Search

Document No. 102179863

  • Date of the hearing: 22/12/2021
  • Date of the decision: 22/12/2021
  • Case №: 991/8436/21
  • Proceeding №: 42021000000002133
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Dubas V.M.
  • Lawyer : Kolesnykova O.A.

Справа № 991/8436/21

Провадження 1-кс/991/8564/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас Віталій Михайлович,

(далі - слідчий суддя чи суд),

за участі:

секретаря судових засідань Ляшинської А.Ю.,

скаржника - адвоката Осьмухи С.О.,

заявника - адвоката Колесникова О.А.,

детектива НАБУ Легіна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу від 14.12.2021 адвоката Осьмухи Сергія Олександровича в інтересах компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» (LORLEY INVESTMENTS LIMITED) на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Легіна Андрія Валерійовича від 03.12.2021 про відмову у визнанні потерпілим

в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 19.10.2021 за №42021000000002133,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

14.12.2021 до ВАКС надійшла скарга від 14.12.2021 адвоката Осьмухи С.О. (далі - скаржник) в інтересах компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» (LORLEY INVESTMENTS LIMITED) на постанову від 03.12.2021 детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Легіна А.В. (далі - детектив) про відмову у визнанні потерпілим зазначеної юридичної особи у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 19.10.2021 №42021000000002133, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 206-2, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК), судовий розгляд якої призначено на 16.12.2021 з перервою до 22.12.2021 внаслідок розгляду відводу слідчого судді.

2. Короткий виклад скарги та позиції учасників судового провадження.

Скаржник вважав, що постанова детектива від 03.12.2021 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42021000000002133 не ґрунтується на законі внаслідок порушення норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, неврахування доказів, які підтверджують завдання майнової шкоди компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед», відсутності у постанові належної мотивації з посиланням на фактичні обставини та підтвердження їх відповідними доказами, а тому просив: 1) прийняти скаргу, зареєструвати та розглянути у встановлений законом строк; 2) скасувати постанову про відмову у визнанні потерпілим від 03.12.2021; 3) зобов`язати детектива прийняти вмотивоване рішення в порядку статті 55 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) щодо визнання компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» потерпілим та надання її представнику пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні №42021000000002133, посилаючись на те, що 29.11.2021 іншим представником компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» Колесниковим О.А. надіслано до НАБУ заяву про залучення юридичної особи як потерпілого і вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Також в скарзі зазначено, що: 1) 07.09.2021 скаржник в інтересах компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» подав до Офісу Генерального прокурора заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомлялось про вчинення кримінальних правопорушень народним депутатом України ОСОБА_1 , директором ТОВ «Чумацький шлях» і арбітражним керуючим ОСОБА_2 та керівництвом АТ «Укрексімбанк», а саме внаслідок неправомірних дій зазначених осіб компанія «Лорлі Інвестментс Лімітед» в незаконний спосіб, з використанням підроблених документів була виведена зі складу учасників ТОВ «Амстор», та зазнала майнової шкоди на суму більше 13 000 000 грн, а держава - на суму більше 100 000 000 грн.; 2) 19.10.2021 Генеральним прокурором було внесено відомості до ЄРДР за №42021000000002133, №42021000000002134, №42021000000002135, №42021000000002136, №42021000000002137; 3) 10.11.2021 кримінальні провадження №42021000000002133, 42021000000002134 та №42021000000002136 об`єднані в одне провадження за №42021000000002133, органом досудового розслідування визначено НАБУ.

В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу і просив її задовольнити. Також в судовому засіданні був присутній інший представник компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» Колесников О.А., який подавав заяву від 29.11.2021 до НАБУ, який теж підтримав скаргу і просив її задовольнити.

Детектив в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи, що його постанова є обґрунтованою, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що викладені обставини у заяві про залучення юридичної особи потерпілим у кримінальному провадженні не містять відомостей, що свідчили б про завдання майнової шкоди компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед».

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно з частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно із частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема пунктом 5 частини 1 статті 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Частиною 2 статті 307 КПК визначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

3.2. Відповідно до частин 1-5 статті 55 КПК, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Частиною 1 статті 60 КПК визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

При цьому за частиною 2 статті 60 КПК, заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Частиною 1 статті 128 КПК визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За змістом наведених норм, КПК чітко відокремлює процесуальні статуси заявника та потерпілого із різними обсягами їх процесуальних прав, а також визначає, що безумовною підставою для набуття будь-якою особою (зокрема й юридичною) статусу потерпілого у кримінальному провадженні є факт реального та безпосереднього завдання їй шкоди кримінальним правопорушенням, що дає право вимоги відшкодування такої шкоди в порядку цивільного судочинства в межах кримінального провадження за умови доведення такого факту належними та допустимими доказами.

З доданих скаржником до скарги витягів з ЄРДР видно, що 19.10.2021 Генеральним прокурором було внесено відомості до ЄРДР щодо кримінальних проваджень №42021000000002133 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 206-2 КК, №42021000000002134 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 209КК, та №42021000000002136 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК (які згодом об`єднані у одне кримінальне провадження №42021000000002133) із зазначеннями таких обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «до Офісу Генерального прокурора надійшла ухвала слідчого судді ВАКС від 16.09.2021 у справі №991/6338/21, відповідно до якої Генерального прокурора зобов`язано внести до ЄРДР відомості на підставі заяви представника компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» Колесникова О.А. про вчинення кримінальних правопорушень від 07.09.2021 про незаконне вчинення правочинів з незаконно набутими активами групи компанія «Амстор» та «Чумацький шлях» в інтересах народного депутата України ОСОБА_1 ».

У пункті 14.1.122 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ) визначено, що нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Якщо відповідно до вимог укладеного Україною міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору та цього Кодексу фінансовий агент зобов`язаний перевіряти та встановлювати, резидентом якої держави є власник або контролер власника фінансового рахунка, положення цього підпункту застосовуються в частині, що не суперечить правилам міжнародного договору.

Згідно із наведеними у скарзі та заяві відомостями, компанія «Лорлі Інвестментс Лімітед» є нерезилентом.

Абзацами 1, 2 пункту 60 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) визначено, що нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності цим законом належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов`язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього кодексу . Перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу, та якими не були виконані вимоги абзацу першого цього пункту, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 1 липня 2021 року.

Абзацом 1 пункту 64.5 статті 64 ПКУ «Взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб» визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім -шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах. При цьому, пунктом 117.4. статті 117 ПКУ встановлено, що ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому цим кодексом, тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100 000 гривень.

В даному випадку до заяви про залучення юридичної особи як потерпілого та скарги на постанову детектива від 03.12.2021 не долучено будь-яких документів щодо належного перебування на податковому обліку в Україні нерезидента - компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед», - що ставить під обґрунтований сумнів факт існування такої юридичної особи на теперішній час та законності її господарської діяльності в Україні загалом.

При цьому додана до заяви та скарги низка копій документів з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інших документів не містять жодних відомостей про наявність цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між компанією «Лорлі Інвестментс Лімітед» та товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Чумацький шлях» (ЄДРПОУ 21681856) чи ТОВ «Амстор» (код ЄДРПОУ 32123041), щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000002133, окрім того, що компанія «Лорлі Інвестментс Лімітед» (індекс НІКОЗІЯ, АМНІС КОМНІНІС, 29А, Кіпр) була учасником ТОВ «Амстор» з розміром частки в статутному фонді 11,5547%.

Стаття 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначає, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до частин 1-3 статті 92 ЦКУ юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з статтею 96 ЦКУ юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа відповідає за зобов`язаннями її учасників (засновників), що пов`язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

Аналогічно, за статтею 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 (який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників) товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Товариство не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників.

Статті 113 ЦКУ визначає, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

За частиною 1 статті 115 ЦКУ, господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з частиною 1 статті 116 ЦКУ, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

З наведених вище норм чітко видно, що участь певної особи в створенні суб`єкта господарювання як засновника чи управління таким суб`єктом як учасником не наділяє таку особу повноваженнями щодо управління майном такого суб`єкта чи правом власності на таке майно, а тому право вимоги відшкодування завданої шкоди в разі її реального завдання належить безпосередньо такому самостійному суб`єкту господарювання.

3.3. Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209,211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369,369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено:

- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;

- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;

- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;

- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

При цьому за частиною 1 статті 216 КПК «Підслідність», слідчі органів Національної поліції (НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Також за пунктом 3 частини 3 статті 216, детективи органів Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 КК, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п`ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.

Тобто статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінальних правопорушень, передбачених статтями 206-2, 364 КК, органам НП, БЕБУ та НАБУ залежно від конкретного розміру предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення), що вимагає ретельного належного обґрунтування скаржником такого розміру, проте відсутнє у даному випадку.

3.4. З огляду на зазначене вище, слідчий суддя вважає відсутніми належні та допустимі докази наявності факту настання для компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» будь-яких шкідливих наслідків шляхом заподіяння шкоди саме цій юридичній особі із невизначеним статусом, представник якої має статус заявника під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021000000002133.

Слідчий суддя також вважає, що постанова детектива НАБУ від 29.11.2021 є вмотивованою, за формою та змістом відповідає вимогам частини 5 статті 55 та статті 110 КПК, а доводи скаржника щодо такого недотримання є необґрунтованими.

Щодо вимоги скаржника зобов`язати детектива виконати вимоги частини 2 статті 55 КПК шляхом вручення представнику компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні №42021000000002133, слідчий суддя зазначає, що вручення такої пам`ятки належить до повноважень слідчого (в даному випадку детектива) після набуття особою процесуального статусу потерпілого у кримінальному провадженні, є похідним від такого набуття, та не належить до повноважень слідчого судді за нормами КПК.

3.5. Дослідивши матеріали скарги та доводи учасників судового провадження, а також встановивши фактичні обставини у судовому засіданні, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування постанови детектива НАБУ від 03.12.2021 про відмову у визнанні потерпілим, а тому належить відмовити в задоволенні скарги.

Керуючись статтями 55, 303-309, 372, 532 КПК суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги від 14.12.2021 адвоката Осьмухи С.О. в інтересах компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» (LORLEY INVESTMENTS LIMITED) на постанову детектива НАБУ Легіна А.В. від 03.12.2021 про відмову у визнанні потерпілим.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 24.12.2021 у приміщенні ВАКС.

Слідчий суддя Дубас В.М.