Document No. 102219415

Справа № 991/8635/21

Провадження № 1-кс/991/8765/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Коліуш О.Л., за участю секретаря судового засідання Паштенко І.О., прокурора Касьяна А.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мельник Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Худієва Айдина Абульфатовича про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000193 від 14.04.2021, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Києва, який працює на посаді заступника начальника Управління військових представництв Міністерства оборони України - начальник відділу контролю робіт військовими представництвами Міністерства оборони України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива Худієва А.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 .

Обставини, на які у клопотанні посилається детектив.

Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 52021000000000193 від 14.04.2021 за підозрою ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.12.2018 Міністерство оборони України на виконання робіт за державним оборонним замовленням уклало з ТОВ «Фортеця-Ост» (ідентифікаційний код юридичної особи - 33447509) державний контракт № 362/5/18/36 (далі - Контракт).

Відповідно до п. 1 Контракту ТОВ «Фортеця-Ост» зобов`язується за завданням Міністерства оборони України виконати роботи з проектування та нового будівництва (реконструкції) об`єкту спеціального призначення Єдиного центру безпеки Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України, а саме роботи з «Реконструкції підземної частини будівлі по вул. Дегтярівській, 13/24 у Шевченківському районі м. Києва під Єдиний центр безпеки» (далі - Роботи) за етапами в обсягах та у терміни, що зазначені в календарному плані виконання робіт за державним оборонним замовленням згідно з додатком № 1 до Контракту, а Міністерство оборони України зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно п. 6 Контракту договірна ціна Робіт є твердою та становить 420 777 966 гривень 48 коп.

Пункт 15 Контракту передбачає, що Міністерство оборони України здійснює проміжні платежі за виконані роботи в розмірі, що не перевищує 95% вартості договірної ціни.

Відповідно до платіжних доручень № 362/61 від 26.12.2018, № 362/85 від 07.10.2019,

№ 362/95 від 04.11.2019 та № 362/65 від 06.11.2019 всього за Контрактом Міністерство оборони України оплатило роботи ТОВ «Фортеця-Ост» на загальну суму 397 527 642 гривень 98 коп., що становить приблизно 95% від загальної вартості робіт за Контрактом.

При цьому, відповідно до п. 16 Контракту кінцеві розрахунки за виконані

ТОВ «Фортеця-Ост» роботи, здійснюються у місячний термін після виконання всіх передбачених Контрактом робіт по об`єкту «Реконструкція підземної частини будівлі по вул. Дегтярівській, 13/24 у Шевченківському районі м. Києва під Єдиний центр безпеки» (далі - Об`єкт) та отримання Сертифікату на Об`єкт.

Відповідно до п. 30 та п. 32 Контракту прийняття в експлуатацію закінченої реконструкції Об`єкту здійснюється робочої комісією, яка за результатами роботи складає Акт про прийняття в експлуатацію закінченої реконструкції Об`єкту, який підписується ТОВ «Фортеця-Ост» та затверджується Міністерством оборони України.

Підпунктом 112 пункту 5 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, передбачено, що Міністерство оборони відповідно до покладених на нього завдань проводить в установленому порядку внутрішній аудит.

06.07.2020 заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації на підставі наявної у нього інформації звернувся до Міністра оборони України з письмовою доповіддю (№ 10344/з від 06.07.2020) щодо розгляду питання про доручення провести аудит реалізації Державного контракту №362/5/18/36 від 21.12.2018 щодо будівництва Єдиного центру безпеки та тимчасово призупинити процедури укладання договорів стосовно систем технічних засобів охорони до результатів аудиторської перевірки.

На підставі вищезазначеної доповіді окремим дорученням Міністра оборони України від 06.07.2020 № 10344/з доручено проведення позапланового аудиту щодо фактичного виконання робіт по Державному контракту № 362/5/18/36 від 21.12.2018 з ТОВ «Фортеця-Ост».

В той же час, заступником Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, на виконання рішення Міністра оборони України від 06.07.2020 № 10344/з, видано доручення від 09.07.2020 № 10344/з/1 щодо тимчасового призупинення процедур укладання договорів стосовно систем технічних засобів охорони до результатів аудиторської перевірки.

В подальшому, окремим дорученням Міністра оборони України від 05.11.2020 № 17086/з доручено полковнику ОСОБА_2 організувати та провести позаплановий внутрішній аудит Державного контракту від 21.12.2018 № 362/5/18/36, укладеного Міністерство оборони України з ТОВ «Фортеця-Ост», щодо відповідності та якості виконаних робіт (поставленого обладнання) умовам цього контракту (далі - Аудит).

У відповідності до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України, Порядку здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 28.09.2011 № 1001, та Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, наказом Міністра оборони № 280 від 05.06.2019 «Про затвердження Положення про Департамент внутрішнього аудиту Міністерства оборони України» затверджено Положення про Департамент внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (далі - Положення), яке визначає основні завдання і функції Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (далі - Департамент), порядок взаємодії Департаменту з іншими структурними підрозділами та повноваженнями директора Департаменту.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 364, п. 2 примітки до ст. 368 КК України ОСОБА_2 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, оскільки згідно з пунктами 10,11,12 Положення, Наказом Міністра оборони України від 24.07.2020 № 336 та наказом Міністра оборони України від 31.07.2020 № 127 КП постійно здійснював виконання організаційно-розпорядчих функцій керівника структурного підрозділу органу державної влади - директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України.

Так, приблизно в кінці березня - на початку квітня 2021 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 зі своїм знайомим ОСОБА_3 прибули на зустріч до свого знайомого ОСОБА_2 , який займає посаду директора Департаменту, у готель «Либідь», за адресою: м. Київ, площа Перемоги, 1. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_1 поцікавився у ОСОБА_2 про стан прийняття робіт за Контрактом укладеного з ТОВ «Фортеця-Ост» та результати проведення Аудиту, на що ОСОБА_2 відповів, що поки ТОВ «Фортеця-Ост» не підтвердить відповідність, повноту та якість виконаних робіт (поставленого обладнання) умовам контракту, Департамент не зможе закінчити проведення Аудиту, а Міністерство оборони не зможе прийняти виконану ТОВ «Фортеця-Ост» роботу за Контрактом.

Встановлено, що ОСОБА_1 обіймає посаду заступника начальника Управління військових представництв Міністерства оборони України - начальника відділу контролю робіт військовими представництвами Міністерства оборони України.

В подальшому, у не встановлені в ході досудового розслідування часі та місці, але не пізніше 13.04.2021 у ОСОБА_1 винник злочинний намір на висловлення пропозиції та обіцянки надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища, а саме директору Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України полковнику ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» за наступних обставин.

Приблизно о 16 год 30 хв 13.04.2021 ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання та діючи умисно, реалізуючи свій злочинний намір, прибув зі своїм знайомим ОСОБА_3 до Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5, де зустрівся з директором Департаменту ОСОБА_2 .

Під час особистої розмови ОСОБА_1 висловив пропозицію ОСОБА_2 як службовій особі, яка займає відповідальне становище, про що ОСОБА_1 було достовірно відомо, про надання ОСОБА_2 неправомірної вигоди у виді грошових коштів в розмірі 24 000 000,00 гривень за вчинення останнім дій в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» з використанням свого службового становища директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, а саме за: складання аудиторською групою Департаменту позитивного аудиторського звіту (довідки) за результатами проведеного Аудиту щодо відповідності, повноти та якості виконаних робіт (поставленого обладнання) в Єдиному центрі безпеки умовам Контракту, що в подальшому дозволить Міністерству оборони України здійснити прийняття в експлуатацію закінчену реконструкцію Об`єкту за Контрактом у ТОВ «Фортеця-Ост» та продовжить процедуру укладання договорів стосовно систем технічних засобів охорони для Міністерства оборони України.

13.04.2021 ОСОБА_2 , розуміючи протиправність пропозиції ОСОБА_1 , доповів своєму безпосередньому керівництву та 14.04.2021 звернувся до Національного антикорупційного бюро України і надалі діяв під контролем правоохоронного органу з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_1 .

У подальшому, о 14 год 50 хв 21.04.2021 ОСОБА_1 прибув зі своїм знайомим ОСОБА_3 до Департаменту, за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5, де у внутрішньому дворі будівлі зустрівся з ОСОБА_2 .

Під час цієї зустрічі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про свої плани надалі діяти в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» з метою прийняття Міністерством оборони України за результатами проведення Аудиту виконання робіт по об`єкту «Реконструкція підземної частини будівлі по вул. Дегтярівській, 13/24 у Шевченківському районі м. Києва під Єдиний центр безпеки» відповідно до Державного контракту № 362/5/18/36 від 21.12.2018 та здійснення кінцевих розрахунків з ТОВ «Фортеця-Ост» на загальну суму близько 24 млн. грн., що, на думку ОСОБА_1 , дозволило б відновити призупинені на час Аудиту процедури укладання наступних договорів стосовно систем технічних засобів охорони для Міністерства оборони України.

У зв`язку із цим ОСОБА_1 , посягаючи на встановлені в Україні суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність органів державної влади, зокрема діяльність Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, з метою схилити

ОСОБА_2 до складання позитивного аудиторського звіту (довідки), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, висловив ОСОБА_2 як службовій особі, яка займає відповідальне становище, пропозицію надати йому ( ОСОБА_2 ) неправомірну вигоду у виді готівкових грошових коштів на суму 24 000 000 грн. за вчинення останнім в інтересах третьої особи - ТОВ «Фортеця-Ост» дій з використанням свого службового становища директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, а саме за: залучення ОСОБА_2 представників з Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут», Управління військових представництв та ТОВ «Нетвев» як фахівців до проведення Аудиту; складання аудиторською групою Департаменту позитивного аудиторського звіту (довідки) за результатами проведеного Аудиту щодо відповідності, повноти та якості виконаних робіт (поставленого обладнання) в Єдиному центрі безпеки умовам Контракту.

В якості предмету неправомірної вигоди, яку ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 , мали стати грошові кошти на суму 24 000 000 грн. готівкою, що за словами ОСОБА_1 відповідало сумі кінцевих розрахунків за Контрактом, яка підлягала перерахуванню Міністерством оборони України ТОВ «Фортеця-Ост» після прийняття в експлуатацію закінченої реконструкції Об`єкту.

Крім того, під час вказаної розмови ОСОБА_1 висловив ОСОБА_2 як службові особі, яка займає відповідальне становище, обіцянку після складання і підписання Аудиту, затвердження на його підставі Міністерством оборони України Акту про прийняття в експлуатацію закінченої реконструкції Об`єкту та здійснення остаточних розрахунків за Контрактом надати ОСОБА_2 зазначену неправомірну вигоду у виді готівкових грошових коштів на суму 16 800 000 грн., тобто за вирахуванням частки у розмірі 30% від цієї суми, яку ОСОБА_1 утримає собі, за вчинення останнім в інтересах третьої особи - ТОВ «Фортеця-Ост» наведених вище дій з використанням свого службового становища.

Надалі у період з 23.04.2021 по 05.05.2021 ОСОБА_1 за власною ініціативою проводив зустрічі з ОСОБА_2 , на яких продовжував вчиняти кримінально протиправні дії, об`єднані єдиним злочинним наміром.

Зокрема, о 15 год 40 хв 23.04.2021 ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання та діючи умисно, продовжуючи свій злочинний намір, з метою незаконного збагачення шляхом отримання частини неправомірної вигоди в розмірі 7 200 000,00 грн. прибув до Департаменту, за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5, де у внутрішньому дворі будівлі зустрівся з ОСОБА_2 , якому висловив повторно пропозицію та обіцянку надати останньому неправомірну вигоду у виді грошових коштів в готівковій формі на суму 16 800 000,00 грн після кінцевих розрахунків Міністерством оборони за виконані ТОВ «Фортеця-Ост» роботи за Контрактом за вчинення ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» дій з використанням свого службового становища директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, а саме за: залучення ОСОБА_2 представників з Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут», Управління військових представництв та ТОВ «Нетвев» як фахівців до проведення Аудиту; складання аудиторською групою Департаменту позитивного аудиторського звіту (довідки) за результатами проведеного Аудиту щодо відповідності, повноти та якості виконаних робіт (поставленого обладнання) в Єдиному центрі безпеки умовам Контракту.

О 12 год 16 хв 30.04.2021 ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання та діючи умисно, продовжуючи свій злочинний намір, з метою незаконного збагачення шляхом отримання частини неправомірної вигоди в розмірі 7 200 000,00 грн., прибув зі своїм знайомим ОСОБА_3 до Департаменту, за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5, де у внутрішньому дворі будівлі зустрівся з ОСОБА_2 , якому висловив повторно пропозицію та обіцянку надати останньому неправомірну вигоду у виді грошових коштів в готівковій формі на суму 16 800 000,00 грн після кінцевих розрахунків Міністерством оборони за виконані ТОВ «Фортеця-Ост» роботи за Контрактом за вчинення ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» дій з використанням свого службового становища директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, а саме за: залучення ОСОБА_2 представників з Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут», Управління військових представництв та ТОВ «Нетвев» як фахівців до проведення Аудиту; складання аудиторською групою Департаменту позитивного аудиторського звіту (довідки) за результатами проведеного Аудиту щодо відповідності, повноти та якості виконаних робіт (поставленого обладнання) в Єдиному центрі безпеки умовам Контракту.

О 14 год 25 хв 05.05.2021 ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання та діючи умисно, продовжуючи свій злочинний намір, з метою незаконного збагачення шляхом отримання частини неправомірної вигоди в розмірі 7 200 000,00 грн., прибув до Департаменту, за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5, де у внутрішньому дворі будівлі зустрівся з ОСОБА_2 , якому висловив повторно пропозицію та обіцянку надати останньому неправомірну вигоду у виді грошових коштів в готівковій формі на суму 16 800 000,00 грн після кінцевих розрахунків Міністерством оборони за виконані ТОВ «Фортеця-Ост» роботи за Контрактом за вчинення ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» дій з використанням свого службового становища директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, а саме за: залучення ОСОБА_2 представників з Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут», Управління військових представництв та ТОВ «Нетвев» як фахівців до проведення Аудиту; складання аудиторською групою Департаменту позитивного аудиторського звіту (довідки) за результатами проведеного Аудиту щодо відповідності, повноти та якості виконаних робіт (поставленого обладнання) в Єдиному центрі безпеки умовам Контракту.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, тобто у висловленні пропозиції та обіцянки службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища.

21.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив посилається на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, співучасників злочину, спеціалістів, експертів та інших учасників кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначає, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не вбачається за можливе, оскільки існують обґрунтовані доказами достатні підстави вважати, що незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави призведе до неправомірного впливу на свідків, переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування, неправомірного впливу на стан досудового розслідування, а також перешкоджанню досягненню завдань кримінального провадження, закріплених у ст. 2 КПК України.

При застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу детектив просить визначити заставу в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 000 грн. Вважає, що такий розмір застави є необхідним, враховуючи тяжкість майновий стан підозрюваного та його близьких осіб, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, детектив просить покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні визначеними постановою детектива; здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор Касьян А.О. вважав клопотання цілком обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Захисник Мельник Т.М. зазначила, що сторона захисту заперечує проти задоволення клопотання прокурора. Вказувала, що повідомлена ОСОБА_1 підозра є не обґрунтованою. Також зазначила, що відповідно до інформації, яка міститься в протоколах негласних слідчих (розшукових) дій, вбачається провокація ОСОБА_1 , зі сторони ОСОБА_2 , який є який неодноразово провокував його на висловлення ним якихось пропозицій. Вважає, що ризики заявлені прокурором не доведені. Наявність у ОСОБА_1 закордонного паспорту та коштів на рахунках його сім`ї не свідчить про можливість його переховування. Зазначила, що сторона обвинувачення могла вчинити всі необхідні дії для допиту інших учасників кримінального провадження, але цього не вчинила. Також прокурором не доведено, що ОСОБА_1 діяв у змові. Щодо квартири, зазначила, що вона була отримана як службове житло у 2008 році. Тому казати про те, що її можна продати та отримати з неї прибуток і внести заставу є недоцільним, оскільки це службове і єдине житло ОСОБА_1 . Щодо знаходження коштів на банківських рахунках пояснила, що вони є депозитним вкладом і дострокове повернення вкладу договором не передбачено. Тобто зняття цих грошових коштів є неможливим. Тому сума застави в 900 000 є непомірною для її клієнта, оскільки кошти існують, однак користуватися ними неможливо. Сторона захисту не заперечувала щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, проте просила врахувати наведені нею аргументи і застосувати запобіжний захід, з тим же колом обов`язків, зазначених у клопотанні, однак застосувати у межах статті, якою передбачено розмір застави, тобто 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що з керівництвом ТОВ «Фортеця-Ост» він не знайомий, ніяких коштів у ТОВ «Фортеця-Ост» він не збирався брати, передавати або ділити. Зазначив, що розумів про те, що ОСОБА_2 його провокував, тому підігрував йому. Що стосується запобіжного заходу, просив врахувати, що гроші знаходяться на депозитних рахунках, тому необхідно зменшити розмір застави.

Оцінка і мотиви слідчого судді.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000193 від 14.04.2021 за підозрою ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

21.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме увисловленні пропозиції та обіцянки службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів надана підозрюваному та його захиснику 21.12.2021 о 09:08 год, тобто з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_1 вчинив вказане кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених у судовому засіданні джерелах доказів. Такими джерелами доказів є, зокрема: заява ОСОБА_2 від 14.04.2021 про вчинення кримінального правопорушення, що підтверджує факт висловлення ОСОБА_1 надати неправомірну вигоду заявнику (том 1 а.с. 26-28); протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 14.04.2021, який підтверджує факт висловлення ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 неправомірну вигоду (том 1 а.с. 35-39); протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 27.04.2021, що підтверджує висловлення ОСОБА_1 пропозиції та обіцянки надати ОСОБА_2 неправомірну вигоду за вчинення останнім в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» дій з використанням свого службового становища (том 1 а.с. 57-69); протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 28.04.2021, що підтверджує висловлення ОСОБА_1 пропозиції та обіцянки надати ОСОБА_2 неправомірну вигоду за вчинення останнім в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» дій з використанням свого службового становища (том 1 а.с. 70-78); протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 06.05.2021, що підтверджує висловлення ОСОБА_1 пропозиції та обіцянки надати ОСОБА_2 неправомірну вигоду за вчинення останнім в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» дій з використанням свого службового становища (том 1 а.с. 87-100); протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 06.05.2021, що підтверджує висловлення ОСОБА_1 пропозиції та обіцянки надати ОСОБА_2 неправомірну вигоду за вчинення останнім в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» дій з використанням свого службового становища (том 1 а.с. 101-108); лист Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 12.08.2021 № 234/2153 з додатками, що підтверджує наявність відповідального становища у ОСОБА_2 ; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 07.12.2021, який підтверджує висловлення ОСОБА_1 пропозиції та обіцянки надати ОСОБА_2 неправомірну вигоду за вчинення останнім в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» дій з використанням свого службового становища (том 1 а.с. 124-129); протокол огляду речей та документів від 09.12.2021, відповідно до якого було проведено огляд оригіналу державного контракту № 362/5/18/36 від 21.12.2018 без додатків на виконання робіт за державним оборонним замовленням (том 1 а.с. 130-147); протокол обшуку від 21.12.2021, під час якого було вилучено телефон ОСОБА_1 , у якому містяться відомості з приводу листування зі свідком ОСОБА_2 , листування з іншими особами щодо виконання державного контракту укладеного з ТОВ «Фортеця-Ост» (том 2 а.с. 18-24).

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 висловив пропозицію та обіцянку службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри, по суті зводяться до оцінки наявних у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Слід зазначити, що наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та обставини, встановлені під час його розгляду, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Так, злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким корупційним злочином, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Погоджуючись із існуванням реальної можливості здійснення з боку ОСОБА_1 переховування, слідчий суддя також враховує дані про майновий стан підозрюваного.

Згідно з відомостями, що містяться у поданій ОСОБА_1 щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, останнім отримано доходи в загальному розмірі більше 850 тис. грн. Крім того, на банківських рахунках ОСОБА_1 і його дружини розміщені грошові кошти на загальну суму 900 тис. грн. Також ОСОБА_1 належать два транспортних засоби, автомобіль марки «Honda CR-V», 2012 року випуску, вартістю 317 тис. грн і автомобіль марки «Mazda CX-5», 2020 року випуску, вартістю 765 тис. грн. У власності ОСОБА_1 та його родини перебуває квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Підозрюваний має документ для виїзду за кордон - паспорт громадянина України № НОМЕР_1 (дата видачі: 12.01.2016, термін дії до: 12.01.2026). Аналізом відомостей щодо перетину кордону України ОСОБА_1 встановлено, що за попередні 5 років (з липня 2016 року по грудень 2019 року) ОСОБА_1 14 разів перетинав державний кордон України у режимах виїзд з використанням зазначеного паспорту: НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , що вказує на звичність виїзду за межі України.

Покладення на підозрюваного обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, не виключає його спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки такі дії він може вчиняти і на території України.

Таким чином, наявність у підозрюваного та його близьких осіб активів у таких розмірах вказує на можливості безперешкодного перетину підозрюваним державного кордону України, а також на наявність достатніх фінансових, матеріальних та інших ресурсів для перебування за кордоном.

Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду як на території України, так і шляхом виїзду за її межі.

Однак, слідчий суддя вважає не доведеною можливість отримання ОСОБА_1 від ТОВ «Фортеця-Ост» та ТОВ «Веб Про» допомоги у його переховуванні з метою не викриття інших співучасників злочину, оскільки такі припущення прокурора та детектива не підтверджуються фактичними даними, що містяться в доданих до клопотання матеріалах.

Ризик знищення, переховування, або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Детективом у клопотанні зазначено, що на цей час у цьому провадженні проведено не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, місця зберігання документів і речових доказів, отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування інших осіб, можливо причетних до вчинення вказаного тяжкого злочину, а також те, що ОСОБА_1 під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе вільно з особами з якими вступив у злочинну змову спілкуватись та координувати їхні спільні дії щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, а також знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для даного кримінального провадження.

При цьому детективом у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано, які саме документи і речові докази можуть бути знищені, сховані або спотворені підозрюваним, а також те, що вказані речі і документи можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, не наведено фактичних даних щодо можливих чи існуючих конкретних дій підозрюваного, направлених на знищення, переховування, або спотворення будь-якої із речей чи документів.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування цього ризику.

Підозрюваний займає посаду заступника начальника Управління військових представництв Міністерства оборони України, має стійкі службові, ділові та дружні стосунки з іншими службовими особами у державі, які він набув під час перебування на посадах у Міністерстві оборони України та Державному підприємстві «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» з 2015 року по теперішній час. На думку слідчого судді, вказане може свідчити про те, що ОСОБА_1 має можливість впливати шляхом погроз, тиску або іншого впливу на учасників кримінального провадження, у тому числі, на підлеглих, з числа діючих працівників Міністерства оборони України, які можуть володіти відомостями, про обставини скоєння інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення.

Крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 може здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження, які ще не допитані, для надання ними інших показань.

При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, стороною обвинувачення обґрунтовано, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань щодо його участі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Доводячи наявність вказаного ризику, детектив у клопотанні посилається на те, що ОСОБА_1 , шляхом використання соціальних зв`язків серед свого оточення та представників комерційних структур, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності вказаного ризику, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку з чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує вік підозрюваного, його стан здоров`я, наявність у ОСОБА_1 постійного місця проживання в м. Києві та роботи, міцні соціальні зв`язки, сімейний стан, наявність позитивної характеристики з місця роботи, низку подяк та відзнак Міністерства оборони України, відсутність судимостей.

Отже, на цьому етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким (ч. 3 ст. 369 КК України) та двох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Більш м`якими запобіжними заходами у порівнянні із заставою є особиста порука та особисте зобов`язання. Але з урахуванням встановлених обставин, характеру справи, існуючих ризиків, на теперішній час, застосування більш м`яких запобіжних заходів, як-то особистого зобов`язання чи особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів) не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, оскільки ризик звернення застави у дохід держави буде більш ефективним в даному випадку стримуючим фактором від вчинення ОСОБА_1 позапроцесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Оскільки прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, відповідно до частини п`ятої цієї статті, застосовує до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, яка на даному етапі кримінального провадження може запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, та покладає на нього обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Абзац другий цієї частини статті допускає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на наведені норми законодавства, ураховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, відомості про майновий стан підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, тому є необхідним визначити підозрюваному заставу в більшому розмірі. Розмір застави розраховується із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.12.2021 становить 2 481,00 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).

Слідчий суддя вважає, що розмір застави 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (908 000 грн), про визначення якого просить сторона обвинувачення, буде неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами. Водночас внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 496 200 гривень, на думку слідчого судді, здатне забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених пунктами 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від будь-якого спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею до 22.02.2022, але в межах строку досудового розслідування.

За таких обставин, клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 177, 178, 182, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Худієва Айдина Абульфатовича, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200 (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді, суду;

3) повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від будь-якого спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.

Застава у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий розрахунковий рахунок: Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000, призначення платежу: Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 24.12.2021.

Слідчий суддя О.Л. Коліуш