Document No. 101873500

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 991/5724/21

провадження № 51-5764ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Мазура М. В.,

суддів Бородія В. М., Чистика А. О.,

розглянув касаційну скаргу захисника Туз Анастасії Вадимівни, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Суть питання

Як видно з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 серпня 2021 року задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України й надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді сторона захисту оскаржила його до апеляційного суду.

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2021 року, відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), відмовила у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника Туз А. В. на зазначену ухвалу слідчого судді з мотивів того, що відповідно до положень ст. 309 КПК України вказане судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі захисник посилаючись на допущені, на її думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати зазначену ухвалу апеляційної інстанції і призначити новий розгляд суді апеляційної інстанції.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що вищезазначеною статтею Конституції України гарантується право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, виходячи з чого КПК України визначає, в яких випадках і які саме рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі №494/6/18).

У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа №646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосуються права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України.

Частиною 3 вказаної норми процесуального закону встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді (які не визначені в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України) оскарженню не підлягають, і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Як слідує з оскаржуваного судового рішення,захисник подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531, тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК України.

Так, ст. 309 КПК України установлено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. При цьому п. 12 ч. 1 ст. 309 вказаного Кодексу передбачено можливість оскарження відмови у здійсненні спеціального досудового розслідування. Рішення ж слідчого судді про надання такого дозволу в порядку статей 297-1, 297-3 КПК України у зазначеному переліку відсутнє, тобто його оскарження в апеляційному порядку під час досудового розслідування кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Тому суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 цього Кодексу, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою апелянта.

Також Верховний Суд відзначає, що відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням судового рішення судді, оскарження якого не передбачене процесуальним законом, не є обмеженням доступу до правосуддя.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що касаційний суд не може перевірити посилання сторони захисту щодо незаконності ухвали слідчого судді, оскільки рішення слідчого судді не є предметом касаційного оскарження.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, оскільки із касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається,що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовити у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Туз Анастасії Вадимівни, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 вересня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

М. В. Мазур В. М. Бородій А. О. Чистик