Document No. 100701755

Справа № 991/6699/21

Провадження №11-сс/991/606/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Боднара С. Б., Семенникова О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ворони К. О.,

учасники судового провадження: ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.10.2021 про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Історія провадження

1.23.09.2021 ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку надіслав до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) заяву № VYH-20210923-01-02 від 23.09.2021 про вчинення керівництвом ряду державних та правоохоронних органів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 364-1, 365-2 Кримінального кодексу України (далі - КК) (далі - заява про кримінальне правопорушення від 23.09.2021).

2.27.09.2021 за результатами розгляду цієї заяви НАБУ відповідним листом повідомило ОСОБА_1 , що: (1) на підставі його попередньої аналогічної по суті заяви 21.04.2021 було розпочато кримінальне провадження № 42021000000000896 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК; (2) постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) від 25.05.2021 підслідність у зазначеному кримінальному провадженні визначена за слідчими Солом`янського управління поліції ГУНП у місті Києві; (3) у зв`язку з цим заяву від 23.09.2021 направлено до зазначеного відділу поліції для долучення до матеріалів кримінального провадження № 42021000000000896 та перевірки викладених у ній обставин.

3.28.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 23.09.2021 та неврученні пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, а також витягу з ЄРДР (далі - скарга).

4.01.10.2021 слідчий суддя відмовив у задоволенні цієї скарги.

5.01.10.2021 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

6.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 01.10.2021 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 23.09.2021 та неврученні пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, а також витягу з ЄРДР.

7.Слідчий суддя дійшов висновку, що викладені в заяві від 23.09.2021 обставини вже є предметом досудового розслідування, адже заява ОСОБА_1 від 23.09.2021 є аналогічною за змістом із раніше поданою ним заявою № VYH-20210305-04-02 від 05.03.2021, на підставі якої було внесено відомості до ЄРДР за № 42021000000000896 від 21.04.2021. Слідчий суддя зазначив, що: (1) обидві заяви містять однакові відомості стосовно осіб, які на думку ОСОБА_1 можуть бути причетними до вчинення злочинів, схожі обставини вчинення кримінального правопорушення та суму завданої шкоди, а саме: в заявах йдеться про те, що голова та заступник голови Національного банку України, директори-розпорядники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністр Внутрішніх справ України, начальники ГСУ МВС та ГСУ НПУ, голова Державної служби фінансового моніторингу України та інші службові особи цих органів із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в іноземному банку «Meinl Bank Aktiengeselschaft» допустили зловживання стосовно ряду українських банків, зокрема ПАТ «Міський комерційний банк», вкладником якого був ОСОБА_1 , що призвело до неплатоспроможності цих банків та спричинення шкоди на суму 62 млн євро; (2) відмінними у зазначених заявах ОСОБА_1 є лише ступінь деталізації вчинення можливих кримінальних правопорушень, оскільки в заяві від 05.03.2021 скаржник в більш повній мірі описує незаконні дії посадових осіб банківських установ; (3) оскільки відомості за заявою від 05.03.2021 вже внесені до ЄРДР, то відповідно обставини, викладені в заяві від 23.09.2021 вже перевіряються в межах кримінального провадження № 42021000000000896 і внесення до ЄРДР відомостей щодо аналогічних обставин є недоцільним; (4) постановою прокурора САП від 25.05.2021 підслідність у зазначеному кримінальному провадженні визначена за Солом`янським ВП ГУНП в місті Києві; (5) встановивши наведені вище обставини, детектив НАБУ направив заяву ОСОБА_1 від 23.09.2021 до Солом`янського ВП ГУНП в місті Києві для її долучення до матеріалів кримінального провадження № 42021000000000896, що відповідає вимогам частини 4 статті 218 КПК; (6) при цьому слідчими суддями Вищого антикорупційного суду вже були захищені права та інтереси ОСОБА_1 , адже вони неодноразово здійснювали судовий контроль за фактами невнесення уповноваженими особами НАБУ чи прокурорами схожих, а часом ідентичних відомостей, які ОСОБА_1 зазначав у своїх заявах. З цих підстав слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги скаржника щодо зобов`язання внести відомості до ЄРДР за його заявою не підлягають задоволенню.

8.У задоволенні вимог скарги в частині зобов`язання уповноважених осіб НАБУ надати скаржнику пам`ятку про права та обов`язки потерпілого та витяг з ЄРДР відмовлено з підстав відсутності в розпорядженні детективів НАБУ матеріалів кримінального провадження № 42021000000000896 та нездійснення ними досудового розслідування.

Короткий зміст та вимоги апеляційної скарги

9.В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та зобов`язати уповноважену особу НАБУ: (1) вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого; (2) внести до ЄРДР відомості за його заявою від 23.09.2021; (3) розпочати розслідування; (4) не пізніше, ніж 24 години з моменту внесення таких відомостей, надати витяг з ЄРДР.

10.В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що: (1) стаття 214 КПК передбачає обов`язок слідчого внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, викладені у відповідній заяві, однак уповноважені особи НАБУ цього не зробили; (2) слідчий суддя вийшов за межі наданих повноважень, оскільки вдався до аналізу причин невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР; (3) слідчий суддя, не дослідивши заперечень скаржника, долучив до матеріалів провадження документи, надані особою, яка не підтвердила наявність у неї таких повноважень; (3) висновок про те, що обставини, викладені в заяві від 23.09.2021, вже є предметом досудового розслідування є помилковим, зробивши такий висновок, слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень та вимог скарги; (4) не враховано, що скаржник не оскаржує незаконні дії посадових осіб приватних банківських установ; (5) не досліджено, що було виведено не 62 млн Євро, а 500 млн доларів США; (6) неправильно застосовано положення частини 4 статті 218 КПК, яка застосовується лише після внесення відомостей до ЄРДР, тоді як детектив передав заяву скаржника іншому органу досудового розслідування без внесення відомостей до ЄРДР; (7) кримінальні провадження, які підслідні НАБУ, забороняється передавати іншому органу досудового розслідування, підслідність може змінити не прокурор, а Генеральний прокурор чи його заступник; (8) слідчий суддя помилково констатував здійснення судового контролю за аналогічними скаргами, не перевіривши змісту відповідних рішень слідчих суддів.

Зміст заперечень прокурора

11.Прокурор надіслав до Суду заперечення, в яких зазначив, що: (1) за аналогічними заявами ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень щодо коштів ПАТ «Міський комерційний банк» Солом`янським управлінням поліції ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування ряду кримінальних проваджень; (2) на виконання ухвал суддів Вищого антикорупційного суду за аналогічними заявами ОСОБА_1 НАБУ та САП було внесено відомості до ЄРДР та в подальшому підслідність у вказаних кримінальних провадженнях визначена за Солом`янським управлінням поліції ГУ НП у місті Києві; (3) НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000119 щодо розтрати службовими особами НБУ коштів цього банку за попередньою змовою із службовими особами ряду банків, зазначених у заяві ОСОБА_1 , та їх подальшої легалізації; (4) з цього провадження виділено матеріали щодо заволодіння коштами ПАТ «Міський комерційний банк» та їх подальшої легалізації, досудове розслідування у зазначених провадженнях доручено ГСУ СБУ.

Позиції учасників провадження

12.У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

13.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули. Враховуючи, що інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

14.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

15.Суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що викладені у заяві ОСОБА_1 від 23.09.2021 обставини вже є предметом досудового розслідування кримінального провадження № 42021000000000896, яке було розпочато на підставі аналогічної за змістом заяви ОСОБА_1 № VYH-20210305-04-02 від 05.03.2021.

16.Так, в поданій до НАБУ заяві від 23.09.2021 ОСОБА_1 (а. с. 10-15) повідомив про наступне: (1) протягом 2011-2014 років ряд українських банків - ПАТ «Таврика», ПАТ «Південкомбанк», ПАТ «Автокразбанк», ПАТ «Міський комерційний банк» (попередня назва - ПАТ «КонверсБанк»), ПАТ «Фінростбанк», ПАТ «Терра Банк», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Київська Русь», ПАТ «Вернум Банк», ПАТ «Кредит Дніпро», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «КБ «Хрещатик», ПАТ «КБ «Аксіома», ПАТ «Актів-Банк», ПАТ «Профін Банк» - вивели близько 500 млн доларів США шляхом розміщення наявних у них коштів на кореспондентських рахунках в банку «Meinl Bank Aktiengeselschaft», в тому числі ПАТ «Міський комерційний банк» - 62 млн євро; (2) українські банки укладали із банком-нерезидентом договори відповідального зберігання та забезпечення, за якими в заставу іноземному банку надавались всі суми коштів, які були на коррахунках, нараховані відсотки та будь-які майбутні надходження на ці рахунки; (3) застава надавалась для забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами, які банк-нерезидент укладав із компаніями-нерезидентами (зокрема, із компанією «Melfa Group Ltd»), пов`язаними із власниками українських банків; (4) на підставі цих договорів іноземний банк «Meinl Bank Aktiengeselschaft» в односторонньому позасудовому порядку списував ці кошти на свою користь у зв`язку із невиконанням позичальниками своїх зобов`язань по повернення позичкових коштів; (5) кінцевою метою вчинення керівництвом банків вказаних фінансових операцій було одержання неправомірної вигоди власниками офшорних компаній, борги яких перед іноземним банком погасили українські банки за рахунок коштів своїх клієнтів, що призвело до їх неплатоспроможності та ліквідації; (6) голова НБУ, його заступники, директори-розпорядники ФГВФО, голова Державної служби фінансового моніторингу України, міністр МВС, начальники ГСУ МВС та ГСУ НПУ, Генеральний прокурор сприяли уникненню притягнення до відповідальності службових осіб ПАТ «Міський комерційний банк», вкладником якого був ОСОБА_1 ; (7) зазначені службові особи знали про обставини виведення коштів ПАТ «Міський комерційний банк», але не вжили заходів щодо припинення цих дій, в свою чергу правоохоронні органи розпочали досудове розслідування цих обставин та не вжили заходів щодо повернення цих коштів.

17.З наведених підстав ОСОБА_1 просив внести до ЄРДР відомості про вчинення головою НБУ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , директорами-розпорядниками ФГВФО, головою Державної служби фінансового моніторингу України та іншими службовими особами кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 364-1, 365-2 КК.

18.Отже, наведені у заяві від 23.09.2021 обставини стосувались (1) заволодіння коштами ряду українських банків, розміщених на кореспондентських в іноземному банку «Meinl Bank Aktiengeselschaft»,в розмірі близько 500 млн доларів США, в тому числі заволодіння 62 млн Євро з рахунків ПАТ «Міський комерційний банк», (2) їх подальшої легалізації.

19.Як встановив слідчий суддя, зазначені обставини вже є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420210000000000896, розпочатому за аналогічною заявою ОСОБА_1 .

20.Так, з витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 420210000000000896 вбачається, що 21.04.2021 прокурор САП за заявою ОСОБА_1 вніс до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, передбачені частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 364 КК (а. с. 60-61). По всім чотирьом епізодам зазначені такі обставини, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення: «Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.03.2021 зобов`язано внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 № VYH-20210305-04-02 від 05.03.2021. Відповідно до заяви № VYH-20210305-04-01 від 05.03.2021 Голова НБУ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , директори-розпорядники ФГВФО, голова Державної служби фінансового моніторингу України та підпорядковані їм особи при здійсненні своїх повноважень стосовно факту виведення з ПАТ «Конверсбанк» (в подальшому - ПАТ «Міський комерційний банк») через Meinl Bank Aktiengeselschaft 62 млн євро вчинили кримінальні правопорушення, передбачені частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 364 КК».

21.Більше того, згідно інформації, яка надійшла від в. о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на адресу голови Вищого антикорупційного суду (лист № 16/1/6-20215-21 від 29.09.2021 - а. с. 51-52) та була долучена до матеріалів справи, а також письмових заперечень прокурора, стало відомо, що аналогічні обставини є предметом й інших кримінальних проваджень за заявами ОСОБА_1 .

22.Так, відповідно до заяви № VYH-20210305-04-02 від 05.03.2021, адресованій НАБУ (а. с. 29-35), і яка за змістом є аналогічною заяві № VYH-20210305-04-01 від 05.03.2021, адресованій до САП, ОСОБА_1 повідомив про обставини виведення з кореспондентських рахунків ПАТ «Міський комерційний банк», відкритих в іноземному банку, понад 62 млн Євро. Так, (1) в 2011 році службові особи ПАТ «Міський комерційний банк» передали іноземному банку «Meinl Bank Aktiengeselschaft» кошти в розмірі 58 млн доларів США як забезпечення за кредитним договором між «Meinl Bank Aktiengeselschaft» та офшорною компанією «Melfa Group Ltd»; (2) внаслідок неповернення кредиту компанією «Melfa Group Ltd» у 2014 році з рахунку ПАТ «Міський комерційний банк», відкритому в «Meinl Bank Aktiengeselschaft», було списано суму депозиту та нараховані на нього проценти загальною сумою понад 62 млн Євро; (3) ці обставини призвели до неможливості ПАТ «Міський комерційний банк» розрахуватись зі своїми клієнтами та запровадження тимчасової адміністрації; (4) службові особи НБУ знали про обставини виведення коштів ПАТ «Міський комерційний банк», але не вжили заходів щодо припинення цих дій, в свою чергу правоохоронні органи розпочали досудове розслідування цих обставин та не вжили заходів щодо повернення цих коштів; (5) у зв`язку з чим ОСОБА_1 просив внести до ЄРДР відомості про вчинення, на його думку, Головою НБУ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , директорами-розпорядниками ФГВФО, головою Державної служби фінансового моніторингу України та іншими службовими особами кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 364 КК.

23.Отже, наведені у заяві від 05.03.2021 та від 23.09.2021 містяться аналогічні обставини щодо заволодіння коштами ПАТ «Міський комерційний банк» на суму понад 62 млн євро, розміщених на кореспондентських в іноземному банку «Meinl Bank Aktiengeselschaft», їх подальшої легалізації, які вже є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000000896, яке було розпочато на виконання ухвали слідчого судді за заявою ОСОБА_1 .

24.Крім цього, аналогічні відомості стосовно наведених вище службових осіб органів державної влади були внесені на виконання ухвали слідчого судді за заявою ОСОБА_1 11.12.2020 за № 42020000000002416 за частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 364-1, частиною 2 статті 365-2 КК (а. с. 63-64). Вказане кримінальне провадження було об`єднано з раніше розпочатим на виконання ухвали слідчого судді за заявою ОСОБА_1 провадженням № 52020000000000740 за тими ж самим обставинами стосовно службових осіб ПАТ «Міський комерційний банк».

25.За цими ж обставинами НАБУ та САП за ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду до ЄРДР були внесені відомості за заявами ОСОБА_1 за частиною 2 статті 364-1 КК стосовно службових осіб ПАТ «Міський комерційний банк» у кримінальних провадженнях № 52020000000000628 від 08.10.2020 (а. с. 59), № 52021000000000288 від 01.06.2021 (а. с. 55), № 52021000000000336 від 30.06.2021 (а. с. 57), № 42021000000001493 від 16.07.2021 (а. с. 53-54).

26.У заяві від 05.03.2021 ОСОБА_1 зазначив, що: (1) він був вкладником ПАТ «Міський комерційний банк» та у зв`язку з його ліквідацію внаслідок неплатоспроможності є кредитором 4 черги; (2) у зв`язку із заволодінням коштами цього банку (59,35 доларів США) він є потерпілим і цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 42016000000001125 та у виділеному з нього провадженні № 22018000000000127, досудове розслідування яких здійснювали ГСУ НПУ, а в подальшому - ГСУ СБУ (а. с. 34 на звороті).

27.З Єдиного державного реєстру судових рішень (ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.05.2016 у справі № 757/23992/16-к) вбачається, що в межах кримінального провадження № 42016000000001125 здійснюється досудове розслідування щодо таких обставин: окремі українські банківські установи протягом 2011-2015 років (у тому числі після введення в деяких банках тимчасової адміністрації) виводили значні фінансові ресурси шляхом розміщення наявних в банках коштів на кореспондентських рахунках (ВОСТРО, НОСТРО) рахунках в «Meinl Bank AG» (Австрійська Республіка), а саме: ПАТ «Таврика» в сумі 26 млн доларів США; ПАТ «Південкомбанк» в сумі 448,54 млн грн і 38 млн доларів США; ПАТ «Автокразбанк» в сумі 106 млн грн.; ПАТ «Міський комерційний банк» (ПАТ «КонверсБанк») в сумі 59 млн євро; ПАТ «Фінростбанк» в сумі 71,778 млн грн.; ПАТ «Терра Банк» в сумі 40,393 млн доларів США; ПАТ «Дельта Банк» в сумі 87,294 млн доларів США; ПАТ «Київська Русь» в сумі 50 млн доларів США; ПАТ «Вернум Банк» в сумі 7 млн євро та інші (ПАТ «Кредит Дніпро», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «КБ «Хрещатик», ПАТ «КБ «Аксіома», ПАТ «Актів-Банк», ПАТ «Профін Банк»). Наявність кореспондентських рахунків в банку - нерезиденті України - «Meinl Bank AG», дало змогу вивести кошти комерційних банківських установ України для власників істотної участі цих банків. Відповідно до наявної інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, сума неповернених коштів з вказаних кореспондентських рахунків склала 746,5 млн доларів США та 59 млн євро.

28.Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000119 від 27.04.2016 за частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209КК за фактом вчинення в період 2014-2015 років службовими особами НБУ за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Таврика», ПАТ «Південкомбанк», ПАТ «Банк «Київська Русь», ПАТ «Автокразбанк», ПАТ «Фінростбанк», ПАТ «Терра Банк», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «КБ «Хрещатик», АТ «Банк «Фінанси та кредит», ПАТ «Інтеграл-Банк» розтрати коштів НБУ на загальну суму 12 млрд грн на користь вказаних комерційних банків шляхом їх незаконного рефінансування, подальшої легалізації грошових коштів.

29.З кримінального провадження № 52016000000000119 були виділені в окремі провадження матеріали за фактом заволодіння службовими особами коштами ПАТ «Міський комерційний банк» (№ 42018000000002960) та їх подальшої легалізації, досудове розслідування в яких було доручено ГСУ СБУ.

30.Отже, наведені в заяві від 23.09.2021 вже є предметом досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42018000000002960, № 52020000000000740, № 52020000000000628, № 52021000000000288, № 52021000000000336, № 420210000000000896, № 42021000000001493, розпочатих за аналогічними заявами ОСОБА_1 щодо заволодіння коштами ПАТ «Міський комерційний», досудове розслідування в яких здійснює Солом`янським УП ГУ НП у місті Києві. Обставини щодо заволодіння коштами інших банків є предметом кримінального провадження № 42016000000001125, в якому, як зазначив ОСОБА_1 , він є потерпілим та цивільним позивачем, а також кримінального провадження № 52016000000000119.

31.Висновок слідчого судді про недоцільність неодноразового внесення відомостей про одну й ту ж саму подію, яка може бути кваліфікована як кримінальне правопорушення, до ЄРДР також є правильним.

32.Законом врегульовано ситуації, коли таке внесення відомостей до ЄРДР за одним фактом відбулось неодноразово. Так, у разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 4 статті 218 КПК).

33.Метою встановлення положення пункту 7 розділу 4 Порядку про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, який передбачає здійснення реєстратором попередньої перевірки наявності вже розпочатих досудових розслідувань за певним фактом до внесення відомостей до реєстру, є недопущення ситуацій неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до ЄРДР під різними номерами.

34.Паралельне досудове розслідування щодо одних й тих самих фактичних обставин в рамках різних кримінальних проваджень, у тому числі різними органами досудового розслідування, суперечило б принципу правової визначеності як елементу засади верховенства права та може перешкоджати ефективному досягненню завдань кримінального провадження, визначених в статті 2 КПК.

35.При цьому Суд відхиляє довід апелянта про незаконність попередньої правової оцінки слідчим суддею обставин, викладених в заяві від 23.09.2021, адже необхідність здійснення такої оцінки при розгляді скарг щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР передбачена КПК. Зазначена правова позиція є усталеною у практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали: від 02.09.2020 у справі № 991/6129/20, від 29.09.2020 у справі № 991/7770/20, від 30.09.2020 у справі № 760/10571/19, від 23.11.2020 у справі № 991/9397/20, від 23.11.2020 у справі № 991/9399/20, від 11.01.2021 у справі № 991/10390/20, від 16.01.2021 у справі № 991/8047/20, від 02.02.2021 у справі № 991/106/21, від 04.03.2021 у справі № 991/672/21, від 04.03.2021 у справі № 991/664/21, від 24.03.2021 у справі № 991/1653/21, від 14.04.2021 у справі № 991/2279/21, від 27.05.2021 у справі № 991/2500/21 тощо).

36.Крім того, попередня правова оцінка слідчим суддею обставин, викладених в заявах про кримінальні правопорушення, є необхідною для цілей встановлення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду (стаття 33-1 КПК) та застосування за наявності підстав норми про повернення скарги у разі, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді (пункт 2 частини 2 статті 304 КПК).

37.З наведених мотивів Суд дійшов висновку, що слідчим суддею були правильно встановлені фактичні обставини справи та надана їм вірна правова оцінка на підставі наявних матеріалів.

38.Крім цього, з доводів апеляційної скарги щодо незаконності визначення підслідності у кримінальних провадженнях, розпочатих за заявами ОСОБА_1 , та здійснення у них досудового розслідування слідчими Національної поліції, вбачається, що дійсною метою скарги є зміна в неналежний процесуальний спосіб органу досудового розслідування зі слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП у місті Києві на НАБУ та фактичне судове оскарження рішення прокурора САП[про визначення підслідності у вказаних провадженнях за Солом`янським УП ГУ НП у місті Києві], яке оскарженню в такий спосіб не підлягає.

39.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін.

40.Суд прийшов до висновку, що слідчим суддею були правильно встановлені фактичні обставини справи та надана їм вірна правова оцінка на підставі наявних матеріалів.

41.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.

42.Керуючись статтями 2, 214, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.10.2021 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді С. Б. Боднар

О. Ю. Семенников