Document No. 101018941

Справа № 991/3620/21

Провадження 1-кп/991/25/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

10 листопада 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Кравчука О.О.,

суддів: Білоус І.О., Крука Є.В.

секретар судового засідання Слаква О.О.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Кравця В.В.

представника потерпілого Служби зовнішньої розвідки Кім М.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисників Горлевого Д.І., Годецького І.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника Горлевого Д.І. про закриття кримінального провадження та про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 18.10.2016 р. за № 52016000000000372 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Іноземцево Ставропольського краю, Російської Федерації, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 209КК України, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Подані клопотання та позиції учасників кримінального провадження

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали вказаного кримінального провадження.

27.10.2021 р. до Вищого антикорупційного суду через канцелярію надійшли клопотання захисника Горлевого Д.І.:

1) про закриття кримінального провадження № 52016000000000372 відносно ОСОБА_1 на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК; 2) про закриття кримінального провадження № 52016000000000372 відносно ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК; 3) про повернення обвинувального акта прокурору.

1) У своєму клопотанні про закриття кримінального провадження № 52016000000000372 відносно ОСОБА_1 на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК, захисник указує, що слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у м. Києві проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 32016100020000038, за ч. 5 ст. 191 КК, за фактом того, що службові особи ДП «НЦТМ», нібито зловживаючи службовим становищем, при проведенні взаємовідносин із ТОВ «ЮніТекс», ТОВ «Білдкар» та ТОВ «Авант Контракт» у 2014-2016 р., заволоділи коштами Державного бюджету в сумі 1 201 262, 40 грн. На думку захисника, вказане кримінальне провадження, а також кримінальне провадження № 52016000000000372, у частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК, яке знаходиться на розгляді суду, стосуються одного і того ж діяння та тотожних сум грошових коштів. До свого клопотання захисник долучив копію постанови про закриття кримінального провадження № 32016100020000038, та наполягав, що кримінальне провадження № 52016000000000372, у частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК, також із цих підстав підлягає закриттю.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлене клопотання.

Захисник Годецький І.Ю. клопотання підтримав, надав суду додаткові документи в обгрунтування вказаного клопотання та просив їх долучити до матеріалів справи.

Прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечував. Зазначив, що законодавством не передбачено можливості щодо закриття кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК. Указав, що вказані кримінальні провадження стосуються різних фактів, зокрема, у кримінальному провадженні, яке розслідувалось Дарницьким УП ГУНП у м. Києві, здійснювалось досудове розслідування за фактом незаконного формування ДП «НЦТМ» податкового кредиту за рахунок підприємств, які також фігурують і в справі, яка перебуває на разі на розгляді суду, та це єдине співпадіння. Суми грошових коштів відрізняються, та є значно більшими у справі, про закриття якої стороною захисту було надано відповідну постанову. А тому таке клопотання, на думку прокурора, задоволенню не підлягає.

Представник СЗРУ підтримала думку прокурора.

2) У своєму клопотанні про закриття кримінального провадження № 52016000000000372 відносно ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, захисник зазначає, що ОСОБА_1 25.02.2020 р. було вручено повідомлення про підозру, у свою чергу, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні складав два місяці з дати повідомлення про підозру та закінчувався 25.04.2020 р. Стороні захисту 17.04.2020 р. було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження, який вони почали здійснювати лише 25.04.2020 р. На думку захисника, таке повідомлення не зупиняє плин процесуальних строків. Окрім того, захисник зазначає, що ОСОБА_1 не було вручено обвинувальний акт, яким і завершується досудове розслідування, тому, на думку захисника, процесуальні строки тривали і після повідомлення сторони захисту ОСОБА_1 про завершення досудового розслідування.

Захисник Годецький І.Ю. та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали заявлене клопотання.

Прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечував. Зазначив, що стороною обвинувачення було додержано строки досудового розслідування, а захисник помилково пов`язує момент початку ознайомлення з матерілами саме з фактичним ознайомленням, а не з повідомленням про можливість такого ознайомлення, як передбачено КПК, а також те, що на момент ознайомлення строки досудового розслідування тривають. Також прокурор стверджував, що відповідно до положень Закону від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, щодо цього кримінального провадження не може бути застосовано п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки воно було внесено до ЄРДР у 2016 році.

Представник СЗРУ підтримала думку прокурора.

3) У клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору, захисник стверджує, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52016000000000372 відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам КПК, а тому має бути повернутий прокурору. В обгрунтування своїх доводів захисник Горлевий Д.І. посилається на недотримання прокурором вимог ст. 291 КПК при складанні обвинувального акта, відсутність в тексті обвинувального акта формулювання обвинувачення (не зазначено об`єктивну та суб`єктивну сторону інкримінованого злочину), не вручення ОСОБА_1 обвинувального акта у встановлений КПК спосіб, та порушення права на захист ОСОБА_1 .

Підтримуючи клопотання захисник Горлевий Д.І. зазначив, що йдеться про відсутність викладу формулювання обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК та ч. 1 ст. 209КК.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Годецький І.Ю. підтримали заявлене клопотання. ОСОБА_1 також зазначив, що, на його думку, обвинувачення, висунуте в обвинувальному акті, базується на припущеннях.

Прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечував. Указав, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК та прецедентній практиці ЄСПЛ, а тому обвинувальний акт підлягає призначення до судового розгляду, а не поверненню.

Представник СЗРУ проти задоволення вказаного клопотання заперечувала.

2. Право

Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК, кримінальне провадження закривається у разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1,2,4,9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

Згідно положень п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, на стадії підготовчого судового засідання суд може прийняти рішення про закриття кримінального провадження виключно з підстав, передбачених п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК.

Разом із тим, у ч. 7 ст. 284 КПК, законодавцем висловлено імперативну вимогу щодо того, що у випадку виявлення судом під час судового провадження обставин, передбачених, зокрема, у п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 290 КПК, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та про надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Крім того, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі, будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Надання такого доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів. У свою чергу, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

У п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК вказано, що досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно ч. 5 ст. 219 КПК, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК не включається у строк досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК, на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК. Повернення ж обвинувального акта може мати місце, коли обвинувальний акт не відповідає вимогам указаної статті.

3. Мотиви та висновки суду

1) Щодо клопотання про закриття кримінального провадження № 52016000000000372 відносно ОСОБА_1 на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК.

Убачається, що між положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК та ч. 7 ст. 284 КПК існує колізія, однак, із урахуванням принципу сприяння стороні захисту «favor defensionis», суд уважає за необхідне розглянути питання, порушене в клопотанні.

Щодо доводів захисників, суд зауважує, що суми грошових коштів, які вказані в додатках до клопотання та фігурують у кримінальному провадженні № 32016100020000038, досудове розслідування якого здійснював слідчий відділ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, та на постанову про закриття якого посилається у своєму клопотанні захисник, лише частково співпадають із сумами грошових коштів, які вказані в обвинувальному акті, який перебуває на розгляді суду, у частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК.

Наявність господарських правовідносин у ДП «НЦТМ» із ТОВ «Білдкар» та ТОВ «ЮніТекс», що стали предметом кримінальних проваджень № 32016100020000038 та № 52016000000000372, не свідчить про ідентичність указаних проваджень.

Не свідчать про ідентичність указаних кримінальних проваджень і досліджені судом процесуальні документи, які були надані стороною захисту в обгрунтування клопотання про закриття, та долучені за клопотанням захисника Годецького І.Ю., зокрема, копія постанови про закриття кримінального провадження, копія ухвали слідчого судді від 24.04.2019 р. у справі № 753/22593/18, копії витягів із ЄРДР, копії листів, копія дослідження фінансових операцій.

Отже, на думку суду, стороною захисту не доведено що кримінальне провадження № 32016100020000038 є провадженням, щодо того самого діяння, яке розслідувалось із дотриманням правил підслідності.

Ураховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання захисника Горлевого Д.І. про закриття кримінального провадження з цих підстав слід відмовити.

2) Щодо клопотання про закриття кримінального провадження № 52016000000000372 відносно ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

У якості правової підстави для закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 18.10.2016 р. за № 52016000000000372, захисник Горлевий Д.І. зазначає п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

У п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Частиною 1 ст. 284 КПК було доповнено зазначеним пунктом на підставі пдп. 19 п. 7 § 1 Розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII. Відповідно до п. 4 § 2 Розділу 4 вказаного Закону, підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Згідно з п. 1 Розділу 6 «Прикінцеві і перехідні положення» Закону від 03.10.2017 р. № 2147-VIII він набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545), опублікованим у газеті «Голос України».

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.07.2017 р. № 2, днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017 р. Отже, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, набрав чинності із 16.03.2018 р.

Таким чином, положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не можуть бути застосовані до кримінального провадження № 52016000000000372, внесеного до ЄРДР 18.10.2016 р., оскільки воно було зареєстроване до набрання чинності змін до КПК і доповнення його п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, а отже, відсутні правові підстави для закриття вказаного кримінального провадження на цій підставі.

Також суд відзначає, що згідно з висловленою Верховним судом у постанові від 28.09.2021 р. (справа № 758/12538/20, провадження № 51-3811км21), правовою позицією, у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення повідомлення про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення сторони з матеріалами досудового розслідування.

Отже, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування починається саме з моменту повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та про можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що у цій справі, як вказує захисник, було здійснено детективом 17.04.2020 р., після чого строк досудового розслідування було зупинено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи, що згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, було здійснено 22.03.2021 р. (т. 1, а.с.14-47), та у подальшому 29.03.2021 р. обвинувальний акт було скеровано до суду ( т. 1, а.с. 1-13), а тому прокурором направлено обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування.

Щодо твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не отримав обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні, то судом в ухвалі від 19.04.2021 р. (т. 1, а.с. 79-83) було встановлено факт належного виконання прокурором положень ст. 293 КПК, а саме вручення 22.03.21 р. ОСОБА_1 та його захиснику копії обвинувального акта. А тому вказані доводи захисника судом відкидаються.

Ураховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання захисника Горлевого Д.І. про закриття кримінального провадження з цієї підстави слід відмовити.

3) Щодо клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

Суд зауважує, що обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта, не є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні.

У ч. 2 ст. 291 КПК вказано вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, обвинувальний акт, у тому числі, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор уважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Таким чином, приписами імперативної норми, визначеної в ч. 1, 2 ст. 291 КПК, саме на слідчого та прокурора покладено обов`язок у змісті обвинувального акта відобразити формулювання обвинувачення.

У п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, формулювання обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення прокурор викладає в обвинувальному акті в такому виді, в якому вважає його встановленим. Формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті, що розглядається судом, так, як це вважав за необхідне прокурор, та сформульоване ним відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у т. 1 на 12 арк. обвинувального акта.

Також суд ураховує, що за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного Кримінального Суду в складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 р. по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи, перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі, й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Разом із тим, суд підкреслює, що доводи сторони захисту зводяться до переоцінки правової кваліфікації, здійсненої прокурором під час складання обвинувального акта, що не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта.

Крім того, питання щодо належного вручення ОСОБА_1 обвинувального акта вже було встановлено ухвалою суду від 19.04.2021 р. (т. 1, а.с. 79-83), зокрема, судом установлено факт належного виконання прокурором положень ст. 293 КПК, а саме вручення 22.03.2021 р. ОСОБА_1 та його захиснику копії обвинувального акта. А тому вказані доводи захисника судом відкидаються.

З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до ст. 291 КПК, та підстав для повернення обвинувального акта прокурору, які зазначені в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК, суд приходить до висновку про те, що вказані захисником у клопотанні обставини та доводи не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому у задоволенні клопотання захисника Горлевого Д.І. про повернення обвинувального акта прокурору слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 110, 284, 291, 314, 315, 369, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання захисника Горлевого Д.І. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 18.10.2016 р. за № 52016000000000372, на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК - відмовити.

2. У задоволенні клопотання захисника Горлевого Д.І. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 18.10.2016 р. за № 52016000000000372, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК - відмовити.

3. У задоволенні клопотання захисника Горлевого Д.І. про повернення обвинувального акта прокурору, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 18.10.2016 р. за № 52016000000000372 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Кравчук О.О.

Судді: Білоус І.О.

Крук Є.В.