Document No. 100904998

Справа № 991/10566/20

Провадження 1-кп/991/91/20

УХВАЛА

03 листопада 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Маслов В.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор - Кохно В.О.,

сторона захисту:

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - Сініченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Сініченка Ігоря Сергійовича про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52020000000000450 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Суми, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у с т а н о в и в:

1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд, колегія суддів) перебуває зазначене кримінальне провадження.

Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

2. 01 листопада 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання захисника Сініченка І.С., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді нічного або цілодобового домашнього арешту. Клопотання обґрунтовано тим, що 01 жовтня 2021 року ухвалою колегії суддів обвинуваченому ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, проте, на переконання захисника, існують підстави для зміни запобіжного заходу.

3.Захисник, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертає увагу суду, що: у рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України» зазначено, що зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення особи свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, до того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами; у рішенні ЄСПЛ «Слоєв проти України» зазначено, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого; у рішенні ЄСПЛ «Мамедова проти Росії» зазначено, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги лише тяжкість злочину; у рішенні ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» зазначено, що якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою обвинуваченого, така особа має бути звільнена після затримання і перебувати на волі до початку судового розгляду її справи; у рішенні ЄСПЛ «Тодоров проти України» зазначено, що для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого часу.

4.З огляду на це, захисник Сініченко І.С. стверджує, що подальше утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 не є виправданим, оскільки підозра не обґрунтована, у цьому кримінальному провадженні не проводяться слідчі дії, а також відсутня суспільна небезпека самого обвинуваченого, а ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) значно зменшились, та жодних нових ризиків не виявлено. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, від слідства та суду не переховувався, та не збирається це робити в майбутньому, є єдиним годувальником у сім`ї, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

5.Ураховуючи вищевикладене, захисник Сініченко І.С. просить змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Позиція сторони захисту в суді.

6.У судовому засіданні захисник Сініченко І.С. подане ним клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ньому. Також додав, що на утриманні в обвинуваченого ОСОБА_1 перебувають четверо дітей (троє рідних дітей обвинуваченого та одна дитина його дружини від попереднього шлюбу), батьки похилого віку та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. За таких обставин, захисник просить змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, навіть якщо це буде цілодобовий домашній арешт із насінням електронного засобу контролю.

7.Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав та просив його задовольнити. Також пояснив суду, що має батьків пенсійного віку, окрім того, його мати захворіла, раніше за нею доглядала сестра ОСОБА_2 , проте остання з 17 серпня 2021 року по теперішній час приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони в Донецькій та Луганських областях, у зв`язку з чим просив змінити йому запобіжний захід. Також повідомив суду, що грошове стягнення (штраф) в сумі 4 540 грн, накладений на нього ухвалою колегії суддів від 23 червня 2021 року, не сплатив.

Позиція сторони обвинувачення в суді.

8.Прокурор Кохно В.О. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу. Обґрунтував свою позицію тим, що у клопотанні захисника відсутні підстави для зміни запобіжного заходу. Жодних документів, які б свідчили про будь-які зміни у житті обвинуваченого ОСОБА_1 , які відбулися після обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не надано. Окрім того, захисником не доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК зменшились, а за таких обставин, на думку прокурора, клопотання захисника є безпідставним.

Установлені судом обставини, положення закону, яким суд керувався та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

9.Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання і додані до нього документи, а також матеріали кримінального провадження, вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.

10.Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

11.Частинами 1, 2 ст. 331 КПК встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

12.Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

13.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

14.Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

15.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК).

16.Під час розгляду клопотання захисника про зміну запобіжного заходу судом встановлено, що ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року змінено запобіжний захід, застосований ухвалою від 31 серпня 2021 року до обвинуваченого ОСОБА_1 , у вигляді застави в сумі 681 000 грн, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із взяттям під варту в залі суду.

17.Також ОСОБА_1 визначено заставу у розмірі 325 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 737 750 гривень. У разі внесення застави, на обвинуваченого покладено додаткові процесуальні обов`язки: (1) прибувати до прокурора та суду за першим викликом; (2) не відлучатися із Харківської області без дозволу суду; (3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, суду; (5) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим, зазначеними в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування; (6) здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду з України та в`їзду в Україну; (7) носити електронний засіб контролю.

18.Строк дії обов`язків, покладених судом на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення застави, визначений у два місяці з моменту звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави.

19.Як вбачається з ухвали суду, підставою для її постановлення було встановлення судом існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, таких як: ризик переховування від суду, ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом не прибуття за викликом до суду.

20.Детальні мотиви суду в обґрунтування висновків щодо: (1) доведеності існування ризиків; (2) запобіжного заходу, який слід застосувати до обвинуваченого; (3) розміру застави та (4) додаткових обов`язків, які належить покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , колегія суддів навела відповідно у пунктах: 57-95, 96-112, 113-122, 123-127 ухвали від 01 жовтня 2021 року, а тому, суд не вважає за необхідне повторювати їх знову у цій ухвалі.

21.Судом також установлено, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) від 12 жовтня 2021 року ухвалу колегії суддів від 01 жовтня 2021 року залишено без змін.

22.Постановлячи ухвалу, АП ВАКС погодилась з висновками суду щодо наявності ризиків переховування обвинуваченим від суду, можливості його незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Також Апеляційна інстанція встановила, що такі доводи колегії суддів є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, конкретні обставини провадження та дані про особу обвинуваченого, в тому числі його сімейний та майновий стан, стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК. АП ВАКС також погодилася із необхідністю застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, позаяк застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, в тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

23.Згідно з частинами 1, 2 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

24.Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 131 КПК).

25.Зі змісту ст. 194 КПК вбачається, що запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо доведено обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

26.Колегія суддів, вважає, що для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК та які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж суттєво зменшилась їх вага.

27.Натомість, розглянувши клопотання захисника Сініченка І.С. про зміну запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що стороною захисту не доведено відсутність обставин, зазначених у ст. 194 КПК. Захисником також не наведено належним чином обґрунтованих доводів, які б спростували висновки, до яких дійшов суд під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

28.Покликання захисником на те, що в обвинуваченого на утриманні перебувають малолітні діти, дружина, батьки пенсійного віку, а також перебування сестри у зоні проведення ООС, на думку колегії суддів не може бути самостійною підставою для зміни запобіжного заходу. Така позиція суду обумовлена тим, що під час визначення обвинуваченому виду запобіжного заходу, колегія суддів, з думкою якої погодилась і апеляційна інстанція, дійшла висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, існування яких встановлено судом.

29.До того ж, зміна запобіжного заходу щодо обвинуваченого була наслідком неналежної процесуальної поведінки самого ОСОБА_1 . Тож очевидно, що, обираючи лінію своєї процесуальної поведінки, останній мав враховувати можливі наслідки такого, у т.ч. те, що на його утриманні перебувають та потребують його піклування діти, дружина та батьки.

30.Інших суттєвих для справи обставин, які б не були предметом судового розгляду під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу та в апеляційному суді під час перегляду ухвали, захисник Сініченко І.С. не наводить.

31.Окрім того, зважаючи на стадію судового провадження, суд не досліджує питання обґрунтованості підозри (обвинувачення), адже наразі суд не вправі оцінювати докази сторони обвинувачення з точки зору їх достатності, належності і допустимості для встановлення доведеності чи недоведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Попереднє висловлення судом думки щодо винуватості обвинуваченого, викликало б сумнів у сторін щодо неупередженості колегії суддів.

32.Окрім того, беручи до уваги обставини, зазначені у пунктах 20-23, 29-30 цієї ухвали, суд дійшов висновку, що на теперішній час ризики переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином продовжують існувати. Тому, суд не погоджується з твердженнями захисника, що у цьому кримінальному провадженні ризики з плином часу зменшилися або взагалі перестали існувати.

33.Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, тому, у задоволенні клопотання захиснику слід відмовити.

З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника Сініченка Ігоря Сергійовича про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак