Search

Document No. 101721254

  • Date of the hearing: 03/12/2021
  • Date of the decision: 03/12/2021
  • Case №: 991/7745/21
  • Proceeding №: 52021000000000215
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
  • Judge (HACC AC) : Hlotov M.S., Nykyforov A.S.
  • Secretary : Vozna K.M.
  • Lawyer : Bezuievskoho Yu.M.
  • Prosecutor : Posvystak O.M.

Справа №991/7745/21

Провадження №11-сс/991/733/21

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

прокурора ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.11.2021 скаргу захисника ОСОБА_7, подану в інтересах ОСОБА_8, на повідомлення про підозру ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №52021000000000215 від 22.04.2021 залишено без задоволення.

Вказану ухвалу оскаржив захисник підозрюваної ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 . Вважає, що це рішення не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, висновки слідчого судді не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, та містять суперечності, слідчий суддя не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Посилається на такі обставини.

Повний текст ухвали слідчого судді від 22.11.2021 проголошено 26.11.2021, у зв`язку із чим подання обґрунтованої апеляційної скарги в межах строку, передбаченого п.3 ч.2 ст.395 КПК України, було неможливим.

Кримінальні провадження, у яких оголошувалися вручені ОСОБА_8 повідомлення про підозру від 11.02.2021 та два повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.04.2021, розпочато без наявності передбачених законом підстав, а текст вказаних повідомлень не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Так, вручення повідомлення про підозру 11.02.2021 у кримінальному провадженні №52017000000000752 зумовлене об`єднанням 09.11.2021 під цим же номером вказаного кримінального провадження із кримінальнім провадженням №52021000000000078 від 09.02.2021 стосовно ОСОБА_8 за ч.3 ст.365-2 КК України. Вручення повідомлень про зміну раніше повідомленої підозри від 30.04.2021 відбулося у кримінальному провадженні №52021000000000215, яке 22.04.2021 виділене з кримінального провадження №52017000000000752. При цьому первісне кримінальне провадження №52021000000000078 від 09.02.2021 стосовно ОСОБА_8 за ч.3 ст.365-2 КК України зареєстроване у ЄРДР на підставі службової записки детектива НАБУ від 09.02.2021 та за відсутності заяви потерпілої особи. Проте відповідно до ч.4 ст.26, ч.1 ст.477 КПК України кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, яке може розпочатися слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.

Висновок слідчого судді про дискусійність твердження сторони захисту про незаконність реєстрації вказаного кримінального провадження та неможливість вирішення цього питання під час розгляду скарги на повідомлення про підозру за відсутності будь-яких доказів із цього приводу, містить суперечності, оскільки обґрунтований посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.20219 у справі №288/1158/16-к, яка не в повній мірі релевантна для цієї справи, так як стосувалася питання щодо повноважень суду здійснити перекваліфікацію злочину публічного обвинувачення на злочин приватного обвинувачення.

Всупереч висновкам слідчого судді у скарзі не ставилося питання про оцінку доказів із точки зору їх достатності та допустимості або вирішення будь-яких питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Натомість доводи скарги стосувалися виключно незаконності початку кримінального провадження щодо ОСОБА_8 за ч.3 ст.365-2 КК України на підставі службової записки детектива НАБУ та невідповідності врученої ОСОБА_8 підозри та повідомлень про зміну підозри вимогам ст.277 КПК України. Встановлення таких обставин не потребує дослідження доказів або вирішення будь-яких питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Просить поновити строк не апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.11.2021 та постановити нову, якою задовольнити скаргу від 17.11.2021: 1) скасувати повідомлення про підозру від 11.02.2021 у кримінальному провадженні №52017000000000752, вручене ОСОБА_8 11.02.2021 о 09 год. 55 хв., яким її повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.384 КК України, та зобов`язати детектива НАБУ, прокурора у цьому кримінальному провадженні вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час зазначеного повідомлення про підозру ОСОБА_8 ; 2) скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.04.2021 у кримінальному провадженні №52021000000000215, вручене ОСОБА_8 30.04.2021 об 11 год. 23 хв., яким її повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.384 КК України, та зобов`язати детектива НАБУ, прокурора у цьому кримінальному провадженні вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час зазначеного повідомлення про підозру ОСОБА_8 ; 3) скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.04.2021 у кримінальному провадженні №52021000000000215, вручене ОСОБА_8 30.04.2021 о 18 год. 55 хв., яким її повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.384 КК України, та зобов`язати детектива НАБУ, прокурора у цьому кримінальному провадженні вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час зазначеного повідомлення про підозру ОСОБА_8 .

Підозрювана ОСОБА_8, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибула, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомила.

Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі ОСОБА_8 .

Захисник підозрюваної ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7, пояснення прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Згідно з положеннями п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Із ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України вбачається, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.

Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати апеляційну скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

У випадку необізнаності у заінтересованих осіб із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).

Повний текст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.11.2021 проголошено 26.11.2021. Апеляційна скарга на зазначену ухвалу подана 30.11.2021, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, оскільки останній день оскарження 27.11.2021.

Необізнаність із мотивами викладеними в повному тексті ухвали, необхідність їх належного аналізу для обґрунтованого оскарження вищевказаного судового рішення, свідчить про наявність обставини, яка об`єктивно перешкоджала особі реалізувати своє право на апеляційне оскарження в межах визначеного процесуального строку та ускладнила можливість її своєчасного звернення з апеляційною скаргою. Тому, враховуючи наявність поважної причини пропуску строку на оскарження, колегія суддів вважає, що слід задовольнити клопотання ОСОБА_7 та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

НАБУ повідомлено ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.384 КК України.

У кримінальному провадженні №52021000000000752 досудове розслідування розпочато 03.11.2017 та 11.02.2021 у ньому повідомлено ОСОБА_8 про підозру.

22.04.2021 із кримінального провадження №52021000000000752 виділено провадження за №52021000000000215, у якому ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри 30.04.2021.

Фонд державного майна України листом від 17.03.2021 №10-25-5815 просив залучити його до кримінального провадження №52021000000000752 в якості потерпілого.

Постановою детектива НАБУ від 23.04.2021 Фонд державного майна України було визнано потерпілим у кримінальному провадженні.

17.11.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №52021000000000215 від 22.04.2021, у якій він просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 11.02.2021 у кримінальному провадженні №52021000000000752, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.04.2021 у кримінальному провадженні №52021000000000215 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.04.2021 у кримінальному провадженні №52021000000000215, а також зобов`язати детектива НАБУ, прокурора у кримінальному провадженні вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час зазначеного повідомлення про підозру.

Вимоги скарги вмотивовані таким: 1) кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочато лише на підставі заяви потерпілого; 2) Фонд державного майна України не звертався із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а реєстрація в ЄРДР відомостей про імовірне вчинення ОСОБА_8 злочину відбулася на підставі службової записки детектива НАБУ; 3) в повідомленні про підозру ОСОБА_8 не відображено фактичних обставин, які б свідчили про мету ОСОБА_8 збагатити ДП «Прикарпатзахідтранс» чи її зацікавленість в долі підприємства.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя, оцінивши зазначені вище обставини, прийшов до таких висновків.

Орган досудового розслідування визнав зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта.

Прокурор надав матеріали, які підтверджують правильність формулювання підозри ОСОБА_8 .

Стороною захисту не наведено доводів, які б вказували на очевидну необґрунтованість притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.

Доводи сторони захисту про неналежну підставу для внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні є непереконливими, адже кримінальний процесуальний закон не регламентує конкретного способу звернення потерпілого із заявою, яка зумовлює визначені у ч.1 ст.477 КПК України правові наслідки. Якщо потерпілий не подавав заяви про злочин і до початку чи під час досудового розслідування і/або судового провадження не порушував питання про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності або ж прямо і беззастережно відмовився від обвинувачення (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов`язаних з домашнім насильством), то така позиція зумовлює припинення кримінального провадження шляхом його закриття на підставі п.7 ч.1, ч.7 ст.284 КПК України після перекваліфікації діяння на злочин приватного обвинувачення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №288/1158/16-к).

Твердження захисника про те, що кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_8 здійснюється без волевиявлення потерпілої особи є дискусійним та таким, що не може бути вирішено під час розгляду скарги на повідомлення про підозру.

При розгляді такої категорії скарг слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою.

Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Згідно зіст.276КПК Україниповідомлення пропідозру обов`язковоздійснюється впорядку,передбаченому статтею278цього Кодексу,у випадках: 1)затримання особина місцівчинення кримінальногоправопорушення чибезпосередньо післяйого вчинення; 2)обрання доособи одногоз передбаченихцим Кодексомзапобіжних заходів; 3)наявності достатніхдоказів дляпідозри особиу вчиненнікримінального правопорушення. Особливостіповідомлення пропідозру окремійкатегорії осібвизначаються главою37цього Кодексу. Увипадках,передбачених частиноюпершою цієїстатті,слідчий,прокурор абоінша уповноваженаслужбова особа(особа,якій закономнадано правоздійснювати затримання)зобов`язані невідкладноповідомити підозрюваномупро йогоправа,передбачені статтею42цього Кодексу.

Відповідно дост.277КПК Україниписьмове повідомленняпро підозрускладається прокуроромабо слідчимза погодженнямз прокурором. Повідомленнямає містититакі відомості: 1)прізвище тапосаду слідчого,прокурора,який здійснюєповідомлення; 2)анкетні відомостіособи (прізвище,ім`я,по батькові,дату тамісце народження,місце проживання,громадянство),яка повідомляєтьсяпро підозру; 3)найменування (номер)кримінального провадження,у межахякого здійснюєтьсяповідомлення; 4)зміст підозри; 5)правова кваліфікаціякримінального правопорушення,у вчиненніякого підозрюєтьсяособа,із зазначеннямстатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність; 6)стислий викладфактичних обставинкримінального правопорушення,у вчиненніякого підозрюєтьсяособа,у томучислі зазначеннячасу,місця йоговчинення,а такожінших суттєвихобставин,відомих намомент повідомленняпро підозру; 7)права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Положеннями ст.278КПК Українивстановлено,що письмовеповідомлення пропідозру вручаєтьсяв деньйого складенняслідчим абопрокурором,а увипадку неможливостітакого вручення-у спосіб,передбачений цимКодексом длявручення повідомлень. Письмовеповідомлення пропідозру затриманійособі вручаєтьсяне пізнішедвадцяти чотирьохгодин змоменту їїзатримання. Уразі якщоособі невручено повідомленняпро підозрупісля двадцятичотирьох годинз моментузатримання,така особапідлягає негайномузвільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином КПК України не містить конкретного переліку підстав для скасування повідомлення про підозру. Однак із аналізу положень ст.ст.276-278 КПК України можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру: 1) неналежний суб`єкт складення та вручення повідомлення про підозру; 2) порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру; 3) необґрунтованість підозри.

Проте апеляційна скарга не містить посилання на вказані підстави для скасування підозри.

Навпаки, в апеляційній скарзі стверджується, що доводи скарги стосувалися виключно незаконності початку кримінального провадження щодо ОСОБА_8 за ч.3 ст.365-2 КК України на підставі службової записки детектива НАБУ та невідповідності врученої ОСОБА_8 підозри та повідомлень про зміну підозри вимогам ст.277 КПК України.

Однак відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №288/1158/16-к, якщо потерпілий не подавав заяви про злочин і до початку чи під час досудового розслідування і/або судового провадження не порушував питання про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності або ж прямо і беззастережно відмовився від обвинувачення (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов`язаних з домашнім насильством), то така позиція зумовлює припинення кримінального провадження шляхом його закриття на підставі пункту сьомого частини першої та частини сьомої статті 284 КПК після перекваліфікації діяння на злочин приватного обвинувачення.

Вказаний висновокВеликої ПалатиВерховного Судуне міститьзастережень щодовиключного йогозастосування лишедо випадків,пов`язаних ізперекваліфікацією діянняна злочинприватного обвинувачення,а томупідлягає застосуваннюу всіхвипадках,якщо потерпілийне подававзаяви прозлочин ідо початкучи підчас досудовогорозслідування укримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення.

У зв`язку з викладеним, оскільки відсутність заяви потерпілого про злочин є підставою лише для припинення кримінального провадження шляхом його закриття, така обставина не може бути підставою для скасування повідомлення про підозру.

А тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність заяви потерпілого, як на підставу для скасування повідомлень про підозру, є неспроможним.

Інші доводи апеляційної скарги, які ґрунтуються лише на аналогічному твердженні про порушення порядку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за відсутності заяви потерпілого також не можуть свідчити про наявність підстав для скасування повідомлень про підозру.

Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Із огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст.376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2021 року.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2021 року без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4