Document No. 102188657

справа № 991/8206/21

провадження №11-сс/991/755/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів: Боднара С.Б., Калугіної І.О.,

секретаря судового засідання Таран Л.В.,

представника власників майна - ТОВ «НВО «Ріст», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Підчасюка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника власників майна - ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ріст», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Підчасюка Валерія Юрійовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 грудня 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000316 від 16 червня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000316 від 16 червня 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК.

03 грудня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ від 03 грудня 2021 року, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), про накладення арешту на вилучене 01 та 02 грудня 2021 року при проведенні ряду обшуків за місцем проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та за місцем знаходження ТОВ «НВО «Ріст» майно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 грудня 2021 року вказане клопотання детектива задоволено частково, накладено арешт на частину вилученого при проведенні обшуків майна із тимчасовою забороною користування і розпорядження цим майном, накладення арешту мотивовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, вважаючи її необґрунтованою, передчасною та такою, що прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, представник власників майна адвокат Підчасюк В.Ю. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 07 грудня 2021 року про накладення арешту на майно, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива про арешт майна, належного особам, яких він представляє, відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги та доповнень до неї адвокат Підчасюк В.Ю. не погоджується з висновком слідчого судді про те, що у вилучених мобільних телефонах міститься інформація, яка має значення для кримінального провадження. На переконання адвоката, саме протокол огляду є джерелом доказів і, посилаючись на такий протокол з детальним описом інформації, детективи НАБУ мають право стверджувати, що ними виявлено інформацію, яка має значення для кримінального провадження, а предмет, що її містить, є предметом, на який може бути накладено арешт, н атомість в матеріалах клопотання про накладення арешту на майно даний протокол відсутній. Виявлення у вилучених мобільних телефонах такої інформації не оформлено та не доведено належним чином, як і не доведено того факту, що дана інформація має значення для кримінального провадження, тому накладення арешту на таке майно є безпідставним, необґрунтованим, таким, яке порушує права власника майна на вільне володіння та розпоряджання ним, оскільки, не є виправданим в даній ситуації.

Представник вказує на необґрунтованість відмови у вирішенні питання про накладення арешту або повернення документів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 та за місцем знаходження ТОВ «НВО «Ріст», які повинні бути негайно повернені власнику або на них повинен бути накладений арешт, детективом не доведено існування обставин, передбачених п.1-3 ч.3 ст.132 КПК, в тому числі існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження через недопустимість протоколу огляду речей і предметів від 04 жовтня 2021 року, складеного поза межами кримінального провадження в рамках якого вирішувалось питання про арешт майна, та протоколу огляду речей і предметів від 02 листопада 2021 року, оскільки доведення матеріальної шкоди в кримінальному провадженні можливе лише шляхом призначення та проведення відповідної судової експертизи.

Позиції учасників судового провадження.

Представник власників майна адвокат Підчасюк В.Ю. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив суд розглянути апеляційну скаргу без участі прокурора та відмовити в її задоволенні, пославшись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали.

Власники майна, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з`явились, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили, проте суд з урахуванням позиції представника згідно з положеннями ч.4 ст.405 КПК вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності прокурора та власників майна.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

З матеріалів судового провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000316 від 16 червня 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК, за фактом закупівлі АТ «Українська залізниця» екологічно чистих туалетів за завищеними цінами, що призвело до заволодіння майном АТ «Українська залізниця» в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовими особами вказаного підприємства своїм службовим становищем.

На підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18, 19 та 26 листопада 2021 року в межах вказаного кримінального провадження 01 та 02 грудня 2021 року при проведенні ряду обшуків за місцем проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та за місцем знаходження ТОВ «НВО «Ріст», детективами НАБУ, окрім іншого, виявлено та вилучено мобільні телефони, ноутбук та накопичувачі на жорстких магнітних дисках, на які оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 07 грудня 2021 року накладено арешт.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, приймаючи таке рішення слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, арешт майна обґрунтовується необхідністю збереження речових доказів та виконання завдання із запобігання можливості їх знищення, приховування, псування інформації чи самих пристроїв, які були вилучені у ході обшуків.

Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання детектива НАБУ про арешт майна в рамках розслідування кримінального провадження №52021000000000316.

При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, заслухавши пояснення представника власників майна, дослідивши надані матеріали, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 07 грудня 2021 року, щодо накладення арешту на майно виходячи з наступного.

Положеннями ст.170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За ч.2 ст.168 КПК тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Як вбачається з матеріалів провадження та надано відповідну оцінку слідчим суддею, ухвалами слідчого судді від 18, 19 та 26 листопада 2021 року детективам НАБУ надано дозвіл на проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та за місцем знаходження ТОВ «НВО «Ріст» з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, фіксації протиправної діяльності в діях службових осіб ТОВ «НВП «Ріст», АТ «Українська залізниця» та її структурних підрозділів (філій), шляхом огляду, а також відшукання (оригіналів та/або завірених копій) речей і документів, зокрема: договорів поставки № ЦЗВ-ОЗ-01417-01 від 12.06.2017, № ЦЗВ-0 3-01517-01 від 12.06.2017, № ЦЗВ-03-09217-01 від 30.10.2017 укладених між філією «Центр забезпечення виробництва» AT «Українська залізниця», з однієї сторони, і ТОВ «НВП «Ріст», з іншої сторони, додатків до них та додаткових угод; первинних бухгалтерських, банківських та фінансово-господарських документів в частині взаємовідносин між AT «Українська залізниця» (у тому числі філією «Центр забезпечення виробництва» AT «Українська залізниця») і ТОВ «НВП «Ріст» в частині поставки екологічно чистих вакуумних туалетів за вказаними договорами, рахунків на оплату, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі продукції, видаткових накладні, технічної документації, технічних умов, листування, електронних інформаційних систем і їх частин у вигляді системних блоків, ноутбуків, флеш- накопичувачів, планшетних комп`ютерів чи іншої техніки, разом з інформацією що на них міститься, яка може зберігати електронні копії вказаних вище документів, електронне листування в частині ініціювання та проведення зазначених закупівель, укладання договорів за результатами проведення зазначених закупівель, внесення до них змін та їх виконання, мобільних терміналів систем зв`язку і їх частини у вигляді мобільних телефонів, інших засобів зв`язку та сім-карток разом з інформацією що на них міститься, які можуть зберігати листування та інформацію про спілкування особи, що користується телефоном, з іншими абонентами, яка підтверджує попередню змову групи службових осіб ТОВ «НВП «Ріст», AT «Українська залізниця» та її структурних підрозділів (філій), направлену на заволодіння майном ПАТ «Українська залізниця» в частині ініціювання та проведення зазначених закупівель, укладення договорів за результатами проведення зазначених закупівель, внесення до них змін та їх виконання, записники, блокноти, чорнові записи, оптичні (магнітні) чи паперові носії, у яких міститься інформація щодо укладення, виконання та внесення змін до вказаних договорів поставки.

Разом з тим, наявність підстав для вилучення мобільних телефонів, ноутбуку та накопичувачів на жорстких магнітних дисках як речей, зазначених в ухвалах слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, вбачається із відомостей, що містяться безпосередньо в протоколах обшуків від 01 та 02 грудня 2021 року, в яких зазначено про те, що в мобільному телефоні Samsung J6 із карткою пам`яті у ньому, вилученому у ОСОБА_4 , який обіймав посаду генерального директора ТОВ «НВО «Ріст», виявлено листування із працівниками АТ «Українська залізниця» щодо тендерних закупівель та ОСОБА_3 . Вказаний пристрій та картку пам`яті у ньому вилучено з метою здійснення копіювання інформації із них за участю спеціаліста. В мобільному телефоні Samsung Galaxy S10, вилученому у ОСОБА_2 , яка обіймала посаду головного бухгалтера ТОВ «Вілнянський машинобудівний завод» та ТОВ «Атон-М», виявлено номери «ІНФОРМАЦІЯ_6» та листування з цим абонентом, в тому числі щодо підтвердження транзакцій підприємств підконтрольних ОСОБА_3 з АТ «ПУМБ», щодо погодження платежів, пов`язаних із екологічно чистими туалетами тощо. В мобільному телефоні Asus _X00iD виявлено наявність електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , контакти « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та «ІНФОРМАЦІЯ_5», листування у електронній пошті з абонентом « ІНФОРМАЦІЯ_7 » щодо взаємовідносин з ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод». В розділі «Фото» виявлено проекти листів ТОВ «НВО «РІСТ» адресовані філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» щодо ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» щодо сплати заборгованості. Ноутбук Acer містить файл exel «Cash flow» - таблиця щодо обсягу коштів, отриманих ТОВ «НВО «РІСТ» від АТ «Українська залізниця» за 2020-2021 роки. Під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 спеціаліст з метою копіювання наявної інформації не залучався. Під час проведення обшуку за адресою місцезнаходження ТОВ «НВО «Ріст» у робочому кабінеті генерального директора вказаного товариства ОСОБА_4 віднайдено ноутбук Asus, у якому виявлено накопичувач на жорстких магнітних дисках Seagate, який через пристрій блокування запису Tableau Ultra Bay 4 під`єднувався до мобільної робочої станції спеціаліста Dell Precision 3541. З використанням програмного забезпечення X-Ways Forensics відбувався огляд накопичувача, в результаті чого встановлено наявність файлів, які містять відомості стосовно користування ОСОБА_4 електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_4 , на яку та з якої здійснювалося надсилання файлів в частині укомплектування обладнання для екологічно чистих туалетів «Екотол-ВАК». Загалом за критерієм пошуку «туалет» на вказаному жорсткому диску виявлено 24 306 співпадінь, за критерієм пошуку «ечт» виявлено 8 989 співпадінь, за критерієм «эчт» 196 849 співпадінь. Перелік критеріїв пошуку і виявлених за ними співпадінь не є виключним. У робочому кабінеті головного бухгалтера ТОВ «НВО «Ріст» ОСОБА_2 (в 2017-2018 роках головного бухгалтера ТОВ «НВП «Ріст») з системного блоку її комп`ютера вилучено жорсткий диск Toshiba, обсягом 1 терабайт, за результатом огляду якого, встановлено наявність файлів, що містять відомості в частині поставки на адресу АТ «Українська залізниця» туалетів та їх оплати. Виявлені за місцем проживання ОСОБА_3 мобільні телефони iPhone 8 Plus та iPhone Xs Max містять спілкування в месенджері Telegram з абонентом « ІНФОРМАЦІЯ_8 », який направив на адресу ОСОБА_3 запит детектива НАБУ ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52021000000000316, адресований до АТ «Українська залізниця» в частині закупівлі АТ «Українська залізниця» ЕЧТ туалетів по закупівлях UA-2017-02-07-000902-b, UA-2017-02-17-002491-c, UA-2017-07-25-000554-c, з абонентом «ІНФОРМАЦІЯ_8», за яким обговорюється поточний стан справ на АТ «Українська залізниця» в частині закупівлі товарно-матеріальних цінностей щодо поставки до АТ «Українська залізниця» вікон та туалетів. Під час огляду телефонів встановлено наявність у них абонентських номерів телефонів службових осіб АТ «Українська залізниця». Вилучений під час обшуку за місцем проживання генерального конструктора ТОВ «НВО «Ріст» ОСОБА_1 мобільний телефон Iphone 12 mini містив в месенджері «Telegram» контакти абонентів « ОСОБА_5 », « ОСОБА_8 », « ІНФОРМАЦІЯ_9 ». Водночас, листування із ними у месенджері відсутнє, що свідчить про ознаки видалення інформації із пристрою. Мобільний телефон Samsung Galaxy A5 в месенджері «Telegram» також містив контакт « ОСОБА_10 », водночас саме листування із абонентом відсутнє. Також в месенджері «Whatsapp» виявлено видалене спілкування з абонентами « ОСОБА_10 ».

Постановою детектива НАБУ від 02 грудня 2021 року вказані мобільні телефони, ноутбук та накопичувачі на жорстких магнітних дисках визнано речовими доказами у кримінальному провадженні як такі, що зберегли на собі його сліди, можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В обґрунтування клопотання про накладення арешту на майно детектив НАБУ також звернув увагу на процесуальну необхідність проведення огляду вищевказаних мобільних телефонів та жорстких дисків із залученням спеціаліста та спеціалізованого програмного забезпечення і обладнання з метою відновлення видалених на них файлів разом з інформацією, що на них міститься, розсекречення засекречених чатів у інтернет-месенджерах, наявних у вилучених мобільних телефонах, а також з метою відновлення видалених файлів та відомостей наявних на флеш-носіях та інших девайсах, які до них підключалися та могли залишити свій електронний слід на них, що також може бути необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Колегія суддів зазначає, що за вказаних обставин слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що у вилучених пристроях можуть міститися видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта, усі вказані пристрої містять відомості, що мають значення для розслідування кримінального провадження, наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Так само вилучення вказаних носіїв інформації органом досудового розслідування, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на їх відшукання, та отримання інформації з таких носіїв шляхом зчитування, для чого необхідне залучення спеціаліста та застосовування відповідної техніки, відповідає вимогам абз.3 ч.2 ст.168 КПК, яким передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі у зв`язку із необхідністю проведення відповідного дослідження.

На підставі цього колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставності та необґрунтованості накладення арешту через не оформлення та недоведеність наявності у вилучених мобільних телефонах інформації, яка має значення для цього кримінального провадження.

З цих підстав колегія суддів не вбачає порушень слідчим суддею КПК за вказаними доводами апеляційної скарги адвоката.

Крім того, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.

Щодо доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, відносно відсутності у матеріалах доданих до клопотання про арешт майна відомостей про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення за описаних детективом обставин слід зазначити наступне.

За загальним правилом, закріпленим у п.1 ч.3. ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому, деякі спеціальні норми КПК прямо передбачають правову залежність між існуванням обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості та підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Зокрема, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину (ч.1 ст.154 КПК), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації (ч.4. ст.170 КПК), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч.5 ст.170 КПК), домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст.181 КПК), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як… (ч.2 ст.183 КПК).

Колегія суддів звертає увагу, що умова накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів за положеннями ч.3 ст.170 КПК не містить таку вимогу її застосування як оголошення підозри у кримінальному провадженні певній особі, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна або вчиненням кримінального правопорушення будь-якого ступеня тяжкості. Про доведеність існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення може свідчити сам факт здійснення за певними фактичними обставинами досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР, та відповідні матеріали цього провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя на підставі описаних у клопотанні обставин кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективом матеріалами кримінального провадження та за своїм внутрішнім переконанням правомірно дійшов обґрунтованого висновку, що за описаних фактичних обставин могло бути вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК.

Відхиляючи доводи представника щодо недопустимості долучених до клопотання доказів колегія суддів виходить з того, що оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини, а їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Суд на стадії досудового розслідування може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами. Однак, доводи сторони захисту не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість зазначених доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.

Щодо необґрунтованості відмови у вирішенні питання про накладення арешту або повернення документів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 та за місцем знаходження ТОВ «НВО «Ріст», які на переконання представника повинні бути негайно повернені власнику або на них повинен бути накладений арешт, колегія суддів зазначає наступне.

Під час розгляду апеляційної скарги, представник уточнив, що зазначені документи підлягають поверненню, оскільки не мають відношення до обставин кримінального провадження та відповідно не є доказами. Разом з цим, у відповідних ухвалах слідчого судді, якими надавався дозвіл на проведення обшуку у житлі (іншому володінні) ОСОБА_2 та ТОВ «НВО «Ріст», ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод», зазначена мета проведення обшуку - відшукання зазначених документів та чорнових записів, які постановою детектива НАБУ від 02 грудня 2021 року також визнані речовими доказами. Враховуючи вказане та відсутність у слідчого судді при розгляді клопотання про арешт майна процесуальних повноважень на прийняття рішення про повернення вилучених документів, наведений представником довід є неприйнятним.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності. Доводи стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слід визнати непереконливими, слідчим суддею відповідно до ст.ст. 132, 170, 173 КПК дотримані принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності осіб завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб. Доказів негативних наслідків обраного заходу забезпечення особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано та під час судового розгляду скарги не встановлено.

Інші підстави для відмови у задоволенні клопотання детектива про арешт майна, зазначені у поданій до суду апеляційній скарзі, також не спростовують висновків слідчого судді.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 грудня 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000316 від 16 червня 2021 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ _____________ ______________

Семенников О.Ю. Боднар С.Б. Калугіна І.О.