- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
Справа № 991/7365/21
Провадження 1-кс/991/7470/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка К. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
скаржниці ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
детектива НАБУ Халявки В. В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України - постанову від 31.08.2021 про закриття кримінального провадження № 42021160000000118 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України,
ВСТАНОВИЛА
До слідчої судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 (скаржниці) на постанову детектива Національного антикорупційного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів (Національне бюро, НАБУ) Халявки В. В. про закриття кримінального провадження № 42021160000000118 від 23.03.2021. У цьому кримінальному провадженні розслідувались обставини щодо можливих неправомірних дій судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 , яка, на думку скаржниці (заявниці у цьому кримінальному провадженні), неправомірно видала по цивільній справі № 520/450/14-ц виконавчий лист від 28.02.2019 не маючи заяви від ТОВ «ОПТ Факторинг», тобто вчинила зловживання владою або службовим становищем. Досудове розслідування здійснювалось за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Детектив закрив кримінальне провадження у зв`язку із відсутністю в діянні судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
Скаржниця просить скасувати цю постанову детектива Національного бюро про закриття кримінального провадження.
8 листопада 2021 року слідча суддя постановила ухвалу про відкриття провадження по скарзі, оскільки скарга відповідає формальним вимогам ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), була подана скаржницею із дотриманням правил підсудності та у встановлений законом строк.
Обґрунтування скарги
Скаржниця зазначає, що, протягом часу перебування цього кримінального провадження в провадженні органів досудового розслідування, посадові особи цих органів не виконували належно функції держави щодо ефективного розслідування всіх обставин вчинення злочину. Вона, зокрема, звертає увагу на те, що, детектив Халявка В. В. , розслідуючи кримінальне провадження не допитав суддю ОСОБА_2 з причини видачі нею вдруге виконавчого листа без проведення судового засідання та внесення ухвали, про відсутність у цивільній справі заяви стягувача на видачу вдруге виконавчого документа по цивільній справі.
Скаржниця зазначає, що рішення про закриття кримінального провадження щодо судді ОСОБА_2 детективом Халявкою В. В. було прийнято передчасно, без всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, тому висновки детектива В.В. не відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення.
Доводи сторін
Сторони брали участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Скаржниця у судовому засіданні підтримала свою скаргу та просила скасувати постанову детектива про закриття кримінального провадження.
Детектив Халявка В. В. заперечив проти задоволення клопотання. Вказав, що у постанові про закриття кримінального провадження він зазначив, що здійснив необхідні заходи для належного розслідування, та вважає постанову про закриття кримінального провадження законною та обґрунтованою. Він вказав на те, що у кримінальному провадженні № 42021160000000118 від 23.03.2021 було проведено відповідне досудове розслідування, було проведено допит заявника, свідка ОСОБА_4 та отримано документи від Київського районного суду м. Одеси.
Мотивування суду
Розглянувши матеріали скарги, оцінивши доводи скаржниці та детектива, дослідивши матеріали кримінального провадження № 42021160000000118 від 23.03.2021, надані детективом на запит, слідча суддя дійшла таких висновків.
Національне антикорупційне бюро України здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021160000000118 від 23.03.2021. Це кримінальне провадження було внесено до ЄРДР прокурором третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Одеської обласної прокуратури Тодоровим В. І. на підставі ухвали від 11.03.2021 слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси. У цьому кримінальному провадженні розслідувались можливі неправомірні дії судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 . Заявниця вважала, що та неправомірно видала виконавчий лист від 28.02.2019 по цивільній справі № 520/450/14-ц, не маючи заяви від ТОВ «ОПТ Факторинг», тобто вчинила зловживання владою або службовим становищем. Досудове розслідування здійснювалось за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
31.08.2021 детектив Національного бюро Халявка В. В. прийняв постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
У ній він зазначив:
-відомості про рух кримінального провадження;
-про те, що у кримінальному провадженні було допитано заявника та свідка, а також було отримано листа Київського районного суду м. Одеси від 24.05.2021 № 1825;
-про диспозицію статті 364 КК України та вказав, що згідно примітки до цієї статті істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто має матеріальний характер.
Фактично, позиція детектива є такою, що під час досудового розслідування він не встановив у діяннях судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, оскільки насправді виконавчий лист від 28.02.2019 було видано на підставі заяви про видачу копії рішення та виконавчого листа по цивільній справі № 520/450/14-ц від ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Це підтверджується листом Київського районного суду міста Одеси від 24.05.2021 № 1825; документами, наданими ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про направлення такого листа; а також показаннями свідка ОСОБА_4 . Фактично, для видачі виконавчого листа була правова підстава, а тому суддя ОСОБА_2 не вчиняла незаконних дій.
Оскільки скаржниця вважає постанову від 31.08.2021 про закриття кримінального провадження № 42021160000000118 від 23.03.2021 необґрунтованою та невмотивованою, слідча суддя перевіряє постанову та її відповідність кримінальному процесуальному закону.
Слідча суддя звертає увагу на те, що у кримінальному процесуальному законі не встановлені чіткі критерії оцінювання постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження. Як зазначалося раніше, доцільно встановити такі критерії щодо дотримання формальних вимог до постанови (які оцінювались вище), та безпосередньо змісту зазначеної постанови. При цьому, важливим є дотримання балансу між дискреційними повноваженнями слідчого (зокрема, передбаченими п. 8 ч. 2 ст. 40, ст. 284 КПК України щодо закриття кримінального провадження), обов`язком законно і своєчасно здійснювати процесуальні дії (ч. 1 ст. 40 КПК України) і його обов`язком за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України), та обов`язком виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України). При цьому, слідча суддя має оцінювати постанову у світлі досягнення завдань кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК України). Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1 ст. 24 КПК України). На досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Кримінальне провадження закривається слідчим, прокурором, з підстав, передбачених ст. 284 КПК України, зокрема, у разі, коли вставлена відсутність в діяннях складу кримінального правопорушення.( п.2 ч.1 ст.284 КПК України). У будь-якому випадку, воно може бути закрите лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК України порядку. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України). Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, при розгляді скарги на постанову про закриття провадження, слід з`ясувати питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження (Розділ 3 Листа ВССУ від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»)
КПК України містить вимоги до постанови як рішення слідчого, прокурора. Так, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5 ст. 110 КПК України).
У резолютивній частині не зазначено особу, якій належить виконати постанову, а також місце та час (строки його виконання) проте, з урахуванням того, що слідчий, прокурор уповноважений на виконання цієї постанови (тобто, може закрити кримінальне провадження самостійно), незазначення відповідальної особи, що виконує постанову, місця та часу виконання (з урахуванням того, що кримінальне провадження має бути закрито у найкоротший строк, беручи до уваги ч. 1 ст. 283 КПК України) не є порушенням вимог щодо змісту, які передбачені КПК України, що має будь-які процесуальні наслідки, та є формальною вимогою, що не впливає на вмотивованість чи обґрунтованість рішення слідчого, прокурора. Оцінивши наданий текст постанови детектива Халявки В. В. від 31.08.2021 про закриття кримінального провадження № 42021160000000118 слідча суддя доходить висновку, що ця постанова містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення. Втім, необхідно зазначити, що відповідність форми ще не означає відповідність та належність мотивації та обґрунтування вимогам всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи.
В оскаржуваній постанові детектив Національного бюро Халявка В .В. зазначає про конкретні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, які було проведено. Варто зазначити, що скаржник у своїй скарзі зазначає лише про одну процесуальну дію, яку слідчий (детектив) мав провести, але не провів - це допит судді ОСОБА_2 . Проте, сама лише ця підстава не може свідчити про незаконність, необґрунтованість чи невмотивованість рішення слідчого, прокурора, оскільки слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України). Відповідно, проведення конкретного обсягу слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій є його дискрецією, з уточненням того, що у разі визнання його бездіяльності у конкретному кримінальному провадженні, рішення про закриття кримінального провадження може бути скасоване. У випадку, якщо проведені слідчі (розшукові) дії досягли законної мети кримінального провадження, тобто було всебічно, повно і неупереджено досліджено обставини кримінального провадження, виявлено як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують особу, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують її покарання, а сторона обвинувачення змогла надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, можливо стверджувати, що було проведено необхідний і достатній їхній обсяг.
Злочин, передбачений ст. 364 КК України, це зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службової особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Відповідно до змісту статті 364 КК України зловживання владою службовим становищем визнається злочином за наявності таких ознак в їх сукупності: використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; вчинення такого діяння з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи; заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність хоча б однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.
Слідча суддя зазначає, що «всупереч інтересам служби» означає, що службова особа діє на противагу покладених на неї законодавством функцій, нехтує службовими інтересами, підриває авторитет владних органів.
У матеріалах досудового розслідування відсутні будь-які відомості, які б свідчили про зловживання владою або службовим становищем всупереч інтересам служби в діях судді ОСОБА_2 при видачі виконавчого листа у цивільній справі 520/4502/14-ц. Встановлено, що відповідно до відомостей із автоматизованої системи документообігу Київського районного суду м. Одеси 29.12.2018 за вхідним № ЕП-7683/18 відповідальним працівником апарату суду була зареєстрована заява про видачу копії рішення та виконавчого листа по цивільній справі № 520/4502/14-ц від ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Із наданих матеріалів не вбачається наявність у судді ОСОБА_2 спеціальної мети вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, а саме отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, як необхідного елементу суб`єктивної сторони злочину. Також, надані матеріали вказують на те, що для видачі виконавчого листа була належна правова підстава, оскільки його було видано на прохання сторони у цивільній справі, на користь якої було винесено рішення. Необхідно також взяти до уваги, що видача виконавчого листа є лише процесуальною дією, яка сама по собі нерозривно пов`язана із прийнятим на користь сторони рішенням, а тому, у світлі прийнятого на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» рішення у справі № 520/4502/14-ц, нема підстав вважати, що його видача могла мати будь-яку ознаку кримінально-караного діяння, або що за його видачу можливо було отримати неправомірну вигоду.
Крім того, для об`єктивної сторони зловживання владою та службовим становищем характерним є не тільки суспільно небезпечне діяння та завдання особі істотної шкоди, але й безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між такими їх наслідками. Також пункт 3 примітки до ст. 364 КК України встановлює, що тяжкими наслідками у статтях 364-367 КК України вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Водночас, тяжкі наслідки для ст. 364 КК України передбачають їх майновий характер, а саме реальні збитки або упущену вигоду. Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України є злочином з матеріальним складом, він вважається закінченим з моменту завдання шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян.
У заяві ОСОБА_1 відсутні будь-які обґрунтовані відомості завдання їй якої-небудь шкоди в розумінні ст. 364 КК України за результатами дій судді. Надані матеріали кримінального провадження також виключають ймовірність завдання такої шкоди. Таким чином не було встановлено наявність завдання істотної шкоди заявниці, іншим особам, а також будь-який причинно-наслідковий зв`язок між діями та їхніми наслідками.
Проведені слідчі (розшукові) дії, які зафіксовані у матеріалах кримінального провадження № 42021160000000118, не вказують на наявність ознак злочину. Тому, слідча суддя критично ставиться до доводів скаржниці стосовно невстановлення всіх обставин можливого вчинення кримінального правопорушення.
Загальна оцінка вимог скаржника, наявних матеріалів скарги та заперечень детектива, а також матеріалів кримінального провадження, вказує на те, що нема підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження №42021160000000118. Відповідно, у задоволенні скарги слід відмовити.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 110, 284, 303 - 307, 372 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України - постанову від 31.08.2021 про закриття кримінального провадження № 42021160000000118 від 23.03.2021.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.