Document No. 101157833

Справа № 991/7047/21

Провадження 1-кс/991/7152/21

УХВАЛА

Іменем України

12 листопада 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., адвоката Пилипчука Г.В., детектива Ліпи О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду у м. Києві скаргу захисника Пилипчука Геннадія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003658 від 14.11.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2021 засобами поштового зв`язку до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Пилипчука Г.В., у кримінальному провадженні № 42017000000003658 від 14.11.2017, досудове розслідування в якому здійснюється за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування вимог скарги заявник зазначає, що 29.09.2021 детективом Національного антикорупційного бюро України Ліпою О.П. за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Сидоренком В.А. прийнято процесуальне рішення у формі постанови про зупинення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. З постановою про зупинення досудового розслідування сторона захисту ознайомилася 01.10.2021 шляхом отримання її копії, а отже у відповідності до приписів КПК України саме з відповідної дати повинен відраховуватися 10-денний строк на оскарження процесуального рішення сторони обвинувачення.

На твердження захисника, оскаржуване ним процесуальне рішення сторони обвинувачення підлягає скасування з тих підстав, що ОСОБА_1 не набув процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000003658, оскільки складене письмове повідомлення про підозру від 25.03.2019 не вручалося йому особисто і не було направлено у відповідності до чинного законодавства засобами міжнародної правової допомоги до іноземної країни, в якій ОСОБА_1 мешкає разом з сім`єю з 2016 року. Обставини проживання ОСОБА_1 за кордоном стороні обвинувачення відомі з травня 2017 року, проте останніми не вчинено ніяких дій щодо належного виклику ОСОБА_1 до органів досудового розслідування або вручення йому процесуальних документів. Враховуючи зазначені обставини, рішення детектива про зупинення досудового розслідування підлягає скасуванню через відсутність факту переховування ОСОБА_1 та не набуття ним статусу підозрюваного.

У судовому засіданні захисник Пилипчук Г.В. скаргу підтримав та додатково надав пояснення стосовно того, що на час складання письмового повідомлення про підозру стороні обвинувачення достеменно було відомо про перебування ОСОБА_1 у Французькій Республіці, оскільки останній був затриманий на території відповідної держави з метою екстрадиції до України за запитом Генеральної прокуратури України та перебував під арештом на протязі тривалого часу. Разом з цим правоохоронними органами Франції проводиться досудове розслідування у відношенні ОСОБА_1 , підставами для початку якого стали відомості надані Україною та в рамках даного провадження ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у м. Бордо, що унеможливлює залишення ним материкової території Франції. Дані обставини щодо знаходження ОСОБА_1 відомі стороні обвинувачення, втім останніми не надсилалися на його адреси будь-які процесуальні документи, які б свідчили про набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного. Дотепер ОСОБА_1 перебуває під процесуальними обмеженнями, встановленими судовим рішенням Французької Республіки та не має можливості з`явитися до детективів. ОСОБА_1 не переховується від правоохоронних органів України, має постійне місце проживання на території Франції, яке визначено судом вказаної країни та у разі потреби детективи мають можливість вести процесуальне спілкування з останнім, але не користуються ним. Таким чином, на переконання захисника, вбачається відсутність факту переховування ОСОБА_1 від правоохоронних органів України та не набуття ним статусу підозрюваного, де кожна окрема обставина унеможливлює факт зупинення досудового розслідування у справі.

Поряд з зазначеним у судовому засіданні захисником подано клопотання про уточнення прохальної частини поданої ним скарги та зазначено, що він прохає скасувати постанову детектива про зупинення досудового розслідування саме в частині особи ОСОБА_1 , інтереси іншого підозрюваного він не представляє.

Детектив Ліпа О.П. у судовому засіданні послався на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду, якою ОСОБА_1 обрано запобіжний захід та зазначив, що відповідним судовим рішенням встановлено набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000003658, а також встановлено факт його переховування від органів досудового розслідування України. З приводу міжнародної правової допомоги, яка визначена окремою підставою для зупинення досудового розслідування, детектив вказав, що з огляду на мотивувальну частину скарги захисника, останнім не ставиться під сумнів проведення стороною обвинувачення відповідних процесуальних заходів, що разом з можливістю впливу ОСОБА_1 на проведення процесуальних дій поза межами України ставить під сумнів необхідність надання суду відповідних запитів до компетентних органів іноземних держав для ознайомлення. На підтвердження факту переховування підозрюваного надав копії конвертів про направлення кореспонденції на відомі адреси ОСОБА_1 у Французькій Республіці, які не були отримані адресатом. За наведених обставин вважає постанову мотивованою та просив відмовити у задоволенні скарги захисника.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, вислухавши позицію учасників провадження та вивчивши надані документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків

Генеральною прокуратурою України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 14.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000003658, в межах якого прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Савчак В.В. 25.03.2019 складено та затверджено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Відомості щодо повідомлення ОСОБА_1 про підозру у скоєні вказаного злочину внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом з цим до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості щодо повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42017000000003658 і ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

На теперішній час проведення досудового розслідування у даному провадженні доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.

Постановою детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Ліпи О.П. за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Сидоренко В.А. від 29.09.2021 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003658 зупинено на підставі п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України - у зв`язку з оголошенням підозрюваних у розшук та наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Приймаючи рішення про зупинення досудового розслідування детективом у постанові зазначено, що 25.03.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. На час повідомлення останнім про підозру органу досудового розслідування було не відоме їх місцезнаходження, у зв`язку з чим 25.03.2019 підозрюваних оголошено у розшук. Водночас стороною обвинувачення встановлено, що 11.11.2016 ОСОБА_1 покинув територію України повітряним транспортом сполученням «Київ-Париж» та до України більше не повертався, тоді як ОСОБА_2 покинув Україну 31.01.2014 авіарейсом сполученням «Київ-Москва» та до України також не повертався. З чого детективом зроблено висновок, що підозрювані ухиляються від явки до органу досудового розслідування. Разом з цим у постанові також вказано, що у кримінальному провадженні направлено запити про надання міжнародної правової допомоги до Об`єднаних Арабських Еміратів, Канади та Білорусії, які на час постановлення процесуального рішення залишаються не виконаними або виконані не у повному обсязі. Наведені обставини і стали обґрунтуванням для зупинення досудового розслідування на підставі п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Вказане рішення органу досудового розслідування від 29.09.2021 і є предметом оскарження у поданій захисником скарзі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Підстави та порядок зупинення досудового розслідування встановлені Главою 23 Кримінального процесуального кодексу України. Дотримання зазначених підстав уповноваженою особою при прийнятті процесуального рішення про зупинення досудового розслідування і є предметом перевірки, яка здійснюється слідчим суддею при вирішенні питань, винесених на розгляд заявником.

Вичерпний перелік підстав зупинення досудового розслідування регламентований ст. 280 КПК України.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 статті 280 КПК України, досудове розслідування може бути зупинено після повідомлення особі про підозру у разі оголошення в розшук підозрюваного та/або наявної необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

До зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе (ч. 2 ст. 280 КПК України).

З огляду на наведені правові норми, а також враховуючи обставини, на які посилається заявник в обґрунтування своїх вимог, слідчий суддя при розгляді скарги має перевірити чи повідомлено ОСОБА_1 про підозру у кримінальному провадженні та оголошення його у розшук органом досудового розслідування.

Щодо питання повідмлення ОСОБА_1 про підозру у кримінальному провадженні.

Як вбачається із досліджених матеріалів справи, 25.03.2019 прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Савчак В.В. складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Частиною 1 статті 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Частини 1 та 2 статті 135 КПК України зазначають, що особа викликається до слідчого шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Разом з цим, відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України вбачається, що повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Враховуючи наведені норми Кримінального процесуального законодавства України щодо вручення повідомлення про підозру та порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні, беручи до уваги відсутність підпису ОСОБА_1 на повідомленні про підозру від 25.03.2019, а також не надання детективом Національного антикорупційного бюро України будь-яких документів з яких суд міг би встановити виконання органом досудового розслідування приписів законодавства стосовно вручення повідомлень (надіслання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 у спосіб, передбачений ст. 135 КПК України), слідчий суддя вважаю, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів того, що повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_1 у передбачений КПК України спосіб. Сам факт обізнаності ОСОБА_1 про кримінальне провадження, що відбувається на території України, не доводить дотримання порядку вручення повідомлення про підозру, розкриття її змісту, кваліфікації кримінального правопорушення.

Посилання детектива на наявну ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду, якою ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до моменту затримання та доставлення до слідчого судді, а отже і перевірено набуття останнім статусу підозрюваного та оголошення у розшук, на переконання слідчого судді, не узгоджується із діючим процесуальним законодавством і не має преюдиціального значення при розгляді питання про скасування постанови про зупинення досудового розслідування.

Так, в силу вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 90 КПК України, преюдиціальне значення для суду має лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу приписів ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», під час розгляду справ суди мають застосовувати у якості джерела права положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини.

Із наведених норм вбачається, що жодне інше судове рішення, крім наведених вище, не мають жодного преюдиціального значення для суду при вирішенні ним питань у конкретному кримінальному провадженні. Тому, посилання детектива на рішення суду не може вважатись одним із аргументом доводів своєї правової позиції.

Враховуючи вищенаведені обставини, слідчий суддя вважає за недоцільне досліджувати факт оголошення ОСОБА_1 у розшук із посиланням на ухвалу слідчого судді, як підставу встановлених обставин, які мають значення при розгляді скарги на постанову про зупинення досудового розслідування.

Отже детектив не надав належних фактичних даних, які б слідчий суддя міг перевірити, щодо переховування та оголошення ОСОБА_1 у розшук.

Разом з цим, з приводу прохальної частини скарги захисника щодо скасування постанови про зупинення досудового розслідування від 29.09.2021 та подальшого уточнення прохальної частини скарги в межах скасування постанови, що стосується ОСОБА_1 слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне

Як було зазначено раніше до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості щодо повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42017000000003658 не тільки ОСОБА_1 , а й іншій особі - ОСОБА_4 , якого оголошено у розшук та відповідна обставина також була підставою для зупинення досудового розслідування.

В ході розгляду скарги встановлено, що адвокат Пилипчук Г.В. в межах згадуваного кримінального провадження надає правову допомогу виключно ОСОБА_1 та інтереси іншого підозрюваного ОСОБА_4 не представляє. Водночас ні самим ОСОБА_4 , ні його представниками постанова про зупинення досудового розслідування від 29.09.2021 не оскаржувалася, а тому слідчий суддя не має можливості її перевірки щодо обґрунтованості в цій частині, а отже позбавлений можливості скасування постанови в цілому, оскільки вона стосується і особи ОСОБА_4 . Водночас скасування постанови органу досудового розслідування про зупинення досудового розслідування в частині одного підозрюваного та залишення її в силі в частині дії щодо іншого підозрюваного не передбачена чинним законодавством, оскільки досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка стосується усіх його учасників та не може бути розподілена серед підозрюваних, потерпілих, сторони обвинувачення та інших учасників кримінального провадження.

Підсумовуючи вищенаведене, хоча у судовому засіданні стороною обвинувачення і не було доведено дотримання вимог КПК України щодо повідомлення підозри ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000003658, що є підставою для скасування процесуального рішення органу досудового розслідування про зупинення досудового розслідування, втім прохальна частина скарги адвоката щодо скасування постанови про зупинення досудового розслідування в частині виключно ОСОБА_1 не ґрунтується на приписах Кримінального процесуального законодавства України, оскільки постановою детектива зупинено вцілому досудове провадження, як за підозрою ОСОБА_1 , так і за підозрою ОСОБА_2 , а тому скарга адвоката задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 107, 110, 280, 303, 307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги захисника Пилипчука Геннадія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 29.09.2021 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003658 від 14.11.2017 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С. М. Мойсак