Document No. 101581640

Справа № 991/7682/21

Провадження 1-кп/991/63/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

26 листопада 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Крука Є.В.,

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Демченко Л.О.,

прокурора Жовницької А.В.

захисників Денисенка Ю.О., Короленка О.Л.,

Чернілевського В.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2016 року за № 52016000000000073, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Надинівка, Козелецького району, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. ст. 368 КК України;

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 листопада 2021 року, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді Крука Є.В., суддів Білоус І.О. та Кравчука О.О.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2021 року призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження поставлено питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

2. Позиції учасників судового провадження, заявлені клопотання та скарги

Прокурор Жовницька А.В. у судовому засіданні просила суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду та викликати в судове засідання учасників процесу, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для прийняття судом рішення, передбаченого п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає, а розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.

Також, сторона обвинувачення повідомила, про необхідність викликати в судове засідання обвинуваченого та його захисників, а також про намір викликати в судове засідання свідків для допиту. Перелік свідків прокурор надала у судовому засіданні, але клопотання в частині виклику свідків просила розглянути на стадії судового розгляду.

Обвинувачений та його захисники зазначили, що рішення про затвердження угоди не приймалось, підстави для закриття провадження на цій стадії судового процесу відсутні, підстави для повернення обвинувального акта прокурору відсутні, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду. Поряд з цим, сторона захисту заперечувала проти розгляду справи у відкритому судовому засіданні. Надала клопотання про виклик свідків, яких вона має намір викликати в судове засідання для допиту, але про розгляд даного клопотання на стадії підготовчого судового провадження не наполягали та просили його вирішити на стадії судового розгляду.

Також, у підготовчому судовому засіданні обвинуваченим та його захисниками надано скаргу на дії детектива та заявлено ряд клопотань.

2.1 Щодо клопотання захисника Денисенка Ю.О. про витребування документів

Захисник Денисенко Ю.О., заявив клопотання про витребування з Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) інформації зі всіх електронних карток з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року.

В обґрунтування заявленого клопотання захисник зазначив, що з витягу ЄРДР в кримінальному провадженні № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року невідомо про час та дату повідомлення про підозру обвинуваченому ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисники Короленко О.Л. та Чернілевський В.Г., підтримали заявлене захисником Денисенком Ю.О., клопотання та просили його задовольнити.

Прокурор Жовницька А.В., заперечувала проти задоволення заявленого клопотання та вважала його необґрунтованим.

Вирішуючи клопотання захисника про витребування документів, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду, суд, зокрема, розглядає клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

На час розгляду клопотання чинним є Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року (далі - Положення № 298).

Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 1 розділу І (основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань) Положення № 298, положення визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього.

Відповідно до вимог підпункту 4 пункту 1 розділу І Положення № 298, Держателем Реєстру є Офіс Генерального прокурора (далі - Держатель).

Відповідно до вимог розділу ІІІ (доступ до відомостей, внесених до Реєстру) Положення № 298, право доступу до відомостей внесених до Реєстру, мають, зокрема, держатель - у повному обсязі з урахуванням повноважень, якими наділені прокурори та керівники підрозділів Офісу Генерального прокурора, прокурори та керівники регіональних (обласних), місцевих (окружних), спеціалізованих прокуратур - у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування.

Як вбачається зі змісту клопотання та доводів сторони захисту, висловлених у судовому засіданні, потреба у витребуванні інформації з ЄРДР обумовлена необхідністю встановлення певних обставин у кримінальному провадженні та зводиться до необхідності перевірки фактів дотримання вимог кримінального процесуального законодавства при реалізації органом досудового розслідування своїх повноважень, оцінки доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.

Таким чином, оскільки Офіс Генерального прокурора є держателем Реєстру, суд вважає за доцільне клопотання захисника задовольнити частково та витребувати з Офісу Генерального прокурора інформацію, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у кримінальному провадженні за № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року, із зазначенням відомостей, передбачених Розділом ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, за період з 14 березня 2016 року (день внесення відомостей до ЄРДР) до 26 листопада 2021 року включно (день прийняття судом ухвали суду про витребування документів).

Тому клопотання у відповідній частині підлягає частковому задоволенню, а в решті клопотання належить відмовити.

2.2 Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про витребування копій особових справ

26 листопада 2021 року в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , заявив клопотання про витребування з Генеральної прокуратури України копій особових справ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , з метою дослідження значених документів в судовому засіданні.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого про витребування документів, колегія суддів виходить з такого.

Суд повинен сприяти сторонам при витребуванні документів у разі, якщо у сторін при отриманні певних документів чи речей виникають труднощі.

Однак самостійно, з метою отримання вищезазначених документів до відповідного органу обвинувачений і його захисники не звертались.

Окрім того, обвинувачений не обґрунтував, як витребувані документи згідно вимог ст. 84 КПК України встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.

На підставі викладеного, за відсутності належного обґрунтування та доказів неможливості самостійного отримання зазначених в клопотанні документів та за наявності реальної можливості виконання обов`язку сторони захисту по збиранню доказів, з огляду на те, що з даного клопотання вбачається намагання сторони захисту перекласти обов`язок збирання доказів шляхом витребування на суд, з метою дотримання судом принципу змагальності сторін, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити.

2.3 Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про витребування документів щодо перебування в приміщенні Національного антикорупційного бюро України свідків

25 листопада 2021 року в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування з Національного антикорупційного бюро України та служби охорони МВС України документів щодо перебування з 01 березня 2016 року по 01 вересня 2016 року в приміщенні Національного антикорупційного бюро України наступних осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Захисники Короленко О.Л., Чернілевський В.Г. та Денисенко Ю.О., підтримали заявлене обвинуваченим ОСОБА_1 клопотання та просили його задовольнити.

Прокурор заперечувала проти задоволення заявленого клопотання та вважала його необґрунтованим, а відомості, які обвинувачений просить витребувати, неналежними та такими, що не мають відношення до предмету доказування у даному кримінальному провадженні.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого про витребування документів, колегія суддів виходить з такого.

На переконання суду, з`ясування обставин на які посилається обвинувачений мають значення для даного провадження, зокрема, розуміння його ходу та прийнятих процесуальних рішень, перевірки правомірності здійснення процесуальних дій, що в майбутньому зможе бути використано при прийнятті відповідних рішень.

З огляду на викладене, а також на те, що витребування інформації є необхідними для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, реалізуючи завдання кримінального провадження, які визначені статтею 2 КПК України, суд погоджується із необхідністю витребування з Національного антикорупційного бюро України та служби охорони Міністерства внутрішніх справ України відомостей, які потрібні для вирішення питань, що можуть виникнути під час розгляду кримінального провадження в подальшому.

2.4 Щодо скарги, поданої стороною захисту

У підготовчому судовому засіданні адвокатом Чернілевським В.Г. було подано скаргу в якій захисник просив визнати незаконними дії старшого детектива - заступника керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Васильчука В.А. по повідомленню ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України від 11 серпня 2016 року.

Суд з`ясував думку учасників судового провадження щодо поданої скарги під час підготовчого судового засідання.

Вирішуючи подану стороною захисту скаргу колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можливість оскарження яких не передбачена частиною першою цієї статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.

Разом з тим, підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Під час підготовчого судового засідання суд не вправі оцінювати процесуальні дії (бездіяльність) та рішення органу досудового розслідування, в тому числі щодо повідомлення особі про підозру або зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, правильність визнання певної особи потерпілою чи проведення органом досудового розслідування допиту свідка, оскільки відповідно до ст. 314 - 316 КПК України з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду. Отже, викладені у вказаних скаргах факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового засідання.

Отже, суд вважає за необхідне долучити подану стороною захисту скаргу з додатками до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у скарзі доводам на відповідній стадії кримінального провадження. При цьому, сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду посилатися на встановлені нею порушення КПК України, зокрема, під час дослідження доказів по справі.

2.5 Щодо клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та строку дії обов`язків та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання

Сторона обвинувачення звернулась до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

За змістом клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , прокурор просила суд продовжити останньому строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , на 60 (шістдесят) днів.

Також просила суд продовжити строк дії обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачені ст. 194 КПК України, а саме: 1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) прибувати за кожною вимогою до суду; 3) не відлучатися із м. Києва без дозволу прокурора або суду; 4) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 5) утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 7) носити електронний засіб контролю.

Обґрунтовуючи необхідність продовження щодо обвинуваченого саме такого виду запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт, прокурор посилалась на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за обставин, визначених в обвинувальному акті, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України.

На переконання прокурора, на час підготовчого судового засідання вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати з огляду на наступні обставини.

Існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, прокурор обґрунтовує тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 ; ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни показів або неприбуття останніх у судові засідання.

Поряд з цим захисником Короленко О.Л. в судовому засіданні 25 листопада 2021 року подано клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов`язання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов`язання, захисники обвинуваченого посилались на наступні обставини.

Сторона захисту вказала, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду. ОСОБА_1 постійно носить засіб електронного контролю, що підтверджує відсутність порушень ухвали слідчого судді з його боку. Також з початку серпня 2021 року ОСОБА_1 знаходиться під цілодобовою особистою охороною оперативних працівників СБУ, що підтверджується листом ГСУ СБУ № 6/6150 від 04 серпня 2021 року та постановою НАБУ від 03 серпня 2021 року про застосування заходів безпеки у кримінальному провадженні, а отже на думку сторони захисту відсутня необхідність в цілодобовому домашньому арешті. Всі зазначені прокурором ризики, на думку захисника, можна нівелювати зміною запобіжного заходу на особисте зобов`язання, яке не перешкоджатиме життєдіяльності та працевлаштування останнього, яке йому гарантує ТОВ «Синадій-ГМ». Так само, сторона захисту послалась на те, що у ОСОБА_1 на утриманні знаходяться двоє дітей, один з яких є неповнолітнім та мати - пенсіонерка. ОСОБА_1 позитивно характеризується, не має попередніх судимостей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, але потребує отримання медичної допомоги та проходження реабілітаційних медичних програм.

У судовому засіданні сторона обвинувачення заперечувала щодо клопотання сторони захисту, а сторона захисту висловила заперечення щодо клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання сторони обвинувачення та просив у його задоволенні відмовити, проте підтримав клопотання свого захисника та доводи якими воно обґрунтовано, при цьому додатково обвинувачений просив визначити йому нічний домашній арешт без носіння електронного засобу контролю.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а клопотання захисника Короленка О.Л. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 серпня 2021 року до підозрюваного ОСОБА_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду. Строк тримання під домашнім арештом визначено в межах строку досудового розслідування до 18 серпня 2021 року. Покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , а також із службовими особами Дніпровського районного суду м. Києва; не відвідувати місце роботи, тобто Дніпровський районний суд м. Києва; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 строком на 60 (шістдесят) днів тобто до 15 жовтня 2021 року включно та покладено на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду; прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , а також із службовими особами Дніпровського районного суду м. Києва; не відвідувати колишнє місце роботи, тобто Дніпровський районний суд м. Києва, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 жовтня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 , продовжено на 60 (шістдесят) днів до 14 грудня 2021 року включно строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 . Продовжено до 14 грудня 2021 включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , народження, а саме: цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Підготовче судове засідання відбувається згідно з правилами, передбаченими КПК України для судового розгляду (ч. 2 ст. 314 КПК України). У ході судового розгляду кримінального провадження вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, якою, зокрема, врегульовано порядок застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на стадії досудового розслідування (ч. 2 ст. 331 КПК України).

За змістом ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (порядок продовження строку тримання під вартою). При цьому, законодавцем не вказаний максимальний строк домашнього арешту під час судового розгляду, а тому цей строк може продовжуватись до закінчення провадження.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (ч.3, 5 ст. 199 КПК України).

Розглядаючи клопотання прокурора та захисників щодо застосованого до обвинувачених запобіжного заходу, суд мав перевірити, чи продовжують існувати ризики, які були заявлені прокурором, їх обґрунтованість та чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З урахуванням зазначеного суд враховував наступне.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні (п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Також оскільки у провадженні суду є тільки обвинувальний акт, суд виходить з обґрунтованої підозри.

Сторона обвинувачення у клопотанні посилалась на наявність двох ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на ризик переховування обвинуваченого від суду і ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків.

Колегія суддів погоджується з доводами, наведеними у клопотанні прокурора, про продовження існування ризику переховування від суду.

Вказаний ризик суд оцінює з огляду на обставини кримінального провадження та обставини, що стосуються безпосередньо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками, а також суворістю передбаченого покарання, оскільки злочин, у якому обвинувачуються ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Крім того, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК України не передбачено (ст. 69, 75 КК України).

Зазначена вище обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

З клопотання вбачається, що протягом останніх п`яти років ОСОБА_1 перебував на території Республіки Молдова. Сторона захисту стверджує, що обвинувачений покинув територію України не із власної волі, а був викрадений. Наразі ГСУ СБ України розслідує обставини його викрадення та подальшого незаконного переправлення через державний кордон України та у зв`язку із цим до нього застосовані заходи забезпечення безпеки.

Суд враховує ці твердження сторони захисту. Разом з цим, оскільки сторона захисту наведені доводи не підтверджує як факт, то суд, з огляду на допущення неявок до суду, раптову зміну ОСОБА_1 місця свого проживання, тривале перебування за межами України, вважає, що вірогідність вжиття ОСОБА_1 дій, спрямованих на переховування від суду є високою.

Здійснення заходів безпеки щодо ОСОБА_1 не спростовує існування цього ризику, оскільки такі заходи здійснюються у іншому кримінальному провадженні. Крім того, враховуючи положення Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» такі заходи можуть бути скасовані, у тому числі, за заявою особи щодо якої такі заходи здійснюються.

При застосуванні запобіжного заходу до ОСОБА_1 та продовженні його строку суд визнає необґрунтованим доводи сторони обвинувачення щодо покладення додаткових обов`язків в частині утримання від спілкування зі свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Суд зазначає, що ухвалою слідчого суді від 06 жовтня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 визначено обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України до 14 грудня 2021 року, зокрема, утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 .

З урахуванням цього, оскільки прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді цілодобового домашнього арешту та строку дії обов`язків, суд вважає клопотання прокурора в частині обрання нових додаткових обов`язків, які раніше не покладались, зокрема, утриматися від спілкування за свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , таким, яке визначає додаткові обов`язки для обвинуваченого, що в розумінні ст. 200 КПК України не може бути вирішено при продовження запобіжного заходу.

Отже у судовому засіданні стороною обвинувачення доведено існування ризику переховування обвинуваченого від суду та ризику незаконного впливу на свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , що є підставою для продовження строку запобіжного заходу.

Оцінюючи можливість застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу (такими є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава), які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, суд бере до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

При цьому суд погоджується з доводами прокурора про те, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 і зможе запобігти цим ризикам.

Стороною захисту, а також ОСОБА_1 не було наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на те, що застосування до обвинуваченого найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, зможе запобігти наявним ризикам.

Водночас, суд вважає, що заборона залишати житло разом із встановленням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченому ОСОБА_1 і сприятиме запобіганню ризикам переховування від суду, незаконного впливу на свідків.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника Короленка О.Л. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання відмовити, а клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити частково.

Тому, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 до 24 січня 2022 року строк дії обов`язків, зазначених у клопотанні прокурора, а саме: цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

3. Щодо призначення судового розгляду

Кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування 15 листопада 2021 року було вручено обвинуваченому ОСОБА_1 та його захисникам Короленко О.Л., Денисенко Ю.О., Чернілевському В.Г.

Під час проведення підготовчого судового засідання також встановлено, що угода про визнання винуватості, у порядку статей 468, 469, 470, 472-475 КПК України, до суду не надходила.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта з додатками, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України рішень, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, а тому воно має бути розглянуто у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

4. Строки призначення судового розгляду

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною 2 ст. 316 КПК України передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 177, 178, 194, 314, 315, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Закінчити підготовче судове засідання.

2.Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (місто Київ, проспект Перемоги, буд. 41) на 30 листопада 2021 року на 09 год. 00 хв.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснюватиметься колегіально колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Крука Є.В., суддів Білоус І.О., Кравчука О.О.

Викликати у судове засідання прокурора, обвинуваченого, захисників.

3.Клопотання захисника Денисенка Ю.О. про витребування документів - задовольнити частково.

Витребувати з Офісу Генерального прокурора інформацію, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у кримінальному провадженні за № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року, із зазначенням відомостей, передбачених Розділом ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, за період з 14 березня 2016 року до 26 листопада 2021 року включно.

В решті клопотання - відмовити.

4.У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про витребування копій особових справ - відмовити.

5.Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про витребування документів щодо перебування в приміщенні Національного антикорупційного бюро України свідків - задовольнити.

Витребувати з Національного антикорупційного бюро України та Міністерства внутрішніх справ України копію інформації та документів про перебування з 01 березня 2016 року по 01 вересня 2016 року в приміщенні Національного антикорупційного бюро України наступних осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

6.У задоволенні клопотання захисника Короленка О.Л. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання - відмовити.

7.Скаргу захисника Чернілевського В.Г. на дії детектива про вручення повідомлення про підозру, подану в порядку ст. 303 КПК України, з додатками, долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у скарзі доводам на стадії судового розгляду за результатами дослідження доказів.

8.Клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Жовницької А.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , обраного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 серпня 2021 року, з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року та ухвали Вищого антикорупційного суду від 06 жовтня 2021 року, на час розгляду кримінального провадження в суді строком на 60 днів - до 24 січня 2022 року, включно.

Продовжити до 24 січня 2022 року включно строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) прибувати за кожною вимогою до суду;

3) не відлучатися із м. Києва без дозволу прокурора або суду;

4) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на час розгляду кримінального провадження в суді встановити строком на 60 днів - до 24 січня 2022 року, включно.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу вручити обвинуваченому ОСОБА_1 негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 .

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

В решті клопотання - відмовити.

9.Копію ухвали про призначення справи до судового розгляду вручити сторонам кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Ухвала в частині запобіжного заходу підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала в частині запобіжного заходу набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.