Search

Document No. 100953434

  • Date of the hearing: 04/11/2021
  • Date of the decision: 04/11/2021
  • Case №: 991/6058/21
  • Proceeding №: 12014000000000496
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC) : Bodnar S.B.

04 листопада 2021 року Справа № 991/6058/21

Провадження №11-сс/991/598/21

ОКРЕМА ДУМКА

судді Боднара Сергія Богдановича

у справі № 991/6058/21 (провадження №11-сс/991/598/21)

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.11.2021 задоволено апеляційну скаргу адвоката Фоменко Марини Володимирівни в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 та скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2021 року про арешт нерухомого майна, яке зареєстровано за ОСОБА_2 , в межах кримінального провадження № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року.

Приймаючи вказане рішення більшість колегії суддів виходили із власного висновку, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення є необґрунтованою для цілей арешту належного їй майна; потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності ОСОБА_2 , чоловіка підозрюваної, як арешт належного їм на праві спільної сумісної власності майна з метою забезпечення позову.

Не погоджуюсь із таким рішенням колегії суддів виходячи із наступного.

Твердження підозрюваної та її захисників, взяті до уваги більшістю колегії суддів, зокрема про те, що:

-віза на проекті пояснювальної записки (на зворотньому боці аркушу з підписом керівників та підписантів) засвідчує лише особу, яка підготувала текст проекту; візи начальника відділу та начальника управління засвідчують зміст цього проекту та відповідність підготовленого документу вимогам нормативно-правових актів НБУ;

- ОСОБА_1 , отримавши відповідне завдання, зобов`язана підготувати відповідний текст проекту листа для його подальшого підписання уповноваженими особами;

-підготовка нею пояснювальної записки за вказівкою директора департаменту носила технічний характер;

не відповідають матеріалам та фактичним обставинам справи.

Згідно повідомлення про підозру від 24 травня 2021 року, ОСОБА_1 , займаючи посаду головного економіста відділу нагляду за діяльністю банків 2 групи управління нагляду за банками 1 та 2 груп Департаменту пруденційного нагляду Національного банку України, діючи умисно, всупереч інтересам НБУ, з метою одержання ПАТ «ВіЕйБі Банк» неправомірної вигоди, шляхом усуненням перешкод сприяла використанню директором департаменту Пруденційного нагляду НБУ ОСОБА_3 та іншими службовими особами Національного банку Українисвого службового становища, унаслідок чого державі в особі Національного банку Українизавдано збитків у сумі 1 196 788 730,00 грн., що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину (том 1, а.с. 8-44).

ОСОБА_1 призначено на посаду головного економіста відділу нагляду за діяльністю банків 2 групи управління нагляду за банками 1 та 2 груп Департаменту пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України з 11.07.2013 наказом за № 1290-к. від 11.07.2013.

Відповідно до посадової інструкції головного економіста відділу нагляду за діяльністю банків 2 групи управління нагляду за банками 1 та 2 групи Департаменту пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України, затвердженої 11.05.2012 заступником директора генерального департаменту - директором Департаменту пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду, сферою діяльності головного економіста відділу нагляду за діяльністю банків 2 групи (далі - Відділ) управління нагляду за банками 1 та 2 груп (далі - Управління) Департаменту пруденційного нагляду (далі - Департамент) Генерального департаменту банківського нагляду (далі - Генеральний департамент) Національного банку України (далі - Національний банк) є виконання функцій, передбачених положенням про Відділ та Управління.

Головний економіст відділу у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність» іншими законами України, нормативно-правовими актами Національного банку, положенням про Відділ, Управління, Департамент, а також цією посадовою інструкцією.

До основних завдань головного економіста Відділу, крім іншого відноситься:

-здійснення ефективного безвиїзного банківського нагляду за банками 2 групи та філіями іноземних банків в Україні (далі - Банки) відповідно до затвердженого розподілу банків за працівниками Відділу з метою недопущення погіршення їх фінансового стану та зменшення наявних ризиків забезпечення стабільної діяльності та захисту інтересів вкладників та кредиторів Банків;

-оперативне реагування на факти порушення Банками банківського законодавства та вимог нормативно-правових актів Національного банку, здійснення ризикової діяльності та застосування до Банків адекватних заходів впливу відповідно до законодавства України;

-забезпечення моніторингу за поверненням Банками стабілізаційних кредитів, отриманих від Національного банку.

Головний економіст Відділу відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції та обов`язки:

-здійснює постійний контроль за дотриманням Банками банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі за дотриманням нормативних та ліцензійних вимог щодо розміру капіталу, економічних нормативів, лімітів відкритої валютної позиції, формування резервів за активними операціями, резервного фонду та інших пруденційних вимог;

-здійснює оперативний та комплексний аналіз фінансового стану Банків на підставі даних фінансової та статистичної звітності, бази даних автоматизованої інформаційної системи банківського нагляду «Досьє банків» (далі - АІС «Досьє банків»), АРМ «Статзвітність», АС «Звітність», системи раннього реагування, показників стрес-тестування, результатів інспекційних перевірок банків, висновків (звітів) за результатами проведених аудиторськими фірмами перевірок банків, інформації з інших джерел;

-здійснює аналіз фінансового стану Банків на підставі консолідованої фінансової та статистичної звітності з метою встановлення рівня впливу на Банк учасників консолідованої групи;

-складає звіти про моніторинг Банків, готує обґрунтовані пропозиції щодо подальшої діяльності Банків, розробляє (коригує) стратегію нагляду за ними;

-забезпечує оперативне реагування та своєчасне інформування керівництва Національного банку на проблемні ситуації в Банках, погіршення їх фінансового стану, зростання ризиків в їх діяльності, порушення ними вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку;

готує для розгляду Правлінням Національного банку, Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку) або керівництвом Генерального департаменту пропозиції щодо:

1.застосування до Банків та їх керівників адекватних заходів впливу за порушення банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку та прийняття рішень про відміну застосованих заходів у впливу;

2.необхідності застосування до Банків заходів впливу в разі встановлення фактів порушень умов кредитних договорів (обмежень в діяльності банків, встановлених постановами Правління Національного банку), укладених з Національним банком;

3.надання Банкам стабілізаційних кредитів/унесення змін до прийнятих рішень;

розглядає пакети документів і готує для розгляду Комісією Національного банку пропозиції щодо:

1.отримання (скасування) дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу Банку;

2.погодження призначення кандидатур на посади керівників служби внутрішнього аудиту Банків;

3.схвалення (погодження)/відхилення програм фінансового оздоровлення Банків, у тому числі щодо надання стабілізаційних кредитів;

- здійснює контроль за:

1. виконанням Банками застосованих до них заходів впливу, усуненням порушень і недоліків у їх діяльності та покращенням фінансового стану Банків;

2. виконанням Банками програм фінансового оздоровлення, розроблених у зв`язку з отриманням кредитної підтримки від Національного банку, а також установленими обмеженнями в діяльності Банків;

3. бере участь в інспекційних перевірках Банків (за потреби).

В той же час, відповідно до Положення про відділ нагляду за діяльністю банків 2 групи управління нагляду за банками 1 та 2 груп Департаменту пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України, затвердженої 11.05.2012 заступником директора генерального департаменту - директором Департаменту пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду, Відділ відповідно до покладених на нього завдань, крім інших, виконує такі функції:

-готує для розгляду Правлінням Національного банку, Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку) або керівництвом Генерального департаменту пропозиції щодо надання Банкам стабілізаційних кредитів/унесення змін до прийнятих рішень;

-розглядає пакети документів і готує для розгляду Комісії Національного банку пропозиції щодо схвалення (погодження)/відхилення програм фінансового оздоровлення Банків, у тому числі щодо надання стабілізаційних кредитів.

Відповідно до затвердженого розподілу банків за працівниками Відділу ОСОБА_1 здійснювала нагляд за діяльністю ПАТ «ВіЕйБі банк».

З вище вказаного слідує, що фактичний розгляд пакету документів про видачу стабілізаційного кредиту для ПАТ «ВіЕйБі Банк» та доданих документів здійснювала ОСОБА_1 .

Згідно із підозрою та матеріалами справи, виконуючи отримані від ОСОБА_3 вказівки, ОСОБА_1 , достеменно знаючи Положення та Технічний порядок, будучи зобов`язаною згідно своїх посадових обов`язків готувати до розгляду Правлінням, Комісією НБУ пропозиції щодо схвалення/відхилення ПФО, надання банкам стабілізаційних кредитів, будучи зобов`язаною здійснювати контроль за виконанням Банком раніше схвалених програм фінансового оздоровлення (ПФО), отримавши клопотання та додатки до нього та виявивши їх невідповідність переліку документів, зазначених в пп. 3.1 Положення, в порушення пп. 1.8 Положення не підготувала супровідного листа Банку, яким мав бути повернутий вказаний пакет документів, а, отримавши відповіді від суміжних департаментів управління ризик-менеджменту, Генерального департаменту грошової політики (лист від 08.10.2014 № В/19-014/57031) та Головного управління НБУ у м. Києві та Київській області, підготувала проект пояснювальної записки та постанови Правління НБУ про надання стабілізаційного кредиту, чим усунула перешкоди в заволодінні грошовими коштами НБУ.

Також підготовлена ОСОБА_1 пояснювальна записка «Стосовно надання стабілізаційного кредиту ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 10.10.2014, в порушення п. 3.2. Технічного порядку № 445 не містила інформації та додатків:

1)схвалення (погодження) програми фінансового оздоровлення банку Комісією Національного банку (із зазначенням реквізитів рішення);

2)графік повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, підписаний головою правління (ради директорів) банку;

3)висновок територіального управління про прийнятність та достатність забезпечення.

В межах кримінального провадження № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, 03 серпня 2021 року прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Броневицьким С.С. було складено та долучено до матеріалів провадження цивільний позов в інтересах держави в особі НБУ до підозрюваних у кримінальному провадженні № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року, в тому числі ОСОБА_1 .Згідно вказаної позовної заяви, прокурор просить стягнути солідарно з цивільних відповідачів, в тому числі ОСОБА_1 , на користь держави в особі НБУ заподіяну шкоду в розмірі 1 366 395 734 грн. (т. 2 а.с. 135-160).

За таких обставин вважаю, що наявність у матеріалах провадження цивільного позову про стягнення солідарно з цивільних відповідачів, в тому числі ОСОБА_1 , на користь держави заподіяної шкоди в розмірі 1 366 395 734 грн., враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, яким державі в особі Національного банку України завдано майнової шкоди на загальну суму сформованих резервів під кредитні збитки у розмірі 1 366 395 734 грн. (із яких 1 196 788 730 грн. заборгованості за тілом кредиту), підтверджує існування потреби у такому заході забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Слідчим суддею в ухвалі від 07 вересня 2021 року встановлено, що відповідно до наявних у матеріалах провадження відомостей, приблизна максимальна вартість майна, на яке детектив просить накласти арешт, становить 7 172 732 грн, що в свою чергу не перевищує розмір цивільного позову (1 366 395 734 грн) та суми завданої державі шкоди (1 196 788 730 грн).

Вважаю, що додані до клопотання про арешт майна матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) для запобігання можливості його відчуження чи передання на користь третіх осіб з метою приховування. Стороною обвинувачення доведено необхідність накладення арешту на нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Вважаю на необхідне звернути увагу, що накладення арешту на майно, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, не перешкоджає та не виключає можливості оскарження, зокрема, іншим з подружжя такого судового рішення. Однак з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Лиходовський Р.В. (особисто чи через представника) не звертався.

Водночас, у відповідності до вимог ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суддя: С.Б. Боднар