- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
- Judge (HACC): Zadorozhna L.I., Shkodin Ya.V.
- Secretary : Nykytiuk N.I.
- Lawyer : Mikulina D.N., Kornilova L.O., Kirsik S.V.
- Prosecutor : Kovalchuk A.A.
Справа № 755/11194/20
Провадження 1-кп/991/38/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
25 листопада 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Федорова О.В.,
суддів - Задорожної Л.І., Шкодіна Я.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.,
прокурора - Ковальчука А.А.,
обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів Мікуліна Д.Н., Корнілова Л.О., Кірсік С.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Мікуліна Д.Н. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018110000000355 від 11 жовтня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,
ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,
ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
07 липня 2021 року з Дніпровського районного суду м. Києва на розгляд колегії суддів Вищого антикорупційного суду найшли матеріали вказаного кримінального провадження.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08 липня 2021 року у ньому було призначено підготовче судове засідання.
24 листопада 2021 року у підготовчому судовому засіданні захисник Мікулін Д.Н. заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування.
У своєму клопотанні захисник Мікулін Д.Н. просить закрити кримінальне провадження у зв`язку із тим, що після повідомлення про підозру у цьому кримінальному провадженні закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.
В обґрунтування своїх доводів захисник вказує, що:
-у матеріалах досудового розслідування, відкритих стороні захисту, міститься ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 16 квітня 2021 року, яка винесена з істотним порушенням імперативних вимог законодавства щодо предметної та територіальної підсудності; вказана ухвала є недопустимим доказом і суд не може посилатись на неї при ухваленні судового рішення, а тому слід вважати, що строки досудового розслідування з 16 лютого 2020 року не були продовжені і сплинули у цей день;
-водночас, навіть якщо суд не врахує вказаних доводів про порушення підсудності, строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні все одно сплинули до направлення обвинувального акта до суду, а саме - 16 квітня 2020 року, оскільки у матеріалах кримінального провадження, які були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, відсутні будь-які ухвали слідчих суддів про продовження строку досудового розслідування з 16 квітня 2020 року, посилання на такі ухвали відсутнє в протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та в реєстрі матеріалів досудового розслідування;
-разом з тим, обвинувальний акт було направлено до суду лише 07 серпня 2020 року, і до цього часу у порушення вимог ч. 8 ст. 223 КПК України, у даному кримінальному провадження проводились процесуальні дії та приймались відповідні процесуальні рішення поза межами строку досудового розслідування;
2.Позиції сторін у судовому засіданні.
У судовому засіданні від 24 листопада 2021 року обвинувачені та їх захисники повністю підтримали доводи, викладені у вказаному клопотанні.
Прокурор Ковальчук А. А. просив відмовити у задоволенні поданого клопотання, вказавши, що обвинувальний акт було скеровано до суду в межах строку досудового розслідування. Так, прокурор зазначив, що 13 квітня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва у справі №755/5833/19 було продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 16 червня 2020 року і представники сторони захисту були присутні на судовому засіданні, в якому вирішувалось вказане питання і їм достовірно відомо про існування вказаного судового рішення.
Захисники Корнілов Л.О. та Кірсік С.В. підтвердили, що дійсно були присутні у вказаному судовому засіданні і їм відомо про існування відповідного судового рішення, однак, суд не може посилатись на цю ухвалу при вирішенні питання про закриття кримінального провадження, оскільки вона не була відкрита стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України.
У судовому засіданні від 25 листопада 2021 року прокурор Ковальчук А.А. на підтвердження своїх доводів надав колегії суду засвідчену копію вказаної ухвали про продовження строку досудового розслідування, зазначивши, що сторона обвинувачення вчасно звернулась до суду з обвинувальним актом.
Захисник Мікулін Д.Н. наголосив на тому, що суд не може враховувати вказану ухвалу при вирішенні його клопотання, оскільки вона досі не відкрита стороні захисту і є незаконною, адже винесена з грубим порушенням територіальної та предметної підсудності. Додатково зауважив, що за змістом положень ч. 3 ст. 219 КПК України, у строк досудового розслідування не включається лише фактичний час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, яке у цьому кримінальному провадженні розпочалось в останній день строку досудового розслідування, а тому в останній день такого ознайомлення обвинувальний акт мав бути направлений до суду. Водночас, сторона захисту закінчила знайомитись з матеріалами досудового розслідування 06 серпня 2020 року, а обвинувальний акт скеровано до суду лише наступного дня - 07 серпня 2020 року. Тому, навіть якщо враховувати ухвали слідчих суддів Дніпровського районного суду м. Києва як належну підставу для продовження строку досудового розслідування, обвинувальний акт все одно було направлено поза межами строку досудового розслідування.
Дослідивши заявлене клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
3.Оцінка та висновки суду.
За змістом п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України суд має право закрити кримінальне провадження у випадку, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. При цьому, досудове розслідування має бути закінчено в межах строку, визначеного ст. 219 КПК України.
Однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.
Згідно з положеннями Глави 24 КПК України, вказана форма закінчення досудового розслідування включає в себе комплекс взаємопов`язаних дій, а саме:
-повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ст. 290 КПК України);
-складання і затвердження обвинувального акта і додатків до нього (ст. 291 КПК України);
-вручення його копій стороні захисту (п. 3 ч. 4 ст. 291 та ч. 1 ст. 293 КПК України);
-направлення обвинувального акта до суду.
У зв`язку з цим, прокурор зобов`язаний вчинити кожну з вказаних дій в межах строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Таким чином, для вирішення порушеного у клопотаннях захисників питання, колегія суддів має встановити, який кінцевий строк досудового розслідування був встановлений у цьому кримінальному провадженні, та чи сплив вказаний строк до моменту направлення прокурором обвинувального акта до суду, як про це стверджує сторона захисту.
Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, у разі, якщо в кримінальному провадженні особі повідомлено про підозру, досудове розслідування має бути закінчено протягом двох місяців з дня такого повідомлення. При цьому, вказаний строк досудового розслідування може бути продовжений в порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами кримінального провадження повідомлення про підозру обвинуваченим було здійснено 16 грудня 2019 року (т. 1, а/с 102, п.28, 30, 32; т. 2, а/с 146-186), а тому, за загальним правилом, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні мало закінчитись протягом двох місяців, тобто до 16 лютого 2020 року включно.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду від 11 лютого 2020 року (справа №775/5833/19, провадження № 1-кс/755/721/20) було частково задоволено клопотання слідчого та продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, а саме - до 16 квітня 2020 року (т. 2, а/с 77), а ухвалою слідчого судді цього ж суду від 13 квітня 2020 року (справа №775/5833/19, провадження № 1-кс/755/1834/20) до шести місяців, а саме - до 16 червня 2020 року (т. 5. а/с 144).
При цьому, суд відхиляє твердження сторони захисту щодо незаконності вказаних ухвал внаслідок порушення правил територіальної та предметної підсудності, оскільки такі доводи не можуть бути предметом розгляду на стадії підготовчого судового засідання. Так, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України, законодавцем визначено вичерпний перелік повноважень суду на стадії підготовчого провадження, до переліку яких не входить можливість надавати оцінку ухвалам слідчого судді з точки зору їх законності і обґрунтованості, зокрема, і з огляду на те, що в розпорядженні суду відсутні будь-які матеріали досудового розслідування, окрім обвинувального акта і додатків до нього, на підставі яких має здійснюватися перевірка відповідних доводів сторони захисту.
З аналогічних підстав суд відхиляє і твердження сторони захисту про недопустимість ухвали слідчого судді від 13 квітня 2021 року внаслідок її невідкриття стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, оскільки на підготовчому судовому засіданні суд не може надавати оцінку доводам сторін щодо допустимості чи недопустимості доказів у кримінальному провадженні.
Крім того, неспроможними є доводи сторони захисту про порушення принципу змагальності і права на захист обвинувачених, оскільки, як вбачається з самої ухвали і не заперечується захисниками, вони були присутніми при розгляді відповідного клопотання про продовження строку досудового розслідування і були ознайомлені зі змістом відповідного судового рішення. Тобто, сторона захисту була обізнана про здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Сам по собі факт відсутності відповідного судового рішення у матеріалах досудового розслідування під час виконання вимог ст. 290 КПК України не може свідчити про те, що продовження строку досудового розслідування відбулось з порушенням вимог чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні був продовжений спочатку до чотирьох місяців - до 16 квітня 2020 року, а в подальшому до шести місяців - до 16 червня 2020 року.
У межах зазначеного строку і за 5 днів до його спливу, а саме - 12 червня 2020 року, стороною обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України було повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування і відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення (т. 1, а/с 103, п. 89-95).
Починаючи з цієї дати і до 06 серпня 2020 року проводилось ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування (т. 2, а/с 248-285), який за правилами ч.5 ст. 219 КПК України не включається у строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України. З огляду на це, строк досудового розслідування у вказаний період не спливав, а його закінчення було перенесено на 5 днів від кінцевої дати такого ознайомлення, тобто на 11 серпня 2020 року.
Тому саме до цього часу прокурор повинен був направити обвинувальний акт до суду.
Судом встановлено, що до спливу вказаного строку, а саме - 07 серпня 2020 року обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні було направлено до Дніпровського районного суду м. Києва (т. 1, а/с 1).
Таким чином, колегією суддів встановлено, що стороною обвинувачення завершено досудове розслідування у строки, визначені ст. 219 КПК України, а тому відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
При цьому, суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що в строк досудового розслідування не включаються лише дні фактичного ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування, оскільки це не узгоджується із положеннями чинного законодавства.
Так, за змістом ст. 290 КПК України, від прокурора, слідчого вимагається повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надати їй доступ до усіх матеріалів досудового розслідування. При цьому, суд звертає увагу на те, що фактичне ознайомлення з такими матеріалами - це не обов`язок сторони захисту, а її право, а тому сторона захисту реалізує його на власний розсуд - у той час, в тому обсязі, порядку та у спосіб, у якому вважає за необхідне. Від сторони захисту вимагається лише підтвердити стороні обвинувачення факт надання доступу до таких матеріалів та ознайомлення з ними.
У зв`язку з цим, строк, який відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строк досудового розслідування, обраховується з моменту повідомлення про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів кримінального провадження і до моменту підтвердження стороною захисту цього факту або ж до закінчення строку, встановленого слідчим суддею в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України.
З огляду на викладене, судом не встановлено вказаних стороною захисту підстав для закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 219, 284, 290, 291, 295-1, 314, 372, 376 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання адвоката Мікуліна Д.Н. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018110000000355 від 11 жовтня 2018 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий: О. В. Федоров
Судді: Л. І. Задорожна
Я. В. Шкодін