- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
- Judge (HACC AC): Nykyforov A.S., Pavlyshyn O.F.
- Secretary : Prokopenko M.V.
справа № 991/6052/21
провадження № 11-сс/991/644/21
слідчий суддя: Крикливий А.О.
доповідач: Чорна В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2021 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Чорної В.В.,
суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,
при секретарі судового засідання Прокопенко М.В.,
за участі особи, якою подано апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2021 р., -
в с т а н о в и л а:
18 жовтня 2021 року на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного надійшла зазначена апеляційна скарга, яку 19 жовтня 2021 року передано судді-доповідачу та того ж дня призначено до розгляду (а.с. 101-102).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження бездіяльності посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, а провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора САП Офісу Генерального прокурора - процесуального керівника досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2021 р. у справі № 991/4203/21, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій за клопотанням ОСОБА_1 № VYH-20210804-01-02-02 від 04.08.2021 р., поданого в порядку ст. 220 КПК України, закрито.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової, про призначення нового розгляду скарги слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
2. Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому має бути скасована. Зокрема, апелянт зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2021 р. у справі № 991/4203/21 уповноважених осіб САП зобов`язано внести до ЄРДР відомості за його заявою про вчинення кримінального правопорушення № VYH-20210616-04-01 від 16.06.2021 р. Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2021 р. у справі № 991/4961/21 уповноважених осіб САП зобов`язано надати ОСОБА_1 витяг з ЄРДР за вказаною вище заявою. Як стверджує ОСОБА_1 , 04.08.2021 року він звернувся до САП з клопотанням, в якому просив вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, надати витяг щодо руху ЄРДР, а також отримати тимчасовий доступ до документів. 30.08.2021 року він отримав лист від прокурора САП, відповідно до якого на виконання вищевказаної ухвали слідчого судді за його заявою до ЄРДР внесені відомості за № 42021000000001493 про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 3652, ч .2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України, проте йому відмовлено у розгляді клопотання в частині здійснення процесуальних дій у зв`язку із тим, що у зазначеному кримінальному провадженні він не має статусу потерпілого. 06.09.2021 року він в межах десятиденного строку з дня виявлення бездіяльності звернувся до слідчого судді зі скаргою. В цей же день слідчим суддею відкрито провадження за його скаргою. Втім, 09.09.2021 року слідчий суддя дійшов висновку про пропуск заявником строку оскарження бездіяльності прокурора САП, оскільки зі змісту відповіді прокурора вбачається, що зазначене клопотання ОСОБА_1 прокурор отримав не пізніше 10.08.2021 року, а тому бездіяльність останнього, яка оскаржується, розпочалась не пізніше 14.08.2021 року. Відповідно, визначений ст. 304 КПК України 10-денний строк оскарження, з урахуванням положень ч. 7 ст. 115 КПК України, сплинув 25.08.2021 року. На переконання ОСОБА_1 , такий висновок слідчого судді є хибним, оскільки лист від прокурора САП про відмову у задоволенні його клопотання він отримав лише 30.08.2021 року, а тому саме з цього дня слід рахувати строк на оскарження бездіяльності.
3. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі. Зазначив, що строк на оскарження бездіяльності прокурора ним не пропущено.
Прокурор, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду не звертався. Враховуючи положення ч. 4 ст. 405 КПК України, його неявка не перешкоджає судовому розгляду, а тому апеляційну скаргу розглянуто за відсутності прокурора.
4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2021 р. (справа № 991/4203/21) зобов`язано уповноважених осіб САП внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 № VYH-20210616-04-01 від 16.06.2021 р. Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2021 р. у справі № 991/4961/21 уповноважених осіб САП зобов`язано надати ОСОБА_1 витяг з ЄРДР за вказаною вище заявою. Як стверджує ОСОБА_1 , 04.08.2021 року в порядку ст. 220 КПК України він звернувся до САП із клопотанням № VYH-20210804-01-02-02 від 04.08.2021 р. про вручення йому пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, надання витягу щодо руху ЄРДР, а також отримання тимчасового доступу до документів. Однак, зазначене клопотання не було розглянуто, у зв`язку з чим скаржник звернувся до слідчого судді зі скаргою, а також просив поновити йому пропущений строк на оскарження бездіяльності прокурора.
За результатами розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку, оскільки останнім не зазначено поважних причин такого пропуску. Зокрема, слідчим суддею встановлено, що 06.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність прокурора САП, тоді як з відповіді прокурора № 20216.21 вбачається, що зазначене клопотання ОСОБА_1 , подане в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, прокурор отримав не пізніше 10.08.2021 року, а тому був зобов`язаний розглянути його в строк не більше трьох днів. Отже, за висновком слідчого судді, бездіяльність прокурора САП, яка оскаржується, розпочалась не пізніше 14.08.2021 року, а тому визначений ст. 304 КПК України 10-денний строк оскарження, з урахуванням положень ч. 7 ст. 115 КПК України, сплинув 25.08.2021 року.
Враховуючи, що у даному випадку було відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора САП, яку подано без дотримання строків на оскарження такої бездіяльності, а питання про повернення скарги може бути вирішено лише на стадії вирішення питання про відкриття провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що за відсутності підстав для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку відповідне провадження має бути закрито.
5. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, якою подано апеляційну скаргу, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
В той же час, положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України визначено, що скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
В даному випадку під моментом вчинення бездіяльності слід вважати невиконання відповідним суб`єктом свого обов`язку, чітко визначений строк вчинення якого імперативно встановлений законом.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь - яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ст. 115 КПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2021 р. у справі № 991/4203/21 уповноважену особу САП зобов`язано внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення № VYH-20210616-04-01 від 16.06.2021 р. (а.с. 15-22).
04.08.2021 року ОСОБА_1 в порядку ст. 220 КПК України звернувся до САП із клопотанням № VYH-20210804-01-02-02 від 04.08.2021 р. При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували дату отримання вказаного клопотання уповноваженою особою САП.
При цьому, ОСОБА_1 не заперечує, що 30.08.2021 року він отримав лист від прокурора САП Козачини С.С. № 20216.21 від 10.08.2021 р., відповідно до якого на виконання ухвали слідчого судді за його заявою до ЄРДР внесені відомості за № 42021000000001493 про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 3652, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України. Проте, йому відмовлено у розгляді клопотання в частині здійснення процесуальних дій, оскільки у зазначеному кримінальному провадженні він не має статусу потерпілого.
06.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора САП, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 06.09.2021 р.
Ухвалою слідчого судді від 06.09.2021 р. відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора САП, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій.
Під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що бездіяльність прокурора САП, яка оскаржується, розпочалась не пізніше 14.08.2021 року, оскільки зі змісту відповіді прокурора № 20216.21 від 10.08.2021 р. вбачається, що клопотання ОСОБА_1 прокурор отримав не пізніше 10.08.2021 року та був зобов`язаний розглянути його в строк не більше трьох днів, в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що визначений ст. 304 КПК України 10 - денний строк оскарження, з урахуванням положень ч. 7 ст. 115 КПК України, сплинув 25.08.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений процесуальний строк може бути поновлений слідчим суддею, якщо його пропущено з поважних причин.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
У скарзі до слідчого судді ОСОБА_1 зазначив, що строк ним не пропущений. Втім, у випадку, якщо слідчий суддя буде вважати інакше, просить поновити цей строк з поважних причин, про які він доповість в судовому засіданні. При цьому, жодної поважної причини пропуску строку на оскарження бездіяльності прокурора, які б свідчили, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у нього не було об`єктивної можливості, ОСОБА_1 не наводить.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення йому строку на оскарження бездіяльності прокурора САП, оскільки лист від прокурора САП про відмову у задоволенні його клопотання він отримав лише 30.08.2021 року, а тому саме з цього дня слід рахувати строк на оскарження бездіяльності.
Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження бездіяльності прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначена ОСОБА_1 причина недотримання строків оскарження бездіяльності прокурора не є поважною, оскільки відсутність належної реакції відповідальних осіб на клопотання учасника кримінального провадження не впливає на перебіг строку оскарження бездіяльності цих осіб, а надання відповіді листом на клопотання цей строк не перериває.
З вказаними висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Так, вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд слідчого судді. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли та/або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).
Наведена ОСОБА_1 обставина не може бути визнана об`єктивно непереборною, що унеможливила чи створила істотні перешкоди для своєчасного подання ним скарги до слідчого судді; натомість, свідчить про хибне розуміння останнім того, що відсутність належної реакції прокурора САП на його клопотання впливає на перебіг строку оскарження бездіяльності цих осіб.
З огляду на те, що ухвалою слідчого судді від 06.09.2021 р. відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора САП, яку подано без дотримання строків на оскарження такої бездіяльності, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що відповідне провадження має бути закрито.
6. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи, що під час апеляційного розгляду не встановлено порушень норм кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. Відповідно, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2021 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Чорна
судді А.С. Никифоров
О.Ф. Павлишин