- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
Справа № 991/7759/21
Провадження 1-кс/991/7868/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати постанову прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 28.10.2021 про відмову у задоволенні клопотання адвоката про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020; зобов`язати прокурора ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу допитати як свідків у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у присутності адвоката у строк, встановлений ст. 220 КПК України, а саме: не більше трьох днів з дня наступного після отримання копії ухвали слідчого судді.
Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування у період з 01.06.2020 ОСОБА_4 увійшов із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у злочинну змову, з метою організації надання неправомірної вигоди заступнику Генерального прокурора керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 у розмірі 5 млн доларів США за прийняття останнім рішення про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, та внесення до Єдиного реєстру досудового розслідування (надалі - ЄРДР) відомостей про закриття цього провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України (за недоведеністю).
26.10.2021 та 27.10.2021 захисник ОСОБА_11 подав прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання про проведення слідчої дії допиту як свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для з`ясування відповідей на запитання наведених у клопотанні.
Подані клопотання обґрунтовані тим, що у кримінальному провадженні № 52020000000000473, єдиним доказом, на який посилається сторона обвинувачення на підтвердження вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, є протокол огляду речей від 22.06.2020, складений детективом Національного бюро. При цьому, орган досудового розслідування не знав про існування вироку Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020, у якому наведені показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 директора ТОВ «Інфокс», що мають істотне значення для подальшого розслідування кримінального провадження № 52020000000000473 та можуть вплинути на остаточні висновки і процесуальні рішення органу досудового розслідування.
За результатами розгляду клопотань прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 28.10.2021 виніс постанову про відмову у їх задоволенні, мотивуючи тим, що вирок не має доказового значення у кримінальному провадженні № 52020000000000473, тому не може бути підставою для прийняття процесуальних рішень, у тому числі про здійснення виклику свідків. Обставини з приводу яких могли б повідомити інформацію запропоновані свідки встановлено на основі об`єктивних даних та 28.10.2021 у кримінальному провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування, у зв`язку з чим слідчі дії у ньому вже не проводяться.
На думку захисника такі доводи прокурора є безпідставними та такими, що суперечать положенням Кримінального процесуального кодексу України, порушують права та законні інтереси заявника. Так, прокурор не зазначає, які саме обставини і на підставі яких саме об`єктивних даних вони встановлені; не спростовує доводи про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть надати відповіді про те, ким саме використовувався абонентський номер НОМЕР_1 . Відтак рішення прокурора є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 позицію, висловлену у скарзі підтримав, просив її задовольнити.
Прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, надав письмові заперечення на скаргу, згідно яких просив відмовити у задоволенні скарги, судове засідання провести без участі прокурора. Зазначив, що про наявність вироку Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020 стороні обвинувачення відомо, викладені у вироку відомості на момент подання клопотання вже були перевірені у ході слідства за допомогою об`єктивних доказів, тоді як сам вирок заснований виключно на показаннях свідків. У кримінальному провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування. При цьому, захист не обмежений у продовженні збору власних доказів для представлення їх в суді, а також у з`ясуванні обставин, необхідних для допиту у суді свідків захисту.
Відсутність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши письмові заперечення прокурора та матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
У межах цього кримінального провадження захисник ОСОБА_11 звернувся до прокурора групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із клопотаннями, у яких просив допитати у кримінальному провадженні № 52020000000000473, за участі сторони захисту, як свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що підтверджується матеріалами справи.
Необхідність проведення допиту цих осіб захисник мотивував тим, що єдиним доказом причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є протокол огляду речей від 22.06.2020, а саме листування у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_8 за номером НОМЕР_2 із контактом за номером телефону НОМЕР_1, який за версією слідства належить ОСОБА_4 .
Разом з тим, ознайомившись зі змістом вироку Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020, яким засуджено ОСОБА_12 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, стороні захисту стало відомо, що номер телефону НОМЕР_1 не належить ОСОБА_4, а був у користуванні ОСОБА_12 . Серед іншого у вироку встановлено, що у період квітня-червня 2020 року ОСОБА_12, за попередньою змовою з групою осіб, на виконання раніше досягнутої домовленості із невстановленої слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, за допомогою абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_1 направляв повідомлення в месенджері «WhatsApp» абоненту НОМЕР_2, який за версією органу досудового розслідування, належить ОСОБА_8 .
Захисник у клопотаннях вказав, що у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала показання про те, що ОСОБА_12 користується номерами телефонів НОМЕР_1, НОМЕР_3 . У період проживання з ОСОБА_12 вона знала про підробіток останнього, зокрема, що він вів переписки з людьми в Україні від імені чоловіка з Російської Федерації. Неодноразово помічала, що ОСОБА_12 передруковує повідомлення, які йому надсилали в месенджері «WhatsApp». Бачила, як він переписується з абонентом на аватарці якого була жінка. Допитаний як свідок директор ТОВ «Інфокс» ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_12 працював у ТОВ «Інфокс» інженером програмістом та був його підлеглим. Після звільнення за власним бажанням ОСОБА_12 забрав з собою, серед іншого, телефон на якому встановлено месенджері «WhatsApp» номер телефону НОМЕР_1 .
Оскільки орган досудового розслідування раніше не знав про існування вироку, тому не врахував фактичні обставини, які були встановлені під час досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження № 120201102300001683, яке закінчилося постановленням вироку стосовно ОСОБА_12 .
Посилаючись на вказані обставини захисник стверджував, що свідкам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відомі обставини, які мають істотне значення для подальшого розслідування кримінального провадження № 52020000000000473, тому є необхідність у їх допиті.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КПК України.
Вимоги до змісту постанови прокурора визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
За результатами розгляду клопотань захисника ОСОБА_11 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 виніс постанову від 28.10.2021 про відмову в їх задоволенні.
В обґрунтування прийнятого рішення прокурор зазначив інформацію про надходження клопотань захисника та підстави звернення із таким клопотанням; навів мотиви відмови у задоволенні клопотань, зазначивши, що стороні обвинувачення відомо про вирок Обухівського районного суду Київської області, а викладені у ньому відомості, які базуються на показаннях свідків, були предметом перевірки у ході досудового розслідування та обставини, з приводу яких могли б повідомити інформацію запропоновані свідки, встановлено на основі об`єктивних даних. Звернув увагу, що вирок не має доказового значення у кримінальному провадженні № 52020000000000473, тому, зокрема, не може бути підставою для прийняття процесуальних рішень про здійснення виклику свідків. Додатково зазначив, що у кримінальному провадженні 28.10.2021 прийнято рішення про завершення досудового розслідування, у зв`язку з чим слідчі дії у ньому вже не проводяться.
Перевіряючи обґрунтованість постанови прокурора, слідчий суддя враховує те, що клопотання сторони захисту розглянуто прокурором у порядку та строки визначені ст. 220 КПК України. Приймаючи оскаржуване рішення, прокурор виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Дослідивши у судовому засіданні оскаржувану постанову та клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення прокурора, з урахуванням положень ч. 1 ст. 36 КПК України, є законним, обґрунтованим, винесеним в межах повноважень.
Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на орган досудового розслідування обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Тобто, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.
Так, згідно із п. 12 ч. 2 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України захисник підозрюваного має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зі змісту клопотань вбачається, що захисник обґрунтовує необхідність допиту як свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тим, що вони можуть надати показання з приводу того, ким саме використовувався абонентський номер НОМЕР_1 .
У той же час, зі змісту доданих до скарги ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, постановлених за результатами розгляду скарг захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_11, вбачається, що про існування вироку Обухівського районного суду Київської області, який обґрунтовується, зокрема, показаннями цих осіб, органу досудового розслідування було відомо ще у квітні 2021 року.
Як зазначив прокурор у запереченнях на скаргу, викладені у вироку відомості на момент подання клопотань вже перевірено у ході слідства, зокрема, матеріалами судової справи в Обухівському районному суді та встановленими у цьому кримінальному провадженні даними про відповідні телефонні з`єднання.
Встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000473 завершено 28.10.2021 та стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Тобто орган досудового розслідування визнав зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту.
У судовому засіданні на запитання слідчого судді захисник, не заперечуючи про відкриття матеріалів кримінального провадження, повідомив, що йому невідомо про вчинені у ході досудового розслідування процесуальні дії, спрямовані на з`ясування викладених у вироку відомостей.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що захисником не доведено доцільності здійснення допиту як свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також не спростовані доводи щодо цього прокурора.
Викладені у скарзі доводи на обґрунтування незаконності винесеної прокурором ОСОБА_5 постанови від 28.10.2021 не знайшли підтвердження під час розгляду скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою (п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів сторона захисту матиме змогу реалізувати своє право на допит свідків, відповідно до ст. 352 КПК України, тому у результаті прийняття прокурором рішення про відмову у проведенні такої слідчої дії як допит свідків не були порушені права сторони захисту.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1