- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
- Judge (HACC) : Kryklyva T.H., Tanasevych O.V.
- Lawyer : Vandzhuraka R.V.
- Prosecutor : Perov A.V.
Справа № 991/2242/21
Номер провадження 1-кп/991/14/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікори К.О.,
суддів Гавриленко Т.Г.,
Танасевич О.В.,
за участю секретаря судових засідань Тарана А.В.,
прокурора Перова А.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
його захисника адвоката Ванджурака Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника Ванджурака Р.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу та клопотання прокурора Перова А.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000013 від 12 січня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. У судовому засіданні 07 вересня 2021 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Ванджурак Р.В. заявив клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави та покладених на обвинуваченого обов`язків.
У цьому клопотанні (з урахуванням доповнень, поданих через канцелярію суду 24 вересня 2021 року) захисник Ванджурак Р.В. просив зменшити розмір застави, застосованої до обвинуваченого ОСОБА_1 , до 556 256,00 грн та з обов`язків, покладених на останнього, виключити обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, а також з Вишгородського району Київської області та міста Києва без дозволу суду.
В обґрунтування клопотання захисник Ванджурак Р.В. зазначив, що 05 травня 2021 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внесли за ОСОБА_1 заставу у загальному розмірі 851 250,00 грн, визначену ухвалою суду від 05 квітня 2021 року, з огляду на що ОСОБА_1 був звільнений з-під варти.
Захисник вказав, що бездоганна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 в період з часу звільнення його з-під варти по теперішній час свідчить про істотне зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких стало підставою для визначення розміру застави.
Зокрема, захисник Ванджурак Р.В. наголосив, що обвинувачений ОСОБА_1 вчасно з`являвся на кожне призначене судове засідання, не вчиняв спроб знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у справі.
Разом з тим, захисник повідомив, що ОСОБА_1 є єдиним годувальником у родині та його родина ніколи не мала у користуванні та розпорядженні значних грошових коштів, елітної нерухомості і транспортних засобів. Наразі обвинувачений та його дружина потребують коштів на лікування, які ними збиралися з цією метою, але були внесені в якості застави. А тому захисник просив зменшити обвинуваченому розмір застави до 556 256,00 грн, тобто на 295 000,00 грн - суму, яку внесла дружина обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Окрім цього, захисник Ванджурак Р.В. повідомив, що відповідно до наказу ПрАТ «НДІКБ бурого інструменту» № 23 к/тр від 08 вересня 2021 року, наданого у судовому засіданні 18 жовтня 2021 року, обвинувачений ОСОБА_1 був зарахований на посаду провідного геолога відділу технології буріння з відбором керна. Вказана посада, за твердженням захисника, передбачає необхідність особистої присутності ОСОБА_1 за місцем надання послуг у декількох регіонах України.
Також, на підтвердження своїх доводів захисник надав копію довідки з цитологічним заключенням Київського міського клінічного онкологічного центру від 03 вересня 2021 року.
1.3. 13 жовтня 2021 року до суду надійшло також клопотання прокурора про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку із внесенням застави, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, а також з Вишгородського району Київської області та міста Києва без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 був учасником (виконавцем) злочинної організації, створеної та очолюваної ОСОБА_14 . За твердженням прокурора, метою діяльності цієї організації було незаконне заволодіння грошовими коштами, отриманими операторами спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Фірма «ХАС» за договорами про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування».
Прокурор наголосив, що загальна сума, якою заволоділи учасники злочинної організації, відповідно до пред`явленого обвинувачення складає 740 065 924,96 грн.
Як зазначено у клопотанні, на теперішній час існує ризик переховування ОСОБА_1 від суду з огляду на суворість можливого покарання, оскільки санкції відповідних статей Кримінального кодексу України, за якими обвинувачується ОСОБА_1 , передбачають покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.
Крім того, прокурор повідомив, що протягом 2014-2015 років ОСОБА_1 регулярно виїздив за кордон, а 28 червня 2016 року його було затримано при спробі перетину державного кордону із Російською Федерацією. Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про складність забезпечення контролю за місцем його перебування та його пересуванням.
До того ж, з моменту повідомлення іншим учасникам злочинної організації про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, яке відбулось 16 червня 2016 року, ОСОБА_1 неодноразово ігнорував виклики до Національного антикорупційного бюро України, а зрештою виїхав до міста Москва Російської Федерації, у зв`язку з чим 20 лютого 2017 року був оголошений у розшук.
Прокурор пояснив, що за результатами негласних слідчих (розшуковик) дій по контролю за телефонними розмовами колишнього директора ТОВ «Фірма «ХАС» ОСОБА_6 встановлено, що члени злочинної організації мають намір переховуватися від органів досудового розслідування та суду на території Автономної Республіки Крим, тобто на території, тимчасово окупованій Російською Федерацією.
Ці обставини у їхній сукупності, на думку прокурора, підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту обвинувачений ОСОБА_1 дізнався про обсяг зібраних доказів, у тому числі анкетні дані свідків, показання яких підтверджують його вину у вчиненні злочинів. З огляду на безпосередність дослідження судом показань, як загальну засаду кримінального провадження, у обвинуваченого ОСОБА_1 з`явилась можливість перешкодити кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків та експертів, показання яких мають доказове значення.
За таких обставин, на думку прокурора, незастосування до ОСОБА_1 нині покладених обов`язків може призвести до негативного впливу з його боку на розгляд кримінального провадження.
ІІ. Позиції учасників судового засідання
Позиції учасників судового засідання щодо клопотання прокурора
2.1. Прокурор Перов А.В. підтримав подане ним клопотання із зазначених у ньому мотивів.
Адвокат Ванджурак Р.В. не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, проте просив врахувати мотиви, зазначені у поданому ним клопотанні, зокрема, щодо зміни розміру застави та обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , в частині обмеження свободи пересування.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.
Позиції учасників судового засідання щодо клопотання обвинуваченого
2.2. Адвокат Ванджурак Р.В. підтримав подане ним клопотання із зазначених у ньому мотивів.
Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання свого захисника підтримав повністю, просив задовольнити та додатково зазначив, що у зв`язку з потребою у грошових коштах на лікування просив зменшити йому розмір застави та зняти з нього обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, а також з Вишгородського району Київської області та міста Києва без дозволу суду з метою належного виконання ним своїх посадових обов`язків, які вимагають відвідування інших регіонів України.
Прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів та якою б зразковою не була його процесуальна поведінка наразі, не варто забувати про його незадовільну процесуальну поведінку в ході досудового розслідування. Тому, на думку прокурора, певний засіб стримування у вигляді застави у визначеному розмірі має залишитись незмінним на противагу ризикам, які продовжують існувати.
Крім того, прокурор зазначив, що стороною захисту належним чином не аргументована необхідність зменшення застави.
Прокурор зазначив, що у разі, якщо суд дійде переконання про необхідність надання обвинуваченому можливості відвідувати Харківську, Полтавську, Дніпропетровську, Закарпатську, Івано-Франківську та Львівську області, слід заборонити обвинуваченому відвідувати Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Донецьку, Луганську області та Автономну Республіку Крим, оскільки вони межують з непідконтрольними територіями України та з їх території без перешкод можна виїхати за межі території України, тоді як, правоохоронні органи позбавлені можливості здійснювати контроль за пересуванням особи на непідконтрольних територіях.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05 квітня 2021 року (т. 7, а.с. 3-17) щодо обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 851 250 грн та покладено відповідні обов`язки.
05 травня 2021 року на рахунок Вищого антикорупційного суду надійшли кошти, внесені в якості застави за ОСОБА_1 у сумі 851 250,00 грн, що підтверджується довідкою № 03.13-04/11/2021 (т. 7, а.с. 87).
17 травня 2021 року на адресу суду надійшов лист № 08/8175 Державної установи «Київський слідчий ізолятор», яким повідомлялось, що ОСОБА_1 звільнений з-під варти 05 травня 2021 року у зв`язку з внесенням застави у розмірі 851 250 грн (т. 7, а.с. 113).
Після цього обов`язки, покладені на ОСОБА_1 у зв`язку з внесенням застави, були частково змінені ухвалою суду від 04 червня 2021 року (т. 7, а.с. 186-192) та продовжені ухвалами суду від 05 липня та 02 вересня 2021 року (т. 7, а.с. 232-240; т. 23, а.с. 75-82). Строк дії обов`язків було встановлено до 03 листопада 2021 року.
Оцінка доводів прокурора
3.2. Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому ним клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ст. 194 КПК України, ч. 7 якої встановлено, що обов`язки, передбачені ч. 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України слідує, що при продовженні строку дії таких обов`язків суд має з`ясовувати, чи зменшилися зазначені прокурором ризики або з`явилися нові ризики, які виправдовують їх застосування.
Водночас, в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_1 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, тому колегією суддів не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень.
3.3. В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України:
- ризик переховування від суду;
- ризик впливу на свідків та експерта.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризик переховування обвинуваченого від суду
В обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду прокурор вказує на тяжкість злочинів, у вчинені яких він обвинувачується, та зазначає про поведінку обвинуваченого у минулому, зокрема, невиконання ним своїх процесуальних обов`язків під час досудового розслідування.
Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, при цьому положення ст. 45 КПК України виключають можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 цього Кодексу, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 цього ж Кодексу, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію прокурора про те, що тяжкість інкримінованих ОСОБА_1 злочинів є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду.
Прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово порушував покладені на нього процесуальні обов`язки, ухилявся від прибуття на виклики детектива, і з рештою його було оголошено в розшук.
Колегія суддів встановила, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2016 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 000 000 грн (т. 3, а.с. 41-46).
28 червня 2016 року детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_20 повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України (т. 3, а.с. 29-35).
29 червня 2016 року ОСОБА_1 було затримано детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_20 у пункті пропуску через державний кордон «Бачівськ», Сумська область, Глухівський район (т. 3, а.с. 37-38).
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 03 серпня 2016 року ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту (т. 3, а.с. 39-40).
15 лютого 2017 року детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_21 повідомив ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України (т. 3, а.с. 47-61).
Вказане повідомлення про підозру направлено на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом (т. 3, а.с. 62) та вручено під розписку ОСОБА_3 (т. 3, а.с. 63).
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 , яка є дружиною обвинуваченого, від 18 лютого 2017 року її чоловік поїхав з дому 9-10 лютого та більше не повертався, його місцезнаходження станом на момент допиту їй невідомо (т. 3, а.с. 64-65).
Постановою від 20 лютого 2017 року детектива Національного антикорупційного бюро України Вітковського В.С. підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у розшук (т. 3, а.с. 66-67).
ОСОБА_1 неодноразово викликався до Національного антикорупційного бюро України для допиту в якості підозрюваного, зокрема на його адресу направлялися повістки про виклик від 13 січня 2016 року, 01, 07 та 27 червня 2017 року (т. 3, а.с. 69-77, т. 4, а.с. 186).
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 та інших осіб (т. 3, а.с. 79-88).
Відповідно до протоколу затримання від 12 січня 2021 року ОСОБА_1 було затримано у пункті пропуску через державний кордон «Бачівськ» (т. 6, а.с. 2-6).
Зазначені обставини підтверджують доводи прокурора про те, що обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування неодноразово та упродовж тривалого часу порушував покладені на цього процесуальні обов`язки, а також переховувався від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Отже, враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, поведінку обвинуваченого у минулому, зокрема, ухилення від органів досудового розслідування протягом тривалого часу, суд вважає наявним ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду.
Ризик незаконного впливу на свідків та експерта
3.4. Як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту обвинувачений ОСОБА_1 дізнався про обсяг зібраних доказів, у тому числі свідків, показання яких, за версією сторони обвинувачення, підтверджують його вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та експерта, який може бути допитаний у судовому засіданні.
Оцінюючи можливість впливу на свідків та експерта, колегія суддів виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений ОСОБА_1 знатиме як їх персональні дані, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_1 на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
До того ж, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 95 КПК України допит експерта є одним із процесуальних джерел доказів, існує ризик незаконного впливу на експерта з метою надання ним заздалегідь узгоджених свідчень на користь обвинуваченого.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків та експерта у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати.
За таких обставин колегія суддів вважає доводи прокурора про необхідність продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків обґрунтованими.
Оцінка доводів захисника щодо зменшення обвинуваченому розміру застави
3.5. Виходячи з положень ч. 1 ст. 331, ч. 1 ст. 201 КПК України, клопотання захисника Ванджурака Р.В. має розглядатися як клопотання про зміну запобіжного заходу.
Зі змісту ч. 1 ст. 182 КПК України слідує, що метою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави є те, що у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, внесені грошові кошти будуть стягнені в доход держави.
Як вже було встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування протягом тривалого часу порушував покладені на нього процесуальні обов`язки, а також переховувався від органів досудового розслідування.
3.6. Колегія суддів звертає увагу, що сумлінне виконання у подальшому обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього ухвалою суду обов`язків ніяким чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати. Разом з тим, стороною захисту не наведено будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що такі ризики наразі не існують.
Водночас, належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 не може бути підставою для зміни чи скасування такого запобіжного заходу з огляду на те, що ризик у кримінальному провадженні як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, та належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і є метою застосування запобіжного заходу.
Таким чином, оскільки наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені при застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, і протилежного стороною захисту не доведено, наразі відсутня можливість запобігти цим ризикам внаслідок зміни запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави.
Колегія суддів уважає, що визначений в ухвалі слідчого судді від 05 квітня 2021 року запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 851 250,00 грн, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , не вступає в суперечність з гарантією, передбаченою п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити прибуття обвинуваченого у судове засідання. А тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу обвинуваченого, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (Gafa v. Malta, пункт 70).
3.7. Щодо тверджень захисника про те, що ОСОБА_1 є єдиним годувальником в родині, а кошти, внесені в якості застави іншими особами, мали бути використані на лікування, колегія суддів зазначає, що внесення застави заставодавцями було їхнім правом, яке не обумовлювалося ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавців, у тому числі для повернення позики.
Колегія суддів встановила, що відповідно до копій квитанцій (т. 23, а.с. 153), наданих у судовому засіданні захисником, застава була внесена трьома особами у наступних розмірах:
- у сумі 295 000,00 грн дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ;
- у сумі 295 000,00 грн ОСОБА_4 ;
- у сумі 261 250,00 грн ОСОБА_5 .
3.8. На підтвердження необхідності грошових коштів на лікування обвинуваченого ОСОБА_1 захисник надав копії наступних медичних документів:
- направлення ОСОБА_1 на стаціонарне лікування у зв`язку з наявністю шкірних захворювань (онкології) від 29 червня 2021 року, термін дії якого з 29 червня 2021 року по 29 червня 2022 року (т. 23, а.с. 93);
- довідка Інституту травматології та ортопедії НАМН України від 02 липня 2021 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 звертався за консультацією з приводу лівобічного коксартроза 3 стадії, контрактури в лівому кульшовому суглобі; рекомендації щодо лікування, зокрема, оперативне втручання - ендопротезування лівого кульшового суглоба (т. 23, а.с. 94);
- направлення на патологічне дослідження біологічних зразків ОСОБА_3 від 02 червня 2021 року (т. 23, а.с. 95);
- направлення ОСОБА_1 на дослідження від 03 вересня 2021 року (т. 23, а.с. 130).
Однак, колегія суддів наголошує, що скрутне матеріальне становище обвинуваченого та заставодавців, а також потреба у коштах на оплату лікування обвинуваченого у зв`язку з наявністю захворювань не може мати своїм наслідком зменшення розміру застави.
Зрештою, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково лише у випадках, передбачених КПК України, до яких скрутне матеріальне становище обвинуваченого та/або заставодавців не відноситься.
Таким чином, оскільки на даний час відсутні підстави вважати, що у разі зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який він буде продовжувати виконувати свої процесуальні обов`язки належним чином, а ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника Ванджурака Р.В. в частині зменшення розміру застави задоволенню не підлягає.
Оцінка доводів захисника щодо скасування обвинуваченому обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, а також з Вишгородського району Київської області та міста Києва без дозволу суду
3.9. Стаття 43 Конституції України регламентує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Так, наказом ПрАТ «НДІКБ бурового інструменту» № 23 к/тр від 08 вересня 2021 року ОСОБА_1 з 10 вересня 2021 року зараховано на посаду провідного геолога відділу технології буріння з відбором керна (т. 23, а.с. 131).
06 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (замовник) та Приватним акціонерним товариством «Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту» (виконавець) був укладений договір № УБГ 229/026-21, відповідно до якого виконавець зобов`язується згідно із замовленнями на надання послуг замовника та в обумовлений у таких замовленнях строк, із застосуванням кваліфікованого персоналу та обладнання для відбору керну виконавця надати замовнику послуги з відбору керна на об`єкті спорудження свердловини, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги виконавця в порядку, встановленому договором (т. 23, а.с. 98).
Відповідно до пп. 4, 5 Посадових обов`язків провідного геолога, затверджених генеральним директором ПрАТ «НДІКБ бурого інструменту» ОСОБА_22 , провідний геолог зобов`язаний брати участь в монтажі керноприймального пристрію на гирлі свердловини та бути присутнім на буровому майданчику при вилученні керна з керноприймального пристрію (т. 23, а.с. 97).
З п. 4.3 Тендерної документації (нова редакція) по предмету закупівлі, затвердженої рішенням Тендерного комітету АТ «Укргазвидобування» від 27 травня 2021 року, протокол № 988, слідує, що місцем надання послуг, виконання робіт є Харківська, Полтавська, Дніпропетровська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська області (т. 23, а.с. 99-100).
Тобто вищенаведеними документами стороною захисту підтверджено працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_1 , що є беззаперечним правом, передбаченим ст. 43 Конституції України, та необхідність виконання його посадових обов`язків у наведених областях.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити частково клопотання захисника Ванджурака Р.В. про виключення з переліку обов`язків, покладених на обвинуваченого у зв`язку з внесенням застави, обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, а також з Вишгородського району Київської області та міста Києва без дозволу суду, з метою забезпечення права обвинуваченого та працю та безперешкодного виконання ним його посадових обов`язків.
З огляду на необхідність послаблення обов`язків в частині надання обвинуваченому можливості пересування у межах певних областей України у зв`язку з трудовою необхідністю, але продовження існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків та обов`язковість забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, колегія суддів вважає за необхідне одночасно покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язок не відвідувати Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Донецьку, Луганську області та Автономну Республіку Крим.
Необхідності відвідувати вказані області відповідно до наданих стороною захисту документів у обвинуваченого немає, разом із тим, ці області межують з непідконтрольними територіями, а Автономна Республіка Крим є непідконтрольною, та на вказаних територіях правоохоронні органи позбавленні можливості здійснювати контроль особи щодо виконання запобіжного заходу, а тому вказаний обов`язок не становитиме надмірний тягар, у той же час слугуватиме забезпеченню виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків та перешкоджатиме втечі за межі України.
3.10. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відповідає меті запобіжних заходів, передбаченій ч. 1 ст. 177 КПК України, може гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків та виправдовує подальше його застосування. Разом із тим, з урахуванням забезпечення права обвинуваченого на працю, колегія суддів вважає за необхідне покладені на обвинуваченого обов`язки частково змінити, у зв`язку з чим клопотання прокурора та захисника, кожного окремо, підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 182, 194, 196, 199, 201, 331, 369, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ванджурака Р.В. про зміну запобіжного заходу у частині покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків у зв`язку з внесенням застави - задовольнити частково.
2. Клопотання прокурора Перова А.В. про продовження дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку із внесенням застави, - задовольнити частково.
3. У зв`язку з внесенням застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;
- не відвідувати Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Донецьку, Луганську області та Автономну Республіку Крим;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
4. Продовжити строк дії вищевказаних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 19 грудня 2021 року включно.
5. У решті клопотання захисника Ванджурака Р.В. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу та прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у зв`язку з внесенням застави, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя К.О. Сікора
Судді Т.Г. Гавриленко
О.В. Танасевич