Document No. 100565384

Справа № 991/2873/21

Провадження 1-кп/991/20/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

20 жовтня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6, клопотання захисника ОСОБА_14 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020000000000860 від 14 травня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Під час судового розгляду у судовому засіданні стороною захисту були заявлені клопотання про зміну обвинуваченим застосованих до них раніше запобіжних заходів. Так, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_14 просив змінити запобіжний захід у вигляді застави на особисту поруку, а захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 просив змінити запобіжний захід у вигляді застави в частині зменшення розміру застави.

1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування

Клопотання адвоката ОСОБА_14 обґрунтовано тим, що:

-обставини, якими обґрунтовувалось застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу вигляді застави на цей час перестали існувати, поведінка обвинуваченого свідчить про відсутність ризику переховування, а інші ризики перестали існувати, підтвердженням чого є те, що прокурор перестав наголошувати на їх існуванні;

-застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки буде пропорційним, а особи, які висловили бажання бути особистими поручителями володіють особистими високими моральними якостями та користуються повагою, а тому здатні забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 ;

-розмір застави є значним та непропорційним;

-обвинувачений ОСОБА_7 зразково виконує усі покладені на нього обов`язки, не вчиняє жодних дій, які можуть бути розцінені як спроби або дії, направлені на переховування від суду.

У зв`язку з викладеним, захисник вважає, що застосований раніше запобіжний захід підлягає зміні на більш м`який у вигляді особистої поруки.

Клопотання адвоката ОСОБА_9 обґрунтовано тим, що:

-з часу застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, ризики, передбачені ст. 177 КПК України суттєво зменшились, а нові ризики не з`явились;

-обвинувачений ОСОБА_6 у повній мірі дотримується умов застосованого до нього запобіжного заходу, не порушує покладених на нього обов`язків та повідомляє суд про зміни свого місця перебування;

-розмір застави є непомірно великим, таким, що не відповідає положенням ст. 182 КПК України та непропорційним, особливо враховуючи той факт, що на все майно обвинуваченого накладено арешт і вільно розпоряджатись ним він не має можливості;

-один із заставодавців відмовляється від виконання ним своїх обов`язків по забезпеченню виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, а тому фактично не може виконувати покладені на нього обов`язки щодо забезпечення належної поведінки ОСОБА_6 ;

-враховуючи, що застава внесена не обвинуваченим, а заставодавцем, за законодавством між ними не виникає будь-яких цивільно-правових зобов`язань, а тому у випадку порушення обвинуваченим обов`язків, матеріальні ризики втрати коштів застави лежать лише на заставодавцю, тож застава не зможе забезпечити належного виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків;

- характеристика особи обвинуваченого та його процесуальна поведінка свідчить про відсутність намірів перешкоджати кримінальному провадженню;

-ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджуються будь-якими обставинами;

-метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а не покарання особи, а тому зменшення застави до найвищої межі, передбаченої п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, здатне у повній мірі забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .

У зв`язку з викладеним, захисник вважає, що застосований запобіжний захід підлягає зміні у вигляді застави у меншому розмірі, або ж зміні запобіжного заходу на більш м`який.

2.Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні захисники та їх обвинувачені повністю підтримали доводи, викладені у вказаних клопотаннях.

У судове засідання з`явилися ОСОБА_15, та ОСОБА_16, які висловили намір взяти обвинуваченого ОСОБА_7 на поруки.

ОСОБА_15, який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України та командиром другої групи оперативного призначення, входив до командного складу батальйону оперативного призначення, який виконував бойові завдання в зоні проведення АТО, та ОСОБА_16, який є народним депутатом України VIII та IX скликань та був добровольцем в Національній гвардії України, брав участь у бойових діях в зоні проведення АТО, повідомили, що знають обвинуваченого ОСОБА_7 протягом тривалого часу як добропорядну людину, яка допомагала військовим у період АТО, знають, що він буде виконувати усі покладені на нього обов`язки, а їх тому готові поручитись за останнього та забезпечувати його належну процесуальну поведінку.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотань захисників, вважав, що ризики, встановлені судом, не перестали існувати, особи, які виразили бажання бути поручителями не довели, що зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а тому для забезпечення завдань кримінального провадження раніше застосовані запобіжні заході слід залишити без змін.

Дослідивши заявлені клопотання та додані до них матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

3.Оцінка та висновки суду

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 червня 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у результаті внесення якої його було звільнено з-під варти та застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Так само ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у результаті внесення якої його було звільнено з-під варти та застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому ухвалами Вищого антикорупційного суду строк дії покладених обов`язків обвинуваченим неодноразово продовжувався і востаннє ухвалою від 17 травня 2021 року продовжено строк дії таких обов`язків: 1) прибувати за кожним викликом до суду; 2) не відлучатися з території України без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання. На даний час строк дії покладених обов`язків на обвинувачених закінчився, прокурором не подано клопотання про їх продовження.

Вирішуючи питання про можливість зміни вказаних запобіжних заходів, суд виходить із таких міркувань.

Відповідно доположень статті331КПК Українипід чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо,зокрема,змінити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

При цьому кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

На переконання колегії суддів, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

При цьому, зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Суд вважає, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Також суд наголошує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

При вирішенні питання про необхідність зміни застосованих до обвинувачених запобіжних заходів, суд враховує, що обвинувальний акт у цьому провадженні передано на розгляд суду 26 квітня 2021 року, ухвалою від 17 травня 2021 року про продовження строку дії запобіжних заходів було встановлено, що деякі з раніше визначених ризиків втратили свою актуальність і скасовано частину покладених на обвинувачених процесуальних обов`язків, ухвалою від 02 червня 2021 року було зменшено розмір застави обвинуваченим, а також беручи до уваги продемонстровану обвинуваченими належну процесуальну поведінку протягом розгляду справи, тривалість дії запобіжних заходів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених клопотань.

Так, суд вважає за необхідне змінити раніше застосований запобіжний захід на більш м`який у вигляді застави меншого розміру, який дозволить забезпечити виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.

У цьому контексті суд звертає увагу, що окрім покладених судом обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, протягом усього часу з моменту набуття статусу обвинувачених на них покладено також обов`язки, визначені ст. 42 КПК України, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (ч. 7 ст. 42 КПК України).

Так, належна процесуальна поведінка обвинувачених свідчить про послаблення інтенсивності ризиків, а саме ризику переховування від суду та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 демонструють сумлінне виконання зазначених вище обов`язків, зокрема повідомляють про своє місце перебування обвинувачений ОСОБА_6 завчасно повідомив суд про виїзд за кордон та повертався після кількаразових виїздів за кордон, а також обвинувачені з`являються до суду за викликами.

Також колегія суддів бере до уваги, що прокурором не було подано клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, що фактично свідчить про підтвердження стороною обвинувачення послаблення ризиків.

Крім того, суд відзначає, що сумлінна поведінка обвинувачених забезпечила виконання всіх підготовчих дій до наступної стадії судового провадження - судового розгляду, за досить недовгий період часу, що сприяє дотриманню розумних строків судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні.

Водночас, захисники не довели про існування виключних обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу на більш м`який, а саме у вигляді особистої поруки чи особистого зобов`язання.

Суд зауважує, що вказане кримінальне провадження перебуває на початку судового розгляду, судом ще не розпочато дослідження доказів сторін та встановлення фактичних обставин справи, а тому зважаючи на висунення обвинувачення у особливо тяжкому злочині та тяжкість покарання, що їм загрожує, колегія суддів вважає, що ризики продовжують існувати, а більш м`які запобіжні заходи, окрім застави, не можуть запобігти цим ризикам.

У зв`язку із цим, для забезпечення виконання обвинуваченими вказаної сукупності обов`язків, а також досягнення завдань кримінального провадження, суд вважає обґрунтованим подальше застосування запобіжного заходу саме у вигляді застави, а не особистого зобов`язання чи особистої поруки, оскільки, на думку суду, в даному конкретному випадку такі запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам та не забезпечать достатньою мірою виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків.

Згідно із загальною практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім струмуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та виконанню його завдань.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що залишення поточного розміру застав буде непропорційним тягарем для обвинувачених з огляду на що, застава у меншому розмірі: для ОСОБА_6 8000 000 грн., а для ОСОБА_7 4000000 грн., цілком зможе забезпечити виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційними заходами на теперішній час, які збалансовують інтереси суспільства і держави та інтереси обвинувачених. У зв`язку з цим, доцільно повернути кошти заставодавцям в сумах, на які зменшено розмір застави: ОСОБА_17 ., ІПН НОМЕР_2 у розмірі 650 000 грн., ОСОБА_18 ., ІПН НОМЕР_3 у розмірі 350 000 грн., ОСОБА_19, ІПН НОМЕР_4 у розмірі 500 000 грн.

Щодо прохання захисника ОСОБА_14 та осіб, які виявили бажання взяти на поруки обвинуваченого ОСОБА_7, то колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з такого. Особи, які виявили бажання взяти обвинуваченого на поруки безумовно заслуговують на довіру, проте зважаючи на їх віддаленість від місця проживання обвинуваченого ОСОБА_7, оскільки вони проживають у м. Києві, а обвинувачений у Кіровоградській області, особливості несення служби ОСОБА_15, що вимагає від нього виконання бойових завдань в зоні проведення ООС, непереконливим видається спроможність вказаних осіб забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також у разі необхідності доставити останнього до суду на першу про те вимогу. Крім того, доводи ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про можливість виконання ними обов`язків поручителів, зокрема шляхом доручення іншим особам, які перебувають у їх підпорядкуванні, доставляти обвинуваченого до суду на першу вимогу є неспроможними, оскільки зобов`язання поручителів мають особистий характер та у разі їх невиконання, поручителі несуть персональну відповідальність у вигляді накладення грошового стягнення у розмірі, передбаченому п. 4 ч.5 ст. 180 КПК України.

Доводам захисника ОСОБА_9 щодо відмови заставодавця від виконання ним своїх обов`язків суд уже надавав оцінку, зазначаючи, що внесення застави заставодавцем є правом цієї особи, яке реалізується виключно на підставі її добровільного волевиявлення, а чинним законодавством не передбачено можливість відмови від обов`язків, взятих на себе заставодавцем. При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, підставою для повернення внесеної суми застави є припинення дії запобіжного заходу у порядку ст. 203 КПК України, а не бажання заставодавця.

Також твердження захисника ОСОБА_9, що застава не забезпечує належного виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, у зв`язку із відсутністю для обвинуваченого ризику втрати особистих коштів, суд вважає необгрунтовними. Так, у разі невиконання обвинуваченим або застовадевцем, покладених на них обов`язків, існують ризики не лише звернення у дохід держави коштів застави, але у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України може бути вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу, у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав лише для часткового задоволення заявлених стороною захисту клопотань.

Керуючись статтями176, 177, 179, 180, 182, 201, 314, 315, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 задовольнити частково.

Запобіжний захід у виді застави у розмірі 9 000 000 грн. (дев`ять мільйонів гривень) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 8 000 000 грн. (вісім мільйонів гривень).

Суму застави повернути заставодавцям пропорційно до внесеної ними частини застави: 1) ОСОБА_17 ., ІПН НОМЕР_2 у розмірі 650 000 грн. (шістсот п`ятдесят тисяч гривень); 2) ОСОБА_18, ІПН НОМЕР_3 у розмірі 350000 грн. ( триста п`ятдесят тисяч гривень);

2.Клопотання захисника ОСОБА_14 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити частково.

Запобіжний захід у виді застави у розмірі 4500000 грн. ( чотири мільйони п`ятсот тисяч гривень) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_7 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 4 000000 грн. ( чотири мільйони гривень).

Суму застави у розмірі 500 000 грн. (п`ятсот тисяч гривень) повернути заставодавцю ОСОБА_20, ІПН НОМЕР_4 .

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

4.Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3