Document No. 101512197

Справа № 991/7933/21

Провадження 1-кс/991/8048/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Гарванка І.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Телешецького О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гарванка І.М., про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, покладених судом на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000000012 від 05.01.2018, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванко І.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 42018220000000012, в якому просив продовжити на два місяці строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді від 05.08.2021, у вигляді цілодобового домашнього арешту (справа № 991/5276/2), з урахуванням ухвали слідчого судді від 14.09.2021 (справа № 991/6264/21), а також ухвали слідчого судді від 30.09.2021 (справа № 991/6761/21), заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , - у нічний час доби з 22:00год. до 06:00год. без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду з покладенням на нього наступних обов`язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із території Богодухівського та Харківського районів Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду); здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

В обґрунтування необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00год. до 06:00год. без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, а також обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді, прокурор послався на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, при цьому ч. 5 ст. 191 КК України є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, прокурор вказує на наявність наступних ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів; ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Як слідує з поданих матеріалів, постановою Генерального прокурора від 29.09.2021 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000000012 до дев`яти місяців, тобто до 03.05.2022.

Враховуючи те, що строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00год. до 06:00год. без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, а також обов`язків, покладених на підозрюваного, закінчується 30.11.2021, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про їх продовження.

У судовому засіданні прокурор повністю підтримав вимоги, викладені у клопотанні, та просив їх задовольнити, зазначивши при цьому, що підозра є обґрунтованою, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися і не зникли, досудове розслідування наразі триває, а тому наявна необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00год. до 06:00год. з покладенням раніше визначених обов`язків ще на два місяці.

Не погоджуючись з доводами прокурора, захисник Телешецький О.І. та підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечили, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність, визначених прокурором, ризиків. Крім того, як у письмових запереченнях, так і під час судового засідання сторона захисту наполягала на тому, що у разі якщо слідчий суддя дійде висновку про задоволення все ж таки клопотання прокурора, то просила врахувати необхідність ОСОБА_1 відвідувати, окрім Богодухівського та Харківського районів Харківської області, ще територію Охтирського та Сумського районів Сумської області без отримання дозволів слідчого, прокурора та суду, у зв`язку із здійсненням ним законної господарської діяльності у статусі фізичної-особи підприємця. Водночас, підозрюваний ОСОБА_1 просив надати йому дозвіл на вільне пересування межами всієї Харківської області. Разом з тим, сторона захисту наполягала на необхідності зняття електронного засобу контролю, носіння якого супроводжується значними незручностями, пов`язаними із недосконалістю такого пристрою та його низькою якістю, які вкрай негативно впливають на нормальну життєдіяльність ОСОБА_1 , оскільки такий пристрій часто помилково сигналізує, переважно в нічний час доби, що позбавляє підозрюваного на нормальний відпочинок, а також зарядний пристрій електронного засобу контролю пошкоджено, що не робить його використання цілком безпечним, а як наслідок низький заряд батареї призводить до унеможливлення повноцінного його використання протягом денного часу доби.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів клопотання, слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом зловживання службовими особами ДП «Гутянське лісове господарство» своїм службовим становищем, а саме протиправного відчуження з 2018 року значних обсягів необлікованого майна підприємства у вигляді деревини та продаж лісоматеріалів за заниженими цінами на користь підконтрольних директору державного підприємства приватних суб`єктів господарювання ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Профіт Доп» та ТОВ «САП 2020», що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом легалізації службовими особами ДП «Гутянське лісове господарство» доходів, одержаних злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, за фактом умисного складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів службовими особами ТОВ «ФОРА ПРАЙМ» та використання таких документів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ДП «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082) створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 13.12.1993 № 157 «Про організацію у Харківській області державних мисливських господарств та реорганізацію Гутянського та Ізюмського державних лісомисливських господарств».

Відповідно до ст. 1 Статуту ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженого наказом Держлісагентства від 13.09.2017 № 386 (далі - Статут), ДП «Гутянське лісове господарство» засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (Орган управління майном).

Згідно з ч. 3.1 ст. 3 Статуту, підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, одержання прибутку від комерційної діяльності.

Відповідно до ч. 4.1, 4.2 ст. 4 Статуту підприємство є державним комерційним підприємством - юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки та здійснює свою діяльність на комерційній основі і відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, який затверджується Органом управління майном.

Частинами 5.3, 5.4 ст. 5 Статуту визначено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Джерелами формування майна підприємства є, зокрема, доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно з ч. 6.1.2 ст. 6 Статуту, підприємство самостійно реалізує свою продукцію, послуги, залишки від виробництва на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом, за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, також у випадках, передбачених законодавством України, за фіксованими державними цінами.

Відповідно до ч. 8.1, 8.2 ст. 8 Статуту органом управління підприємства є його директор. Наймання директора здійснюється Органом управління майном шляхом укладення з ним контракту в порядку, установленому чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно з п. 1, 3 ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі мають право самостійно господарювати в лісах, а також право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації.

Відповідно до п. 1.2 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42 (далі - Положення) реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини.

Відповідно до п. 1.3 Положення аукціони з продажу необробленої деревини проводяться 1 раз у квартал на базі товарних бірж, розташованих в обласних центрах і створених відповідно до Закону України «Про товарну біржу та Господарського кодексу України. Участь у торгах можуть брати суб`єкти господарської діяльності, котрі займаються переробкою деревини.

Також відповідно до п. 1.5 Положення не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами - постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні.

Згідно з п. 1.6 Положення, необроблена деревина - деревні матеріали, які здобувають шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод для подальшого використання та переробки.

18.09.2018 набув чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.08.2018 № 410 «Про скасування наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42», яким скасовано наказ Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» та відповідне зобов`язання суб`єктів господарювання щодо продажу деревини через аукціони.

Наказом Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» від 21.11.2017 № 109-к «Про прийняття на посаду ОСОБА_2 » ОСОБА_2 прийнято на посаду заступника директора до апарату управління державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (далі - ДП «Гутянське лісове господарство») з 22.11.2017.

24.11.2017 наказом ДП «Гутянське лісове господарство» від № 138 «Про надання права першого та другого підпису» право першого підпису на платіжних та фінансових документах надано в.о. директора головному лісничому ОСОБА_6 та заступнику директора ОСОБА_2 .

Надалі, наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 14.06.2018 № 272-к «Про призначення ОСОБА_2 » ОСОБА_2 призначено за контрактом на посаду директора ДП «Гутянське лісове господарство», яке координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, з 15.06.2018 по 14.06.2019.

В силу виконання функцій представника влади та обіймаючи посаду в органі державної влади пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій в період з 22.11.2017 по 24.01.2020, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_2 був службовою особою правоохоронного органу державної влади, уповноваженою на реалізацію державної політики у сфері регулювання лісогосподарських відносин в межах наданих йому повноважень.

20.09.2016 на підставі протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Атлантіс С» (код ЄДРПОУ 40828419) та наказу ТОВ «Атлантіс С» від 20.09.2016 № 3-К ОСОБА_1 був призначений директором вказаної юридичної особи з 21.09.2016 та до 26.04.2021 виконував вказані повноваження.

В подальшому, того ж дня, 30.10.2017, на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 придбав частку у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Атлантіс С» (код ЄДРПОУ 40828419) у свого двоюрідного брата - ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 Статуту ТОВ «Атлантіс С» (далі - Товариство), затвердженого протоколом № 5 від 02.11.2017 (далі - Статут), Товариство створене шляхом об`єднання учасників та майна, діяльність ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про господарські товариства», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно з п. 1.3 Статуту, учасником Товариства є фізична особа: громадянин України ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.4, 1.5 Товариство є юридичною особою, статутний капітал якої поділений на частки між учасниками. Товариство наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Метою діяльності Товариства згідно п. 3.1 Статуту є здійснення підприємницької (господарської) діяльності з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками.

Предметом діяльності Товариства відповідно до п. 3.2 Статуту, серед іншого, є лісопильне та стругальне виробництво.

Відповідно до п. 8.4 Статуту для забезпечення діяльності Товариства учасником створений статутний капітал у розмірі 10 000 грн 00 коп.

ОСОБА_1 внесено 10 000 грн 00 коп. та йому належить 100% часток у статутному капіталі Товариства.

Згідно з п. 10.1 Статуту, управління Товариством здійснюють його органи. Органами управління Товариством є загальні збори учасників і виконавчий орган.

Відповідно до п. 10.8 Статуту у Товаристві створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Назвою виконавчого органу є «дирекція».

Згідно з п. 10.9 Статуту, директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, зокрема директор Товариства: без довіреності виконує всі дії від імені Товариства, представляє його в державних та інших органах, підприємствах, організаціях, установах; вирішує усі питання поточної діяльності Товариства; розпоряджується майном і коштами Товариства, укладає контракти і договори, видає довіреності, відкриває рахункові (поточні), валютні та інші банківські рахунки Товариства; без затвердження зборів учасників укладає будь-які договори (угоди); приймає на роботу та звільнює з роботи працівників Товариства згідно з чинним законодавством, визначає функціональні обов`язки працівників, у межах своїх повноважень видає накази і розпорядження, обов`язкові для виконання всіма робітниками Товариства; застосовує заходи морального та матеріального заохочення, притягає до дисциплінарної відповідальності працівників згідно з чинним законодавством; контролює дотримання штатно-фінансової дисципліни всіма підрозділами Товариства; самостійно в межах чинного законодавства та цього статуту вирішує інші питання діяльності Товариства.

В силу того, що директор ТОВ «Атлантіс С» згідно Статуту є виконавчим органом, який здійснює поточне керівництво діяльністю товариства, діє без довіреності від імені товариства, представляє його у відносинах з іншими юридичними особами та громадянами, укладає договори, видає довіреності, відкриває рахунки в банках, підписує договори, несе повну відповідальність перед учасниками за діяльність товариства, видає у межах своєї компетенції накази і розпорядження, у відповідності з трудовим законодавством наймає і звільняє працівників, розпоряджається у встановленому порядку майном і коштами товариства, тобто обіймає посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у період з 21.09.2017 по 26.04.2021, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_1 являвся службовою особою.

За версією досудового розслідування, директор ТОВ «Атлантіс С» ОСОБА_1 , точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, але не раніше призначення його двоюрідного брата ОСОБА_2 на посаду заступника ДП «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082) наказом Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» від 21.11.2017 № 109-к «Про прийняття на посаду ОСОБА_2 » вступив у злочинну змову з останнім, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом придбання лісоматеріалів та пиломатеріалів у вказаного підприємства за цінами, нижче діючих ринкових цін на користь афілійованих ОСОБА_2 юридичних осіб.

Так, досягнувши згоди із ОСОБА_2 , будучи службовою особою ТОВ «Атлантіс С», директор ОСОБА_1 , на виконання своєї ролі, відведеної йому ОСОБА_2 , реалізуючи спільний злочинний задум, спрямований на незаконне заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство» у вигляді деревини на користь ТОВ «Атлантіс С», протягом 02.01.2018-27.09.2018, будучи добре обізнаним з положеннями Статуту ТОВ «Атлантіс С», затвердженого протоколом № 5 від 02.11.2017, п. 1, 3 ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України, ст. 626, 632, 669, 691, 712 Цивільного кодексу України, згідно наданих йому повноважень, достеменно розуміючи, що саме від його дій, як службової особи юридичної особи приватного права залежить можливість реалізувати злочинний план, спрямований на заволодіння майном підприємства, від імені ТОВ «Атлантіс С», як афілійованої юридичної особи ОСОБА_2 , уклав договір поставки лісопродукції від 02.01.2018 № 1 з ДП «Гутянське лісове господарство». Від імені ДП «Гутянське лісове господарство» вказаний договір підписано заступником директора ОСОБА_2 .

Підписання вказаного договору директором ТОВ «Атлантіс С» ОСОБА_1 та заступником директора ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_2 забезпечило реалізацію їх спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство» шляхом зловживання службовим становищем через продаж лісопродукції за цінами, що є нижчими від діючих ринкових цін на момент продажу.

Також ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з метою подальшого приховування злочину та створення для цього завуальованих передумов, в порушення вимог ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 669, ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України не визначили товар, який є предметом договору, його кількість, асортимент, а також ціну такого товару, що надало їм можливість реалізовувати деревину без обмежень в обсягах та асортименті.

При цьому, придбання лісопродукції на підставі вказаного договору поставки директором ТОВ «Атлантіс С» ОСОБА_1 , з відома ОСОБА_2 , здійснювався за цінами, значно нижчими їх ринкової вартості на дату продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні, як того вимагає ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Реалізовуючи спільний злочинний план ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , спрямований на заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство», ОСОБА_1 , як службова особа юридичної особи приватного права, на підставі вищевказаного договору у період з 02.01.2018 по 24.07.2018, як директор ТОВ «Атлантіс С», всупереч діючих цін на товар, придбав від імені вказаної юридичної особи у ДП «Гутянське лісове господарство» лісопродукцію в обсязі 1 609,376 куб. м, за цінами, нижче ринкових цін на загальну суму 5 757 192,75 грн з ПДВ, а саме:

- пиловник дуб 3г д14-25 см - 242,936 куб. м на загальну суму 478 097,87 грн з ПДВ, при цьому, ринкова вартість вказаного обсягу даного товару становить 707 512,2 грн з ПДВ, а відтак заниження вартості вказаного активу від його ринкової вартості згідно діючих на момент продажу ринкових цін становить 229 414,33 грн з ПДВ;

- пиловник дуб 3г д26-35 см - 697,74 куб. м на загальну суму 2 473 326,56 грн з ПДВ, при цьому, ринкова вартість вказаного обсягу постачання даного товару становить 3 515 848,01 грн з ПДВ, а відтак заниження вартості вказаного активу від його ринкової вартості згідно діючих ринкових цін становить 1 042 521,45 грн з ПДВ;

- пиловник дуб 3г д36-49 см - 668,7 куб. м на загальну суму 2 805 768,32 грн з ПДВ, при цьому, ринкова вартість вказаного обсягу постачання даного товару становить 4 096 173,08 грн з ПДВ, а відтак заниження вартості вказаного активу від його ринкової вартості згідно діючих ринкових цін становить 1 290 404,76 грн з ПДВ.

Перерахунки грошових коштів ТОВ «Атлантіс С» (код ЄДРПОУ 40828419) за вказаний товар проведено з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ «МЕГАБАНК» та рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у Харківському Головному регіональному управлінні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які контролюються ОСОБА_4 на рахунок № НОМЕР_3 ДП «Гутянське лісове господарство», що відкритий у АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Таким чином, внаслідок укладеного договору поставки та невідповідності договірної вартості лісоматеріалів їх ринковій вартості на дату продажу, між ДП «Гутянське лісове господарство» та афілійованою юридичною особою ТОВ «Атлантіс С» у період з 02.01.2018 по 24.07.2018, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 заволоділи активами державного підприємства у вигляді деревини на загальну суму 2 562 340,54 грн з ПДВ, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та відповідно до примітки 4 ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Окрім того, протягом 05.01.2018-29.05.2019 ОСОБА_1 разом зі своєю двоюрідною сестрою ОСОБА_4 , на виконання відведених їм ОСОБА_2 ролей, шляхом проведення банківських операцій організували зняття грошових коштів, отриманих від реалізації афілійованими юридичними особами ТОВ «Атлантіс С» та ТОВ «Профіт Доп» деревини, третім особам через рахунки, заздалегідь відкриті на ім`я фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , під виглядом поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на загальну суму 2 309 663,67 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , у період з 02.01.2018 по 24.07.2018, перебуваючи на посаді директора підконтрольного ОСОБА_2 суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Атлантіс С», діючи умисно в інтересах останнього, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , за наведених вище обставин, заволодів деревиною ДП «Гутянське лісове господарство» на користь ТОВ «Атлантіс С», придбавши її за цінами, нижчими їх ринкової вартості на момент продажу, на загальну суму 2 562 340,54 грн з ПДВ, що більш ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України особливо великим розміром, унаслідок чого державі в особі ДП «Гутянське лісове господарство» завдано шкоди на вказану суму.

З огляду на викладене ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становище м, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Як слідує з поданих матеріалів, 03.08.2021 о 08 год. 16 хв. детективами Національного бюро затримано ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

03.08.2021 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.08.2021 у справі №991/5276/21 відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Горбенко Л.А., погодженого прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гарванком І.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, а також покладено на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду); здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

14.09.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду за результатом розгляду клопотання сторони захисту в порядку ст. 201 КПК України, змінено підозрюваному ОСОБА_1 спосіб виконання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого ухвалою слідчого судді від 05.08.2021, шляхом зміни місця проживання та застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з адреси: АДРЕСА_2 , на адресу: АДРЕСА_1 .

29.09.2021 постановою Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до дев`яти місяців, тобто до 03.05.2022.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/6761/21 від 30.09.2021 продовжено застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , - у нічний час доби з 22:00 год. до 06:00 год. без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду з покладанням на нього наступних обов`язків: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із території Богодухівського та Харківського районів Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду); здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

Отже, строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді, завершується 30.11.2021.

Так, вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та доданими до клопотання доказами, які є вагомими.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

До того ж, слід зауважити, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту від 05.08.2021.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 42018220000000012 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила про наявні ризики передбачені пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та є корупційним злочином, за який правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

До того ж стороною обвинувачення зазначено, що ОСОБА_1 володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон, наявність значних фінансових доходів протягом 2016-2021 років, а також 100% капіталу ТОВ «Атлант С», що належить підорюваному.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

Разом з цим, у клопотанні прокурора зазначено про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя погоджується з такими доводами сторони обвинувачення, що даний ризик існує, зважаючи на те, що ОСОБА_1 займав керівну посаду в товаристві, а тому має змогу приховати, знищити, змінити документи, які стосуються господарської діяльності ТОВ «Атлантіс С» та обставин кримінально провадження.

Окрім того, прокурором у клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування. А також з огляду на своє соціальне становище та коло спілкування, використовуючи шантаж або підкуп, ОСОБА_1 може вчиняти тиск на працівників ДП «Гутянське лісове господарство» та інших свідків у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин встановлено наявність трьох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

У судовому засіданні прокурор довів існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а також те, що з часу застосування запобіжного заходу ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні-не зменшилися та продовжують існувати.

Доведення цих обставин переконує слідчого суддю у обґрунтованості вимог про продовження строку тримання під домашнім арештом у нічний період доби з 22:00год. до 06:00год. з покладеними на підозрюваного обов`язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України.

У контексті встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти існуючим ризикам.

До того ж, слідчий суддя вважає недоведеним твердження сторони захисту та самого підозрюваного ОСОБА_1 щодо пом`якшення покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак обов`язки, покладені ухвалою слідчого судді від 05.08.2021 на ОСОБА_1 та з урахуванням ухвали слідчого судді від 30.09.2021, наразі залишаються незмінними.

Вирішуючи питання про строк дії запобіжного заходу та строк дії обов`язків, слідчий суддя виходить із такого.

Прокурором зазначено у клопотанні, що завершити досудове розслідування до закінчення цього строку неможливо внаслідок особливої складності провадження та необхідності проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою встановлення об`єктивної істини, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, в тому числі з`ясування всіх обставин вчиненого правопорушення.

За твердженнями прокурора, на цей час, зокрема, необхідно здійснити наступні слідчі та процесуальні дії: завершити проведення двох судових експертиз звукозаписів та отримати висновки за результатами їх проведення; завершити розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, а також розсекретити документи, на підставі яких вони були проведені (клопотань, ухвал); системно проаналізувати зібрані у кримінальному провадженні докази щодо проведених фінансових операцій ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та іншими особами з коштами, отриманими від продажу деревини та в подальшому перерахованими на рахунки фізичних осіб-підприємців для маскування джерела їх походження та фактичної легалізації (відмивання) доходів; вирішити питання щодо повідомлення про підозру особам, у діях яких за результатами проведених слідчих дій буде встановлено ознаки легалізації (відмивання) доходів; з урахуванням зібраних доказів, в тому числі результатів судово-економічних експертиз, необхідно визначити остаточну правову кваліфікацію дій усіх підозрюваних у кримінальному провадженні, та у випадку наявності законних підстав, вирішити питання щодо повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та/або нової підозри; вирішити питання щодо зберігання речових доказів згідно ст.100 КПК України; з урахуванням зазначеного допитати підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про обставини вчинення кримінального правопорушення; визначити роль інших можливих співучасників, повідомити про підозру у кінцевій редакції; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, провести інші слідчі та процесуальні дії, у яких буде виникати необхідність.

На теперішній час, у кримінальному провадженні не завершено проведення призначених постановами від 16.08.2021 судових експертиз звукозаписів, отриманих у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Зазначені судові експертизи належать до категорії експертиз, строк проведення яких буде тривати понад 60 календарних днів, оскільки на вирішення експертам загалом поставлено сімнадцять питань, а для дослідження надано п`ятдесят п`ять аудіо-файлів.

Окрім того, 01.09.2021 до Національного бюро надійшли листи експертів від 01.09.2021 з інформацією про те, що через завантаженість експертів у відділі досліджень відео- та звукозапису лабораторії досліджень у сфері інформаційних технологій орієнтовний термін початку виконання таких експертиз - четвертий квартал 2021 року. Станом на теперішній час до Національного бюро надійшов лише 1 висновок судової експертизи звукозапису з 3-х призначених експертиз.

Згідно з п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах: понад 60 календарних днів - щодо матеріалів із великою кількістю об`єктів та вирішуваних питань (більше десяти).

Призначення вищевказаних експертиз не було здійснено раніше із об`єктивних та обґрунтованих причин, оскільки згідно з вищезазначеною Інструкцією, для ототожнення осіб за усним мовленням, зафіксованим у фонограмі, експерту надаються фонограми з порівняльними зразками у формі бесіди: діалогу, монологу, які органу досудового розслідування необхідно було отримати шляхом проведення процесуальних дій.

Також потрібно виконати процедури скасування грифів обмеженого доступу до протоколів, клопотань та ухвал про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Проведення такої процедури необхідне для підтвердження законності та допустимості негласних слідчих (розшукових) дій, які проведено щодо підозрюваних.

З урахуванням результатів зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій виникне необхідність у проведені їх перевірки шляхом проведення допитів, додаткових судових експертиз та інших необхідних слідчих (розшукових) дій, застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

Вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не були проведені раніше з об`єктивних та обґрунтованих причин, оскільки порядок їх проведення є тривалим у часі. У кримінальному провадженні першочергово оглядалися вилучені в ході розслідування предмети та документи, у тому числі із залученням спеціалістів, а також проводилися комплекси першочергових та невідкладних слідчих (розшукових) дій з метою виявлення та фіксації доказів, що мають суттєве значення для цього кримінального провадження, ініціювалися заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, було подано значну кількість клопотань про накладення арешту на майно.

Також повний аналіз і правова оцінка зібраних під час досудового розслідування доказів і фактичних даних у їх сукупності та взаємозв`язку необхідні для надання правильної правової кваліфікації діям підозрюваних, пов`язаних із можливим повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри.

Результати проведення вищевказаних процесуальних і слідчих дій мають вважливе значення для обґрунтованої кваліфікації вчинених кримінальних правопорушень, матимуть доказове значення для з`ясування і підтвердження обставин скоєння кримінальних правопорушень, встановлення винуватості осіб і можуть бути використані як докази під час судового розгляду цього провадження, а також дозволять повністю дослідити обставини вчинення інкримінованого підозрюваним злочину.

Отримання висновків експертів за результатами проведення судових експертиз надасть можливість встановити осіб, які брали участь у розмовах, наявних на зазначених вище аудіозаписах, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також надасть можливість ототожнити осіб за усним мовленням, зафіксованим у наведених вище аудіофайлах.

Таким чином, результати слідчих та інших процесуальних дій мають значення для судового розгляду, оскільки їх проведення дозволить повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваних, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Враховуючи викладене, строк тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом із забороною останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , - у нічний час доби у період часу з 22:00год до 06:00год, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, належить продовжити на два місяці, тобто до 25.01.2022 включно.

За таких обставин клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гарванка І.М. задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосованого до нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.08.2021 (справа №991/5276/21) та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.09.2021 (справа № 991/6264/21) та продовженого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.09.2021 (справа № 991/6761/21) у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018, у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , - у нічний час доби у період часу з 22:00год до 06:00год, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду з покладенням на нього наступних обов`язків:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із території Богодухівського та Харківського районів Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду);

- здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 25.01.2022 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько