Document No. 101361098

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 991/9969/20

провадження № 51-5461 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Єремейчука С. В.,

суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,

розглянувши касаційну скаргу адвоката Ломанова Дениса Олександровича поданої в інтересах ОСОБА_1 на вирок Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2021 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2021 року затверджено угоду про визнання винуватості від 08 липня 2021 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000407 від 01 липня 2020 року, укладену між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мусіякою В. В. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участі захисника Ломанова Д. О.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК), та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням функцій представника влади в органах державної влади строком на 1 рік та штрафом в розмірі 17000 грн.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК звільнено ОСОБА_1 , від відбування основного покарання у виді 3 років позбавлення волі з випробуванням, та встановлено йому іспитовий строк терміном у 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.

Прийнято відмову цивільного позивача - Управління справами Апарату Верховної Ради України як потерпілого - від цивільного позову до ОСОБА_1 та закрито провадження.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишено у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.

Вирішено питання про долю процесуальних витрату кримінальному провадженні.

Не погодившись з вказаним вироком, адвокат Ломанов Д. О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2021 року, клопотання прокурора задоволено, апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Ломанова Д. О. на вирок Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2021 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1 , закрито.

У касаційній скарзі адвокат Ломанов Д. О. порушив питання про перевірку вказаних судових рішень в касаційному порядку та їх скасування.

Перевіривши доводи наведені в касаційній скарзі, копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Щодо оскарження адвокатом Ломановим Д. О. вироку Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2021 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості ОСОБА_1 , то це судове рішення не є предметом касаційного розгляду відповідно до ч. 3 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки воно не переглядалось в апеляційному порядку.

Що стосується касаційної скарги в частині оскарження ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2021 року про закриття апеляційного провадження, то хоча зазначене рішення і є предметом перегляду суду касаційної інстанції, однак суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно ч. 2 ст. 473 КПК наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 475 КПК вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених ст. 394 КПК.

Так, відповідно до п.1 ч. 4 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Як вбачається з доданої до касаційної скарги копії ухвали апеляційного суду, апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Ломанова Д. О. на вирок Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2021 року було закрито, так як вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1 був оскаржений захисником поза межами його повноважень, тобто не з тих підстав, які передбачені п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК.

А саме, суд апеляційної інстанції вказав, що в обґрунтування підстав можливості апеляційного оскарження даного вироку захисник послався на призначення судом ОСОБА_1 суворішого покарання ніж узгодженого сторонами угоди, а саме - призначення більш тривалого іспитового строку.

Однак, як вірно вказано судом, питання визначення тривалості іспитового строку, який необхідно застосувати до підозрюваного/обвинуваченого, зокрема у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, належить до дискреційних повноважень суду у визначених межах ст. 75 КК і само по собі не може свідчити про призначення покарання більш суворого ніж узгоджено сторонами угоди, а тому з урахуванням положень ст. 394 КПК з цих підстав вирок не може бути оскаржений стороною захисту.

За вимогами ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі № 569/17036/18, рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження може бути ухвалене на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді - при вирішенні питання про призначення судового засідання з розгляду апеляційної скарги. Якщо після відкриття апеляційного провадження (у випадку оскарження ухвали слідчого судді - після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Таким чином апеляційний суд встановивши, що апеляційну скаргу захисником було подано на судове рішення з підстав незгоди з визначеною судом першої інстанції тривалістю іспитового строку, тобто з непередбачуваних законом підстав, обґрунтовано, посилаючись на норми КПК, закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Ломанова Д. О., з чим погоджується і колегія суддів касаційної інстанції та вважає таке рішення обґрунтованим, оскільки воно постановлене із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи наведене, оскільки з касаційної скарги адвоката Ломанова Д. О. та копії судового рішення не вбачається підстав для задоволення скарги, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Ломанова Дениса Олександровича поданої в інтересах ОСОБА_1 на вирок Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2021 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Єремейчук В. М. Бородій С. О. Стороженко