-липня, тобто, у подіях до його показань. Під час його допиту можуть виникнути й інші запитання для з`ясування усіх обставин кримінального провадження.
Захисник Пересунько С.В. скаргу підтримав, зазначив, що постанова детектива не відповідає наведеним в ній аргументам. Так свідок обізнаний про обставини пропозиції, вимоги та отримання неправомірної вигоди, підготовки її отримання. Він може надати й інші показання, які можуть бути використані стороною захисту для спростування версії сторони обвинувачення.
Захисник Ханін С.Г. звернув увагу на протокол допиту свідка ОСОБА_2 , а саме п.п.6 та 7 - місце реєстрації та проживання, які є реальними, що по суті розкриває таємницю досудового розслідування. Хід та виклад думок свідка є відредагованими, а тому є підозра, що свідок не ознайомлений зі змістом своїх показань.
Детектив Азарян В.В. зазначила, що скарга не підлягає задоволенню через її необґрунтованість, адже необхідність у додатковому допиті ОСОБА_2 відсутня. До нього застосовано заходи захисту. Допит його за участю сторони захисту матиме наслідком розголошення державної таємниці. У НАБУ відсутні технології для зміни зовнішності і голосу, за яких ОСОБА_2 неможливо було б упізнати. Клопотання сторони захисту не містить переліку питань, які необхідно поставити свідку під час його повторного допиту. Цей свідок може бути допитаний стороною захисту під час судового розгляду.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги
На досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК).
Відповідно до п. 6 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, при розгляді цієї категорії скарг судом оцінюється:
1) дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду (не більше трьох днів);
2) обґрунтованість внесеного учасником кримінального провадження клопотання та предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим.
Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду такої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення за результатом розгляду відповідного клопотання, а й дотримання процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
(3.1) Щодо дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду (не більше трьох днів)
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином, відмова слідчого у проведенні слідчих (розшукових) дій має оформлюватись у вигляді постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
Рішення детектива НАБУ Іщука М.О. було прийнято у вигляді постанови від 20.09.2021, а тому є об`єктом оскарження до слідчого судді. Як вбачається з постанови, клопотання про допит свідка надійшло до НАБУ 17.09.2021. А тому, постанова детектива НАБУ була складена без порушення вимог триденного строку розгляду клопотань сторони захисту.
Вимоги до постанови встановлені у ч. 5 ст. 110 КПК. Вона повинна складатися з 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Перевіривши зміст постанови детектива від 20.09.2021 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя вважає, що ця постанова містить усі відомості (елементи), передбачені для такого процесуального рішення. Наведені детективом у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вважає достатніми для її винесення.
(3.2) Щодо обґрунтованості внесеного учасником кримінального провадження клопотання та предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Аналізуючи цю норму, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування.
У клопотанні №112вих2021 від 16.09.2021 адвокат Іванін В.В. вказав, що протокол допиту особи з прізвищем ОСОБА_2 є неповним, оскільки під час його проведення не з`ясовано ряду даних, необхідних для всебічного та об`єктивного дослідження обставин події.
Водночас, ані у своїй скарзі, ані у клопотанні про проведення додаткового допиту, сторона захисту не конкретизує мету, для досягнення якої необхідно провести відповідну слідчу дію і з їх змісту самостійно визначити таку мету не видається можливим.
Так, з доданих до скарги матеріалів, кримінальне провадження № 52021000000000060 здійснюється за ч. 4 ст. 368 КК України. З змісту повідомлення про підозру вбачається, що член КРАІЛ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом липня-серпня 2021 року просив та 20.08.2021 одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 90 000 доларів США (згідно з курсом Національного банку України станом на 20.08.2021 складає 2 398 536 гривень). З них, 45 000 доларів США за прийняття рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 та прийняття подальшого рішення КРАІЛ про надання ліцензії на право зайняття діяльністю з організації азартних ігор у вказаному приміщенні. А також, 45 000 доларів США за прийняття рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність вимогам Закону приміщення готелю «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_2 та прийняття подальшого рішення КРАІЛ про надання ліцензії на право зайняття діяльністю з організації азартних ігор у вказаному приміщенні. У цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_1 .
За вказаними фактами ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Тобто, із матеріалів скарги вбачається, що предметом доказування у цьому кримінальному провадженні є обставини прохання надати та одержання службовою особою КРАІЛ - ОСОБА_1 неправомірної вигоди у зв`язку із видачею дозволів, що підтверджують відповідність законодавчим вимогам приміщень готелей « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «ІНФОРМАЦІЯ_3» для організації та проведення у них азартних ігор, а також з подальшим прийняттям рішення щодо надання ліцензій на право зайняття діяльністю з організації азартних ігор.
Обґрунтовуючи необхідність повторного допиту свідка ОСОБА_2 , сторона захисту вказує, що його не допитано стосовно всіх обставин, які потребують встановленню, а саме щодо спілкування підозрюваного із свідком до серпня 2021 року. Водночас, у постанові детектива про відмову в задоволенні клопотанні захисника вказується, що свідок ОСОБА_3 був допитаний у цьому кримінальному провадженні неодноразово та повідомив усі відомі йому обставини щодо вказаного кримінального провадження.
Також, захисником Іваніним В.В. долучено до скарги копію протоколу додаткового допиту вказаного свідка від 20.08.2021, зі змісту якого вбачається, що свідком надані показання щодо подій серпня 2021 року. Враховуючи, що свідок допитувався неодноразово, існують підстави вважати, що свідок раніше допитувався щодо подій, що відбувалися раніше серпня 2021 року, а тому необхідності в його повторному допиті немає.
Крім того, заявник обґрунтовує важливість проведення вказаної слідчої дії необхідністю «встановити обставини, за якими підозрюваний ОСОБА_1 дізнався про зацікавленість свідка в організації азартних ігор», водночас захисник жодним чином не обґрунтовує як вказані обставини можуть бути встановлені саме шляхом проведення допиту зазначеного свідка, а не іншими доказами.
Так само захисник не вказав, для доведення чи спростування яких саме обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, необхідно з`ясувати такі відомості, не обґрунтував, у чому полягає їх значення для сторони захисту і яким чином такі відомості можуть бути використані на їх користь.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що однією з підстав для відмови у проведенні додаткового допиту детектив зазначив відсутність в органу досудового розслідування технічних засобів та технологій для зміни зображення та аудіоінформації, яка отримується від допитуваної особи, у режимі відеоконференцій.
Слідчий суддя вважає, що такі доводи детектива є неспроможними, оскільки реалізація стороною захисту права збирати докази та, як наслідок, забезпечення захисту підозрюваного, не може ставитись у залежність від технічних можливостей органу досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя погоджується із твердженнями детектива про те, що повторний допит свідка ОСОБА_2 , до якого застосовано заходи безпеки у вигляді зміни його анкетних даних, може поставити під загрозу безпеку свідка та ефективність досудового розслідування, з огляду на ризик ідентифікації стороною захисту такого свідка.
Слідчий суддя виходить з того, що допит - це слідча (розшукова) дія, змістом якої є одержання показань від особи, яка володіє відомостями, що мають значення для розслідуваного кримінального правопорушення. Існують певні тактика, методика та особливості проведення такої слідчої дії, зокрема, створення слідчим безконфліктної ситуації, що допомагає в об`єктивному висвітленні відомих допитуваній особі обставин справи, використання тактичних прийомів, спрямованих на актуалізацію забутого у пам`яті тощо.
Особливого значення такі прийоми і методи проведення допиту набувають у випадках, коли до допитуваної особи застосовано заходи безпеки у зв`язку із повідомленою ним інформацією або роллю у досудовому розслідуванні.
Присутність під час допиту такої особи захисників підозрюваного може прямо впливати на активність, цілеспрямованість та повноту допиту, значно знизити ефективність та результативність його проведення, що зашкодить встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.
Водночас, у клопотанні сторони захисту відсутні посилання на будь-які виключні підстави, які б обґрунтовували необхідність допиту такого свідка на даному етапі досудового розслідування.
Зазначене, у взаємозв`язку із відсутністю, у клопотанні поданому детективу, аргументацієї щодо мети такого допиту та його важливості для сторони захисту, об`єктивно унеможливлює для слідчого судді встановлення необхідності проведення такої слідчої дії.
У цьому контексті, слідчий суддя зазначає, що змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК).
У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії. Слідчий суддя під час розгляду скарги, у межах долучених до неї матеріалів, не має об`єктивної можливості визначити доцільність проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії, якщо дана обставина не буде доведена належним чином.
Також, слідчий суддя звертає увагу, що КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Вказаний свідок є ключовим, а тому, у випадку звернення до суду з обвинувальним актом, він може бути допитаний стороною захисту під час процедури судового розгляду у порядку ст. 352 КПК.
Враховуючи необґрунтованість необхідності додаткового допиту свідка, підстави для задоволення скарги відсутні.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
- відмовити у задоволенні скарги захисника Іваніна В.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на постанову детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52021000000000060.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 13.10.2021 о 13:20 год.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський