Document No. 100560263

Справа № 991/5524/21

Провадження 1-кп/991/44/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гавриленко Т.Г.

суддів Сікори К.О.

Танасевич О.В.

за участі:

секретаря судового засідання Чеботаренка А.П.

прокурора Перова А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника, адвоката Сініченка У.С.

обвинуваченого ОСОБА_2

його захисника, адвоката Шевченка О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I.Історія провадження

1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2 Ухвалою суду від 12.08.2021 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а ухвалою суду від 06.09.2021 - судовий розгляд.

1.3 Ухвалою суду від 20.08.2021 продовжено на два місяці строк дії обов`язків, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до 21.10.2021 включно.

1.4 18.10.2021 від прокурора Перова А.В. надійшли клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2

ІІ. Позиції сторін судового провадження

2.1 Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 .

У клопотанні прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме:

- прибувати до суду за першим викликом;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_2 ;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

В обґрунтування своїх доводів прокурор посилався на обґрунтованість висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, яке на його думку, ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах, а також на продовження існування ризику переховування ОСОБА_1 від суду та незаконного впливу на іншого обвинуваченого ОСОБА_2 і на свідків.

Вказуючи на продовження існування ризику переховування ОСОБА_1 від суду прокурор зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон, він володіє грошовими активами, які є достатніми для забезпечення свого існування під час перебування у розшуку, що може спонукати його до переховування від суду. До того ж ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливого тяжкого корупційних злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що також може бути мотивом для переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

На підтвердження існування ризику незаконного впливу на іншого обвинуваченого та свідків прокурор вказав, що ОСОБА_1 є членом різних громадських організацій, тривалий час був помічником-консультантом різних народних депутатів, які входили до різних партій, у 2015 році балотувався до Київської міської ради. Вказане, на думку прокурора, свідчить про існування у ОСОБА_1 широкого кола знайомств, що надає йому потенційну можливість впливати на свідків кримінального провадження, які підлягають допиту судом у цьому кримінальному провадженні, використовуючи свій статус народного депутата та зв`язки.

Крім того, у клопотанні звертається увага на особистість обвинуваченого та його репутацію, зокрема, на існування інших кримінальних проваджень, розпочатих за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я особи; складання стосовно нього 08.07.2021 працівниками патрульної поліції протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 130 КУпАП України; систематичне притягнення його до адміністративної відповідальності.

Прокурор вказане клопотання підтримав та просив суд його задовольнити. На підтвердження існування ризику впливу на свідків прокурор додатково повідомив, що свідками у цьому кримінальному провадженні є помічники ОСОБА_1 , народні депутати, працівники Апарату Верховної Ради України, з якими обвинувачений перебував у тісних взаємовідносинах. Крім того, обвинувачений має зв`язки в органах державної влади, які також ним можуть бути використані з метою впливу не лише на свідків, але і на експертів. Вважав, що продовження строку дії обов`язків строком на два місці буде гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та забезпечить розгляд кримінального провадження у розумні строки.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Сініченко І.С., щодо клопотання прокурора заперечував, вважавши його необґрунтованим. Зазначив, що ОСОБА_1 жодного разу не було порушено покладені на нього обов`язки. Посилаючись на практику ЄСПЛ, наголосив, що зі спливом часу ризики зменшуються.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо задоволення клопотання прокурора заперечував. В обґрунтування своєї позиції надав письмові заперечення, у яких зазначив про формальний підхід прокурора до звернення до суду з таким клопотанням, без встановлення реальних підстав для продовження строку дії покладених на нього обов`язків. Також вказував, що ризики, на які у клопотанні посилався прокурор, є надуманими, оскільки він кожен раз з`являвся за викликом детектива, слідчих суддів, суду, а фактів впливу на свідків та на іншого обвинуваченого не зафіксовано. Вважав, що запобіжником ризику впливу на свідків, експертів є встановлення кримінальної відповідальності за перешкоджання з`явленню свідка, експерта та інших учасників до суду, яка передбачена ст. 386 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, адвокат Шевченко О.Б., щодо клопотання прокурора також заперечували.

2.2 Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 .

У клопотанні прокурор просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме:

- прибувати до суду за першим викликом;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_1 ;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

В обґрунтування своїх доводів прокурор навів у клопотанні перелік доказів, які на його думку свідчать про обґрунтованість висунутого ОСОБА_2 обвинувачення. Крім того прокурор вказував на те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду та незаконного впливу на свідків.

На підтвердження існування ризику переховування від суду прокурор послався на тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, за які передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна; існування у ОСОБА_2 досвіду перетину державного кордону України; наявність у нього доходів, які у своїй сукупності можуть свідчити про фінансову можливість його втечі до іноземної держави.

Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків прокурор у клопотанні зазначив, що у 2012, 2014 та 2015 роках ОСОБА_2 займався політичною діяльністю та балотувався до Верховної Ради України від різних політичних сил, а також може бути знайомий з керівництвом Апарату Верховної Ради України, діючими народними депутатами України, оскільки працював помічником народного депутата України 7-го скликання. У зв`язку з цим прокурор припускає, що ОСОБА_2 , порівняно з пересічними громадянами, може мати досить велике коло знайомств, що надає йому потенційну можливість впливати на свідків або на членів їх сімей.

Вказане клопотання прокурор підтримав та просив суд його задовольнити. Зазначив, що відповідно до протоколів за результатом проведених негласних слідчих (розшукових) дій обвинувачений ОСОБА_2 особисто декларував існування у нього широкого кола зв`язків, у тому числі в органах державної влади, які дозволяють йому вирішити будь-які питання, зокрема, пов`язані з наданням дозвільних документів, наданням у користування земельних ділянок, тощо. Вказане, на думку прокурора, може свідчити про використання ОСОБА_2 своїх зв`язків з метою впливу на свідків та експертів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 , адвокат Шевченко О.Б., щодо клопотання прокурора заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що з моменту початку досудового розслідування він не вживав жодних заходів, які б свідчили про доведеність ризику переховування від суду. Крім того, як зазначив захисник, процесуальна поведінка ОСОБА_2 була належною, а тому, на його переконання, більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Сініченко І.С., щодо клопотання прокурора також заперечували.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду

3.1 Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи поданих клопотань, колегія суддів дійшла до таких висновків.

3.2 Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 .

Частини 5, 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та надають перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Виходячи з положень ст. 199 КПК України, суд продовжує строк дії відповідних обов`язків лише у разі, якщо прокурор доведе, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 1 428 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 001 656 грн (т. 5, а.с. 75-86).

23.09.2020 ОСОБА_4 було внесено заставу, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було звільнено з-під варти і застосовано до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 1, а.с. 186).

У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.08.2021 на строк два місяці до 21.10.2021 включно (т. 6, а.с. 135-147).

Колегія суддів вважає, що питання обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення з огляду на стадію цього кримінального провадження наразі не вирішується, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, підлягають дослідженню в порядку § 3 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання про його доведеність.

У зв`язку з цим суд надаватиме оцінку винятково питанню існування та зміни заявлених прокурором ризиків.

3.2.1 Щодо ризику переховування ОСОБА_1 від суду.

Дійсно, злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , відносяться до тяжких і особливо тяжких відповідно, що унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням до цих правовідносин.

Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).

З цього слідує, що існування обвинувачення щодо участі у вчиненні тяжкого і особливо тяжкого правопорушення саме по собі не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів, які в даному випадку відсутні.

Так, твердження прокурора про наявність у ОСОБА_1 закордонного паспорта, коштів, достатніх забезпечити його існування в умовах переховування, та доведеність факту перетину ним кордону в минулому, на переконання суду, мають абстрактний характер і являють собою нічим не підтверджені припущення.

Зокрема, суд враховує, що на час розгляду клопотання відомості про порушення раніше встановлених для обвинуваченого заборон, що могло б підтверджувати його намір переховуватися від суду, відсутні.

Не надано суду також і доказів, які могли б підтверджувати вчинення ОСОБА_1 спроб перетнути кордон України, або ж вчинити інші дії, які можливо було б розцінювати як намір втечі з метою уникнення кримінальної відповідальності.

За відсутності додаткових доказів, які б свідчили про те, що заявлений ризик переховування ОСОБА_1 від суду не зменшився, колегія суддів доходить висновку, в цій частині клопотання необґрунтоване.

3.2.2 Щодо ризику впливу на свідків та іншого обвинуваченого.

Аналізуючи доводи сторін кримінального провадження, колегія суддів виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками та обвинуваченими у кримінальному провадженні.

Зокрема, відповідно до правил ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Тобто вплив на свідків та іншого обвинуваченого можливий як на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та обвинувачених та дослідження їх судом.

Разом із цим, під час виконання вимог ст. 290 КПК України стороні захисту у повному обсязі було відкрито матеріали досудового розслідування, у зв`язку з чим обвинуваченому став відомий зміст показань свідків, якими прокурор має намір доводити пред`явлене обвинувачення.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Це стосується також і високої вірогідності впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на іншого обвинуваченого з метою схилити його до відмови від дачі правдивих показань.

Вказане дає обґрунтовані підстави для висновку, що заявлений прокурором ризик не зменшився та продовжує існувати.

3.2.3 Щодо характеристики особи ОСОБА_1 та його репутації суд дійшов висновку, що вони не впливають на оцінку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому підстави для надання оцінки цим доводам відсутні.

3.2.4 Водночас, колегія суддів враховує, що раніше визначені судом обов`язки не є обтяжливими для обвинуваченого, оскільки не створюють для нього несправедливого чи надмірного тягаря.

У зв`язку з цим, беручи до уваги вірогідність поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , зокрема високий ступінь ймовірності вчинення ним позапроцесуальних дій шляхом впливу на свідків та іншого обвинуваченого, колегія суддів вважає, що покладені на ОСОБА_1 обов`язки є пропорційними заявленому прокурором ризику, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

3.3 Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 .

Так, судом встановлено, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 476 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 552 грн (т. 3, а.с. 75-84).

У результаті внесення застави ОСОБА_2 було звільнено з-під варти, внаслідок чого застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому ухвалами Вищого антикорупційного суду покладені на підозрюваного обов`язки були неодноразово продовжені, востаннє - ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.08.2021 на два місяці, тобто до 21.10.2021 включно (т. 6, а.с. 135-147).

Як вже було зазначено у 3.2 ухвали, положеннями ч. 5, 6 ст. 194 КПК України передбачено перелік та підстави покладення на підозрюваних, обвинувачених обмежувальних заходів (обов`язків), а ст. 199 КПК України визначає умови продовження строку їх дії.

3.3.1 Щодо ризику переховування ОСОБА_2 від суду.

Надаючи оцінку продовженню існування ризику переховування ОСОБА_2 від суду, колегія суддів виходить виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на порушення процесуальних обов`язків.

Як вбачається з відомостей, які містяться в системі «Аркан», щодо осіб та транспортних засобів, які перетинали державний кордон України, ОСОБА_2 16 разів виїздив за межі України у період з 18.11.2016 по 21.02.2020. При цьому, у період з 03.10.2018 по 10.02.2020 ОСОБА_2 п`ять разів виїздив до м. Братислави (т. 3, а.с. 67-69).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування чоловіка суб`єкта декларування - ОСОБА_5 за 2019 рік, у володінні ОСОБА_2 перебували грошові активи у розмірі 111 600 грн. Його дохід за звітний період склав 884 950 грн (т. 3, а.с. 101-197).

Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів від 03.09.2020 сукупний дохід ОСОБА_2 у 2010-2020 роках з урахуванням суми отриманого податку склав 1 928 557,25 грн (т. 3, а.с. 110).

Таким чином, ризик переховування ОСОБА_2 від суду обумовлюється даними щодо систематичних перетинів обвинуваченим державного кордону України, його зв`язком з іноземною країною - Словацькою Республікою, столицю якої він систематично відвідував, а також відомостями про його майновий стан, який може забезпечити перебування в умовах переховування від суду.

До того ж, обвинуваченим не наведена наявність міцних соціальних зав`язків, що могло б мінімізувати заявлений ризик.

Отже, співставивши можливі негативні для обвинуваченого наслідки у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі, колегія суддів доходить висновку, що з урахуванням встановлених судом факторів ризик переховування ОСОБА_2 від суду залишається достатньо високим.

3.3.2 Щодо ризику впливу на свідків.

Так, прокурор у своєму клопотанні на підтвердження існування цього ризику вказував на виникнення між ОСОБА_2 та діючими народними депутатами, керівництвом Апарату Верховної Ради України дружніх, приятельських та ділових стосунків під час спільної праці, що надає йому потенційну можливість впливати на свідків, які також працюють у Верховній Раді України.

Безумовно, отримані під час спільної праці стосунки наведеного характеру, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки, які у випадку необхідності можуть бути використані з метою впливу на показання свідків у цьому кримінальному провадженні як самостійно, так і через інших осіб.

Крім того, важливе значення відіграє також принцип безпосереднього сприйняття судом показань свідків. Вказане обумовлюється тим, що ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а відтак і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений знатиме зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування, а отже у суду існує достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може вдатися до дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.

3.3.3 Щодо доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката Шевченка О.Б., про належну поведінку обвинуваченого, колегія суддів вважає, що сумлінне виконання останнім покладених на нього обов`язків не може бути самостійною підставою для відмови у клопотанні прокурора про їх продовження. Навпаки, належне виконання обов`язків свідчить про дієвість застосованого запобіжного заходу та має стимулюючий ефект до належної процесуальної поведінки.

3.3.4 У зв`язку з викладеним колегія суддів вважає, що оскільки раніше визначені для обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки є пропорційними встановленим судом ризикам, то клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 194, 199, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , - задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.08.2021 на обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме:

-прибувати до суду за першим викликом;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Обвинуваченого ОСОБА_1 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , до 21.12.2021 включно.

2. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , - задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.08.2021 на обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме:

- прибувати до суду за першим викликом;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_1 ;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Обвинуваченого ОСОБА_2 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , до 21.12.2021 включно.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: Т.Г. Гавриленко

Судді: К.О. Сікора

О.В. Танасевич