- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/8338/21
Провадження 1-кс/991/8463/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас В.М.,
за участі:
секретаря cудових засідань Ляшинської А.Ю.,
скаржника Колесникова О.А. ,
детектива НАБУ Легіна А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу від 10.12.2021 адвоката Колесникова Олександра Анатолійовича в інтересах компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» (LORLEY INVESTMENTS LIMITED) на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Легіна Андрія Валерійовича від 29.11.2021 про відмову у визнанні потерпілим
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 19.10.2021 за №42021000000002133,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
10.12.2021 до ВАКС надійшла скарга адвоката Колесникова О.А. (далі - скаржник) в інтересах компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» (LORLEY INVESTMENTS LIMITED) на постанову від 29.11.2021 детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Легіна А.В. (далі - детектив) про відмову у визнанні потерпілим зазначеної юридичної особи у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 19.10.2021 №42021000000002133, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 206-2, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК), судовий розгляд якої призначено на 13.12.2021.
2. Короткий виклад скарги та позиції учасників судового провадження.
Скаржник вважав, що постанова детектива від 29.11.2021 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42021000000002133 не ґрунтується на законі, оскільки при її прийнятті мали місце неповнота і необ`єктивність проведення процесуальних дій, передбачених статтями 55 і 220 КПК, а тому просив: 1) прийняти скаргу, зареєструвати та розглянути у встановлений законом строк; 2) скасувати постанову про відмову у визнанні потерпілим від 29.11.2021; 3) зобов`язати детектива вирішити в порядку статті 55 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) питання про надання представнику компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого і розглянути клопотання скаржника від 24.11.2021 в порядку статті 220 КПК у кримінальному провадженні №42021000000002133, стверджуючи, що 24.11.2021 надіслав до НАБУ клопотання про забезпечення повного, швидкого та неупередженого досудового розслідування кримінального провадження №42021000000002133 (яке надійшло до НАБУ 26.11.2021), де йшла мова про проведення слідчих та процесуальних дій в порядку статей 55, 223 КПК, саме на підставі якого детективом прийнята оскаржувана постанова від 29.11.2021 про відмову у визнанні потерпілим. Також в скарзі зазначено, що: 1) 07.09.2021 скаржник в інтересах компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» подав до Офісу Генерального прокурора заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомлялось про вчинення кримінальних правопорушень народним депутатом України ОСОБА_2 , директором ТОВ «Чумацький шлях» і арбітражним керуючим ОСОБА_3 та керівництвом АТ «Укрексімбанк», а саме внаслідок неправомірних дій зазначених осіб компанія «Лорлі Інвестментс Лімітед» в незаконний спосіб, з використанням підроблених документів була виведена зі складу учасників ТОВ «Амстор», та зазнала майнової шкоди на суму більше 13 000 000 грн, а держава - на суму більше 100 000 000 грн.; 2) 19.10.2021 Генеральним прокурором було внесено відомості до ЄРДР за №42021000000002133, №42021000000002134, №42021000000002135, №42021000000002136, №42021000000002137; 3) 10.11.2021 кримінальні провадження №42021000000002133, 42021000000002134 та №42021000000002136 об`єднані в одне провадження за №42021000000002133, органом досудового розслідування визначено НАБУ.
В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу і просив її задовольнити.
Детектив в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи, що його постанова є обґрунтованою, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що викладені обставини у заяві про залучення юридичної особи потерпілим у кримінальному провадженні не містять відомостей, що свідчили б про завдання майнової шкоди компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед», зважаючи на те, що 01.01.2015 вказана компанія з переліку засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ «Амстор» - зникла, а 12.05.2015 ТОВ «Амстор» припинило свою діяльність в результаті ліквідації. Організованою злочинною схемою за участі працівників АТ «Укрексімбанк» здійснено виведення активів з метою ухилення від виконання зобов`язань перед банком, шляхом продажу заставного майна ТОВ «Амстор», в результаті чого завдано збитки державі в особливо великому розмірі, у той час, коли частка компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» в статутному капіталі ТОВ «Амстор» була відсутня.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно з частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема пунктом 5 частини 1 статті 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Частиною 2 статті 307 КПК визначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
3.2. Відповідно до частин 1-5 статті 55 КПК, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Частиною 1 статті 60 КПК визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
При цьому за частиною 2 статті 60 КПК, заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Частиною 1 статті 128 КПК визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
За змістом наведених норм, КПК чітко відокремлює процесуальні статуси заявника та потерпілого із різними обсягами їх процесуальних прав, а також визначає, що безумовною підставою для набуття будь-якою особою (зокрема й юридичною) статусу потерпілого у кримінальному провадженні є факт реального та безпосереднього завдання їй шкоди кримінальним правопорушенням, що дає право вимоги відшкодування такої шкоди в порядку цивільного судочинства в межах кримінального провадження за умови доведення такого факту належними та допустимими доказами.
З доданих самим скаржником до скарги витягів з ЄРДР видно, що 19.10.2021 Генеральним прокурором було внесено відомості до ЄРДР №42021000000002133 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 206-2 КК, №42021000000002134 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 209 КК, та №42021000000002136 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК (які згодом об`єднані у одне провадження №42021000000002133) із зазначеннями таких обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «до Офісу Генерального прокурора надійшла ухвала слідчого судді ВАКС від 16.09.2021 у справі №991/6338/21, відповідно до якої Генерального прокурора зобов`язано внести до ЄРДР відомості на підставі заяви представника компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» Колесникова О.А. про вчинення кримінальних правопорушень від 07.09.2021 про незаконне вчинення правочинів з незаконно набутими активами групи компанія «Амстор» та «Чумацький шлях» в інтересах народного депутата України ОСОБА_2 ».
При цьому додана скаржником низка копій документів з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інших документів не містять жодних відомостецй про наявність цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між компанією «Лорлі Інвестментс Лімітед» та товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Чумацький шлях» (ЄДРПОУ 21681856) чи ТОВ «Амстор» (код ЄДРПОУ 32123041), окрім того, що компанія «Лорлі Інвестментс Лімітед» певний час була учасником ТОВ «Амстор».
Стаття 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначає, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до частин 1-3 статті 92 ЦКУ юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно з статтею 96 ЦКУ юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа відповідає за зобов`язаннями її учасників (засновників), що пов`язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.
Аналогічно, за статтею 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 (який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників) товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Товариство не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників.
Статті 113 ЦКУ визначає, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
За частиною 1 статті 115 ЦКУ, господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
Згідно з частиною 1 статті 116 ЦКУ, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Отже, з наведених норм чітко видно, що участь певної особи в створенні суб`єкта господарювання як засновника чи управління таким суб`єктом як учасником не наділяє таку особу повноваженнями щодо управління майном такого суб`єкта чи правом власності на таке майно, а тому право вимоги відшкодування завданої шкоди в разі її реального завдання належить безпосередньо такому самостійному суб`єкту господарювання.
Також, згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209,211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369,369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
При цьому за частиною 1 статті 216 КПК «Підслідність», слідчі органів Національної поліції (НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Також за пунктом 3 частини 3 статті 216, детективи органів Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 КК, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п`ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.
Тобто статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінальних правопорушень, передбачених статтями 206-2, 364 КК, органам НП, БЕБУ та НАБУ залежно від конкретного розміру предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення), що вимагає ретельного належного обґрунтування скаржником такого розміру, проте відсутнє у даному випадку.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає відсутніми належні та допустимі докази наявності факту настання для компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» будь-яких шкідливих наслідків шляхом заподіяння шкоди саме цій юридичній особі, представник якої має статус заявника під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021000000002133.
3.3. Частиною 1 статті 220 КПК визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Слідчий суддя зазначає, що за змістом наведеної норми КПК, процесуальне право подавати будь-які клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій виникає у потерпілого лише після фактичного набуття ним такого статусу за умови відсутності чинної постанови слідчого або прокурора про відмову у визнанні потерпілим.
Щодо вимоги скаржника зобов`язати детектива виконати вимоги частини 2 статті 55 КПК шляхом вручення представнику компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» пам`ятки про процесуальні права та обов`язки у кримінальному провадженні №42021000000002133, слідчий суддя зазначає, що вручення такої пам`ятки належить до повноважень слідчого (в даному випадку детектива) після набуття особою процесуального статусу потерпілого у кримінальному провадженні, є похідним від такого набуття, та не належить до повноважень слідчого судді за нормами КПК.
Дослідивши матеріали скарги та доводи учасників, а також встановивши обставини у судовому засіданні, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування постанови детектива НАБУ від 29.11.2021 про відмову у визнанні потерпілим, яка є вмотивованою, за формою і змістом відповідає вимогам частини 5 статті 55 та статті 110 КПК, а тому належить відмовити в задоволенні скарги.
Керуючись статтями 55, 303-309, 372, 532 КПК суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні скарги від 10.12.2021 адвоката Колесникова О.А. в інтересах компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» (LORLEY INVESTMENTS LIMITED) на постанову детектива НАБУ Легіна А.В. від 29.11.2021 про відмову у визнанні потерпілим.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її прийняття.
Повний текст ухвали оголошений 16.12.2021 у приміщенні Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя Дубас В.М.