- Presiding judge (HACC AC) : Chorna V.V.
- Judge (HACC AC) : Nykyforov A.S., Pavlyshyn O.F., Bodnar S.B.
- Secretary : Prokopenko M.V.
справа № 991/6099/21
провадження № 11-сс/991/572/21
слідчий суддя: Крикливий В.В.
доповідач: Чорна В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2021 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Чорної В.В.,
суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,
при секретарі судового засідання Прокопенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2021 р., -
ВСТАНОВИЛА:
16 вересня 2021 року на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного надійшла зазначена апеляційна скарга (а.с. 81).
Для розгляду апеляційної скарги автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач Боднар С.Б., судді Панкулич В.І., Панаід І.В.
28 жовтня 2021 року колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі Боднара С.Б., Панкулича В.І., Панаіда І.В. задоволено заяву про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2021 р. Матеріали судової справи № 991/6099/21 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу для визначення колегії суддів (а.с. 170-172).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2021 р., апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано колегії суддів у складі: суддя-доповідач Чорна В.В., судді Никифоров А.С., Павлишин О.Ф. (а.с. 174-176).
29 жовтня 2021 року зазначену апеляційну скаргу передано для розгляду судді - доповідачу, яку того ж дня призначено до розгляду (а.с. 177).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді закрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової, про призначення нового розгляду скарги слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі зазначено, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотними порушеннями вимог КПК України та з неповним дослідженням обставин провадження. Жодних інших доводів апеляційна скарга не містить; натомість, ОСОБА_1 роз`яснює суду та працівникам апарату суду правила роботи з підсистемою «Електронний суд» (а.с. 81-83).
3. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце її розгляду, в судове засідання, призначене на 08.11.2021 року, не з`явився.
Втім, безпосередньо перед судовим засіданням на електронну адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надіслав клопотання про розгляд його апеляційної скарги в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програми Easycon. Вказане клопотання обґрунтоване посиланням на складну епідеміологічну ситуацію, що склалася в Україні, зокрема те, що ОСОБА_1 пенсіонер, вакцинацію не проходив, не має власного автомобіля та коштів на отримання дороговартісних ПЛР-тестів та найм таксі. Також, обґрунтовуючи можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням вищезазначеного програмного забезпечення, ОСОБА_1 посилається на п. 4 ч. 1 ст. 336 КПК України, рекомендації Вищої ради правосуддя та Ради суддів України, лист Державної судової адміністрації, та інше.
Колегією суддів відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, оскільки у ньому не зазначено, з приміщенням якого суду слід провести відеоконференцію. Крім того, в судовому засіданні 02.11.2021 року у задоволенні аналогічного клопотання ОСОБА_1 вже було відмовлено, оскільки чинна редакція ст. 336 КПК України не надає учасникам кримінального провадження можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, як це передбачено, зокрема, ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 212 ЦПК України, ст. 197 ГПК України (а.с. 194-196). Посилання ОСОБА_1 на складну епідеміологічну ситуацію, що склалася в Україні, а також на те, що він є пенсіонером, не проходив вакцинацію та не має власного автомобіля, коштів на отримання ПЛР-тестів та найм таксі колегія суддів також не приймає, оскільки з 24.02.2021 року в Україні, зокрема в м. Києві, розпочато вакцинацію проти COVID-19, в першу чергу осіб похилого віку - пенсіонерів. При цьому, вакцинація в Україні є безоплатною і добровільною. Тобто, держава надала можливість всім громадянам України, зокрема пенсіонерам, безкоштовно вакцинуватися. Відповідно, жодних обмежень до осіб, які пройшли два етапи вакцинації, або перехворіли на COVID-19, або мають ПЛР-тест, навіть в умовах «червоної» зони карантину державою не застосовуються. Враховуючи викладене, колегія суддів не вважає слушними доводи ОСОБА_1 щодо неможливості прибуття до суду з наведених вище підстав.
Колегія суддів також враховує, що правом на проведення апеляційного розгляду в дистанційному судовому провадженні з приміщення іншого суду, як того вимагає ст. 336 КПК України, ОСОБА_1 теж не скористався.
Прокурор, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не звертався.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, явка учасників процесу за умови їх належного повідомлення не є обов`язковою. Враховуючи, що розгляд у даному провадженні двічі відкладався, та особа, яка подала апеляційну скаргу, не була позбавлена можливості прибути в судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що неявка учасників за викладених обставин не перешкоджає судовому розгляду, а тому апеляційну скаргу розглянуто за їх відсутності.
4.Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2021 р. (справа № 991/4203/21) уповноважених осіб САП зобов`язано внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 № VYH-20210616-04-01 від 16.06.2021 р.
На виконання вказаної ухвали до ЄРДР внесені відомості за № 42021000000001493, № 42021000000001494, № 42021000000001495, № 42021000000001498 про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 3652, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України. Згадані кримінальні провадження об`єднано в одному провадженні, якому присвоєно номер 42021000000001493.
04.08.2021 року в порядку ст. 220 КПК України ОСОБА_1 звернувся до САП із клопотанням № VYH-20210804-01-02-02 про вручення йому пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, надання витягу щодо руху ЄРДР, а також отримання тимчасового доступу до документів. Оскільки зазначене клопотання не було розглянуто, скаржник звернувся до слідчого судді зі скаргою від 06.09.2021 р.
За результатом розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку про пропуск ОСОБА_1 строку на оскарження зазначеної бездіяльності прокурора, оскільки зі скаргою до слідчого судді останній звернувся 06.09.2021 року, тоді як з відповіді прокурора № 20216.21 вбачається, що клопотання ОСОБА_1 від 04.08.2021 р. прокурор отримав не пізніше 10.08.2021 року, а тому був зобов`язаний розглянути його в строк не більше трьох днів. Отже, бездіяльність прокурора САП, яка оскаржується, розпочалась не пізніше 14.08.2021 року, а тому визначений ст. 304 КПК України 10 - денний строк оскарження, з урахуванням положень ч. 7 ст. 115 КПК України, сплинув 25.08.2021 року. При цьому, слідчим суддею зазначено, що ані у скарзі, ані у судовому засіданні ОСОБА_1 не порушував питання про поновлення пропущеного строку на оскарження бездіяльності прокурора.
Враховуючи, що у даному випадку провадження за скаргою ОСОБА_1 , яку подано без дотримання строків на оскарження бездіяльності прокурора САП, слідчим суддею вже було відкрито, а питання про повернення скарги може вирішуватися лише на стадії вирішення питання про відкриття провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що за відсутності підстав для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку відповідне провадження має бути закрито.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що оскільки з 08.09.2021 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001493 від 13.07.2021 р. здійснюється Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3641 КК України, то скарга ОСОБА_1 не підсудна Вищому антикорупційному суду, що є підставою для її повернення заявнику, а у даному випадку - самостійною підставою для закриття провадження.
5.Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
В той же час, положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України визначено, що скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
В даному випадку під моментом вчинення бездіяльності слід вважати невиконання відповідним суб`єктом свого обов`язку, чітко визначений строк вчинення якого імперативно встановлений законом.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь - яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ст. 115 КПК України).
Слідчим суддею вірно встановлено, що 04.08.2021 року ОСОБА_1 в порядку ст. 220 КПК України звернувся до САП із клопотанням № VYH-20210804-01-02-02. При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували дату направлення вказаного клопотання до уповноваженої особи САП та дату його отримання останнім. Разом з цим, ОСОБА_1 зазначає, що він дійсно отримав листа від прокурора САП Козачини С.С. № 20216.21 від 10.08.2021 р., проте не вказує дати отримання.
При цьому, протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 06.09.2021 р. підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора САП 06.09.2021 року.
Ухвалою слідчого судді від 07.09.2021 р. відкрито провадження за вищевказаною скаргою.
За результатом її розгляду слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що бездіяльність прокурора САП, яка оскаржується, розпочалась не пізніше 14.08.2021 року, оскільки з відповіді прокурора вбачається, що клопотання ОСОБА_1 він отримав не пізніше 10.08.2021 року та був зобов`язаний розглянути його в строк не більше трьох днів в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що визначений ст. 304 КПК України 10 - денний строк оскарження, з урахуванням положень ч. 7 ст. 115 КПК України, сплинув 25.08.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений процесуальний строк може бути поновлений слідчим суддею, якщо його пропущено з поважних причин.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 наполягав на тому, що строк оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у невчиненні процесуальних дії за його клопотанням № VYH-20210804-01-02-02 від 04.08.2021 р., починається з часу отримання ним відповіді прокурора від 10.08.2021 р. При цьому, жодної поважної причини пропуску строку на оскарження такої бездіяльності, які б свідчили, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у нього не було об`єктивної можливості, ОСОБА_1 не навів.
Слідчий суддя дійшов висновку, що зазначена ОСОБА_1 причина недотримання строків оскарження бездіяльності прокурора не є поважною, оскільки відсутність належної реакції відповідальних осіб на клопотання учасника кримінального провадження не впливає на перебіг строку оскарження бездіяльності цих осіб, а надання відповіді листом на клопотання цей строк не перериває.
З вказаним висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Так, вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд слідчого судді. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли та/або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).
Наведена ОСОБА_1 обставина не може бути визнана об`єктивно непереборною, що унеможливила чи створила істотні перешкоди для своєчасного подання ним скарги до слідчого судді, натомість, свідчить про хибне розуміння останнім того, що відсутність належної реакції прокурора САП на його клопотання впливає на перебіг строку оскарження бездіяльності цих осіб.
З огляду на те, що ухвалою слідчого судді від 07.09.2021 р. відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора САП, яку подано без дотримання строків на оскарження такої бездіяльності, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що відповідне провадження має бути закрито.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
За змістом ч. 1 ст. 331 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України, ст. ст. 2062, 209, 211, 3662 , 3663 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Згідно з приміткою до ст. 45 КК України, корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368-3692 цього Кодексу.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні № 42021000000001493 змінено правову кваліфікацію на ч. 2 ст. 3641 КК України та постановою прокурора САП Касьяна А.О. від 08.09.2021 р. визначено підслідність у даному кримінальному провадженні за Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (а.с. 53-54).
Отже, станом на час розгляду слідчим суддею скарги ОСОБА_1 , досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001493 здійснювалося слідчим підрозділом Національної поліції України.
Колегія суддів зазначає, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, і не мають повноважень здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у справах щодо злочинів, які не віднесені до його підсудності.
З огляду на викладене та враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001493 від 13.07.2021 р. здійснюється Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що скарга ОСОБА_1 не підсудна Вищому антикорупційному суду. З огляду на те, що ухвалою слідчого судді від 07.09.2021 р. відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора САП, яку подано без дотримання правил підсудності, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що відповідне провадження з даної підстави підлягає закриттю.
6. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи, що під час апеляційного розгляду не встановлено порушень норм кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. Відповідно, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2021 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Чорна
судді А.С. Никифоров
О.Ф. Павлишин