- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
- Secretary : Cherevach I.I.
- Lawyer : Ivanina V.V., Peresunka S.V., Khanina S.H.
Справа № 991/8306/21
Провадження 1-кс/991/8430/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Іваніна В.В., Пересунька С.В., Ханіна С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Іваніна Вадима Вікторовича про зміну запобіжного заходу,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому захисник просить змінити запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. від 22.08.2021 у справі № 991/5778/21 та визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 713 700, 00 гривень.
Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2021, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.08.2021, стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 102 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 000 658, 00 гривень, а також уразі внесення застави покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та покладення на підозрюваного обов`язків, слідчий суддя обґрунтував необхідністю мінімізації встановлених у судовому засіданні ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного.
Слідчий суддя також, дослідивши матеріали клопотання, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, погодився з позицією сторони обвинувачення щодо виключності випадку для збільшення розміру застави понад розміру, визначеному у ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним визначених обов`язків.
28.08.2021 за ОСОБА_1 внесено заставу та його звільнено з-під варти.
За наслідками розгляду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу від 08.11.2021 у справі № 991/7432/21, якою відмовив у задоволенні клопотання.
Підставою для звернення із цим клопотанням стала наявність нової обставин, яка не розглядалася слідчим суддею під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу, а саме звільнення ОСОБА_1 з посади члена КРАІЛ на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1554-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади члена комісії з регулювання азартних ігор та лотерей».
Так, можливість існування ризику впливу на свідків слідчий суддя пов`язував із перебуванням ОСОБА_1 на посаді члена КРАІЛ, адже на думку слідства, це дозволяло йому залучати працівників апарату КРАІЛ для перевірки документів та давало можливість впливати на них.
Звільнення ОСОБА_2 із займаної посади мінімізувало існування цього ризику, оскільки адміністративних важелів впливу на працівників апарату КРАІЛ ОСОБА_1 наразі не має.
Разом з цим, через звільнення ОСОБА_1 втратив доступ до службового приміщення та адміністративного приміщення КРАІЛ, що повністю усуває ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Про відсутність цього ризику також свідчить строк досудового розслідування, який становить майже чотири місяці, за який проведені усі можливі обшуки з метою відшукання речей і документів та можливо розсекретити всі матеріали НСРД, допитати свідків.
Звільнення ОСОБА_1 із займаної посади також повністю нівелювало існування ризику вчинити інше кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється
За вказаних обставин, захисник стверджує, що на теперішній час ризики, передбачені п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу 22.08.2021, перестали існувати, а ризик незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні значно мінімізувався. Тому, розмір грошової застави, визначеної ОСОБА_1 не виправданий метою застосування запобіжного заходу та наявними ризиками. На думку захисника, застава у максимальному розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Захисники Іванін В.В., Пересунько С.В., Ханін С.Г., з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_1 , у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити.
Захисник Ханін С.Г. додатково зазначив, що по мірі завершення строку досудового розслідування зменшуються раніше встановлені слідчим суддею ризики. Близьке відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, свідчить про вичерпання ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, який у сукупності з іншими ризиками враховувалися при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави. Вичерпання цього ризику є новою обставиною, яка може зумовити зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру. Також про зменшення ризиків свідчить належна процесуальна поведінка підозрюваного.
Захисник Пересунько С.В. додатково зазначив, що у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 із посади члена КРАІЛ єдиним ризиком, який залишився на сьогоднішній день, є ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. На думку захисника цей ризик є «уявним». Оскільки підозрюваний своєю поведінкою підтвердив, що намірів переховуватися не має. На території України у м. Києві його утримують міцні соціальні зв`язки. Враховуючи, що значна частина ризиків відпала або істотно зменшилася, тому зникли виняткові обставини, які стали підставою для визначення розміру застави. Належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо забезпечити шляхом визначення застави у розмірі передбаченому законом.
Прокурор Панченко О.О. у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала. Звернула увагу, що під час попереднього розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя констатував, що продовжують існувати ризик переховуватися від органів досудового розслідування та ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Існування ризику впливу на свідків не пов`язане лише із перебуванням ОСОБА_1 на посаді та адміністративним впливом та продовжує існувати допоки свідки не будуть допитані під час судового розгляду кримінального провадження. Строк досудового розслідування не впливає на встановлені слідчим суддею ризики та не є підставою для зміни запобіжного заходу. Застава у визначеному розмірі є мотивуючим фактором для належного виконання підозрюваним своїх обов`язків.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Згідно із частиною 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи заявлене стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що кримінальне процесуальне законодавство не визначає підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, ст. 201 КПК України вказує лише на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що під час кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
21.08.2021 ОСОБА_1 , у межах цього кримінального провадження, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2021 у справі № 991/5778/21 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів; визначено підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 2102 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 000 658 грн. У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України,
26.08.2021 підозрюваного ОСОБА_1 звільнено з-під варти, внаслідок внесення застави, що не заперечували сторони кримінального провадження.
Слідчий суддя, до повноважень якого належить здійснення у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 3 ст. 26 КПК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У судовому засіданні встановлено, що сторона захисту не оспорює обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, підстави для перевірки цієї обставини слідчим суддею відсутні.
Як встановлено зі змісту ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.08.2021 слідчий суддя за результатом розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу визнав доведеним існування, заявлених стороною обвинувачення ризиків того, що підозрюваний може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженню іншим чином; 4) вчинити інше кримінальне правопорушення. Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено наявність ризику того, що підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, тому цей ризик слідчим суддею не враховано.
У судовому засіданні прокурор повідомила, що за результатом розгляду клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку дії обов`язків, покладених ухвалою від 22.08.2021, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу від 22.10.2021, у якій констатував, що продовжують існування лише два ризики: ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду та ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Захисник Іванін В.В. у судовому засіданні підтвердив, що дійсно під час продовження строку дії обов`язків продовжують існувати два ризики, однак продовжує діяти запобіжний захід застосований до підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 22.08.2021.
Таким чином, враховуючи пояснення учасників кримінального провадження, на момент звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , є доведеними та продовжують існувати, заявлені стороною обвинувачення під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу ризики того, що ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженню іншим чином.
Сторона захисту, як на підставу для зміни запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_1 , у частині зменшення розміру застави, посилається на мінімізацію існування ризику впливу на свідків у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 із займаної посади.
Так відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1554-р ОСОБА_1 звільнено з посади члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей у зв`язку із закінченням строку дії контракту.
Однак вказана обставина, на переконання слідчого судді, не свідчить про зменшення вказаного ризику.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 22.08.2021 при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя дійшов висновку про достатню вірогідність того, що ОСОБА_1 не будучи обмеженим у вільному спілкуванні із працівниками апарату КРАІЛ може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Тобто, наявність існування ризику впливу на свідків не пов`язана виключно із перебуванням ОСОБА_1 на посаді члена КРАІЛ та виконання ним службових обов`язків у зв`язку із займаною посадою, а пов`язана саме із можливістю вільного спілкування із такими особами, що стало підставою для покладення на підозрюваного обов`язку утриматися від спілкування із свідками та особами, які можуть бути допитані як свідки у кримінальному провадженні.
Крім того, при встановленні наявності існування цього ризику суддя врахував встановлений нормами Кримінального процесуального кодексу України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а також те, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Тому доводи захисників про те, що по мірі закінчення строку досудового розслідування зменшується ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні є безпідставними.
Належна процесуальна поведінка та відсутність порушень з боку ОСОБА_1 не може беззаперечно свідчити про істотне зменшення ризиків у кримінальному провадження, як про це стверджує сторона захисту, натомість підтверджує, що застосований вид запобіжного заходу та визначений розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.
Будь-яких інших обставин, що не досліджувались слідчим суддею та не були враховані при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 стороною захисту при розгляді цього клопотання не повідомлено.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання захисника підозрюваного відсутні.
Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 193, 194, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан