Document No. 101487896

Справа № 991/7873/21

Провадження 1-кс/991/7983/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

адвоката Чердаклієва С.В.,

детектива Чайки Х.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката Чердаклієва Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чайки Х.А. від 06.10.2021 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003293 від 18.10.2017,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Чердаклієва С.В., подана з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Скарга передана на розгляд слідчому судді Хамзіну Т.Р. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.11.2021 відповідно до п. 2.3.45 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвалою від 19.11.2021 відкрито провадження за скаргою.

1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування

Захисник зазначає, що 06.10.2021 детектив Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чайка Х.А. винесла постанову про оголошення розшуку ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003293 від 18.10.2017 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із розшуком підозрюваних.

Цю постанову адвокат вважає необґрунтованою, такою, що не відповідає основним вимогам та завданням кримінального процесуального законодавства України, призводить до невиправданого порушення прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розумні строки проведення досудового розслідування. Тому вважає, що її належить скасувати.

В обґрунтування вимог посилається на такі обставини:

1) відсутність підстав для оголошення розшуку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Адвокат зазначає, що стаття 40 КПК України не визначає за слідчим права скасовувати процесуальні рішення іншого слідчого, а стаття 281 КПК України не передбачає оголошення розшуку осіб на підставі двох рішень слідчих органу досудового розслідування. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оголошено у розшук на підставі постанови слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Булаєнка Є.М. від 09.10.2017. У подальшому слідчі судді Вищого антикорупційного суду неодноразово зазначали про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дату оголошення розшуку не вручено повідомлення про підозру. Постанова від 09.10.2017 про оголошення їх розшуку і досі не скасована. Відтак, враховуючи, що постанова про оголошення розшуку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 09.10.2017 не скасована, розшук останніх не припинявся, відомості про розшук ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з Єдиного реєстру досудових розслідувань та бази розшуку Міністерства внутрішніх справ України не виключалися, вважає, що відсутні підстави для повторного оголошення розшуку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

2) невідповідність постанови детектива вимогам ст. 110 КПК України. Адвокат стверджує, що всупереч вимогам до процесуальних рішень слідчого, визначених у ст. 110 КПК України, постанова детектива про зупинення досудового розслідування містить лише формальне посилання на норми закону, що дають детективу право зупинити досудове розслідування та констатацію факту відсутності відомостей про місцезнаходження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без посилання на проведені слідчі (розшукові) дії, які дали підстави дійти такого висновку та докази вжиття заходів із встановлення місцезнаходження вищевказаних осіб;

3) невиконання детективом обов`язку щодо проведення всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе до моменту зупинення досудового розслідування. Адвокат зазначає, що однією із умов зупинення досудового розслідування є здійснення всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе до моменту зупинення. Проте до винесення цього процесуального рішення слідчий: не вжив заходів із встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; не забезпечив належний виклик ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вимогу слідчого; не забезпечив допит свідків за клопотанням захисника, яке задоволено попереднім органом досудового розслідування та не навів обґрунтування неможливості чи відсутності необхідності проведення зазначеної слідчої дії до зупинення досудового розслідування; не прийняв рішення про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 369 КК України у зв`язку із виключенням; не прийняв рішення про закриття кримінального провадження в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України та кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 5 ст. 369 КК України по яким вже прийнято рішення відповідно до вимог ст. 284 КПК України у іншому кримінальному провадженні;

4) складення повідомлення про підозру з порушенням вимог підслідності;

5) не повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про підозру у спосіб, передбачений КПК України. Адвокат зазначає, що особа набуває процесуальний статус підозрюваного після повідомлення їй про підозру у визначеному КПК України порядку. Проте матеріали досудового розслідування не містять жодних доказів належного вручення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України, що виключає можливість зупинення досудового розслідування, оскільки вчинення такої процесуальної дії можливе лише після набуття особою статусу підозрюваного. Зокрема, зазначає, що органу досудового розслідування достовірно відомо, що ОСОБА_1 перетнув державний кордон України у жовтні 2014 року, а ОСОБА_2 - у серпні 2016 року. За таких умов повідомлення про підозру мали б вручатися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 через застосування інституту міжнародної правової допомоги;

6) винесення постанови про зупинення досудового розслідування поза межами досудового розслідування, що визначені ст. 219 КПК України. Адвокат хоча і заперечує факт набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваних у кримінальному провадженні, але вважає, що з 28.09.2017 кримінальне провадження здійснюється щодо них як до підозрюваних. Адвокат стверджує, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК України, кількості прийнятих рішень про відновлення та зупинення досудового розслідування, на момент винесення оскаржуваної постанови від 06.10.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003293 від 18.10.2017 закінчився.

2. Позиції сторін у судовому засіданні

Адвокат Чердаклієв С.В. підтримав скаргу з наведених у ній підстав. Просив скаргу задовольнити та скасувати постанову детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чайки Х.А. від 06.10.2021. Наголосив на безпідставності повторного оголошення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розшук у зв`язку із існуванням нескасованої постанови про розшук від 09.10.2017. Також адвокат стверджує, що орган досудового розслідування заходів із місцезнаходження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вжив, а виклики та повідомлення про підозру, з урахуванням виїзду останніх за межі України, мали б надсилатися у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України. Також зазначив, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 17.04.2020, а отже постанова детектива від 06.10.2021 винесена поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 219 КПК України.

Детектив Чайка Х.А. зазначила про безпідставність та необґрунтованість доводів, наведених у скарзі, та просила відмовити у її задоволенні. В обґрунтування заперечень надала такі пояснення:

-за результатами розгляду скарг на зупинення досудового розслідування слідчими суддями неодноразово надавалася оцінка постанові про оголошення розшуку від 09.10.2017. У зв`язку із встановленням під час розгляду скарг факту невжиття органом досудового розслідування достатніх заходів із вручення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлення про підозру та відповідно ненабуття ними статусу підозрюваних, постанова від 09.10.2017 фактично визнана судом передчасною та незаконною;

- повноваженнями із скасування постанови про оголошення розшуку вона не наділена, але з урахуванням висновків слідчих суддів щодо законності оголошення розшуку підозрюваних 09.10.2017 та наявності підстав для їх розшуку, вважає свої дії по оголошенню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розшук на підставі постанови від 06.10.2021 обґрунтованими та законними;

- на виконання ухвал слідчих суддів, якими встановлено факти невручення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлення про підозру, органом досудового розслідування повторно здійснено заходи із вручення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлення про підозру. У зв`язку із відсутністю за останнім відомим місцем проживання, наявністю відомостей про виїзд за межі України повідомлення про підозру 13.02.2020 вручені представникам ЖЕО та ОСББ. Саме цю дату орган досудового розслідування вважає датою повідомлення про підозру та відповідно від цієї дати ними здійснюється обчислення строку досудового розслідування;

- оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлено про підозру 13.02.2020, то у такому разі твердження захисника про закінчення строку досудового розслідування вважає безпідставними. На теперішній час, органом досудового розслідування використано лише 4 дні із 2-х місячного строку досудового розслідування;

- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за останніми відомими місцями проживання не з`являються, у 2014 та 2016 рр. вони виїхали до Словацької Республіки та Російської Федерації, що зумовило необхідність звернення із запитами про міжнародну правову допомогу до цих держав. За наслідками виконання запитів встановити місцезнаходження підозрюваних не вдалося, у органу досудового розслідування такі відомості відсутні, з моменту виїзду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до України не поверталися. Тому саме відсутність відомостей про місцезнаходження є підставою для оголошення їх розшуку. А отже провадження зупинено обґрунтовано;

- орган досудового розслідування не вбачає необхідності у допиті свідків про яких зазначає захисник. Рішення про відмову у проведенні такої слідчої (розшукової) дії було предметом судового розгляду, за наслідками якого слідчий суддя погодився із висновками щодо відсутності підстав для проведення допиту;

- питання закриття кримінального провадження у цьому випадку відноситься до повноважень прокурора, а тому вона не вважає, що воно мало нею вирішуватися перед прийняттям рішення про зупинення досудового розслідування;

- визначення підслідності також відноситься до повноважень прокурора і цьому питанню вже неодноразово надавалася оцінка на попередніх судових розглядах.

На підтвердження своїх доводів долучила до скарги копії матеріалів за результатами виконання запитів про міжнародну правову допомогу, матеріалів за результатами вжиття заходів із вручення повідомлення про підозру та встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов таких висновків.

3. Обставини встановлені слідчим суддею

Із пояснень учасників провадження та змісту документів, наявних у матеріалах скарги, слідчий суддя встановив, що Національним антикорупційним бюро України відповідно до постанови Генерального прокурора Рябошапки Р.Г. від 19.11.2019 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003293 від 18.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 1, 5 ст. 369 КК України, виділене із кримінального провадження №42016000000003490.

28.09.2017 слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Булаєнком Є.М. за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Псюком Р.Й. складено повідомлення про підозру ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 255 КК України, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 369 КК України та повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 368-2, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 369 КК України.

Відповідно до наявних матеріалів досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 спільно з іншими особами, будучи співробітником фінансового департаменту політичної партії «Партія регіонів» та членом злочинної організації під керівництвом ОСОБА_4 у період з 2007 по 2012 рр., діючи умисно, брав участь у вчиненні злочинною організацією тяжких та особливо тяжких злочинів.

Зокрема, ОСОБА_1 , будучи народним депутатом України 5-7 скликання, членом злочинної організації, діючи за вказівкою керівництва злочинної організації, незаконно отримав у цей проміжок часу грошові кошти готівкою у загальній сумі 56 825 348 дол. США для їх подальшої передачі в якості неправомірної вигоди різним службовим особам державної влади, у тому числі, представникам виконавчої, законодавчої та судової гілок влади, іншим державним органам, вчинення підкупу інших осіб, у тому числі для надання неправомірної вигоди виборчій комісії 30.10.2012 у сумі 2 000 000 дол. США.

Крім того ОСОБА_1 , будучи народним депутатом України і у зв`язку із цим, будучи службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, у період з червня до листопада 2012 року, перебуваючи в офісі політичної партії «Партія регіонів» за адресою: м. Київ, вул. Липська, 10, діючи у складі злочинної організації, отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 667 992 грн.

В свою чергу, ОСОБА_2 спільно з іншими особами, будучи співробітником фінансового департаменту політичної партії «Партія регіонів» та членом злочинної організації під керівництвом ОСОБА_4 , у період з 2007 по 2012, діючи умисно, брав участь у вчиненні злочинною організацією тяжких та особливо тяжких злочинів.

Зокрема, ОСОБА_2 , будучи членом злочинної організації під керівництвом ОСОБА_4 , виконуючи свою роль у складі злочинної організації, у зазначений проміжок часу, перебуваючи в офісі політичної партії «Партія регіонів» за адресою: м. Київ, вул. Липська, 10, незаконно отримав грошові кошти у сумі 42 260 66 дол. США для їх подальшої передачі в якості неправомірної вигоди службовим особами органів державної влади, здійснення підкупу інших осіб, у тому числі для надання неправомірної вигоди члену Центральної виборчої комісії ОСОБА_5 у період з 22.01.2010 по 18.10.2012 у розмірі 1 294 438, 89 грн.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні неодноразово зупинялося та відновлювалося. Процесуальні рішення про зупинення досудового розслідування неодноразово були предметом оскарження слідчому судді.

06.10.2021 детектив Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чайка Х.А. винесла постанову, згідно з якою:

- ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оголошено у розшук;

- досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зупинено у зв`язку із оголошенням підозрюваних у розшук на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Рішення про оголошення розшуку підозрюваних та зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні обґрунтовано: встановленням факту відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за місцем проживання; отриманням інформації про виїзд ОСОБА_2 01.06.2016 через тимчасово окуповану територію до Російської Федерації, а ОСОБА_1 24.10.2014 на територію Словацької Республіки; неможливістю встановлення їх місцезнаходження через застосування механізму міжнародної правової допомоги.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Предметом оскарження є рішення слідчого про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування.

Підстави, порядок та умови зупинення досудового розслідування передбачені Главою 23 КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі якщо оголошено в розшук підозрюваного.

Тобто, можливість зупинення досудового розслідування, передбачена лише після повідомлення особі про підозру у порядку, визначеному ст. ст. 276-278 КПК України та набуття нею процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України підозрюваний оголошується у розшук у разі якщо під час досудового розслідування його місцезнаходження невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

До зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті ( ч. 2 ст. 280 КПК України).

З огляду на наведені правові норми, слідчий суддя має перевірити такі обставини:

- набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуального статусу підозрюваних у кримінальному провадженні;

- існування фактів, що стали підставою для зупинення досудового розслідування відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України;

- факт виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе, а також вжиття всіх дій для здійснення розшуку підозрюваних;

- дотримання вимог КПК України щодо процесуального оформлення рішення про зупинення досудового розслідування.

Враховуючи обставини на які посилається адвокат в обґрунтування своїх вимог, слідчому судді також належить перевірити чи винесена оскаржувана постанова у межах строку досудового розслідування.

4.1. Щодо процесуального статусу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у кримінальному провадженні

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Такий спосіб вручення повідомлення про підозру, передбачає, що особа, якій такий документ адресувався, зможе дізнатися про його надходження з усіх доступних джерел, а не тільки від правоохоронних органів чи суду.

Із змісту ухвал Вищого антикорупційного суду за результатами розгляду скарг на рішення про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003293 від 18.10.2017, долучених до скарги та матеріалів, наданих детективом під час судового засідання, вбачається, що на виконання ухвал слідчих суддів, якими встановлено факт невручення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлення про підозру за дорученням прокурора, старшим детективом - заступником керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 вжито заходи із встановленням місцезнаходження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

У службовій записці, складеній за результатами вжитих заходів зазначено, що протягом 2017-2020 рр. за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не з`являлися. Вжитими заходами не встановлено фактів перетину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державного кордону України упродовж 2017-2020 років та не встановлено місцезнаходження членів сімей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У зв`язку із неможливістю вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2 та ОСОБА_1 чи членам їм сімей, 13.02.2020 повідомлення про підозру ОСОБА_2 під розписку вручено працівнику житлово-експлуатаційної організації - ТОВ «Ковальська-Житлосервіс». Повідомлення про підозру ОСОБА_1 , 14.02.2020 вручено працівнику КП «ЖЕК «Золотоустівська».

Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Отже такий спосіб здійснення повідомлення про підозру узгоджується із вимогами ч.2 ст. 135 КПК України.

Наведене дає підстави для висновку, що на момент винесення постанови про зупинення досудового розслідування від 06.10.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули процесуальні статуси підозрюваних у кримінальному провадженні № 42017000000003293, що виділене із кримінального провадження № 42016000000003490.

Доводи адвоката Чердаклієва С.В. про необхідність застосування порядку, передбаченого ч. 7 ст. 135 КПК України при врученні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлення про підозру, у зв`язку із наявністю відомостей про їх виїзд за межі України, слідчим суддею відхиляються, оскільки процедура вручення повідомлень у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України, застосовується щодо осіб, які постійно проживають на території іноземної держави на законних підставах, та про це відомо органу досудового розслідування на день складення/вручення повідомлення про підозру. Натомість адвокат доказів на підтвердження цієї обставини не надав.

4.2. Щодо підстав зупинення досудового розслідування

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні є оголошення у розшук ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За змістом постанови детектива від 06.10.2021 підставою для оголошення підозрюваних у розшук стало: встановлення факту відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за місцем проживання; отриманням інформації про виїзд ОСОБА_2 01.06.2016 через тимчасово окуповану територію до Російської Федерації, а ОСОБА_1 24.10.2014 на територію Словацької Республіки; неможливістю встановлення їх місцезнаходження через застосування механізму міжнародної правової допомоги.

Із пояснень учасників провадження та змісту, наданих ними матеріалів слідчий суддя встановив, що ОСОБА_2 01.06.2016 виїхав за межі України через пункт пропуску «Каланчак» на ділянці кордону з Російською Федерацією та назад в Україну не повертався. В свою чергу, ОСОБА_1 виїхав за межі України 24.10.2014 на територію Словацької Республіки та назад не повертався.

З метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орган досудового розслідування звернувся до компетентних органів Російської Федерації та Словацької Республіки із відповідними запитами про міжнародну правову допомогу.

За результатами виконання запитів встановити місцезнаходження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вдалося.

Так Генеральна прокуратура Російської Федерації відмовилася виконувати запит про міжнародну правову допомогу. У листі від 31.03.2021 за вих. № 82/1-5140-18 повідомляється, що кримінальне провадження має ознаки політичного переслідування та становить загрозу з точки зору порушення прав людини, а тому сприяння переслідуванню не відповідало би міжнародним зобов`язанням Російської Федерації в області прав людини.

У ході виконання запиту щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 компетентними органами Словацької Республіки встановлено лише факт в`їзду цієї особи 24.10.2014 на територію Словацької Республіки. Відомостей щодо проживання ОСОБА_1 на території Словацької Республіки та виїзду за її межі компетентними органами цієї держави не встановлено. У одній із відповідей зазначено, що перетин кордону між Словацькою Республікою та Республікою Польща, Чеською Республікою, Республікою Австрія та Угорською Республікою не реєструється в жодному журналі, що свідчить про те, що ОСОБА_1 може не перебувати на території Словацької Республіки та міг виїхати за її межі одразу ж після в`їзду. Наведені обставини підтверджуються відповідними матеріалами за результатами виконання запиту про міжнародну правову допомогу.

Згідно з рапортом детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чайки Х.А. станом на 06.10.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за останніми відомими адресами місця проживання не перебувають.

У судовому засіданні детектив надала для огляду матеріали провадження, з яких вбачається, що кореспонденція, що надсилається за останніми відомими адресами місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повертається без вручення.

Згідно з рапортом та витягом з бази даних Державної прикордонної служби у період з 07.10.2016 по 07.10.2021 відомості про в`їзд ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на територію України відсутні.

Матеріали скарги не містять доказів, які б дозволяли встановити конкретне місцезнаходження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у тому числі за кордоном, на момент оголошення у розшук. У судовому засіданні адвокат ці відомості також не зазначив та відповідних доказів на підтвердження цієї обставини не надав. Наведене підтверджує обставину відсутності відомостей щодо місцезнаходження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та неможливості його встановлення.

Наведене у сукупності свідчить про обґрунтованість оголошення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у розшук, а також про вжиття органом досудового розслідування заходів із встановлення місцезнаходження останніх та відповідно про наявність підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із існуванням цієї обставини.

Адвокат зазначає про відсутність правових підстав для оголошення розшуку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі постанови від 06.10.2021 у зв`язку із існуванням нескасованої постанови від 09.10.2017.

Проте:

- проаналізувавши зміст ст. 280, 281 КПК України;

- враховувавши відсутність у детектива повноважень із скасування постанов про розшук;

- взявши до уваги ту обставину, що слідчі судді неодноразово встановлювали факт ненабуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуального статусу підозрюваних на момент винесення постанови від 09.10.2017;

- враховувавши існування обставин для оголошення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розшук,

слідчий суддя дійшов висновку про те, що винесення постанови від 06.10.2017 не суперечить положенням КПК України та не є безпідставним.

4.3. Щодо виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе, а також вжиття всіх дій для здійснення розшуку підозрюваних.

В обґрунтування доводів щодо незабезпечення слідчим виконання всіх слідчих (розшукових) та процесуальних дій до зупинення досудового розслідування адвокат посилається на:

- невжиття заходів із виклику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та невжиття заходів із встановлення їх місцезнаходження;

- незабезпечення органом досудового розслідування допиту свідків у кримінальному провадження за задоволеними клопотаннями про проведення їх допиту;

- бездіяльність у виключенні ч. 1 ст. 255, ч. 1, 5 ст. 369 КК України із дій, що кваліфікуються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Також адвокат наголошує на тому, що письмові повідомлення про підозру складені з порушенням вимог підслідності.

Оцінюючи ці доводи, слідчий суддя виходить із такого.

Відповідно до матеріалів скарги підставою для вручення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений ч. 2 ст. 135 КПК України стало отримання відомостей про те, що вони залишили територію України та їх місце знаходження органу досудового розслідування не відоме. Власне однією із підстав звернення до компетентних органів Російської Федерації та Словацької Республіки із запитами про надання міжнародної правової допомоги є встановлення місцезнаходження вищевказаних осіб.

Отже, підозрювані у цьому кримінальному провадженні виїхали за межі України та місцезнаходження їх невідоме.

Аналіз ч. 1 ст. 281 КПК України свідчить про достатність однієї з підстав для оголошення підозрюваного у розшук:

- якщо місцезнаходження підозрюваного невідоме;

- виїзд або перебування на тимчасово окупованій території України чи за межами території України;

- нез`явлення без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови належного його повідомлення про таких виклик.

Є сумнівною можливість результативного повідомлення особи про виклик до слідчого або прокурора в разі відсутності відомостей про її місцезнаходження або в разі перебування на тимчасово окупованій території України чи за межами України.

Тому доводи адвоката Чердаклієва С.В. щодо невжиття заходів із виклику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та невжиття заходів із встановлення їх місцезнаходження є безпідставними.

Оцінюючи доводи скаржника щодо незабезпечення органом допиту свідків у кримінальному провадженні до зупинення досудового розслідування слідчий суддя виходить із такого.

Частиною 1 ст. 282 КПК України визначено, що зупинене досудове розслідування може бути відновлене як з підстав усунення обставин, які стали підставою для зупинення досудового розслідування, а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.

Отже із цієї норми вбачається, що до зупинення досудового розслідування слідчий не зобов`язаний здійснити абсолютно весь комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 280 КПК України слідчий, прокурор до зупинення досудового розслідування мають провести ті необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, проведення яких можливе на момент прийняття такого рішення.

У скарзі адвокат Чердаклієв С.В. посилається на те, що прокурор Генеральної прокуратури Атаманчук С.М. 21.10.2019 задовольнив клопотання захисника про допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Але незважаючи на це, орган досудового розслідування не забезпечив проведення допиту цих осіб до зупинення досудового розслідування.

У судовому засіданні детектив Чайка Х.В. зазначила, що за результатами розгляду клопотань захисника, прийнято рішення про відсутність підстав та необхідності для проведення допиту вищезазначених осіб. Ці рішення були предметом оскарження слідчому судді і за результатами розгляду, слідчі судді робили висновок про відсутність підстав для їх скасування.

Слідчий суддя не враховує ці пояснення детектив з огляду на ненадання детективом відповідних документів, що підтверджують ці доводи.

Проте у контексті встановлених обставин та повноважень органу досудового розслідування, слідчий суддя зазначає, що за змістом ст. 36, 40, 94 КПК України слідчий та прокурор самостійно, за внутрішнім переконанням визначають які саме слідчі та процесуальні дії йому належить вчинити для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у тому чи іншому кримінальному провадженні та обсяг цих слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Крім того, під час розгляду скарги, слідчий суддя не встановив обставин, які б вказували на необхідність та можливість проведення таких дій саме до зупинення досудового розслідування з огляду на підставу зупинення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя відхиляє доводи захисника щодо незабезпечення органом досудового розслідування допиту свідків у кримінальному провадження за його клопотаннями.

Безпідставними є і доводи скаржника щодо допущення бездіяльності у виключенні ч. 1 ст. 255, ч. 1, 5 ст. 369 КК України із дій, що кваліфікуються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Прийняття таких рішень відноситься до компетенції прокурора, який відповідно до ст. 36 КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Дослідження цих питань не пов`язано, ані із обставинами, які мають досліджуватися при розгляді скарги на рішення про зупинення досудового розслідування, ані з обставинами, які стали підставою для зупинення.

Захисник зазначає, що до зупинення досудового розслідування такі рішення мали б бути прийняті прокурором, проте не наводить жодного аргументу на підтвердження вирішального значення прийняття таких рішень, зважаючи на підставу зупинення досудового розслідування.

Оцінюючи доводи захисника щодо недотримання при повідомленні про підозру правил підслідності, слідчий суддя зазначає, що вирішення таких питань виходить за межі предмету розгляду скарги на постанову про зупинення досудового розслідування, зважаючи на визначені в статті 280 КПК України підстави і умови прийняття такого рішення. Посилаючись на вказані обставини, захисник фактично намагається оскаржити повідомлення слідчого про підозру у вчиненні злочинів в той час, коли таке рішення слідчого в цьому кримінальному провадженні не підлягає оскарженню на досудовому провадженні згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР були внесені до 15.03.2018, коли набрали законної сили зміни КПК України, внесені Законом України № 2147 від 03.10.2017, які не мають зворотної сили і застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальні правопорушення внесені після введення в дію пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

4.4. Щодо дотримання вимог КПК України щодо процесуального оформлення рішення про зупинення досудового розслідування

Вимоги до постанови слідчого, прокурора наведені у ч. 5 ст. 110 КПК України.

Оцінивши зміст оскаржуваної постанови слідчий суддя дійшов висновку, що вона відповідає формальним вимогам, наведеним у ст. 110 КПК України.

Зокрема, у постанові міститься посилання на кримінальне провадження; доводи, щодо існування підстав, передбачених КПК України, які стали підставою для зупинення досудового розслідування, посилання на заходи, вжиті з метою встановлення місцезнаходження підозрюваних та їх результати.

Отже доводи захисника щодо невмотивованості та необґрунтованості постанови не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги. Недостатня вмотивованість чи не наведення обставин, які на переконання захисника, мають бути зазначені у постанові не є підставою для скасування процесуального рішення про зупинення досудового розслідування.

4.5. Щодо строків досудового розслідування

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України ( в редакції, яка діяла до 15.03.2018) досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

За визначенням, наведеним у ст. 42 КПК України, підозрюваним, зокрема, є особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що у такому разі особа набуває процесуального статусу підозрюваного із вжиттям заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Із матеріалів скарги вбачається, що у зв`язку із невстановленням місцезнаходження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також враховуючи обставини, які стали підставою для скасування попередніх постанов про зупинення досудового розслідування, 13.02.2020 повідомлення про підозру ОСОБА_2 під розписку було вручено працівнику житлово-експлуатаційної організації - ТОВ «Ковальська-Житлосервіс». Повідомлення про підозру ОСОБА_1 , 14.02.2020 було вручено працівнику КП «ЖЕК «Золотоустівська».

Отже, вичерпних заходів із вручення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 органом досудового розслідування вжито 13.02.2020 та 14.02.2020 відповідно. Тобто строк досудового розслідування після повідомлення про підозру у цьому випадку обчислюється з 13.02.2020.

На переконання захисника, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився 17.04.2020, а тому постанова від 06.10.2021 винесена поза строками досудового розслідування.

Із змісту ухвал Вищого антикорупційного суду за результатами розгляду скарг на рішення про зупинення досудового розслідування вбачається, що після 13.02.2020 кримінальне провадження зупинялося 14.02.2020, 17.03.2020, 31.03.2020, 07.05.2020. Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 07.04.2020, 09.04.2020, 16.04.2020, 27.07.2020 ці постанови скасовані.

Згідно з ч. 3 ст. 219 КПК України (у редакції, яка діяла до 15.03.2018) строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Отже, враховуючи дату, з якою розпочалося обчислення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру, факти неодноразового зупинення досудового розслідування, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 219 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про безпідставність твердження захисника про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився 17.04.2020.

Із наявних матеріалів скарги неможливо здійснити оцінку та встановити, чи закінчився строк досудового розслідування у кримінальному провадженні на момент винесення оскаржуваної постанови, тобто 06.10.2021.

У судовому засіданні захисник питання про витребування процесуальних рішень чи інформації, що стосуються фактів зупинення/відновлення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні або дослідження додаткових документів, не порушував.

Враховуючи обставини, встановлені на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката Чердаклієва С.В. та скасування постанови детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чайки Х.А. від 06.10.2021 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003293 від 18.10.2017.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги адвоката Чердаклієва Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чайки Х.А. від 06.10.2021 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003293 від 18.10.2017.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін