Document No. 101121337

Справа № 991/7191/21

Провадження 1-кс/991/7298/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Посвистака О.М., адвоката Липчея О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Липчея Олександра Васильовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про встановлення процесуального строку в порядку ст.114 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Липчей О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з клопотанням про встановлення процесуального строку в порядку ст.114 КПК України, в якому просив зобов`язати уповноваженого прокурора протягом трьох днів з дати винесення судом рішення здійснити одну із процесуальних дій, що визначені ч.2 ст. 283 КПК України в частині підозри ОСОБА_1 від 15.01.2019 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 28 ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000915 від 18.05.2015, виділеному з матеріалів кримінального провадження №42014000000000359 від 07.05.2014.

Клопотання обґрунтоване тим, що Генеральною прокуратурою України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015, виділеному з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000359 від 07.05.2014 за підозрою колишнього Голови Національного банку України ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 28 ч.5 ст. 191 КК України.

19.05.2014 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яку було змінено 18.05.2015.

15.02.2016 Печерським районним судом м. Києва задоволено клопотання ГПУ про здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015 стосовно ОСОБА_1

16.11.2018заступником Генерального прокурора винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015 до десяти місяців.

22.01.2019захисник ОСОБА_1 Пеліхос Є.М. отримав повідомлення про завершення 16.01.2019 досудового розслідування, у якому зазначено, що згідно зі ст. 290 КПК України сторона захисту має право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915.

У подальшому, 21.04.2020 проведення досудового розслідування доручено НАБУ та цією ж датою досудове розслідування було відновлено.

Постановою від 29.04.2020 досудове розслідування було зупинене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку з необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

07.08.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду вищевказана постанова про зупинення була скасована, однак 08.12.2020 досудове розслідування було знову зупинене.

Для відображення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні захисником до клопотання додано таблицю з датами зупинення/відновлення досудового розслідування, яка за його твердженням складена прокурором САП та була долучена до офіційного листа на адресу Ради ЄС. При цьому відповідно до вказаної таблиці, на момент прийняття рішення про завершення досудового розслідування (16.01.2019) строк досудового розслідування вже складав 303 дні, тобто завершення досудового розслідування вже здійснено із прострочкою у три дні. Тобто сам прокурор підтвердив порушення строків досудового розслідування зазначивши, що на момент написання листа до Ради ЄС строк складає 316 днів. В той час коли строк досудового розслідування був продовжений до 10 місяців та мав складати 300 днів.

При цьому захисник наголосив, що після отримання вищевказаної інформації Радою ЄС у 2021 році прийнято рішення про зняття санкцій з ОСОБА_1 , у зв`язку з необґрунтованістю прохань ОГП щодо необхідності їх продовження.

Таким чином, як зазначає захисник, наразі у кримінальному провадженні №42015000000000915 існує ситуація, коли строки досудового розслідування закінчилися, однак остаточне рішення до цього часу не прийнято. При цьому з моменту закінчення строку досудового розслідування пройшло вже майже 1 рік та 10 місяців.

Таким чином, усі дії, які вчиняються стороною обвинувачення після закінчення строку досудового розслідування, втрачають свій сенс та не мають жодної ваги з точки зору доказування.

Захисник зазначає, що ОСОБА_1 після закінчення строків досудового розслідування перебуває під кримінальним переслідуванням вже майже 1 рік та 10 місяців, а загальний час з моменту повідомлення про підозру складає 7 років та майже 6 місяців. Кримінальне провадження до цього часу не закрите, а орган досудового розслідування зволікає із прийняттям остаточного рішення, тому порушено розумні строки проведення досудового розслідування, що і стало підставою для звернення захисника до слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 114 КПК України про встановлення процесуального строку прокурору.

У судовому засіданні адвокат Липчей О.В. клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, встановити прокуратору процесуальний строк для виконання однієї з процесуальних дій, визначених ч.2 ст. 283 КПК України.

Прокурор Посвистак О.М. заперечував з приводу заявленого клопотання зазначив, що на даний час обвинувальний акт у кримінальному провадженні не складено та до суду не скеровано, а отже досудове розслідування у ньому не закінчено, оскільки воно зупинене постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 08.12.2020 на підставі п.3 ч.1 ст.280 КПК України, у зв`язку з наявною необхідністю виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва. На даний час від компетентних органів іноземних держав відповідь про виконання запиту про міжнародну правову допомогу не надійшла. Відомості, які планується отримати в рамках міжнародно-правового співробітництві спрямовані на встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування. У свою чергу, у зв`язку з тим, що на даний час досудове розслідування в кримінальному провадженні зупинене відповідно до ч. 5 ст. 280 КПК України, проведення слідчих (розшукових) дій, крім тих, що спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного не допускається. Із огляду на викладене, прийняття будь-яких рішень або вчинення дій в зазначеному кримінальному провадженні, в якому досудове розслідування на даний час зупинене, у зв`язку із передбаченими законом підставами, які на даний час продовжують існувати, є неможливим.

Щодо вимоги клопотання захисника про зобов`язання судом уповноваженого прокурора протягом трьох днів з дати винесення судом рішення здійснити одну з процесуальних дій, що визначені ч. 2 ст. 283 КПП України - прокурор вказав на недопустимість порушення процесуальної самостійності слідчого, прокурора, шо передбачені ч.1 ст.36, ч.5 ст.40 КПП України. Так, реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків суб`єкти, зазначені у ч. 6 ст. 28 КПК України, у тому числі і слідчий суддя не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного.

Тобто, здійснення слідчим суддею судового контролю за досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні шодо дотримання органом досудового розслідування розумних строків для виконання процесуальної дії або для прийняття процесуального рішення може мати місце лише у випадку недотримання строків, передбачених положеннями діючого КГІК України, або під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування.

У свою чергу, згідно з висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, зазначеному у постанові від 16.05.2019 за № 761/20985/18 (провадження № 51-8007 км 18), вказано, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування.

Крім того, зазначені у клопотанні аргументи сторони захисту щодо порушення розумності строків досудового розслідування, спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні та ін. є аналогічними з тими, що були предметом розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час розгляду скарги адвоката Липчея О.В., поданої в порядку ст.308 КПК України у справі № 991/4617/21, за результатами розгляду якої 22.07.2021 слідчим суддею відмовлено у її задоволенні та яке набрало законної сили.

Прокурор вказав на відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката Липчея О.В. в інтересах ОСОБА_1 в порядку ст. 114 КПК України про встановлення процесуальних строків слідчим суддею у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015, а тому в задоволенні клопотання просив відмовити.

Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Як вбачається з матеріалів, захисник Липчей О.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про встановлення процесуального строку в порядку ст.114 КПК України, в якому просив зобов`язати уповноваженого прокурора протягом трьох днів з дати винесення судом рішення здійснити одну із процесуальних дій, що визначені ч.2 ст. 283 КПК України в частині підозри ОСОБА_1 від 15.01.2019 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 28 ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000915 від 18.05.2015, виділеному з матеріалів кримінального провадження №42014000000000359 від 07.05.2014.

У клопотанні Липчей О.В. , посилаючись на копію відповіді Офісу Генерального прокурора на адресу Європейської служби зовнішньої діяльності, стверджував, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015 скінчились, що свідчить, на думку захисника, про порушення розумного строку досудового розслідування.

Як вбачається з наданих сторонами матеріалів, Генеральною прокуратурою України (станом на сьогодні - Офіс Генерального прокурора, далі - ГПУ та ОГП відповідно) здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015, виділеному з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000359 від 07.05.2014, за підозрою колишнього Голови Національного банку України ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 от. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

19.05.2014 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яку було змінено 18.05.2015.

15.01.2019 відносно ОСОБА_1 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

15.02.2016 Печерським районним судом м. Києва задоволено клопотання ГПУ про здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015 стосовно ОСОБА_1

16.11.2018 заступником Генерального прокурора винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015 до десяти місяців.

22.01.2019 захисник ОСОБА_1 Пеліхос Є.М. отримав повідомлення про завершення 16.01.2019 досудового розслідування, у якому зазначено, що згідно зі ст. 290 КПК України сторона захисту має право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування № 42015000000000915 від 18.05.2015.

У подальшому, 21.04.2020 проведення досудового розслідування доручено НАБУ.

З огляну на вищевикладене, захисник вважає, що наразі прокурор позбавлений можливості скласти та направити до суду обвинувальний акт поза межами строку досудового розслідування. А відтак, на думку Липчея О.В. , кримінальне провадження № 42015000000000915 від 18.05.2015 підлягає закриттю.

За таких обставин адвокатом ставиться вимога зобов`язати уповноваженого прокурора протягом трьох днів з дати винесення судом рішення здійснити одну із процесуальних дій, що визначені ч.2 ст. 283 КПК України в частині підозри ОСОБА_1 від 15.01.2019.

Натомість прокурор в своїх поясненнях та письмових запереченнях наголошував на тому, що твердження сторони захисту про закінчення десятимісячного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні є безпідставним, оскільки не ґрунтується на доказах та процесуальних рішеннях, отриманих у спосіб, передбачений чинним КПК України.

Прокурор зауважує, що як судом, так і усіма учасниками кримінального провадження здійснюється обчислення строків досудового розслідування на підставі рішень, а саме постанов про продовження, зупинення та відновлення досудового розслідування, а також повідомлень про його завершення.

Інших способів обчислення строків судом та сторонами кримінального провадження, а також форм, у яких це повинно відбуватися, чинним КПК України не передбачено.

Відповіді жодних установ та організацій, що зібрані не у спосіб, передбачений чинним КПК України, не можуть прийматися судом для оцінки доводів сторони захисту, зазначених у скарзі.

Однак, за твердженнями адвоката Липчея О.В., саме згідно інформації, яку надавав ОГП до Ради ЕС у межах переписки щодо запровадження санкцій відносно ОСОБА_1 , строк досудового розслідування на момент написання листа до ЕС складав 316 днів, а продовжений строк лише до 10 місяців.

Розумність строків є однією із загальних засад кримінального провадження, встановлених ст.7 КПК України.

Кримінальний процесуальний закон встановлює, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.

Так, у п. 21 ст. 7 КПК «Загальні засади кримінального провадження» передбачено загальну засаду кримінального провадження - «розумність строків», правова реалізація якої? спрямована на захист сторін від затягування кримінального процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Дотримання розумних строків кримінального провадження є основоположним завданням оперативного розслідування будь-якого злочину, закріпленим у ст. 2 КПК, що відображає вимоги ст. 6 ЄСПЛ щодо права кожного на справедливий та публічний розгляд и?ого справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані ( мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідними положеннями цього Кодексу.

Статтею 114 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, задля забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, має право встановлювати процесуальні строки в межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, а також мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження встановлені ч. 3 ст.28 КПК України, до яких належать: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Як свідчать матеріали судового провадження, постановою Генерального прокурора від 21.04.2020 здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015 доручено Національному антикорупційному бюро України.

29.04.2020 прокурором на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні через наявну необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, про що винесено відповідну постанову. Однак, ухвалою слідчого судді від 07.12.2020 зазначену постанову про зупинення досудового розслідування скасовано.

Проте згодом, 08.12.2020 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.

В той же час, сторона обвинувачення не надала документи на спростування доводів захисника про закінчення строків досудового розслідування.

За наведених вище обставин слідчий суддя зазначає, що прокурор не спростував доводи адвоката щодо пропуску десятимісячного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Поряд з цим варто зазначити, що наразі обвинувальний акт у кримінальному провадженні не складено та до суду не скеровано, а отже досудове розслідування у ньому не закінчено, оскільки воно зупинене постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 08.12.2020 на підставі п.3 ч. 1 ст.280 КПК України у зв`язку з наявною необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

В той же час системний аналіз ст. ст. 28, 113, 114 КПК України дає підстави для висновку, що слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для конкретних процесуальних дій, які підозрюваний, потерпілий або інші особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.

При цьому при вирішенні клопотання необхідно виходити із недопустимості порушення процесуальної самостійності слідчого, прокурора, що передбачені ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України. Реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, суб`єкти, зазначені у ч. 6 ст. 28 КПК України, у тому числі і слідчий суддя не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного.

Тобто, здійснення слідчим суддею судового контролю за досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні щодо дотримання органом досудового розслідування розумних строків для виконання процесуальної дії або для прийняття процесуального рішення може мати місце лише у випадку недотримання строків, передбачених положеннями діючого Кримінального процесуального кодексу України, або під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування.

Наведене вище узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, який знайшов відображення у постанові від 16.05.2019 за № 761/20985/18 (провадження № 51-8007 км 18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, в тому числі і ст.ст. 28,114 КПК України,не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

За наведених обставин неспроможною є вимога захисника Липчея О.В. в клопотанні про зобов`язання уповноваженого прокурора протягом трьох днів з дати винесення судом рішення здійснити одну із процесуальних дій, що визначені ч.2 ст. 283 КПК України, оскільки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України, яка кореспондується з ч. 5 ст. 40 КПК України, прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого.

З огляду на вищевикладені правові норми, чинним КПК України не передбачено право слідчого судді зобов`язати прокурора вчинити одну із процесуальних дій, передбачених ч.2 ст. 283 КПК України. Тож, вимоги захисника суперечать положенням ст.ст. 36, 40 КПК України щодо незалежності та самостійності прокурора та слідчого у своїй діяльності.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника Липчея О.В.

Керуючись ст.ст. 28,114, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Липчея Олександра Васильовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про зобов`язання уповноваженого прокурора протягом трьох днів з дати винесення судом рішення здійснити одну із процесуальних дій, що визначені ч.2 ст. 283 КПК України в частині підозри ОСОБА_1 від 15.01.2019 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 28 ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000915 від 18.05.2015, виділеному з матеріалів кримінального провадження №42014000000000359 від 07.05.2014, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько