Document No. 100465356

Справа № 991/7022/21

Провадження 1-кс/991/7127/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., захисників Козятник Л.Г., Пересунька С.В., детектива Іщука М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Іваніна Вадима Вікторовича на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник Іванін В.В. просить скасувати постанову детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів національного антикорупційного бюро України Іщука М.О. від 01.10.2021 про відмову в задоволенні клопотання захисника Іваніна В.В., в інтересах ОСОБА_1 , № 151вих2021 від 28.09.2021 про додатковий допит свідка ОСОБА_2 ; зобов`язати уповноважених осіб Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України додатково допитати свідка ОСОБА_2 , додатковий допит провести з дотриманням вимог ст. 233 КПК України щодо проведення слідчих дій за участю особи, яка її ініціювала.

Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021, у якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

28.09.2021 захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Іванін В.В. звернувся до Національного бюро із клопотанням за № 151вих.2021 про проведення слідчих дій в порядку ст. 220 КПК України, а саме - додаткового допиту свідка ОСОБА_2 за участю сторони захисту.

За результатами розгляду клопотання детектив Національного бюро Іщук М.О. 01.10.2021 виніс постанову про відмову у його задоволенні.

На думку захисника детектив, всупереч вимогам ст. 9, ч. 2 ст. 22, ч. 3 ст. 93, ч. 5 ст. 110 КПК України, виніс незаконну та необґрунтовану постанову, створив перешкоди у збиранні доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, чим порушив права сторони захисту.

Так, попри вагомість причин для допиту ОСОБА_2 , детектив з формальних підстав відмовив у його допиті з огляду на те, що ОСОБА_2 доручено виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи у межах у кримінального провадження та до нього застосовано заходи безпеки, а також з урахуванням того, що він неодноразово допитувався з приводу відомих йому обставин.

Захисник зазначає, що необхідність додаткового допиту особи зі зміненими анкетними даними ОСОБА_2 зумовлена тим, що сторона обвинувачення на його показання посилалася при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Вивченням протоколів допиту свідка від 10 та 11.08.2021 сторона захисту встановила, що первинні його допити містили виклад подій, починаючи тільки з 09.08.2021. Ця дата не є початковою стадією знайомства ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , тому у захисника є всі підстави вважати, що цьому дневі передували інші події, пов`язані із взаємовідносинами між останніми, з якими обізнаний ОСОБА_2 , та які мають суттєве значення для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження, з приводу яких слідством не поставлені питання. Допити ОСОБА_2 містять вибіркові моменти, не відображають повну хронологію взаємовідносин із ОСОБА_1 , починаючи із самого моменту знайомства з ним. Крім цього, у протоколі поверхнево говориться про те, що ОСОБА_2 відомо про висловлювання ОСОБА_1 04.08.2021 прохання отримати неправомірну вигоду в розмірі 45 000 доларів США, при цьому не вказано джерело отримання цієї інформації.

Клопотання сторони захисту про додатковий допит свідка із зміненими анкетними даними відповідає приписам Кримінального процесуального кодексу України, не порушує вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні».

Відсутність у Національному бюро технічних засобів і технологій для зміни зображення та аудіоінформації, яка отримується від допитуваної особи в режимі відеоконференції, на які посилається детектив у постанові, не може бути підставою для відмови у проведенні слідчої (розшукової) дії.

Звернув увагу, що у постанові про відмову у задоволенні клопотання зазначено, що до ОСОБА_2 застосовані заходи безпеки, натомість не вказано, чи приймав орган досудового розслідування мотивовану постанову про застосування заходів безпеки щодо свідка відповідно до ст. 22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні». Тобто, процесуальний статус такої особи не підтверджений.

У судовому засіданні захисники Козятник Л.Г., Пересунько С.В., позицію, висловлену у скарзі підтримали, просили її задовольнити. Захисник Пересунько С.В. додатково зауважив, що свідок ОСОБА_2 не є ані працівником підприємств, інтересів яких стосувалася видача дозволів КРАІЛ начебто за отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 , ані працівником КРАІЛ, ані знайомим чи товаришем ОСОБА_1 , а тому, з його точки зору, ця особа є посередником, що дає обґрунтовані підстави стороні захисту вважати, що у кримінальному провадженні мала місце провокація. Покази свідка ОСОБА_2 є фрагментарними і охоплюють саму подію давання неправомірної вигоди. Обставини знайомства з ОСОБА_1 , з керівниками підприємств, організацій, які були зацікавлені у видачі дозволів, залишилися поза межами проведених органом досудового розслідування доказів, однак мають істотне значення для встановлення наявності чи відсутності провокації неправомірної вигоди. Посилання сторони обвинувачення на те, що свідок може бути допитаний у судовому засіданні обмежує можливості сторони захисту у збиранні доказів, зокрема, визначитися, за результатами проведеного під час досудового розслідування допиту свідка, із необхідністю проведення інших слідчих дій та збирання доказів. Питання визначати наявність або відсутність технічних можливостей для здійснення допиту свідка не відноситься до компетенції детектива.

Детектив Іщук М.О. у судовому засіданні проти вимог скарги заперечував. Зазначив, що обґрунтування стороною захисту скарги щодо провокації надання неправомірної вигоди не зазначалося адвокатом Іваніним В.В. у клопотанні від 28.09.2021, тому детектив їх не розглядав та не надавав оцінки таким твердженням сторони захисту. Відомостей викладених у клопотанні захисника недостатньо для встановлення наявності підстав проведення додаткового допиту свідка ОСОБА_2 . Клопотання не містить примірного переліку питань, які захисник вважає за необхідне поставити такій особі, не наведено аргументи щодо можливого їх зв`язку із обставинами кримінального правопорушення, яке доказове значення можуть мати ці показання. Свідка ОСОБА_2 неодноразово допитано з приводу обставин у кримінальному, у тому числі з приводу обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення у період з травня до серпня 2021 року. Враховуючи застосування до свідка ОСОБА_2 заходів безпеки та як наслідок специфіку проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, можливість проведення додаткового допиту свідка ОСОБА_2 за участю сторони захисту наразі відсутня. Відповідні документи про застосування заходів безпеки до матеріалів провадження не приєднуються, а зберігаються окрема в органу, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.

Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

28 вересня 2021 року захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Іванін В.В. звернувся до Національного бюро із клопотанням від 28.09.2021 за № 151вих2021 про проведення слідчих та розшукових дій (в порядку ст. 220 КПК України), у якому просив: викликати та додаткового допитати як свідка особу, яка за протоколами допитів від 10 та 11.08.2021 значиться як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; допити свідка провести з дотриманням вимог ст. 233 КПК України щодо проведення слідчих дій за участю особи, яка її ініціювала.

Необхідність проведення такої слідчої (розшукової) дії захисник Іванін В.В. мотивував тим, що вивченням матеріалів кримінального провадження, наданих для ознайомлення стороні захисту під час обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу, встановлено, що ОСОБА_2 двічі допитувався як свідок. Протоколи допиту від 10 та 11.08.2021 містять у собі виклад подій, починаючи тільки з 09.08.2021. При цьому, як вбачається з протоколу, це не є початковою стадією знайомства ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , тому є підстави вважати, що цьому дню передували інші події, з якими обізнаний ОСОБА_2 та з приводу яких слідством не поставлені питання.

Захисник також зазначив, що з`ясування подій, передусім пов`язаних із взаємовідносинами між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які передували 09.08.2021, має суттєве значення для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

За результатами розгляду клопотання адвоката Іваніна В.В. від 28.09.2021 детектив Національного бюро Іщук М.О. виніс постанову від 01.01.2021 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

В обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначив інформацію про надходження клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Іваніна В.В., а також посилання на статті Кримінального процесуального кодексу України. Також детектив зазначив, що у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021 ОСОБА_2 доручено виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи у межах кримінального провадження. Шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_2 встановлено обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 . З огляду на наявність реальної загрози життю, здоров`ю, майну свідка ОСОБА_2 , до нього застосовано заходи безпеки, а також неодноразово допитано з приводу відомих йому обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у тому числі з приводу обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення у період з травня по серпень 2021 року. Також зазначив, що оскільки захисником не обґрунтовано, що ОСОБА_2 відомі інші обставини у кримінальному провадженні, детектив, з точки зору досягнення мети цієї слідчої дії у кримінальному провадженні, дійшов висновку про недоцільність проведення додаткового допиту свідка. На обґрунтування підстав для прийняття оскаржуваної постанови детективом також вказано, що враховуючи мету та підстави застосування заходів безпеки до свідка ОСОБА_2 , проведення його допиту за безпосередньої участі сторони захисту виключається, оскільки матиме наслідком ідентифікацію конкретної особи, яка дає показання. Технічні засоби і технології для зміни зображення та аудіоінформації, яка отримується від допитуваної особи, у режимі відеоконференції на підставі положень ст. 223 КПК України, наразі у Національному бюро відсутні.

Перевіряючи обґрунтованість постанови детектива від 01.10.2021 слідчий суддя водночас оцінює не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й клопотання сторони захисту на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості.

Так, згідно із п. 12 ч. 2 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України захисник підозрюваного має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).

Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).

Разом з цим, відповідно до ст. 84 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є покази свідків, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. А частиною 1 ст. 91 КПК України встановлено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Дослідивши зміст клопотання від 28.09.2021 на предмет обґрунтування доцільності проведення слідчої (розшукової) дії, встановлено, що захисник акцентував увагу лише на тому, що слідством не поставлені питання з приводу подій, які передували 09.08.2021, і пов`язані із взаємовідносинами між ОСОБА_2 та підзахисним, обмежившись загальним висловом, що встановлення цих обставин має суттєве значення для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження.

Так, згідно із ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Разом з цим, звертаю увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Натомість, звертаючись із клопотанням про проведення слідчих та розшукових дій, захисник Іванін В.В. не навів достатніх аргументів на підтвердження необхідності проведення додаткового допиту свідка ОСОБА_2 , зокрема, захисник не вказав для доведення чи спростування яких саме обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, необхідно повторно допитати свідка ОСОБА_2 ; які саме події залишилися поза увагою слідства; які обставини будуть встановлені за результатами додаткового допиту ОСОБА_2 , що могли б мати суттєве значення для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя враховує, що в даному випадку, учасником знайомства є безпосередньо підозрюваний ОСОБА_1 , який може повідомити своїх захисників про обставини спілкування із ОСОБА_2 до 09.08.2021, якщо таке відбувалося, на підставі чого сторона захисту могла визначити, які події підлягають перевірці під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, та зазначити про це у клопотанні.

Посилання на зміст протоколів допиту свідка без зазначення обставин, які, на думку сторони захисту, залишилися поза увагою слідства, не є належним і достатнім обґрунтуванням доцільності проведення додаткового допиту цього свідка, оскільки це не відповідає меті вказаної слідчої дії, яка спрямована на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи вимоги статей 9, 91, 223, 237 КПК України та завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що сторона захисту не довела доцільності проведення додаткового допиту свідка ОСОБА_2 .

У той же час, на запитання слідчого судді у судовому засіданні детектив пояснив, що свідок ОСОБА_2 допитаний про події, які передували 09.08.2021, однак, на думку сторони обвинувачення, розкриття таких протоколів і надання їх стороні захисту на даній стадії досудового розслідування може зашкодити слідству.

У судовому засіданні захисники вказали, що додатковий допит свідка ОСОБА_2 про обставини знайомства останнього із ОСОБА_1 , обставини спілкування із ОСОБА_1 , знайомства чи незнайомства з керівниками підприємств чи організацій, які були зацікавлені у видачі КРАІЛ дозволів, матимуть істотне значення для встановлення наявності чи відсутності провокації отримання неправомірної вигоди.

Однак, ці доводи сторони захисту слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки вказані відомості не зазначалися у клопотанні від 28.09.2021 та відповідно не були предметом розгляду детектива під час винесення оскаржуваної постанови від 01.10.2021 про відмову у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя враховує те, що клопотання сторони захисту розглянуто детективом в порядку та строки визначені ст. 220 КПК України.

Так, приймаючи оскаржуване рішення, детектив виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.

Дослідивши у судовому засіданні оскаржувану постанову та клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення детектива, з урахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованим, винесеним в межах повноважень.

Непогодження сторони захисту із формулюванням підстав для прийняття постанови не може свідчити про недотримання детективом вимог щодо наведення належних мотивів відмови та їх обґрунтування.

Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

У скарзі наведені також інші доводи, які не потребують детального аналізу слідчим суддею, оскільки, з урахуванням встановлених обставин, не мають вирішального значення при вирішенні питання щодо правомірності винесення детективом оскаржуваної постанови від 01.10.2021.

При цьому слідчий суддя керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан