Document No. 100719425

Справа № 991/7203/21

Провадження 1-кс/991/7310/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., захисників Козятник Л.Г., Пересунька С.В., детектива Іщука М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Гальчанського Євгена Олександровича на постанову детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати постанову старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Азарян В.В. від 11.10.2021 про відмову в задоволенні клопотання захисника Гальчанського Є.О. в інтересах ОСОБА_1 № 187вих2021 від 08.10.2021 про допит як свідка ОСОБА_2 з приводу підстав та обставин її зустрічі 19.05.2021 з ОСОБА_1 , а також питань, які обговорювалися під час її проведення; зобов`язати уповноважених осіб Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України допитати ОСОБА_2 як свідка з приводу вказаних обставин.

Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021, у якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 52021000000000060 розпочато на підставі ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_3 про вчинення особливо тяжкого злочину - кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 368 КК України.

Із матеріалів кримінального провадження сторона захисту встановила, що у справі проводилося ряд негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі, спостереження за особою у публічно доступних місцях, про що 09.08.2021 складено відповідний протокол, згідно якого зафіксовано зустрічі підозрюваного ОСОБА_1 17-19.05.2021, 21-22.05.2021 із рядом осіб.

З метою всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Гальчанський Є.О. звернувся до Національного бюро із клопотанням за № 187вих2021 від 08.10.2021 про проведення слідчих дій в порядку ст. 220 КПК України, а саме - допиту як свідка ОСОБА_2 з приводу підстав та обставин її зустрічі 19.05.2021 з ОСОБА_1 , а також питань, які обговорювалися під час її проведення.

За результатами розгляду клопотання старший детектив Національного бюро Азарян В.В. 11.10.2021 винесла постанову про відмову у його задоволенні.

На думку захисника постанова детектива є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, а наведені в ній аргументи є формальними та суперечливими.

Так, мотивуючи постанову детектив вказала на недостатність відомостей, викладених у клопотанні, для встановлення підстав для проведення допиту ОСОБА_2 . Також відмовляючи у задоволенні клопотання сторони захисту детектив у постанові послалася, зокрема, на необхідність розсекретити та долучити до матеріалів провадження матеріали за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких містяться фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження та можуть бути використані під час допитів, у тому числі члена КРАІЛ ОСОБА_2 , що забезпечить ефективність та результативність.

На думку захисника такі аргументи суперечать тим обґрунтуванням, які були викладені у клопотанні про продовження строку досудового розслідування, де однією із підстав для продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52021000000000060 є саме допит як свідка ОСОБА_2 .

Неможливість допиту ОСОБА_2 , через необхідність розсекретити та долучити до матеріалів провадження результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій свідчить про недотримання органом досудового розслідування вимог щодо строків та порядку розсекречування матеріальних носіїв інформації, визначених Інструкцією про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні.

Вказані обставини, як стверджує захисник, свідчать про умисне перешкоджання у реалізації права сторони захисту на збирання доказів, що порушує принципи всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а також рівність прав на збирання доказів.

У судовому засіданні захисники Козятник Л.Г., Пересунько С.В., позицію, висловлену у скарзі підтримали, просили її задовольнити.

Детектив Іщук М.О. у судовому засіданні проти вимог скарги заперечував. Зазначив, що відомостей, викладених у клопотанні захисника Гальчанського Є.О., недостатньо для встановлення підстав для проведення допиту ОСОБА_2 на даному етапі досудового розслідування. Оскільки органом досудового розслідування у кримінальному провадженні також встановлюється причетність інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, тому допит ОСОБА_2 наразі є недоцільним та передчасним. Рішення про допит ОСОБА_2 як свідка може бути прийнято після розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.

Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Гальчанський Є.О. звернувся до Національного бюро із клопотанням від 08.10.2021 за № 187вих2021 про проведення слідчих та розшукових дій (в порядку ст. 220 КПК України), у якому просив: викликати та допитати як свідка ОСОБА_2 з приводу підстав та обставин її зустрічі 19.05.2021 з ОСОБА_1 , а також питань, які обговорювалися під час її проведення.

Необхідність проведення такої слідчої (розшукової) дії захисник Гальчанський Є.О. мотивував тим, що згідно протоколу від 09.08.2021, складеного за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою у публічно доступних місцях, підозрюваний ОСОБА_1 17.05.2021, 18.05.2021, 19.05.2021, 21.05.2021, 22.05.2021 зустрічався з рядом осіб. Тому, з метою всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, слід викликати та допитати за участі сторони захисту ОСОБА_2 про обставини зустрічі з ОСОБА_1 19.05.2021 на вул. Бориса Грінченка, 4 у м. Києві.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.

Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

За результатами розгляду клопотання захисника Гальчанського Є.О. від 08.10.2021 старший детектив Національного бюро Азарян В.В. винесла постанову від 11.10.2021 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

У обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначила інформацію про надходження клопотання захисника та підстави звернення із таким клопотанням; пославшись на норми Кримінального процесуального кодексу України навела мотиви щодо неприйняття доводів сторони захисту, зазначивши, що викладених у клопотанні захисника Гальчанського Є.О. відомостей недостатньо для встановлення підстав для проведення допиту ОСОБА_2 , оскільки клопотання не містить примірного переліку питань, які захисник вважає за необхідне поставити такій особі; не наводяться аргументи щодо можливого зв`язку їх із обставинами кримінального провадження, що розслідується; не зазначається, яке доказове значення ці показання можуть мати, чи підтвердять або ж спростують певні обставини, що наразі розслідуються у кримінальному провадженні.

Також зазначила, що оскільки рішення КРАІЛ приймається колегіально, а протоколи за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій у кримінальному провадженні містять дані про те, що ОСОБА_1 надавав іншим членам КРАІЛ неправомірну вигоду за прийняття відповідного рішення, то наразі органом досудового розслідування встановлюється причетність інших осіб до вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи специфіку проведення окремих слідчих (процесуальних) дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, пов`язану з встановленням причетності інших осіб до вчинення кримінального правопорушення, проведення допиту ОСОБА_2 за участю сторони захисту наразі є недоцільним та перешкоджатиме досягненню завдань кримінального провадження.

Перевіряючи обґрунтованість постанови детектива від 11.10.2021 слідчий суддя водночас оцінює не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й клопотання сторони захисту на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості.

Так, згідно із п. 12 ч. 2 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України захисник підозрюваного має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).

Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).

Відповідно до ст. 84 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є покази свідків, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Так, у клопотанні № 187вих2021 від 08.10.2021 захисник Гальчанський Є.О. вказав, що метою допиту ОСОБА_2 є всебічне, повне та неупереджене дослідження обставин кримінального провадження.

При цьому, захисник не зазначає, які конкретно обставини можна встановити у результаті проведення допиту як свідка ОСОБА_2 , що не дає підстав слідчому судді дійти висновку про потребу у проведенні вказаної слідчої (розшукової) дії. Захисник лише обмежується загальною вказівкою про встановлення обставин зустрічі 19.05.2021 із ОСОБА_1 , які могли б мати суттєве значення для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження.

У судовому засіданні захисники вказали, що покази ОСОБА_2 як свідка про підстави та обставини її зустрічі із ОСОБА_1 19.05.2021, а також про питання, які обговорювалися під час такої зустрічі, можуть або підтвердити, або спростувати винуватість ОСОБА_1 . Отримавши певну інформацію про обставини їх зустрічі і розмови сторона захисту зможе збирати інші докази. У той же час, захисники не змогли пояснити, які обставини спілкування 19.05.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають відношення до подій, що відбулися у серпні 2021 року та покладені в основу підозри.

Тому, ці доводи сторони захисту слідчий суддя не враховує при прийнятті рішення. Звертаю увагу, що учасником спілкування є безпосередньо підозрюваний ОСОБА_1 , який може повідомити своїм захисникам про обставини спілкування із ОСОБА_2 , на підставі чого захисники могли б визначити, які обставини підлягають перевірці під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, та зазначити про це у клопотанні.

Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 22 КПК України).

Тобто, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.

Враховуючи вимоги статей 22, 91, 223 КПК України та завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що сторона захисту не довела нагальної доцільності проведення допиту як свідка ОСОБА_2 .

Слідчий суддя враховує те, що клопотання сторони захисту розглянуто детективом в порядку та строки визначені ст. 220 КПК України.

Так, приймаючи оскаржуване рішення, детектив виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.

Дослідивши у судовому засіданні оскаржувану постанову та клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення детектива, з урахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованим, винесеним в межах повноважень.

Непогодження сторони захисту із формулюванням підстав для прийняття постанови не може свідчити про недотримання детективом вимог щодо наведення належних мотивів відмови та їх обґрунтування.

Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

Слідчий суддя також не погоджується з доводами сторони захисту, що детектив відмовляючи у проведенні ініційованих стороною захисту слідчих (розшукових) дій перешкоджає у реалізації права сторони захисту на збирання доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою (п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів сторона захисту матиме змогу реалізувати своє право на допит свідків, відповідно до ст. 352 КПК України, тому у результаті прийняття детективом рішення про відмову у проведенні такої слідчої дії як допит свідків за участю сторони захисту не були порушені права сторони захисту.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан