- Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.
Справа № 991/8581/21
Провадження 1-кс/991/8711/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
23 грудня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7.,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_8.,
детектива - ОСОБА_9.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5., поданого в інтересах ОСОБА_1, про скасування арешту з майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52021000000000081 від 09.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
20.12.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане вище клопотання адвоката ОСОБА_5., подане в інтересах ОСОБА_1, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20 грудня 2021 року було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10.
21.12.2021 на підставі розпорядження керівника апарату Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11. №49ав було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за цим клопотанням і для його розгляду визначено слідчого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6
1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У своєму клопотанні заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2021 (справа №991/6825/21, провадження 1-кс/9916927/21), оскільки у його застосуванні відпала потреба.
В обґрунтування своїх вимог адвокат зазначає, що:
-основною та єдиною підставою для арешту майна була необхідність надання стороні обвинувачення можливості дослідити та встановити відповідність вилученого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України;
-з моменту вилучення такого майна вже сплинуло 78 днів і за цей період сторона обвинувачення мала достатньо часу для перевірки, дослідження та здійснення інших дій на свій розсуд з використання вказаного майна;
-від детектива ОСОБА_2 стало відомо, що стороною обвинувачення досліджено вміст вилученої техніки і в результаті такого дослідження не було виявлено будь-яких відомостей, що мають відношення до цього кримінального провадження і які могли б вважатись доказами фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; вказане підтверджує, що арештовані речі не відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та не можуть бути речовими доказами;
-станом на дату звернення з клопотанням сторона обвинувачення реалізувала надану слідчим суддею можливість законно утримувати вилучені речі, однак використати їх як доказ факту чи обставин у даному кримінальному провадженні не має змоги;
-станом на день складання цього клопотання ані громадянину ОСОБА_1, ані будь-якій інші особі не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення;
На підставі викладеного, адвокат просить скасувати арешт з планшету iPad A1567 s\n DLXNNHOSG5YN та мобільного терміналу GlocalME G1701 s\n:7e5c81f, IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 та зобов`язати детективів та прокурорів повернути вказане майно громадянину ОСОБА_1 або його представнику.
У разі неможливості скасування арешту у повному обсязі, адвокат просить прийняти рішення про скасування арешту частково в частині заборони користування з передачею його на відповідальне зберігання особи, в якої воно було вилучене.
2. Позиції учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_8., який також представляє інтереси власника майна - ОСОБА_1, вимоги клопотання адвоката ОСОБА_5. підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. Додатково зазначив, що на даний час вилучені матеріальні носії інформації вже не відповідають ознакам речового доказу, оскільки за тривалий час на них і досі не знайдено тих електронних файлів, для виявлення яких вони вилучались.
Детектив ОСОБА_3, який входить у групу детективів по цьому кримінальному провадженні, заперечував щодо задоволення заявленого клопотання і зазначив, що на даний час провести повний огляд вилучених пристроїв і скопіювати їх вміст орган досудового розслідування не має змоги, через обмеження доступу до них системами логічного захисту. Подолання вказаних систем захисту пов`язане із проведенням тривалих технічних досліджень, пошуком і залученням осіб, що володіють спеціальними знаннями та навичками, а також використанням унікального програмного забезпечення, якого наразі у розпорядженні органу досудового розслідування немає.
Крім того, детектив вказав, що проведеними в ході досудового розслідування слідчими діями встановлено, що на мобільних телефонах інших осіб, причетність яких перевіряється в межах цього кримінального провадження, міститься листування з ОСОБА_1 стосовно обставин кримінального правопорушення, яке розслідується та мають доказове значення у цьому кримінальному провадженні. Вказане очевидно свідчить про те, що на мобільному телефоні та планшеті, які належать ОСОБА_1 містяться важливі для досудового розслідування відомості про обставини і факти, що підлягають встановленню у цьому кримінальному провадженні.
Тому, враховуючи, що на даний час досудове розслідування триває, а вилучене та арештоване майно зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить важливі для досудового розслідування відомості, підстави для скасування арешту відсутні.
3. Оцінка та висновки суду
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за наявності хоча б однієї з таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні та у судовому засіданні адвокати зазначають лише про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатами підстави для скасування арешту.
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання, слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000081 від 09.02.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
У межах вказаного провадження, 29.09.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2021 (справа №991/6280/21, провадження 1-кс/991/6373/21) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено, зокрема, планшет iPad A1567 та мобільний термінал GlocalME G1701.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2021 (справа №991/6825/21, провадження 1-кс/9916927/21) на вказані речі було накладено арешт з метою збереження речових доказів. В обґрунтування вказаного рішення слідчий суддя зазначив, що у вилучених мобільному телефоні та планшеті, зважаючи на обмеженість доступу до їх вмісту системою логічного захисту, може міститись листування, а також фото, файли документів, аудіо-, відеодзвінки, що мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, а також видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи заявленого клопотання та пояснення учасників судового засідання, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи відпала подальша потреба у збереженні вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Відповідаючи на вказане питання, слідчий суддя виходить з того, що за змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, доступ до вмісту планшету і мобільного телефону був обмежений системами логічного захисту, що не дозволяло органу досудового розслідування оглянути та скопіювати наявні у них відомості безпосередньо під час проведення обшуку, у зв`язку з чим їх було вилучено і арештовано.
З цього часу вилучений мобільний телефон спочатку був оглянутий за участю представника власника - адвоката ОСОБА_12., яка ввела пароль для подолання системи логічного захисту у програмному додатку Telegram, не повідомивши його детективам НАБУ, а в подальшому детективи самостійно оглянули цей же мобільний телефон у досутпному для них обсязі. В ході вказаних оглядів було встановлено, зокрема, відомості про облікові записи в додатках для обміну повідомленнями та в програмних додатках Google і Connect, а серед списку збережених контактів виявлено номер мобільного телефону особи, причетність якої перевіряється в межах цього кримінального провадження - ОСОБА_4 .
Подальшими слідчими діями було встановлено, що у мобільних телефонах осіб, причетність яких перевіряється у цьому кримінальному провадженні, міститься листування з абонентом, відомості про облікові записи якого співпадають із тими, що виявлені на мобільному телефоні ОСОБА_1,. При цьому, виявлене листування стосується обставин кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження і містить інформацію, яка має суттєве значення для досудового розслідування.
Вказане свідчить, що на вилученому мобільному телефоні дійсно містяться відомості, для відшукання і збереження яких вказаний пристрій вилучався та арештовувався, а тому спростовуються доводи представників власника майна про те, що органом досудового розслідування за тривалий період часу на вилучених пристроях не виявлено будь-яких файлів, що могли б бути використані як доказ у цьому кримінальному провадженні.
Щодо вилученого планшету, то, хоча на даний час його огляд не проведений, однак зазначені вище обставини та його приналежність ОСОБА_1 вказують, що і на такому планшеті з високим рівнем ймовірності можуть міститись відомості важливі для цього кримінального провадження.
Водночас, доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не самі по собі матеріальні носії інформації (телефон та планшет), а наявні на них електронні файли і відомості.
У цьому контексті, слідчий суддя відзначає, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).
Водночас, у цьому кримінальному провадженні вилучені та арештовані пристрої до цього часу у повному обсязі не оглянуті і їх вміст не скопійований.
Оцінюючи наявність об`єктивних перешкод, які завадили органу досудового розслідування провести усі відповідні дії до цього часу, слідчий суддя враховує, що проведення комп`ютерно-технічних досліджень, у тому числі на предмет наявності на технічних пристроях конкретної інформації є процесом досить тривалим та складним, потребує залучення спеціалістів, експертів та особливого програмного забезпечення. При цьому, вказаний процес очевидно ускладняються у випадках наявності на відповідних пристроях систем логічного захисту та необхідності пошуку видаленої інформації, а тому потребує часу.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна.
У цьому кримінальному провадженні з моменту вилучення мобільного телефону та планшету пройшло менше трьох місяців, що не може вважатись надмірним і не порушує прав власника майна, оскільки виправдовується складністю проведення досліджень, які є необхідними для повного огляду та копіювання вмісту відповідних пристроїв. При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що з часу їх вилучення органом досудового розслідування проводяться слідчі і процесуальні дії щодо таких пристроїв, зокрема, здійснюється огляд і аналіз наявної на них інформації у тому обсязі, в якому це дозволяють наявні на цей час технічні можливості, а також здійснюється співставлення відповідних відомостей із результатами інших слідчих та процесуальних дій для подальшого спрямування досудового розслідування.
У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає виправданим подальше утримання вилучених мобільного телефону та планшету, враховуючи наявність у них інформації, яка містить відомості про обставини цього кримінального провадження та осіб, причетність яких перевіряється у ньому, а також необхідність проведення повного огляду, аналізу і копіювання таких відомостей для забезпечення можливості їх подальшого використання в якості доказів під час судового розгляду.
За таких обставин, на даний час скасування арешту майна може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті, а тому в задоволенні цього клопотання слідчий суддя відмовляє.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що зі спливом часу виправданість подальшого арешту відповідних технічних пристроїв може бути предметом повторної перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому таке утримання на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою їх утримання і збереження у розпорядженні органу досудового розслідування.
З огляду на викладене та керуючись статтями 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_5. про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52021000000000081 від 09.02.2021 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6