- Presiding judge (HACC) : Dubas V.M.
- Lawyer : Zhyvotova O.M.
Справа № 991/8304/21
Провадження 1-кс/991/8428/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас В.М. (далі у тексті - слідчий суддя чи суд), розглянувши клопотання адвоката Животова Олега Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 04.10.2021 №42021042010000188, та клопотання про направлення клопотання про скасування арешту майна на розгляд іншого суду,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
08.12.2021 до ВАКС надійшло клопотання адвоката Животова О.М. про скасування арешту майна на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) та належать приватному підприємству (ПП) «ЮСОД» (код ЄДРПОУ 39304233), а також заборону на видаткові операції по вказаному рахунку, накладеного у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 04.10.2021 № 42021042010000188 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 369, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
09.12.2021 надійшло інше клопотання адвоката Животова О.М. (далі-заявник) про направлення зазначеного вище клопотання про скасування арешту майна на розгляд іншого суду, в якому він просить направити матеріали в порядку, передбаченому частиною 3 статті 34 КПК, до Апеляційної палати ВАКС (далі - АП ВАКС) для вирішення питання про направлення матеріалів даного клопотання для розгляду по суті з ВАКС до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.
2.Короткий виклад клопотання.
У першому клопотанні заявник просить скасувати арешт майна на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), та належить ПП «ЮСОД» (код ЄДРПОУ 39304233), а також заборону на видаткові операції по вказаному рахунку, директором та кінцевим бенефіціарним власником цього підприємства згідно даних Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є ОСОБА_1 . Такий арешт накладено ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13.10.2021 (справа № 202/6256/21, провадження № 1-кс/202/5384/2021), якою задоволено клопотання прокурора Федика О.Р. про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021042010000188 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 КК та накладено арешт, тобто тимчасово позбавлено права на розпорядження та користування грошовими коштами, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) та належить ПП «ЮСОД» (код ЄДРПОУ 39304233), шляхом зупинення видаткових операцій.
Заявник вважає, що арешт на майно накладено з порушенням прави підсудності, необгрунтовано, що є підставою для подання захисником клопотання слідчому судді в порядку частини 1 статті 174 КПК про скасування цього арешту; а також, що з ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2021 вбачається, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав вважати, що грошові кошти ПП «ЮСОД», які знаходяться на арештованому банківському рахунку в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК; що слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська не мав права розглядати по суті клопотання прокурора Федика О.Р. про арешт готівкових коштів на банківському рахунку ПП «ЮСОД», оскільки за предметною підсудністю дане клопотання прокурора мав право розглядати виключно слідчий суддя ВАКС.
Друге клопотання заявника про направлення зазначеного вище клопотання про скасування арешту майна на розгляд іншого суду, в якому він просить направити матеріали до АП ВАКС, мотивоване тим, що наявна спірна підсудність даного кримінального провадження за територіальними та предметними видами, і це питання може бути вирішено виключно колегією АП ВАКС.
3. Обґрунтування позиції суду
За статтею 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування встановлено статтями 309-310 КПК.
Пунктами 1- 13 частини 1 статті 309 КПК, визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Зокрема, за пунктом 9 частини 1 статті 309 КПК, може бути оскаржені ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому. Статтею 310 КПК визначено, що оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
За частинами 1, 2 статті 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
За частиною 1 статті 32 КПК, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності ВАКС згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу. Кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює ВАКС.
Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369,369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 33 КПК кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві загальні суди, а також ВАКС. Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють відповідні апеляційні суди, а також АП ВАКС.
Стаття 3 КПК України, в якій визначаються основні терміни цього кодексу, дає визначення суду апеляційної інстанції, уповноваженого для розгляду апеляцій на судові рішення. Таким судом є: відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, або АП ВАКС - стосовно судових рішень ВАКС, ухвалених ним як судом першої інстанції.
З клопотань заявника видно, що арешт майна накладено ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська в рамках кримінального провадження від 04.10.2021 №42021042010000188, яке розслідується слідчими СВ відділення поліції №1 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом прокурорів Лівобережної окружної прокуратурою міста Дніпра, а відтак повноважним судом для розгляду клопотання про скасування арешту майна є Дніпровський апеляційний суд.
За відомостями відкритого Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28.10.2021 апеляційну скаргу адвоката Іпатова Артема Володимировича в інтересах ПП «ЮСОД» залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13.10.2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021042010000188 залишено без змін. Таке рішення апеляції мотивовано тим, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог статей 131-132, 170-173 КПК, наклав арешт на майно ПП «ЮСОД» з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді по доводам апеляційних скарг. Крім того, при апеляційному розгляді не встановлено й істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Згідно із частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, «Суд, встановлений законом» (тобто законний суд) є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає частина 1 статті 6 Європейської конвенції з захисту прав та основоположних свобод людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя. Зазначена вимога стосується і суду як установи, так і складу суду для розгляду конкретної кримінальної справи. Враховуючи практику ЄСПЛ, суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної, суб`єктної та територіальної юрисдикції та підсудності у законному складі.
При цьому суд зауважує, що за частинами 2 і 3 статті 81 «Види юридичних осіб» Цивільного кодексу України (ЦКУ), юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
За частинами 1, 3 статті 55 Господарського кодексу України (ГКУ), суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством . Суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. Суб`єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
До клопотання про скасування арешту майна заявником не додано жодних доказів належності ОСОБА_1 до повноважних керівників юридичних осіб публічного права та великого підприємництва, чи до інших суб`єктів, перелік яких наведено в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК.
Щодо клопотання про направлення клопотання про скасування арешту майна на розгляд іншого суду, слідчий суддя зазначає, що за частиною 1 статті 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
За абзацом 2 частини 3 статті 34 КПК, питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Системне тлумачення наведених норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК) та «судове провадження» (пункт 24 частини 1 статті 3 КПК) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні статті 34 КПК є тотожним поняттю «судове провадження». Відтак направлення до АП ВАКС в порядку, передбаченому статтею 34 КПК, клопотань про направлення кримінального провадження з ВАКС до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК, для розгляду його по суті за правилами глав 27 та 28 КПК, тобто порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, до провадження за ухвалами слідчого судді не застосовується.
Перевіривши й оцінивши відомості, зазначені у клопотанні про скасування арешту майна та в клопотанні про направлення клопотання про скасування арешту майна на розгляд іншого суду, слідчий суддя вважає, що такі подано до неналежного суду, та підлягають поверненню.
Керуючись статтями 33-1, 34, 216, 304, 372, 532 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Повернути адвокату Животову О.М. клопотання від 08.12.2021 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 04.10.2021 №42021042010000188, та клопотання від 09.12.2021, про направлення клопотання про скасування арешту майна на розгляд іншого суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту прийняття.
Слідчий суддя Дубас В.М.