- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Справа №991/6637/21
Провадження №11-сс/991/615/21
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2021 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2021 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2021 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7 про арешт майна, накладено арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на мобільні телефони Samsung Galaxy M31S, Lenovo золотистого кольору, Sony Experia сірого кольору, а також ноутбук Asus H1NOGR01R13503A s/n 0280, тимчасово вилучені 21.09.2021 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, та які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №52021000000000081 від 09.02.2021.
Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_6 . Вважає, що висновки, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та істотно порушують вимоги кримінального процесуального закону.
Посилається на такі обставини.
Копію ухвали ОСОБА_6 та його представник не отримали, на час звернення з апеляційною скаргою така відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
29.09.2021 представник ОСОБА_6 подав до канцелярії суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому процесі, але слідчий суддя проігнорував це клопотання та здійснив розгляд без участі ОСОБА_6 і його представника.
Уся інформація з електронних носіїв вже скопійована під час та після обшуку. Жодних даних, що стосуються цього кримінального провадження, органом досудового розслідування не виявлено. Тому тимчасово вилученні речі підлягають поверненню.
Також ОСОБА_6 посилається на незаконність ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук його житла.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2021 та повернути вилучене майно повністю.
Прокурор САП, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважність причин неприбуття не повідомив.
ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_8 також у судове засідання не прибули.
На адресу суду електронною поштою надійшло клопотання без електронного підпису про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника ОСОБА_8 у закордонному відрядженні.
Згідно зі ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Таким чином, клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника ОСОБА_8 у закордонному відрядженні, подане без електронного підпису, унеможливлює ідентифікацію автора цього електронного документа.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що адвокат ОСОБА_8 у встановленому законом порядку не повідомив суд про поважні причини неприбуття в судове засідання.
Крім того, на адресу суду від ОСОБА_6 електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він контактував із хворою на COVID-19 особою, зараз перебуває на самоізоляції та не може прибути у судове засідання.
Згідно з положеннями ст.138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Із системного аналізу приписів ч.4 ст.405, ч.4 ст.434, ч.2 ст.482-2, ч.5 ст.539 КПК України вбачається, що закон вимагає з`ясування причини неприбуття особи у судове засідання, при вирішенні питання про можливість його відкладення. Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними доказами.
До клопотання про відкладення розгляду справи ОСОБА_6 додав роздруківку електронного повідомлення від 26.10.2021 щодо замовлення ним дослідження (аналізів) на коронавірус. Проте доказів на підтвердження проходження вказаного дослідження (аналізів) на коронавірус суду не надано і в клопотанні про відкладення розгляду справи відсутні посилання на незадовільний стан здоров`я або хворобу ОСОБА_6 .
Відтак колегія суддів приходить до переконання, що ОСОБА_6 у встановленому законом порядку не повідомив суд про поважні причини неприбуття в судове засідання.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вищевказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу - визнати необґрунтованою.
Згідно з положеннями п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Із ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України вбачається, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати апеляційну скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У випадку необізнаності у заінтересованих осіб із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).
Повний текст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2021 проголошено 04.10.2021. Апеляційна скарга на зазначену ухвалу подана 05.10.2021, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, оскільки останній день оскарження - 04.10.2021.
При цьому доказів щодо отримання ОСОБА_6 чи його представником копії повного тексту ухвали матеріали провадження не містять.
Необізнаність із мотивами викладеними в повному тексті ухвали, необхідність їх належного аналізу для обґрунтованого оскарження вищевказаного судового рішення, свідчить про наявність обставини, яка об`єктивно перешкоджала особі реалізувати своє право на апеляційне оскарження в межах визначеного процесуального строку та ускладнила можливість її своєчасного звернення з апеляційною скаргою. Тому, враховуючи наявність поважної причини пропуску строку на оскарження, колегія суддів вважає, що слід задовольнити клопотання ОСОБА_6 та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000081 від 09.02.2021 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України за фактом незакінченого замаху на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами дочірнього підприємства «Укрбурштин» (далі - ДП «Укрбурштин») на суму близько 100 000 000 грн, вчиненого службовими особами ДП «Укрбурштин» та публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Українські поліметали» (далі - АТ «ДАК «Українські поліметали») у змові зі службовими особами юридичних осіб приватного права, зокрема ТОВ «Ленд Груп Компані», ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин», ТОВ «Ка Трейд», ТОВ «Київспецьсервіс», ТОВ «Грін Профі Груп», ТОВ «Ст.Анна Груп», ТОВ «Абсолют ТМ».
09.09.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа №991/6182/21, провадження №1-кс/991/6275/21) надано дозвіл на проведення обшуку у житлі ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, надано дозвіл на відшукання та вилучення мобільних телефонів, за допомогою яких підтримувався зв`язок між ОСОБА_6 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення або за допомогою яких через електронні пошти або програми, через мережу Інтернет (у т.ч. Viber, WhatsApp, Telegram, Line, ICQ, Skype, WeChat та інші месенджери), соціальні мережі «Facebook» та інші, могла передаватися інформація, що стосується вчинення цього кримінального правопорушення.
21.09.2021 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді проведено обшук у житлі ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, у ході якого виявлено та вилучено мобільні телефони Samsung Galaxy M31S, Lenovo золотистого кольору, Sony Experia сірого кольору та ноутбук Asus H1NOGR01R13503A s/n 0280.
22.09.2021 постановою детектива НАБУ вказане майно визнано речовим доказом.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя, оцінивши зазначені вище обставини, прийшов до таких висновків.
Наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України, такого ступеня тяжкості, що дає підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності особи, щодо майна якої його дозволено накладати.
Мобільні телефони та ноутбук є тими видами майна, на які може бути накладено арешт відповідно до вимог ч.10 ст.170 КПК України.
Арешт на вилучене майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів, оскільки існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Накладенням арешту буде досягнуто завдань запобігання можливості приховування, пошкодження та знищення майна.
У цьому випадку є розумним і співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не встановлено. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то такі обмеження не є обтяжливими для нього.
Обґрунтованим є застосування заборони користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, знищення майна, яке є речовими доказами.
Висновки слідчого судді, на думку колегії суддів, відповідають вимогам КПК України та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги ОСОБА_6 .
Згідно з положеннями абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Із п.1 ч.2 ст.170 КПК України вбачається, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приписами ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Із матеріалів провадження вбачається, що під час поверхневого огляду: 1) мобільного телефону Samsung Galaxy M31S, що належить ОСОБА_6, у програмному додатку «WhatsApp» було виявлено листування в групових чатах між ним та іншими особами, що стосувалося господарських відносин між ДП «Укрбурштин», ТОВ «Ст. Анна Груп», а також розгляду в Господарському суді міста Києва справи про банкрутство ДП «Укрбурштин»; 2) ноутбуку Asus H1NOGR01R13503A s/n 0280 виявлено факт видалення файлів із папки під назвою «Бурштин», які можуть стосуватися господарської діяльності ДП «Укрбурштин» та його директора ОСОБА_9 . Крім того, в ході обшуку квартири ОСОБА_6 вилучено мобільні телефони Lenovo золотистого кольору та Sony Experia сірого кольору, які перебували у вимкненому стані та мали пошкодження, що не дозволило оглянути вміст вказаних мобільних телефонів під час проведення обшуку.
Оскільки у цих телефонах та ноутбуці можуть міститися листування, фото, файли документів, аудіо-, відеодзвінки, які мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, зокрема щодо фактів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, причетних осіб, зв`язки між ними, номери їхніх телефонів, місця розташування осіб тощо, правильним є висновок слідчого судді про можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що уся інформація з електронних носіїв вже скопійована під час та після обшуку, що жодних даних, які стосуються цього кримінального провадження, органом досудового розслідування не виявлено, тому тимчасово вилученні речі підлягають поверненню, є безпідставними, оскільки у таких пристроях можуть міститися видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта. Тому суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, що буде становити предмет дослідження відповідного експерта.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69, 73). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Враховуючи те, що досудове розслідування проводиться за фактом незакінченого замаху на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами ДП «Укрбурштин» на суму близько 100 000 000 грн, вчиненого службовими особами ДП «Укрбурштин» та АТ «ДАК «Українські поліметали» у змові зі службовими особами юридичних осіб приватного права, зокрема ТОВ «Ленд Груп Компані», ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин», ТОВ «Ка Трейд», ТОВ «Київспецьсервіс», ТОВ «Грін Профі Груп», ТОВ «Ст.Анна Груп», ТОВ «Абсолют ТМ», слід визнати, що арешт трьох мобільних телефонів та ноутбука забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_6, і не покладає на нього індивідуальний та надмірний тягар як на власника.
Таким чином, слідчим суддею правильно встановлено сукупність підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
ОСОБА_6 був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, однак у судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив. Адвокат ОСОБА_8, підтвердивши свої повноваження ордером від 28.09.2021 та свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю, 28.09.2021 ознайомився з матеріалами клопотання про арешт майна. Разом із тим, 29.09.2021 від адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з його перебуванням у іншому судовому засіданні.
А тому, оскільки ч.1 ст.172 КПК України встановлено імперативний припис щодо строку розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя не мав підстав для відкладення розгляду цього клопотання за межі дводенного строку.
У зв`язку з цим безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя розглянув клопотання прокурора без участі ОСОБА_6 і його представника та проігнорував клопотання останнього про відкладення судового засідання.
Також безпідставним є твердження в апеляційній скарзі про незаконність ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла ОСОБА_6, оскільки така не стосується предмета апеляційного оскарження, визначеного ст.392 КПК України.
Отже, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України, а доводи апеляційної скарги про те, що висновки, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та істотно порушують вимоги кримінального процесуального закону, є необґрунтованими.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Із огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2021 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4