Ухвала
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 991/3401/21
провадження № 61-18043ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву судді Коротенка Євгена Васильовича про самовідвід у цивільній справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів у вигляді грошових коштів та стягнення їх в дохід держави, за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Баховським Михайлом Михайловичем, на рішення Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2021 року, додаткове рішення Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2021 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 жовтня 2021 року
ВСТАНОВИВ:
Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора звернулась до Вищого антикорупційного суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів у вигляді грошових коштів у розмірі 1 242 236 грн, набутих у власність відповідачем на підставі договору оренди нерухомого майна від 03 січня 2019 року № 1/2019, 10 000 грн, набутих як комісійні доходи від АБ «Укргазбанк» за безготівкове зарахування на поточний рахунок коштів від ТОВ «Компанія «Сіквел», та про їх стягнення в дохід держави.
Рішенням Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України необґрунтований дохід - грошові кошти в розмірі 1 252 236 грн.
Додатковим рішенням Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2021 року визнано необґрунтованими активи у вигляді грошових коштів у розмірі 1 242 236 грн, набуті у власність ОСОБА_1 на підставі договору оренди нерухомого майна від 03 січня 2019 року № 1/2019, та у розмірі 10 000 грн, набутих як комісійні доходи від АБ «Укргазбанк» за безготівкове зарахування на поточний рахунок коштів від ТОВ «Компанія «Сіквел».
Постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 жовтня 2021 року рішення Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2021 року та додаткове рішення Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2021 року у даній справі залишено без змін.
03 листопада 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 через представника - адвоката Баховського М. М. звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2021 року, додаткове рішення Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2021 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 жовтня 2021 року у вищевказаній справі.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 16 листопада 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
30 листопада 2021 року суддя Коротенко Є. В. заявив самовідвід у справі з метою недопущення виникнення обставин, що можуть викликати сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя Коротенко Є. В. обґрунтовує заяву тим, що його дружина ОСОБА_2 працює помічником судді Вищого антикорупційного суду - Широкої К. Ю., яка входила до складу колегії суддів, що здійснювала розгляд даної справи.
Колегія суддів за результатами вивчення поданої заяви зробила висновок, що заява про самовідвід не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).
Також у своєму рішенні «Газета Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Таким чином, аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є одночасне існування як суб`єктивного, так і об`єктивного критеріїв.
Колегія суддів дійшла висновку, що повідомлені обставини суддею Коротенком Є. В. свідчать виключно про вірогідність існування лише об`єктивного критерію, проте не доводять існування суб`єктивного критерію, а тому колегія суддів не встановила підстав для сумнівів в особистій неупередженості та безсторонності судді Коротенка Є. В., а відповідно й перешкод для продовження розгляду справи за участі судді Коротенка Є. В.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні заяви судді Коротенка Є. В. про самовідвід.
Додатково необхідно враховувати, що розгляд справи у суді касаційної інстанції здійснюється колегіально, попередній розгляд справи у складі колегії з трьох суддів, а тому відсутні переконливі підстави для задоволення заяви про самовідвід судді Коротенка Є. В., оскільки наявні суб`єктивні та об`єктивні критерії безсторонності та неупередженості складу суду, що розглядає касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником - адвокатом Баховським М. М.
Керуючись статтями 33, 36, 39, 40, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Заяву судді Коротенка Євгена Васильовича про самовідвід залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов