- Presiding judge (HACC): Kravchuk O.O.
- Judge (HACC): Bilous I.O., Kruk Ye.V.
- Secretary : Slakvy O.O.
- Prosecutor : Kravets V.V.
Справа № 991/3620/21
Провадження 1-кп/991/25/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 грудня 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Кравчука О.О.,
суддів: Білоус І.О., Крука Є.В.
секретар судового засідання Слаква О.О.
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Кравця В.В.
представника потерпілого Служби зовнішньої розвідки Кім М.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
його захисників Горлевого Д.І., Годецького І.Ю.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Горлевого Д.І. про направлення цього кримінального провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного для вирішення питання про підсудність кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 18.10.2016 р. за № 52016000000000372 в частині обвинувачення:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Іноземцево Ставропольського краю, Російської Федерації, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 209 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст поданого клопотання та узагальнені позиції сторін
Захисник подав клопотання, у якому зазначав, що ОСОБА_1 не був службовою особою в розумінні п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, а тому кримінальне провадження не є підсудним Вищому антикорупційному суду. Аргументував свою позицію вказівкою в роз`ясненнях Національного агенства з питань запобігання корупції від №368 від 08.02.2019 р., відповідно до якої, до службових осіб належать лише особи, які виконують свої повноваження на постійній основі, в той час, коли ОСОБА_1 був не директором, а в.о. директора ДП «НЦТМ».
Сторона захисту підтримала клопотання.
У зв`язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов`язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів» № 1888-IX від 17.11.2021 р., судом на обговорення учасників було поставлено питання щодо підсудності цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду у зв`язку з такими змінами.
Прокурор уважав за необхідне залишити клопотання без розгляду, оскільки вирішення судом питання про підсудність можливе лише під час підготовчого судового засідання, і сторона захисту не позбавлена права самостійно звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду із клопотанням про передачу справи до іншого суду. Щодо змін до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, уважав, що хоча в Законі № 1888-IX від 17.11.2021 р. й відсутні відповідні перехідні положення щодо продовження розгляду справ, судове провадження яких розпочато у Вищому антикорупційному суді до набрання чинності внесеними змінами, однак, п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК передбачає, що передача кримінального провадження на розгляд іншого суду здійснюється, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності, а судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні вже розпочато.
2. Мотиви суду
Щодо доводів клопотання про те, що ОСОБА_1 не був службовою особою, суд зазначає, що встановлення цієї обставини на стадії судового розгляду ухвалою суду при визначенні підсудності або непідсудності провадження Вищому антикорупційному суду неможливо. Питання про суб`єкта кримінального правопорушення - в порушеному стороною захисту аспекті - не належить до питання підсудності, а належить до елементів складу кримінального правопорушення.
Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 7 ст. 284 КПК, у разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, суд ухвалює виправдувальний вирок. Відповідно, питання про склад кримінального правопорушення, вирішується виключно за результатами розгляду справи в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.
Ураховуючи поставлене судом на обговорення питання про підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду у зв`язку зі змінами, внесеними до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, суд зазначає таке.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов`язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів» № 1888-IX від 17.11.2021 р., що набрав чинності 25.11.2021 р., унесено зміни до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, відповідно до чинної редакції цієї норми, з урахуванням ст. 33-1 КПК, за критерієм розміру предмета кримінального правопорушення передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні справи, в яких розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Предмет кримінального правопорушення або завдані збитки в аспекті визначення підсудності підлягають урахуванню виключно на підставі обвинувального акта. Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 209 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України. Розмір предмета кримінального правопорушення в кожній із цих статей не перевищує 2000 прожиткових мінімумів доходів громадян, на момент їх учинення, згідно з обвинувальним актом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК, передбачена передача кримінального провадження на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
У цій справі судовий розгляд було розпочато 10.11.2021 р. Зміни до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК набрали чинності після цієї дати. Тож ідеться про зміни правил підсудності після початку судового розгляду, а не про порушення правил підсудності.
Водночас, відповідно до усталеної судової практики, з підстав, передбачених п. 20-2 розділу Х КПК, значна кількість кримінальних проваджень передавалося до Вищого антикорупційного суду внаслідок зміни передбачених законодавством правил підсудності, навіть після початку судового розгляду. Тому суд уважає, що внесення до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК відповідних змін після початку судового розгляду не виключає порушення питання про передачу провадження за підсудністю до іншого суду за ч. 3 ст. 34 КПК.
Оскільки за усталеною практикою ЄСПЛ (рішення у справах «Сокуренко і Стригун проти України» п. 24, «Jorgic v. Germany» п. 64, «Pandjikidze and others v. Georgia» п. 105, «Gorguiladze v. Georgia» п. 69, «Richert v. Poland» п. 42, «Coeme and Others v. Belgium» п. 98, 107-109), підсудність має бути визначена законом, а не віддана на розсуд судової практики чи розсуд органу виконавчої влади, а за чинним на сьогодні процесуальним законом кримінальне провадження не є підсудним Вищому антикорупційному суду, також згідно зі статтями 410, 412 КПК, порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, суд уважає за необхідне звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про передачу кримінального провадження до іншого суду.
Тому клопотання захисника підлягає задоволенню, хоча й з інших підстав, ніж зазначені в ньому.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33-1, 34, 110 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Горлевого Д.І. про направлення цього кримінального провадження для визначення підсудності до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - задовольнити.
2. Звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про вирішення питання про направлення до іншого суду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 18.10.2016 р. за № 52016000000000372 (судова справа № 991/3620/21) в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 209 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Головуючий суддя Кравчук О.О.
Судді: Білоус І.О.
Крук Є.В.