Document No. 100719439

Справа № 991/5538/21

Провадження 1-кп/991/46/21

УХВАЛА

26 жовтня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Маслов В.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Скибенко О.І.,

сторона захисту:

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники - Надіч Н.Д., Стоянов М.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Стоянова Миколи Михайловича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення застави та клопотання захисника Надіч Нонни Дидронівни в інтересах ОСОБА_2 про скасування та/або зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52017000000000785, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК)

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Свердловськ, СРСР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Знам?янка Кіровоградської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Одеса, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у с т а н о в и в:

1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд, колегія суддів) перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

І. Питання, що вирішуються та позиції сторін кримінального провадження

2.Захисниками обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатами Стояновим М.М. та Надіч Н.Д. до суду подано клопотання про повернення застави та скасування та/або зміну запобіжного заходу.

Обґрунтування клопотання захисника Надіч Н.Д. щодо ОСОБА_2 .

3.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 року щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, строк дії яких закінчився 01 вересня 2021 року. Захисник покликається на те, що ОСОБА_2 виконує покладені на нього обов?язки, оскільки в органу досудового розслідування відсутні докази протилежного.

4.Окрім цього, захисник посилається на те, що ОСОБА_2 не набув статусу підозрюваного, підозра є необґрунтованою та відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК.

5.Щодо відсутності обґрунтованої підозри захисник покликається на надуманість та припущення сторони обвинувачення щодо фактів та обставин, викладених в обвинувальному акті, їх невідповідність фактичним обставинам. Вказує на те, що у ОСОБА_2 ніколи не було у розпорядженні об?єкта кримінального правопорушення - речових доказів (тютюнових виробів), тому, це виключає в його діях склад кримінального правопорушення. Також, останній не є суб?єктом кримінального правопорушення, оскільки він не є спеціальним суб?єктом, визначеним у ч. 3 ст. 18 КК.

6.Ключовим покликанням захисника Надіч Н.Д. є те, що ОСОБА_2 не набув статусу підозрюваного, позаяк повідомлення про підозру не було йому вручене належним чином. Натомість, повідомлення про підозру ОСОБА_2 було вручене детективом його колишній дружині - ОСОБА_5 без застереження чи вимоги передати її ОСОБА_2 . Повідомлення про підозру ОСОБА_2 отримав лише 30 липня 2019 року, що на переконання захисника, є недотриманням вимог КПК, оскільки повідомлення про підозру може бути вручене лише один раз. Такі дії вказують на порушення вимог ч. 1 ст. 278 КПК, тому, ОСОБА_2 не міг набути статусу підозрюваного. Посилається захисник також і на висновок науково-правової експертизи, яка встановила відсутність у ОСОБА_2 статусу підозрюваного.

7.Обґрунтовуючи клопотання, захисник Надіч Н.Д. також вказує на винесення детективом Єременко І.Г. незаконної постанови про зміну правової кваліфікації від 27 грудня 2017 року, якою детектив, на думку захисника, замінив злочин, за фактом якого велось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 25017000000000785 від 10 листопада 2017 року на інше кримінальне правопорушення, яке було вчинено пізніше, ніж були внесені відомості у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року. Також, посилається на неправомірність змін фабул справи на певних етапах досудового розслідування.

8.Окрім того, ОСОБА_2 є потерпілим у трьох кримінальних провадженнях, пов?язаних із незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності та вчинення службовими особами правоохоронного органу службового підроблення під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000785.

9.Ці обставини не враховані слідчими суддями при обранні та зміні щодо ОСОБА_2 запобіжних заходів.

10.Окрім зазначеного, захисник покликається на сталість міцних соціальних зв?язків ОСОБА_2 , наявність на утриманні трьох малолітній дітей та літніх батьків, які потребують постійного догляду та підтримки, що виключає ризик переховування від органу досудового розслідування та суду. Також вказує на практику ЄСПЛ, щодо зменшення ризиків у зв?язку з плином часу.

11.Ураховуючи викладене, просить скасувати обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід та повернути кошти, сплачені адвокатом Надіч Н.Д., як заставу за ОСОБА_2 . Водночас, якщо ж суд вважатиме, що до ОСОБА_2 має бути застосований запобіжний захід, то захисник просила замінити запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання.

Обґрунтування клопотання захисника Стоянова М.М. щодо ОСОБА_1 .

12.Ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено процесуальні обов?язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК.

13.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 змінено запобіжний захід на домашній арешт у нічний період доби з покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, який було продовжено ухвалами від 23 вересня 2019 року та 21 листопада 2019 року.

14.17 січня 2020 року ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було змінено запобіжний захід на заставу у розмірі 525 500 грн з покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, які неодноразово продовжувались.

15.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід, а саме зменшено суму застави. Окрім цього, продовжувався строк дії процесуальних обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, востаннє - 02 липня 2021 року, строк дії яких закінчився 02 вересня 2021 року.

16.У зв?язку з цим, на переконання захисника, після 02 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 перестали діяти будь-які раніше визначені обов?язки. Однак, оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді застави чинним КПК не передбачено, захисник Стоянов М.М. вважає, що у зв?язку із закінченням строку дії обов?язків, припинилась дія запобіжного заходу у вигляді застави.

17.Ураховуючи викладене, просить повернути заставодавцю ОСОБА_6 раніше сплачену заставу за ОСОБА_1 у сумі 315 300 грн.

Позиція сторони захисту в суді

18.Захисники Надіч Н.Д. та Стоянов М.М. подані клопотання підтримали, покликаючись на обставини, викладені у них. Захисник Надіч Н.Д. також додала, що вона є заставодавцем, який вніс суму застави за ОСОБА_2 . У зв?язку з хворобами членів її родини та безпосередньо захисника, просить повернути їй суму застави.

19.Окрім того, захисник Стоянов М.М. зазначив, що наразі до ОСОБА_1 не застосовано жодного запобіжного заходу, оскільки без продовження строку дії обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, немає логічного пояснення існування запобіжного заходу та він не є дієвим. Не погоджується з твердженням про безстроковість запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки, на його переконання, це порушує принцип правової визначеності.

20.Також, на переконання захисника, заставою не забезпечуються процесуальні обов`язки обвинуваченого, передбачені ст. 42 КПК, адже їх (обов`язків) виконання забезпечується можливістю застосування інших заходів забезпечення кримінального провадження, таких як: привід та/або грошове стягнення.

Позиція сторони обвинувачення в суді

21.У судовому засіданні прокурор Скибенко О.І щодо задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що наразі суд позбавлений можливості оцінити обґрунтованість підозри та наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення у діях обвинувачених, оскільки це є предметом виключно судового розгляду.

22.Прокурор зазначає, що наразі існує ризик ймовірного переховування від суду, обумовлений мірою покарання, яка загрожує обвинуваченим у разі доведеності їх винуватості.

23.Окрім того, прокурор покликався на те, що обвинувачені не є заставодавцями, а тому не обтяжені майновими обов?язками щодо внесених коштів.

ІІ. Установлені судом обставини, положення закону, яким суд керувався та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

24.Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до них документи, вирішуючи заявлені клопотання, суд виходить із такого.

(1) Встановлені судом обставини.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_2 .

25.Ухвалою Солом?янського районного суду міста Києва від 31 липня 2019 року, щодо підозрюваного ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Слідчим суддею враховано ступінь обґрунтованості підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду та ймовірний вплив на іншого підозрюваного та/або свідка у кримінальному провадженні (т. 8 а.п. 365-372). Зазначене рішення залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року (т. 8 а.п. 373-380).

26.13 вересня 2019 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою змінив щодо ОСОБА_2 запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби. Слідчим суддею констатовано наявність ризиків, встановлених в ухвалі Солом?янського районного суду м. Києва від 31 липня 2019 року. Водночас, з ухвали слідчого судді вбачається, що, змінюючи запобіжний захід, останній взяв до уваги перебування ОСОБА_2 у декретній відпустці, наявність трьох неповнолітніх дітей та хворих батьків на утриманні (т. 8 а.п. 383-386).

27.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 року, щодо ОСОБА_2 змінено запобіжний захід на заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 525 500 грн, та покладено ряд обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. При зміні запобіжного заходу із домашнього арешту в нічний час доби на запобіжний захід у вигляді застави, слідчим суддею вкотре констатовано наявність обґрунтованої підозри та наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду (т. 000 а.п. 387-395). Відповідна сума застави була сплачена захисником ОСОБА_2 - адвокатом Надіч Н.Д., що підтверджується копією квитанції № 74 від 24 січня 2020 року (т. 8 а.п. 411).

28.Далі, ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2020 року та від 14 травня 2020 року підозрюваному продовжувались строки дії додаткових обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, востаннє - за винятком обов?язку носіння електронного засобу контролю (т. 8 а.п. 387-410).

29.01 березня 2021 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було частково задоволено клопотання захисника Надіч Н.Д. та змінено ОСОБА_2 запобіжний захід, а саме, зменшено суму застави до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 315 300 грн. Мотивами такого рішення стала належна процесуальна поведінка ОСОБА_2 щодо виконання покладених обов?язків та сприяння досудовому розслідуванню та його завершення, що слідчим суддею визнано як нову обставину, та, відповідно, підставу для зміни запобіжного заходу (т. 9 а.п. 7-10).

30.12 березня 2021 року, розглядаючи клопотання прокурора про продовження дії обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК щодо ОСОБА_2 , слідчий суддя відхилив доводи сторони захисту щодо не набуття ОСОБА_2 статусу підозрюваного, та не взяв до уваги висновок науково-правової експертизи № 126/204-е від 30 жовтня 2020 року, у якому зазначено, що ОСОБА_2 не набув статусу підозрюваного, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК, не допускається проведення експертизи для з?ясування питань права. Також вказав, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду має місце, а його наявність є актуальною безвідносно до стадії кримінального провадження. Проте, беручи до уваги належну процесуальну поведінку, слідчий суддя визнав неспроможним обов?язок здати на зберігання до Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. (т. 9 а.п. 11-15).

31.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05 травня 2021 року слідчий суддя змінив обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід, шляхом зменшення розміру застави до 125 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 262 750 грн. Підставою такого рішення було перебування кримінального провадження на стадії ознайомлення підозрюваних з матеріалами досудового розслідування та мінімального ризику переховування від органу досудового розслідування та суду (т. 8 а.п. 414-417).

32.01 липня 2021 року востаннє ОСОБА_2 продовжувався строк дії обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 01 вересня 2021 року включно, що підтверджується ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 липня 2021 року (т. 8 а.п. 418).

Щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

33.Ухвалою Солом?янського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Слідчим суддею враховано ступінь обґрунтованості підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, зокрема переховування від органів досудового розслідування та суду та ймовірний вплив на іншого підозрюваного та/або свідка у кримінальному провадженні (т. 9 а.п. 23-29).

34.16 вересня 2019 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою змінив щодо ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби. Слідчим суддею констатовано наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, що вимірюється суворістю можливого покарання. Слідчим суддею також брались до уваги майновий та сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітніх дітей (т. 9 а.п. 30, 31).

35.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід на заставу в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 525 500 грн, та покладено ряд обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. При зміні запобіжного заходу слідчим суддею констатовано наявність обґрунтованої підозри та наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду (т. 9 а.п. 32-36).

36.Далі, неодноразово ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від: 13 березня, 07 травня, 30 червня, 24 липня, 21 вересня, 17 листопада 2020 року, 14 січня та 11 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 продовжувались строки дії додаткових обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК (т. 9 а.п. 37-69).

37.14 квітня 2021 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було частково задоволено клопотання захисника Стоянова М.М. та зменшено ОСОБА_1 розмір застави до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 315 300 грн. Мотивами такого рішення стало перебування кримінального провадження на стадії завершення досудового розслідування та ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, а також належна процесуальна поведінка ОСОБА_1 (т. 9 а.п. 70-73).

38.Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 травня та від 02 липня 2021 року ОСОБА_1 продовжувався строк дії обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, востаннє - до 02 вересня 2021 року (т. 9 а.п. 74-83).

39.Відповідно до службової записки начальника планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 від 26 жовтня 2021 року № 03.13/105, станом на 26 жовтня 2021 року залишок коштів на рахунку Вищого антикорупційного суду, внесених: ОСОБА_6 як заставу за ОСОБА_1 становить 315 300 грн; Надіч Н.Д. як заставу за ОСОБА_2 становить 262 750 грн (т. 9 а.п. 85).

(2) Положення КПК, якими керувався суд.

40.Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

41.Частинами 1, 2 ст. 331 КПК встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

42.Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

43.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

44.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

45.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК).

46.Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК застава є запобіжним заходом.

47.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

48.Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (ч. 2 ст. 182 КПК).

49.З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК).

50.Частиною 11 ст. 182 КПК передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

51.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків (ч. 1 ст. 177 КПК).

52.Аналіз норм КПК переконує суд у тому, що на обвинуваченого законом покладено два види процесуальних обов`язків, які умовно можна поділити на: (1) обов`язки, покладені законом (ст. 42 КПК) та (2) обов`язки, покладені судом (ст. 194 КПК).

53.Припинення строку дії обов`язків, покладених на особу ухвалою слідчого судді чи суду, не припиняє дії застави як запобіжного заходу, адже нею продовжується забезпечення виконання, зокрема обвинуваченим обов`язків, покладених на нього ст. 42 КПК.

54.Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді застави забезпечує виконання обвинуваченим обов`язків, наведених у п. 50 ухвали. Окрім того, аналіз положень ст. 182 КПК дає підстави стверджувати, що такий запобіжний захід як застава є безстроковим закон не передбачає необхідності її продовження (на відміну, наприклад, від тримання під вартою або домашнього арешту) і, відповідно, дія цього запобіжного заходу може припинитись лише внаслідок зміни на інший або його скасування.

(3). Мотиви суду.

Щодо клопотання захисника Надіч Н.Д.

55.Судом установлено, що основними покликаннями захисника Надіч Н.Д. є відсутність обґрунтованої підозри, неналежне вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2 та відсутність в його діях складу кримінального правопорушення.

56.Суд наголошує, що усі ці обставини неодноразово досліджувались слідчими суддями і апеляційною інстанцією під час вирішення питання про застосування та зміну запобіжних заходів щодо ОСОБА_2 , а також продовження строку дії обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. Як зазначалось вище, судами констатовано обґрунтованість пред?явленої ОСОБА_2 підозри та належний спосіб вручення повідомлення про підозру, яке потягло за собою набуття ним відповідного процесуального статусу.

57.Суд нагадує, що наразі у цьому кримінальному провадженні відбувається підготовче судове засідання, метою якого є вирішення питання можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

58.З огляду на це, на переконання колегії суддів, вирішення судом питань, пов`язаних з: обґрунтованістю підозри, набуттям чи не набуттям особою статусу підозрюваного, правильністю кваліфікації дій особи, наявності складу злочину, а також надання оцінки рішенням, прийнятим детективом чи прокурором під час досудового розслідування, на цій стадії судового провадження виходить за межі повноважень суду та суперечитиме вимогам КПК.

59.Окрім того, оскільки ОСОБА_2 вже висунуто обвинувачення, яке суд зобов`язаний розглянути, застосовуючи, зокрема, такі засади кримінального провадження як: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та диспозитивність, колегія суддів вважає, що на цій стадії суд не вправі ухвалювати рішення, пов`язані зі встановленням доведеності (недоведеності) висунутого проти ОСОБА_2 обвинувачення, адже такі питання вирішуються лише у вироку.

60.Майновий стан підозрюваного, наявність на утриманні малолітніх дітей та хворих батьків також досліджувались слідчими суддями при постановленні відповідних ухвал, нових обставин, які не були б враховані раніше, захисником не наведено.

61.Водночас, суд звертає увагу захисника Надіч Н.Д. на те, що КПК не передбачає можливості зміни розміру застави або її повернення заставодавцю у зв`язку зі зміною матеріального становища останнього, зміною його стану здоров`я чи сімейних обставин. Адже внесення застави є правом, а не обов`язком заставодавця, і, здійснюючи ці дії, він має врахувати те, що заставою забезпечується належна процесуальна поведінка підозрюваного чи обвинуваченого з моменту застосування запобіжного заходу і до його припинення. Окрім того, заставодавець також має усвідомлювати, що згідно з ч. 8 ст. 182 КПК у разі порушення підозрюваним чи обвинуваченим процесуальних обов`язків, внесена заставодавцем сума застави звертається в дохід держави.

62.Отже, очевидно, що захисник Надіч Н.Д., як досвідчений адвокат, ухвалюючи для себе рішення виступити заставодавцем за ОСОБА_2 мала зважити на зазначені вище обставини.

63.Перебування ОСОБА_2 у статусі потерпілого у інших кримінальних провадженнях жодним чином не впливає на доцільність застосування щодо нього запобіжного заходу у цьому провадженні.

64.Згідно з частинами 1, 2 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

65.Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 131 КПК).

66.Зі змісту ст. 194 КПК вбачається, що запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо доведено обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

67.Колегія суддів, вважає, що для зміни або скасування запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК та які враховувались при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж суттєво зменшилась їх вага.

68.Натомість, розглядаючи клопотання захисника Надіч Н.Д. про скасування та/або зміну запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що стороною захисту не доведено відсутність обставин, зазначених у ст. 194 КПК.

69.Суд переконаний, що на цій стадії кримінального провадження існує ризик ймовірного переховування від суду, адже кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Поряд із цим, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено.

70.Це саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

71.Зважаючи на це, колегія суддів дійшла до переконання, що наразі відсутні підстави для зміни або скасування запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_2 . Натомість, суд вважає, що застава у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 травня 2021 року забезпечуватиме належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігатиме наведеному вище ризику.

72.На переконання суду, застосування щодо ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, аніж застава, буде недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання ризику переховування від суду.

73.З цих підстав, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника Надіч Н.Д. слід відмовити.

Щодо клопотання захисника Стоянова М.М.

74.Як зазначалося раніше, пункти 49-52 ухвали:

-застава є безстроковим запобіжним заходом і, відповідно його дія припиняється лише внаслідок зміни на інший або скасування;

-заставою забезпечуються процесуальні обов`язки, зокрема обвинуваченого, покладені на нього законом (ст. 42 КПК), або ухвалою слідчого судді чи суду (ст. 194 КПК);

-застава, що не була звернена в дохід держави, повертається, зокрема заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

75.Оскільки на теперішній час ОСОБА_1 є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні (обвинувальний акт щодо нього переданий до суду), на нього згідно з ч. 7 ст. 42 КПК покладені процесуальні обов`язки, такі як: (1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд; (2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду; (4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

76.Виконання обвинуваченим ОСОБА_1 зазначених вище процесуальних обов`язків, на підставі ч. 1 ст. 177 та ч. 1 ст. 182 КПК забезпечується запобіжним заходом - заставою, застосованою щодо обвинуваченого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 січня 2020 року, остаточний розмір якої - 315 300 грн визначений ухвалою слідчого судді від 06 травня 2021 року.

77.Зважаючи на те, що станом на день розгляду клопотання про повернення застави, запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді застави не припинив свою дію, адже його не змінено та не скасовано, у суду відсутні правові підстави для повернення застави заставодавцю. Тому, у задоволенні клопотання захисника Стоянова М.М. належить відмовити.

78.Водночас, суд вважає хибними покликання захисника Стоянова М.М. на начебто існування порушення принципу правової визначеності у питаннях, пов`язаних зі строками дії застави як запобіжного заходу та з обов`язками, які нею забезпечуються. Адже, як було доведено вище, нормами КПК достатньо чітко і однозначно врегульовані порушені захисником питання, що стосуються застави. Постановляючи цю ухвалу, суд обґрунтував та мотивував свою позицію, посилаючись на конкретні статті КПК, які стосуються порядку застосування, дії та припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

79.У судовому засіданні сторона захисту наводила також інші аргументи, які жодним чином не свідчать про необхідність задоволення клопотань. Тому, суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. пункт 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, № 303-A; пункт 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). Розглядаючи клопотання, суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту.

На підставі викладеного, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника Надіч Нонни Дидронівни про скасування та/або зміну запобіжного заходу відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Стоянова Миколи Михайловича про повернення застави відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак