- Presiding judge (HACC) : Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа №991/8388/21
Провадження №1-кс/991/8516/21
УХВАЛА
16 грудня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019110000000612 від19.08.2019,
в с т а н о в и в:
13.12.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі-НАБУ) ОСОБА_3, погоджене прокурором П`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі-САП) ОСОБА_4, про арешт майна у кримінальному провадженні №12019110000000612 від19.08.2019.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективами НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110000000612 від19.08.2019 за підозрою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190, ч.5ст.191КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно у 2018 році ОСОБА_5 стало відомо, що Державна установа «Держгідрографія» (даліДУ«Держгідрографія» або Державна установа) має намір провести процедуру відкритих торгів щодо закупівлі послуг із ремонту судна «Маяк».
Приблизно в цей час у вказаної особи виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами Державної установи, які мали бути виділені на ремонт вказаного судна, шляхом обману в особливо великих розмірах.
З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_5 залучив до протиправних дій директора Товариства з обмеженою відповідальністю (даліТОВ)«Симплекс-С» ОСОБА_6, начальника Філії Державної установи «Держгідрографія» «Дніпровський район Держгідрографії» (даліфілія ДУ«Держгідрографія», Філія) ОСОБА_7, заступника начальника ДУ«Держгідрографія» ОСОБА_8 та начальника ДУ«Держгідрографія» ОСОБА_9 .
Згідно із розробленим злочинним планом ОСОБА_6 мав підготувати та подати від імені ТОВ«Симплекс-С» документи, які необхідні для участі у відкритих торгах, а ОСОБА_9 та ОСОБА_8, зі свого боку, мали забезпечити перемогу вказаного підприємства та в подальшому забезпечити надходження грошових коштів від Філії на рахунки ТОВ«Симплекс-С» як переможця торгів.
Крім того, відповідно до злочинного плану ОСОБА_5 повинен був надати ОСОБА_6 перелік рахунків товариств, на які ТОВ«Симплекс-С» мало перерахувати грошові кошти, отримані від Державної установи, з метою подальшого заволодіння ними шляхом зняття готівкових коштів із вказаних рахунків.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_9, будучи керівником ДУ«Держгідрографія», вжив заходів для забезпечення перемоги ТОВ«Симплекс-С» за результатами процедури публічних закупівель шляхом видання наказу про зміну членів тендерного комітету Філії на підконтрольних йому осіб з метою прийняття необхідного рішення.
07.06.2018 в Єдиній системі електронних публічних закупівель ПроЗорро (ProZorro) оприлюднено оголошення (UA-2018-06-07-002667-a) про проведення процедури відкритих торгів по предмету закупівлі: «Послуги з ремонту судна «Маяк» (обсяг надання послуг: згідно з Ремонтною відомістю; строк надання послуг: не пізніше 01.03.2019) з очікуваною вартістю 16000000грн з ПДВ.
21.08.2018 серед трьох допущених до аукціону учасників підконтрольний ОСОБА_9 тендерний комітет ДУ«Держгідрографія» визнав переможцем публічних закупівель ТОВ«Симплекс-С», опублікувавши повідомлення про намір укласти договір.
У подальшому, за результатами процедури публічних закупівель, 04.09.2018 між ТОВ«Симплекс-С» в особі ОСОБА_6 та Філією ДУ«Держгідрографія» в особі ОСОБА_7 укладено договір про закупівлю послуг №181/2018, відповідно до умов якого ТОВ«Симплекс-С» зобов`язувалось у період 2018-2019 років надати послуги з ремонту судна «Маяк», загальною вартістю 15730000,00 грн з ПДВ.
Діючи з метою заволодіння грошовими коштами Державної установи, шляхом обману, 30.01.2019 між ТОВ«Симплекс-С» в особі ОСОБА_6 та філією державної установи «Держгідрографія» «Дніпровський район Держгідрографії» в особі ОСОБА_7 укладено додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої ТОВ«Симплекс-С» мало отримати грошові кошти в сумі 6292000,00грн. Водночас, відповідно до умов Договору умовою отримання вказаного платежу у розмірі 6292000,00грн було виконання основних послуг в обсягах не менше 70% від вартості основних послуг, однак, як встановлено органом досудового розслідування, вказані послуги з ремонтних робіт у зазначеному обсязі виконавцем надані не були.
Отже, в період з 06.09.2018 по 25.06.2019 Філією перераховано на користь ТОВ«Симплекс-С» кошти в загальній сумі 11725999,96грн за проведення ремонтних робіт судна «Маяк».
У свою чергу, ТОВ«Симплекс-С» згідно з проміжними актами приймання-передачі наданих основних послуг, повідомленнями про обсяг виконаних робіт за ремонтною відомістю за договором від 04.09.2018 № 181/2018 надано Філії послуг з ремонту судна «Маяк» на загальну суму 3625017,76грн.
Різницю коштів у сумі 8100982,20грн у період з 21.09.2018 по 08.07.2019 ОСОБА_6 перерахував різними частинами на рахунки підприємств з ознаками фіктивності, а ОСОБА_5 забезпечив переведення вказаних грошових коштів у готівку та розподілив їх між іншими учасниками. Зокрема, частину грошових коштів, приблизно в розмірі 30% від суми основного договору, були передані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за перемогу ТОВ«Симплекс-С» на відкритих торгах.
Відповідно до акта планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДУ«Держгідрографія» від08.07.2020 №06-21/11 у бухгалтерському обліку Філії обліковується дебіторська заборгованість за ТОВ«Симплекс-С» на загальну суму 8100982,20грн.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від12.11.2020 №106/7 ДУ«Держгідрографія» завдано збитку на загальну суму 8100982,20грн, що у понад 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
21.01.2021 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191КК України, тобто у заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі.
В подальшому, 16.02.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.
16.02.2021 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.
16.02.2021 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч.4 ст.190КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.
26.03.2021 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.
08.04.2021 ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4ст.190КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.
09.12.2021 детективами НАБУ, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, проведено обшук за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку у ОСОБА_8 виявлено та вилучено:
1) Мобільний телефон Redmi8A чорного кольору ІМЕІкодSIM1: НОМЕР_1 ; ЕМЕІкодSIM2: НОМЕР_2 . Під час огляду телефону, у месенджері Telegram виявлено листування з абонентом, якого не вдалося ідентифікувати, оскільки його аккаунт видалено. Оглядом вказаного листування зафіксовано надіслання вказаним абонентом документів, які можуть мати значення для кримінального провадження №12019110000000612, зокрема: картка рахунку 631 щодо господарських взаємовідносин між філією ДУ«Дніпровський район Держгідрографія» та ТОВ«Симплекс-С» по договору №181/2018, платіжні доручення, копія довіреності на ім`я ОСОБА_7, копія показань свідка ОСОБА_7 ;
2) Мобільний телефон iPhone6s IMEI: НОМЕР_3 . Під час огляду телефону у папці «Фото» віднайдено фотографії, які можуть мати значення для кримінального провадження, зокрема: зображення суден «Шляховий-151», «Шляховий-152», «Маяк», а також фото протоколу проведення наради філії ДУ«Дніпровський район Держгідрографія» з представниками ТОВ«Симплекс-С»;
3) Мобільний телефон iPhone чорного кольору. У зв`язку з відмовою ОСОБА_8 надати доступ до телефону, існує необхідність подолання системи логічного захисту та подальшого огляду вмісту телефону, що потребує проведення експертного дослідження.
Оскільки зазначені речі могли використовуватись, як засіб або знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли його сліди, на підставі ухвали слідчого судді про проведення обшуку їх вилучено.
Згідно з ч.1ст.98КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевказане, постановою старшого детектива НАБУ зазначене вище майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту вказаного майна є забезпечення збереження речових доказів.
Необхідність арешту вказаного вище майна обґрунтовується запобіганням можливості його приховування, передачі чи відчуження на користь інших осіб чи іншими особами з метою уникнення конфіскації вказаного майна.
У клопотанні прокурор прохав розглядати справу у закритому судовому засіданні з метою унеможливлення розголошення відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування.
Відповідно до ч.2ст.27КПК України, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» таємна інформаціяінформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Втім, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що розгляд поданого клопотання необхідно проводити у відкритому судовому засіданні, оскільки не вбачаю підстав вважати, що інформація, яка міститься в тексті даного клопотання, у матеріалах, доданих до вказаного клопотання, є таємницею досудового розслідування, розголошення якої, в тому числі шляхом розміщення у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень України може привести до розголошення таємниці, що охороняється законом.
До початку судового засідання детективом НАБУ ОСОБА_10 подано заяву, в якій він просить розглядати клопотання за його відсутності. Клопотання підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник власника майна ОСОБА_11 в судове засідання не прибула, подала письмово викладені заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна ОСОБА_8 . Як зазначає ОСОБА_11 у письмових запереченнях, клопотання детектива не відповідає вимогам ДСТУ 4163:2020, в ньому зазначено про те, що обшук проведено 25.11.2021, хоча насправді його проведено 09.12.2021. Крім того вказала, що детектив направив клопотання про арешт майна до суду 13.12.2021, тобто в порушення 48-годинного строку. Додаткового зазначила, що документи, фото зображення яких виявлено на вилучених у ОСОБА_8 мобільних телефонах, вже є у розпорядженні детективів НАБУ.
Дослідивши надані матеріали досудового розслідування, вважаю, що клопотання є обґрунтованим з наступних підстав.
У відповідності до підпункту7ч.2ст.131КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження-вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як вбачається зі змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (даліЄРДР), досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110000000612 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190, ч.5ст.191, ч.2ст.364КК України, розпочато 19.08.2021. До ЄРДР внесені відомості про те, що службові особи Державної установи за попередньою змовою з іншими підприємствами, привласнили грошові кошти, отримані на виконання робіт пов`язаних із здійсненням ремонту плавальних суден на території Київської області, чим завдали збитків Державному бюджету України. 19.09.2019 до ЄРДР внесено запис №2 про те, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 спільно з іншими невстановленими особами заволоділи чужим майном шляхом обману (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, чим спричинили збитки державним інтересам на суму 8100982,20грн. 30.04.2020 до ЄРДР внесено запис №3 про те, що службові особи Державної установи «Держгедрографія» (кодЄДРПОУ21720000), використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, з метою отримання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, зловживали службовим становищем під час закупівлі послуг з ремонту судна «Маяк», що завдало шкоди державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки (а.с.8).
Обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені детективом, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, свідчить про можливе вчинення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190, ч.5ст.191КК України, у наслідок чого ДУ«Держгідрографія» завдано збитку на загальну суму 8100982,20грн, що у понад 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
18.11.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у справі №991/7749/21 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ., з метою виявити та вилучити, зокрема: електронні інформаційні системи або їх частини, зокрема персональні комп`ютери, ноутбуки, планшетні комп`ютери; мобільні термінали систем зв`язку; електронні носії інформації, зокрема флеш-накопичувачі, оптичні диски, зовнішні жорсткі диски, інші носії інформації, на яких зберігаються листування, документи, пов`язані з участю ТОВ«Симплекс-С» у конкурсних торгах із закупівлі послуг ремонту суден «Маяк», «Шляховий-151» та «Шляховий-152» (оголошення №UA-2018-06-07-002667-a, №UA-2018-06-06-003332-a, №UA-2018-06-08-002204-a), укладення та виконання договорів №181/2018 від04.09.2018, №19/2018 від17.09.2018 та №20/08-1 від20.08.2018, укладеним між Філією та ТОВ«Симплекс-С» (а.с.114).
Згідно протоколу обшуку від09.12.2021 групою детективів НАБУ на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді проведений обшук за адресою: . АДРЕСА_1, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон Redmi8A, мобільний телефон iPhone6s та мобільний телефон iPhone (а.с.109).
У зв`язку з цим, аргументи ОСОБА_11 про те, що детектив зазначив у мотивувальній частині клопотання про арешт майна дату обшуку, як 25.11.2021, а не 09.12.2021, не впливає на обґрунтованість цього клопотання. Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість клопотання доказами.
09.12.2021 детективом НАБУ винесено постанову про визнання вказаного майна речовими доказами у кримінальному провадженні №12019110000000612 від19.08.2019 (а.с.122).
Описані у клопотанні обставини кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективом матеріалами кримінального провадження, зокрема: витягом з ЄРДР від08.12.2021 (а.с.8), копією заяви про кримінальне правопорушення (а.с.11), копією ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від18.11.2021 (а.с.114), копією протоколу обшуку від09.12.2021 (а.с.109), постановою детектива НАБУ від09.12.2021 (а.с.122) та іншими матеріалами кримінального провадження, формує у слідчого судді внутрішнє переконання про те, що за описаних обставин, могли бути вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч.4ст.190, ч.5ст.191КК України.
Отже, детектив довів достатність підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. При чому на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб та ступінь їх вини. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей визначає, що кримінальне правопорушення могло бути вчинено за описаних детективом обставин.
Відповідно до ч.2ст.167КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
На підставі ст.168КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями207,208цього Кодексу. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.2ст.168КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку допускається, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.
Відповідно до ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, а тому слідчий суддя має дослідити природу тимчасово вилученого майнамобільних телефонів Redmi8A, мобільний телефон iPhone 6s та iPhone на предмет відповідності критеріям речового доказу.
Відповідно до ч.3ст.170КПК України у випадку накладання арешту з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час огляду телефону Redmi8A, у месенджері Telegram детективами виявлено листування ОСОБА_8 з абонентом, якого не вдалося ідентифікувати, оскільки його аккаунт видалено. Оглядом вказаного листування зафіксовано надіслання вказаним абонентом документів, які можуть мати значення для кримінального провадження №12019110000000612, зокрема: картка рахунку 631 щодо господарських взаємовідносин між філією ДУ«Дніпровський район Держгідрографія» та ТОВ«Симплекс-С» по договору №181/2018, платіжні доручення, копія довіреності на ім`я ОСОБА_7, копія показань свідка ОСОБА_7 . Крім того, у мобільному телефоні iPhone 6s, у папці «Фото», детективами віднайдено фотографії, які можуть мати значення для кримінального провадження, зокрема: зображення суден «Шляховий-151», «Шляховий-152», «Маяк», а також фото протоколу проведення наради філії ДУ «Дніпровський район Держгідрографія» з представниками ТОВ«Симплекс-С».
Щодо мобільного телефону iPhone чорного кольору, то ОСОБА_8 відмовився надати детективам доступ до цього телефону, тому обґрунтованими є доводи детектива, що існує необхідність подолання системи логічного захисту та подальшого огляду вмісту телефону.
Постановою детектива НАБУ від09.12.2021 вищевказані електронні пристрої визнано речовим доказом у кримінальному проваджені №42020000000001993 від19.10.2020.
Виходячи з вищевказаного, доходжу висновку про ймовірну наявність в мобільних телефонах Redmi 8A та iPhone 6s, інформації, що має значення для цього провадження. При цьому, враховуючи відмову ОСОБА_12 надати детективами доступ, шляхом подолання системи логічного захисту, мобільний телефон iPhone потенційно містить інформацію, що має значення для цього провадження.
У зв`язку з цим, доводи представника власника майна ОСОБА_11 про те, що виявлені електронні пристрої не мають значення для даного кримінального провадження не заслуговують на увагу.
В ч.1ст.173КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати такого майна власником ОСОБА_8 . Однак, з накладенням арешту втрачається така можливість, а тому може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування.
З огляду на положення ст.170,173КПК України при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, крім обставин, зазначених у ст.131КПК України, повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) мету арешту майна;
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
4) наслідки арешту майна для третіх осіб;
5) розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст.170КПК України.
Крім того, враховуючи той факт, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (ч.1ст.100КПК України), а досудове розслідування на даний момент триває, такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт, є доцільним та обґрунтованим на цій стадії кримінального провадження.
Досліджені під час судового засідання матеріали дають підстави вважати, що мета арешту-збереження речових доказів, може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна ОСОБА_8 для третіх осіб не вбачається.
Щодо дотримання детективом строків подачі клопотання про його арешт до слідчого судді у 48годин з моменту вилучення майна, слідчий суддя зазначає наступне.
Абзац2ч.5ст.171КПК України встановлює, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно ч.2ст.115КПК України при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години.
Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти (ст.116КПК України).
Згідно відомостей Укр Пошти, встановлено, що клопотання про арешт майна було здано на відділення 10.12.2021, в той час як обшук було закінчено 09.12.2021.
Тому, неспроможними є доводи представника власника майна ОСОБА_11 про те, що детектив не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна протягом 48 годин після вилучення майна.
За описаних обставин, слід дійти висновку, що детектив звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна у строк визначені процесуальним законом.
Викладене свідчить про можливість і доцільність арешту майна ОСОБА_8 в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. А тому клопотання детектива слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132,170-173КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про арешт майна у кримінальному провадженні №12019110000000612 від19.08.2019-задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 09.12.2021 у ОСОБА_8 за результатами обшуку квартири за адресою АДРЕСА_1, а саме:
1) Мобільний телефон Redmi8A чорного кольору ІМЕІкодSIM1: НОМЕР_1 ; ЕМЕІкодSIM2: НОМЕР_2 ;
2) Мобільний телефон iPhone6sIMEI: НОМЕР_3 ;
3) Мобільний телефон iPhone чорного кольору.
Арешт накласти шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1