- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
- Lawyer : Shevchenko M.O.
- Prosecutor : Podhorets S.V.
Справа № 991/8104/21
Провадження 1-кс/991/8225/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., захисника Шевченко М.О., прокурора Подгорця С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання захисника Шевченко М.О. в інтересах ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення розміру застави у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000592 від 05.09.2017р.,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Шевченко М.О. про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, в якому вона просить:
- змінити застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.12.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, шляхом зменшення розміру застави в розмірі 3 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто з 7 357 000 грн до 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто до 2 102 000 грн.
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначила наступне:
1) досудове розслідування кримінального провадження № 52017000000000592 завершено та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, чим підтверджується відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України;
2) строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , закінчився 28.08.2021 та Вищим антикорупційним судом у встановленому законом порядку не продовжувався, підозрюваний ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, бездоганну репутацію та позитивно характеризується, його процесуальна поведінка була та буде виключно належною, жодних порушень покладених на нього обов`язків ним не вчинялось, що підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, та тенденцією до зменшення слідчими суддями обсягу обмежень прав підозрюваного;
3) завершення досудового розслідування і, як наслідок, належна поведінка підозрюваного, що обумовлювала сприяння досудовому розслідуванню, є новою обставиною, яка перебуває у безпосередньому взаємному зв`язку із застосованим щодо ОСОБА_1 запобіжним заходом;
4) в рамках даного кримінального провадження, попри обмеження прав ОСОБА_1 , відбувається також тривале обмеження прав третіх осіб (заставодавців), процесуальна гарантія у вигляді можливого звернення застави в дохід держави, у випадку порушення процесуальних обов`язків ОСОБА_1 , призведе виключно до негативних наслідків для заставодавця, а відтак, не може сама по собі трактуватися як обставина, яка є необхідною для забезпечення належної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні захисник Шевченко М.О. доводи клопотання підтримала, просила задовольнити з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явився, подав клопотання (Вх № ЕП-12354/21-Вх від 02.12.2021) про розгляд справи без участі підозрюваного.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорець С.В. заперечував проти доводів клопотання, зазначив, що саме у такому розмірі застава, яка визначена підозрюваному, здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку, просив відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснювалося досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000592 від 05.09.2017, зокрема за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме організації та керівництві заволодіння грошовими коштами Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому організованою групою.
Згідно ч. 6 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, відноситься до особливо тяжкого корупційного злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У клопотанні адвоката Шевченко М.О., поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , сторона захисту, посилаючись на зменшення ризиків, встановлених ухвалою слідчого судді, якою підозрюваному визначено заставу у розмірі 7 357 000 грн., ставить питання щодо зменшення розміру застави до 2 102 000 грн.
Таким чином, враховуючи доводи клопотання захисника, беручи до уваги положення ч. 3 чт. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється наявність/відсутність підстав вважати, що встановлені ризики, які стали підставою для застосування/продовження строку дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 , зокрема визначення йому розміру застави, дійсно зменшились та, як наслідок, наявність/відсутність підстав для зменшення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 (справа № 991/8878/20 провадження № 1-кс/991/9106/20) до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 21 020 000, 00 грн, у разі внесення якої та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 на цій підставі з-під варти, на нього покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.12.2020 (справа № 991/10414/20) продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 22.02.2021, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 7 357 000 грн., у разі внесення якої на підозрюваного покладено ряд додаткових обов`язків.
31 грудня 2020 року за підозрюваного ОСОБА_1 внесено заставу у розмірі 7 357 000 грн. та цього ж дня останнього звільнено з-під варти.
У зв`язку з внесенням застави та звільнення з-під варти, підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України), та який зобов`язаний виконувати покладені на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.12.2020 додаткові обов`язки.
У подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду та колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , неодноразово продовжувався та зменшувався обсяг обмежень прав підозрюваного у зв`язку із покладенням таких обов`язків.
Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.12.2020 (а.с. 29-57), при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , та визначення йому застави у розмірі 3 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 7 357 000 грн., слідчим суддею встановлено існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені п.п. 1-4 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, зокрема при визначенні розміру застави, слідчим суддею, серед іншого, встановлена обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, взято до уваги особисту ситуацію підозрюваного (на його утриманні перебуває його дружина ОСОБА_2 , двоє дітей, один з яких є неповнолітнім, мати та батьки його дружини, які є пенсіонерами та мають незадовільний стан здоров`я, незадовільний стан здоров`я самого підозрюваного ОСОБА_1 ), обставини кримінального правопорушення, роль підозрюваного у вчинюваному злочині, майновий стан підозрюваного та його дружини, наявність ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2021 (справа № 991/4694/21) продовжено на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави. Строк дії ухвали до 28.08.2021. Відповідно до зазначеної ухвали (а.с. 60-71), при продовженні строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею встановлено продовження існування трьох ризиків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно вплив на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Беручи до уваги, що строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , не продовжувався у встановленому законом порядку, враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, такі обов`язки скасовано.
Хоча строк дії ухвали, якою продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, сплив, такі обов`язки скасовано, однак із набуттям статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017, на ОСОБА_1 покладено загальні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України.
Я вбачається із матеріалів клопотання (а.с. 25-26), 12.10.2021 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017 завершено, зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту, а стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у прядку ст. 290 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування/суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_1 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_1 покинути територію України свідчить також і наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, який 01.09.2021 повернуто ОСОБА_1 . Державною міграційною службою України.
Враховуючи відсутність у ОСОБА_1 процесуальних перешкод для перетину державного кордону України, наявність у підозрюваного відповідних документів та необхідних коштів, слідчий суддя дійшов до висновку про продовження існування мінімального ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, ОСОБА_1 підозрюється в організації та керівництві процесом заволодіння грошовими коштами ДП «МТП «Южний», що обґрунтовано свідчить про наявність у останнього організаторських здібностей та авторитету, за допомогою яких ОСОБА_1 може впливати на осіб, що є свідками у кримінальному провадженні. ОСОБА_1 , та, як організатор інкримінованого йому кримінального правопорушення, маючи вплив на співучасників злочину, як під час вчинення так і після його вчинення, з метою уникнення кримінальної відповідальності може продовжити впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні шляхом спонукання їх надавати свідчення на його користь/відмовитись надавати свідчення.
Оскільки ОСОБА_1 та іншим підозрюваним, у випадку направлення обвинувальних актів до суду та визнання їх винуватості, може бути призначено виключно реальне покарання, зважаючи, що ОСОБА_1 тривалий час перебував на посаді на посаді виконуючого обов`язки першого заступника директора ДП «МТП «Южний» та першого заступника директора ДП «МТП «Южний», впродовж якого налагодив сталі тісні зв`язки, в тому числі, з керівництвом Міністерства інфраструктури України, беручи до уваги, що частина свідків у даному кримінальному провадженні є працівниками ДП «МТП «Южний», є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може опосередковано впливати на свідків/інших підозрюваних, з метою дачі ними неправдивих показань/відмови від дачі показань для уникнення можливої кримінальної відповідальності, що свідчить про те, що ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні хоч і значно зменшився, однак продовжує існувати.
Що стосується ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то, враховуючи стадію кримінального провадження (досудове розслідування завершено, стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України), стороною обвинувачення вже зібрано всі можливі докази у кримінальному провадженні № 52017000000000592, а тому перешкоджати вказаному кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_1 не може. За такого, вказаний ризик відсутній.
Таким чином, метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному розмірі є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, а також запобігання ризикам вчинення ним дій, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Що стосується доводів захисника з приводу порушення прав заставодавців тривалим застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, то вони відхиляються слідчим суддею, виходячи з наступного.
За ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
За ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов`язків заставодавцем.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.
Таким чином, заставодавцю роз`яснюються покладені на нього обов`язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти - застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, - повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду. При цьому, повернення частини застави заставодавцю можливе лише за відповідним рішенням суду при зміні запобіжного заходу, застосованому до підозрюваного, шляхом зменшення розміру застави.
Особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_1 , на які вказує сторона захисту (вперше притягається до кримінальної відповідальності, має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох дітей, матір та батьків дружини похилого віку, освічений), та які були враховані при визначенні розміру застави , беручи до уваги продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення.
Належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід, зокрема визначений розмір застави, є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що продовжать існувати мінімальні ризики переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, зважаючи, що додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, покладені на ОСОБА_1 , скасовані, слідчий суддя дійшов до висновку що саме застава у розмірі 3 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 7 357 000 грн, внесена за підозрюваного, зважаючи, що ОСОБА_1 виконував роль співорганізатора вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.
Таким чином, підстави для задоволення клопотання захисника Шевченко М.О. відсутні.
Керуючись статтями 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК