Search

Document No. 102155560

  • Date of the hearing: 22/12/2021
  • Date of the decision: 22/12/2021
  • Case №: 991/8131/21
  • Proceeding №: 52021000000000215
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.

22 грудня 2021 року Справа № 991/8131/21

Провадження № 11-п/991/23/21

Головуючий суддя 1 інст. Сікора К.О

ОКРЕМА ДУМКА

15.12.2021 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло подання колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 14.12.2021 про направлення кримінального провадження №52021000000000215 від 22.04.2021за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеньпередбачених ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.384 КК України, із Вищого антикорупційного суду до іншого суду.

22.12.2021 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання колегії суддів Вищого антикорупційного суду задоволено та матеріали зазначеного кримінального провадження направлено за підсудністю для розгляду по суті до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Не погоджуючись із ухвалою колегії суддів апеляційної інстанції, вважаю за необхідне викласти окрему думку. При розгляді подання колегії суддів слід було врахувати такі обставини провадження та положення закону.

Із матеріалів провадження вбачається, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування у кримінальних провадженнях №52017000000000752 від 03.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Одночасно НАБУ розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000753 від 03.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та в подальшому у кримінальному провадженні № 52021000000000078 від 09.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, у кримінальному провадженні №52021000000000079 від 09.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, №52021000000000215 від 22.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 384 КК України.

Прокурор постановою від 01.08.2019 об`єднав матеріали досудових розслідувань за №52017000000000752 від 03.11.2017 та №52021000000000753 від 03.11.2017 в одне кримінальне провадження, під спільним реєстраційним номером №52021000000000752.

Постановою від 09.02.2021 прокурор об`єднав матеріали досудових розслідувань за №52017000000000752 від 03.11.2017 та №52021000000000078 від 09.02.2021 в одне кримінальне провадження, під спільним реєстраційним номером №52021000000000752.

Прокурор постановою від 09.02.2021 об`єднав матеріали досудових розслідувань за №52017000000000752 від 03.11.2017 та №52021000000000079 від 09.02.2021 в одне кримінальне провадження, під спільним реєстраційним номером №52021000000000752.

Прокурор постановою від 22.04.2021 виділив з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за №52021000000000752 від 03.11.2017 в окреме провадження матеріали досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою останньої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 384 КК України, та вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні№52021000000000215.

Оскільки предметом досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52017000000000752 від 03.11.2017 та №52021000000000215 від 22.04.2021 є одні й ті ж фактичні обставини, Директор НАБУ своєю постановою від 22.04.2021 доручив здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000215 злочинів, які віднесені до підслідності слідчих інших органів, щодо здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 384 КК України, детективам НАБУ.

В подальшому до Вищого антикорупційного суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52021000000000215 від 22.04.2021 за обвинуваченням за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 384 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 30 КПК України, у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

Із положень ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» вбачається, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства. Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд.

Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначається ст. 33-1 КПК України, згідно з ч. 1 якої Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України, ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Згідно з приміткою ст. 45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 369-2 цього Кодексу.

У п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України міститься перелік умов, за наявності хоча б однієї з яких Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених ст. ст. 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК України.

У кримінальному провадженні №52021000000000215 від 22.04.2021 ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.384 КК України.

При цьому 22.04.2021 кримінальне провадження №52021000000000215 від 22.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.384 КК України виділене із кримінального провадження № 52017000000000752 від 03.11.2017, у якому НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368 КК України, які відповідно до умов, визначених ч. 5 ст. 216 КПК України, згідно з ст. 33-1 КПК України підсудне Вищому антикорупційному суду.

Оскільки факт підсудності кримінального провадження № 52017000000000752 від 03.11.2017 Вищому антикорупційному суду не заперечується сторонами провадження та підтверджується матеріалами справи, тому кримінальне провадження №52021000000000215 від 22.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 виділене з нього, також підсудне Вищому антикорупційному суду.

Крім того, досудове розслідування кримінальних проваджень №52021000000000215 від 22.04.2021 і провадження № 52017000000000752 від 03.11.2017 стосувалося пов`язаних епізодів кримінальних правопорушень. Натомість виділення у окремі кримінальні провадження відбулося не у зв`язку з різною правовою природою інкримінованих злочинів, а було здійснено з метою окремого подальшого розслідування фактів можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 384 КК України.

Також, слід зазначити, що КПК України не містить норми, яка регулює зміну предметної підсудності на територіальну у зв`язку з виділенням кримінального провадження стосовно одного з обвинувачених.

Враховуючи наведене, на моє переконання, колегія суддів мала постановити ухвалу про відмову у задоволенні подання Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження №52021000000000215 від 22.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.384 КК України, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, оскільки дане кримінальне провадження виділено з кримінального провадження №52017000000000752 від 03.11.2017, яке підсудне Вищому антикорупційному суду, та КПК України не містить норм, які регулюють зміну предметної підсудності на територіальну у зв`язку з виділенням кримінального провадження стосовно одного з обвинувачених.

Суддя О.Ф. Павлишин