- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
- Secretary : Chumachenko A.O.
- Lawyer : Havryka A.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/7059/21
Провадження № 1-кс/991/7165/21
У Х В А Л А
22 жовтня 2021 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Чумаченко А.О., представника власника майна Гаврика А.В., детектива Дячука І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» Гаврика Антона Вікторовича про скасування арешту майна,
в с т а н о в и в :
18.10.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ? ТОВ) «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» Гаврика А.В. про скасування арешту майна.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09.09.2021 (справа № 991/6129/21) накладено арешт на 342 500 кг зерна кукурудзи 3 класу (кормові потреби) врожаю 2020 року, яка зберігається на Державному підприємстві (далі?ДП) «Охтирський КХП» у силосі № 3707 елеватора № 1 та у силосі № 5 елеватора № 2.
За твердженням представника ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» Гаврика А.В., зазначене майно є власністю Товариства на підставі договору поставки № 1/11?20 від 20.11.2020, акту приймання?передачі зерна № 83 від 30.11.2020 та передано ДП «Охтирський КХП» для складського зберігання на підставі договору № юр2/70/20 від 30.11.2020.
Зі змісту клопотання вбачається, що представники ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» не брали участі у вирішенні питання про арешт майна, тому слідчим суддею при постановленні ухвали від 09.09.2021 вказані обставини не враховані, що призвело до порушення прав власника майна та є підставою для скасування арешту.
В судовому засіданні представник ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» Гаврик А.В. підтримав клопотання та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Акцентував увагу на тому, що накладаючи арешт на 342 500 кг зерна кукурудзи, суд не врахував, що ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» є її власником на підставі відповідного договору. При цьому, поза увагою детектива та слідчого судді залишилась та обставина, що 25.11.2020 на ДП «Охтирський КХП» проведено інвентаризацію зерна шляхом заміру лазерною лінійкою (Далекомір 60 м LED) і надлишку чи недостачі зерна не виявлено. На думку представника, відсутність розбіжності між даними бухгалтерського обліку та фактичним об`ємом зерна на ДП «Охтирський КХП» в сукупності з наявністю у ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» підтверджуючих право власності на арештоване зерно документів, спростовує доводи детектива про штучне збільшення кількості зерна на обліку ДП «Охтирський КХП».
Детектив НАБУ Дячук І.С. проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши про відсутність підстав для скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки вилучене майно визнано речовим доказом, а доводи представника Товариства на увагу не заслуговують. Свої висновки обґрунтував тим, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 5202100000000141 від 22.03.2021 здійснюється перевірка слідчої версії про те, що у період з 15.10.2020 по 10.11.2020 до ДП «Охтирський КХП» зерно кукурудзи у зазначеній кількості та класності офіційно не завозилося. На елеваторі зберігалося зерно, власника якого на даному етапі досудового розслідування не встановлено, та яке стало об`єктом замаху на розкрадання. На підтвердження зазначеної обставини детектив послався на показання осіб, які зазначені в якості водіїв у відповідних товарно-транспортних накладних. Згадані особи, будучи допитані в якості свідків, заперечували факт перевезення ними зерна кукурудзи до ДП «Охтирський КХП».
Крім того, детектив повідомив, що на вилученому у директора ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» мобільному телефоні міститься інформація, яка підтверджує зазначену вище версію органу досудового розслідування. За твердженням детектива, на даний час у вказаному кримінальному проваджені не встановлено власника 342 500 кг зерна кукурудзи, однак, за описаних фактичних обставин, це не дає підстави вважати, що арешт, накладений слідчим суддею може бути скасований.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, а саме: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З матеріалів справи вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 5202100000000141 від 22.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією органу досудового розслідування, посадові особи ДП «Охтирський КХП», зловживаючи службовим становищем, з корисливих мотивів, вступили у попередню змову з іншими невстановленими особами на розтрату ввіреного їм майна - зерна кукурудзи, шляхом його відпуску без відома власника та відповідних дозвільних документів. У результаті злочинної змови вказані особи вирішили створити видимість законних підстав для відпущення кукурудзи з ДП «Охтирський КХП» шляхом оформлення договорів складського зберігання та видачі складських квитанції на кукурудзу третього класу, а в подальшому здійснити її відвантаження з підприємства. Для цього 09.10.2020 між ДП «Охтирський КХП» та ТОВ «Аграрно НВФ Криниця» укладено договір складського зберігання зерна № юр2/46/20. На підставі вказаного договору штучно збільшено кількість зерна кукурудзи на обліку підприємства, шляхом внесення в первинні облікові документи інформації про нібито завезення на територію підприємства у період з 15.10.2020 по 10.11.2020 зерна кукурудзи у кількості 342 500 кг, фактично ж вказаного майна на ДП «Охтирський КХП» не було.
За версією органу досудового розслідування, в подальшому, з метою приховання слідів вчинення кримінального правопорушення, 30.11.2020 вказане зерно переоформлено з ТОВ «Аграрно НВФ Криниця» на ТОВ «Орбінокс УК» (з грудня 2020 року - ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.»), з яким заключено відповідний договір складського зберігання № юр2/70/20 від 30.11.2020.
Вказане зерно кукурудзи у кількості 342 400 кг, яке зберігається на ДП «Охтирський КХП» у силосі № 3707 елеватора № 1 та у силосі № 5 елеватора № 2, згідно постанови детектива від 24.03.2021 визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання - виконуючому обов`язки генерального директора ДП «Охтирський КХП» ОСОБА_1 .
Вказані обставини були досліджені слідчим суддею під час постановлення ухвали від 09.09.2021 про арешт майна.
Порушуючи перед слідчим суддею питання про скасування арешту майна, представник Гаврик А.В. , стверджує, що спірне майно є власністю ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО» на підставі договору поставки № 1/11?20 від 20.11.2020, акту приймання передачі зерна № 83 від 30.11.2020 та передано ДП «Охтирський КХП» для складського зберігання на підставі договору № юр2/70/20 від 30.11.2020.
Слідчий суддя зазначає, що за версією органу досудового розслідування посадові особи ДП «Охтирський КХП», вступили у попередню злочинну змову з іншими невстановленими особами на розтрату ввіреного їм майна - зерна кукурудзи, у зв`язку з чим, оформили договори складського зберігання та видачі складських квитанції на кукурудзу.
Враховуючи, що сам факт передачі до ДП «Охтирське КХП» 342 500 кг, від ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО» ставиться під сумнів та перевіряється в рамках кримінального провадження № 5202100000000141 від 22.03.2021, обґрунтування доводів клопотання названими документами не є переконливим та не спростовує доводи детектива про те, що можливо, зазначене зерно не передавалось ДП «Охтирське КХП».
Посилання представника Гаврика А.В. на результати інвентаризації зерна на ДП «Охтирський КХП» від 25.11.2020, якою не виявлено надлишків зерна, не дають підстави стверджувати про належність арештованого зерна кукурудзи саме ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» та його передачу цим підприємством до ДП «Охтирське КХП». Так, допитані детективом НАБУ в якості свідків водії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які згідно товарно?транспортних накладних здійснювали автомобільне перевезення зерна кукурудзу до ДП «Охтирський КХП», у своїх показах спростовують версію представника Гаврика А.В. про передачу спірного зерна ДП «Охтирське КХП».
Крім того, на вилученому в ході проведення обшуку мобільному телефоні директора ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» ОСОБА_5 зафіксовано відомості, які підтверджують сумнівне походження документів, які за твердженням представника Гаврика А.В. свідчать про належність 342 400 кг зерна кукурудзи зазначеному товариству та його передачу ДП «Охтирське КХП».
Враховуючи, що в рамках згаданого кримінального провадження органу досудового розслідування, крім іншого, необхідно встановити власника зерна кукурудзи у кількості 342 400 кг врожаю 2020 року та обставини, за яких це зерно було передано ДП «Охтирський КХП», арешт майна є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження.
Твердження представника Гаврика А.В. про порушення прав ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» на володіння майном слідчий суддя відхиляє, з огляду на наступне.
У відповідності до п. п. 1, 3-1, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб». Зазначені положення узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція). Адже, в п. 195 рішення у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, зробив висновок, що, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами. Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, щоб втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Враховуючи цілі та завдання органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 5202100000000141 від 22.03.2021, досягнення його дієвості інакше, як через застосування арешту майна, не вбачається можливим.
На противагу цьому, клопотання представника ТОВ «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» Гаврика А.В. не підкріплено доводами та доказами, які б давали можливість слідчому судді дійти обґрунтованого висновку про наявність обставин, обумовлених у ст. 174 КПК України, для скасування арешту майна.
Крім того, спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні, доля яких має вирішуватися у порядку, встановленому ст. 100 КПК України, та за наявності подальшої необхідності такого арешту в цілях кримінального провадження, наведені представником власника майна доводи не є переконливими.
Обґрунтовуючи вимоги клопотання, представник Гаврик А.В. посилається на докази, які досліджувались слідчим суддею під час вирішення питання про арешт майна. Вказане свідчить про незгоду згаданого представника з прийнятим слідчим суддею рішенням та спонукання до переоцінки доказів, що за відсутності передбачених у ст. 174 КПК України підстав, не може бути підставою для прийняття рішення про скасування арешту.
З огляду на викладене, доходжу до висновку, що заявником не доведено того, що в застосуванні арешту майна відпала потреба, рівно як і того, що його накладено необґрунтовано, тому у задоволенні клопотання про скасування арешту майна необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 174 КПК України,
п о с т а н о в и в :
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНЖО РУНІН ВІЛ МАНУФАКТУРЕ КО.» Гаврика Антона Вікторовича про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Крикливий