Document No. 100911245

Справа № 760/9481/17

Провадження № 1-кп/4910/34/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 листопада 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання - Ярмолюк М.І.,

та сторін:

з боку обвинувачення: прокурора - Перова А.В.,

з боку захисту: обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників - адвокатів Антонова К.О., Володимирської О.М., Іщенка О.Б., Надіч Н.Д., Степанова І.В., Федорова О.С., Шалиги Є.С.,

у кримінальному провадженні № 52017000000000106 від 15 лютого 2017 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Київ, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.1 ст.388 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в с. Цуцилів Надвірнянського району Івано-Франківської області, що проживає в АДРЕСА_2 , зареєстрована по АДРЕСА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився м. Київ, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в м. Київ, що проживає в АДРЕСА_5 , зареєстрований в АДРЕСА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився в м. Корюківка Чернігівської області, що проживає в АДРЕСА_7 , зареєстрований по АДРЕСА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який народився в м. Чита Російської Федерації, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_9 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка народилась в м. Донецьк, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_10 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який народився в с. Новоборовиці Свердловського району Луганської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_11 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про виключення документів з числа доказів та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування,

установив:

12 жовтня 2021 року від обвинуваченого ОСОБА_4 на адресу суду надійшло клопотання про виключення з числа доказів постанови про продовження строку досудового розслідування від 23 січня 2017 року, складеної ОСОБА_9 у м. Вашингтон США, та закриття кримінального провадження № 52017000000000106 від 15 лютого 2017 року у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України. Зазначає, що цією постановою було продовжено строк досудового розслідування до 10 місяців, в саме до 15 квітня 2017 року. Порядок проведення процесуальних дій за межами території України регулюється відповідними положеннями КПК України щодо міжнародного співробітництва, зокрема главою 43, однак будь-яких запитів про міжнародну допомогу щодо процесуальної дії - продовження строку досудового розслідування до компетентних органів у м. Вашингтон США не направлялось, про що свідчить відсутність зазначення таких рішень та дій в реєстрі матеріалів досудового розслідування та відсутність таких документів в матеріалах провадження. Чинні законодавчі акти, міжнародні договори не надавали прокурору Холодницькому Н.І. повноважень на проведення процесуальних дій на території США, внаслідок чого вказані дії були проведені з перевищенням ним владних повноважень, у невстановлений законом спосіб, а тому є незаконними, які і ті, які проведені надалі у зв`язку з вказаними порушеннями і не можуть тягнути за собою будь-яких правових наслідків, тому просить виключити постанову від 23 січня 2017 року з числа доказів, оскільки цей документ викликає сумнів в його достовірності. Зазначає, що з 20 лютого 2017 року до 26 квітня 2017 року підозрювані та їх захисники знайомились з матеріалами досудового розслідування, до яких їм було відкрито доступ. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року для сторони захисту було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 25 травня 2017 року включно. Обвинувальний акт був складений 29 травня 2017 року та отриманий Солом`янським районним судом м. Києва з реєстром матеріалів досудового розслідування 30 травня 2017 року. Вважає, що у даному провадженні строк досудового розслідування закінчився, а тому обвинувальний акт до суду направлений за межами строку досудового розслідування, із порушенням вимог ст. 219 КПК України, що тягне за собою закриття кримінального провадження (так як момент закінчення строку досудового розслідування законодавець пов`язує зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), що включає в себе не лише його складання, затвердження, вручення, а ще й безпосереднє направлення до суду). Також, вважає, що у цій справі суд має застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст.ст. 8, 9, 28 КПК України та положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з метою відновлення порушених прав обвинувачених.

01 листопада 2021 року від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшли доповнення до клопотання про виключення документів з числа доказів, а саме: клопотань детектива Клименко О.В. про продовження строку досудового розслідування від 15 липня 2016 року, від 23 вересня 2016 року, від 24 листопада 2016 року, від 17 січня 2017 року; постанов заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 25 липня 2016 року, від 03 жовтня 2016 року, від 30 листопада 2016 року, від 23 січня 2017 року, як очевидно недопустимих, у зв`язку з наявністю обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності та законності, прийнятими з порушенням, позаяк складання, прийняття та направлення таких документів відбулось з порушенням вимог КПК України, оскільки перелічені вище клопотання не були вручені всім підозрюваним у визначений законом строк, що призвело до звуження прав підозрюваних і захисників та позбавило їх можливості вчасно надати заперечення на клопотання у разі їх наявності. Також, постанови про продовження строку досудового розслідування є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки у постановах не зазначені підстави для продовження строків досудового розслідування, відсутнє обґрунтування особливої складності кримінального провадження, на що вказує незначна кількість слідчих дій, які були вчинені після продовження таких строків. Вважає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершилось 14 серпня 2016 року, у зв`язку з чим усі докази отримані поза межами цього строку мають бути визнані судом неналежними. Окрім того, постанови про продовження строку досудового розслідування не відповідають вимогам ч.3 ст.110 КПК України (в тексті відсутній час та строк її оскарження, можливість і порядок її оскарження, не прописаний зміст обставин, які є підставою для її прийняття). Також, вважає, що «Прикінцеві положення» Закону №2147-VIII не можна вважати частиною КПК України, а необхідно враховувати як положення закону, який стосується кримінального провадження і який не може суперечити нормам КПК, а тому у цій справі мають бути застосовані положення п.10 ч.1 ст.284 КПК України як закон, що пом`якшує або скасовує відповідальність, який має зворотну дію в часі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання з доповненнями.

Прокурор Перов А.В. заперечив проти задоволення клопотання, вважає, що постанова про продовження строку досудового розслідування прийнята уповноваженим суб`єктом, а саме заступником Генерального прокурора, в межах наданих повноважень, за результатами розгляду клопотання, поданого в порядку, який встановлений КПК України.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додатки до нього, суд приходить до таких висновків.

І. Клопотання про виключення з числа доказів клопотань та постанов про продовження строку досудового розслідування як очевидно недопустимих.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню (ч.1 ст.84 КПК України).

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато (ч.2 ст.89 КПК України).

У своєму клопотанні обвинувачений ОСОБА_4 просить визнати очевидно недопустимими та виключити з числа доказів клопотань детектива та постанов прокурора, що за суттю є процесуальними діями та процесуальними рішеннями органу досудового розслідування та прокурора. Очевидно, що ці рішення та дії мають значення для перевірки того чи були зібрані у кримінальному провадженні докази у порядку, встановленому КПК України, чи збирались вони в межах строку досудового розслідування. Тому доводи, які викладені в клопотанні обвинуваченого ОСОБА_4 , матимуть значення під час оцінки допустимості та належності доказів на стадії дослідження матеріалів кримінального провадження та їх оцінки судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Підсумовуючи, суд вважає, що відсутні підстави для визнання очевидно недопустимими та виключення з числа доказів клопотань детектива та постанов прокурора.

ІІ. Клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України

Вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 в частині закриття кримінального провадження, суд має першою надати відповідь на питання чи підлягає застосуванню в цьому випадку п.10 ч.1 ст.284 КПК України. І, якщо ця відповідь буде ствердною, наступними питаннями вирішити те, чи має право суд закривати на цій підставі кримінальне провадження, та чи існують умови для закриття цього кримінального провадження.

За змістом пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Пунктом 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII передбачено, що зміни, згідно з якими частина 1 статті 284 КПК України була доповнена пунктом 10, вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. При цьому необхідно зауважити, що на цій підставі закрити кримінальне провадження обов`язок покладався на слідчого або прокурора.

Закон № 2147-VIII набрав чинності 15 грудня 2017 року, а отже зміни, згідно з якими частина 1 статті 284 КПК України була доповнена пунктом 10, були введені в дію з 16 березня 2018 року.

Обвинувальний акт у цій справі було складено, підписано старшим детективом Клименко О.В., та затверджено прокурором Симківим Р.Я. 29 травня 2017 року (а.с.1,220 т.1). До Солом`янського районного суду м. Києва обвинувальний акт надійшов 30 травня 2017 року (а.с.1 т.4).

Станом на травень 2017 року в Кримінальному процесуальному кодексі України не існувало норми, яка б зобов`язувала детектива чи прокурора закрити кримінальне провадження у випадку, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу. Така норма була введена, як вже було зазначено вище, в дію тільки з 16 березня 2018 року.

Враховуючи, що усі відомості про злочини у цій справі були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань задовго до 16 березня 2018 року, то підстав для застосування пункту 10 частини 1 статті 284 КПК немає, адже цей пункт має застереження, що положення пункту застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне провадження, внесені в ЄРДР після 16 березня 2018 року.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що визначені пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК України підстави для закриття кримінального провадження у цьому провадженні застосуванню не підлягають, оскільки вказані положення зворотної дії у часі не мають.

Відповідно до частини 1 статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Частиною 1 статті 5 КПК України визначено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Приписами статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

КПК України визначає порядок притягнення до кримінальної відповідальності у встановленим законом випадках, у той час, як КК України встановлює відповідальність особи за вчинення кримінально караного діяння.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) у справі № 1-7/99 від 09 лютого 1999 року відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Таким чином, виключення із загального правила зворотної дії законів у часі, передбачене статтею 58 Конституції України, стосується саме матеріального, а не процесуального закону, в той час як положення статті 284 КПК України не встановлюють випадків пом`якшення або скасування відповідальності особи.

Оскільки зміни до статті 284 КПК України були внесені Законом № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, та, як встановлено судом, у даному кримінальному провадженні вони застосуванню не підлягають, то суд не вдається до оцінки доводів сторони захисту щодо закінчення строків досудового розслідування внаслідок того, що, на думку обвинуваченого ОСОБА_4 , постанови про продовження таких строків були винесені з порушенням вимог КПК, щодо складання та скерування до суду обвинувального акту поза межами досудового розслідування, оскільки в даному конкретному випадку, на висновки суду про відсутність підстав для закриття кримінального провадження ці обставини не впливають.

Суд при цьому вважає за необхідне нагадати, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи. Положення пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зобов`язують суд обґрунтовувати своє рішення, не можна тлумачити як такі, що вимагають детальної відповіді на кожен аргумент.

Керуючись ст.ст. 87,89, 94, 284, 372, 376 КПК України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про виключення з числа доказів як очевидно недопустимих: клопотання детектива Клименко О.В. про продовження строку досудового розслідування від 15 липня 2016 року; клопотання детектива Клименко О.В. про продовження строку досудового розслідування від 23 вересня 2016 року; клопотання детектива Клименко О.В. про продовження строку досудового розслідування від 24 листопада 2016 року; клопотання детектива Клименко О.В. про продовження строку досудового розслідування від 17 січня 2017 року; постанов заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 25 липня 2016 року, 03 жовтня 2016 року, 30 листопада 2016 року та 23 січня 2017 року.

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 52017000000000106 від 15 лютого 2017 року на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Судді: Л.І. Задорожна

Я.В. Шкодін

О.В. Федоров