- Presiding judge (HACC AC): Chornenka D.S.
Справа №991/8514/21
Провадження №11-сс/991/792/21
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(про відмову у відкритті апеляційного провадження)
29 грудня 2021 року м.Київ
Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, перевіривши апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 ОСОБА_4 таапеляційну скаргузахисників ОСОБА_5, ОСОБА_6 наухвалу слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 22грудня 2021року прообрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюу порядку ч.6 ст.193 КПК України в кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 22грудня 2021року в кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року задоволено клопотання детектива НАБ України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України. Постановлено після затримання підозрюваного і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
28 грудня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли: апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_3 ОСОБА_4 та апеляційна скарга захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2021 року, в якій вони просять апеляційні скарги задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива НАБ України відмовити у повному обсязі. Вважають, що судове рішення прийнято з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Дослідивши матеріали за апеляційними скаргами, суддя-доповідач вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. При цьому, відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення слідчого судді, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя. Так, в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України», зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Згідно з ч.3 ст.392КПКУкраїни в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1,2 ст.309КПКУкраїни визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Із апеляційних скарг вбачається, що оскаржується ухвала слідчого судді від 22 грудня 2021 року про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року в порядку ч.6 ст.193 КПК України.
Разом з тим, ч.ч.1 та 2 ст.309 КПК України не встановлено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.193 КПК України. Скарга на таку ухвалу слідчого судді може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно зі ст.ст.314 - 316 КПК України.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, яка викладена в ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №991/5913/21.
Водночас,захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в обґрунтуванняправової підставидля апеляційногооскарження ухвалислідчого суддівід 22грудня 2021року прообрання запобіжногозаходу,посилаються направову позицію,яка викладенау постанові Верховного Суду у справі №483/1186/16-к від 13 грудня 2018 року, якою було визначено, що чіткого розмежування між поняттями «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу», який би мав різні процесуальні наслідки, кримінальний процесуальний закон не містить, а тому ухвала про обрання запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України №1402-VIII від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При цьому законодавцем не регламентовано дії суду за наявності протилежних висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм права в аналогічних правовідносинах.
У такому випадку суду доцільно керуватись наступним підходом до вирішення зазначеної колізії.
Виходячи зі змісту статей 434-1434-2 КПК України та статей 13, 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", можна зробити висновок, що кримінальним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, які полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного кримінального суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками Об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного кримінального суду (постанова Верховного Суду у справі №130/1001/17 від 13 лютого 2019 року).
Крім того, за наявності протилежних правових висновків з тотожних правових питань, що містяться в рішеннях постановлених судами одного рівня (в даному випадку різними колегіями суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду), обираючи, якому з них слід віддати перевагу, доцільно застосувати принцип lex posterior derogat legi priori (лат. «пізнішим законом відміняється більш ранній»), тобто враховувати саме останню правову позицію Суду. Такий підхід відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у Постанові від 30 січня 2019 року (справа №755/10947/17).
Таким чином, застосовуючи зазначений вище підхід до вирішення колізії у питанні правозастосування протилежних за змістом висновків суду одного рівня у тотожних справах, суддя-доповідач приходить до висновку про неприйнятність доводів апеляційної скарги захисника щодо необхідності врахування правової позиції, викладеній у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №483/1186/16, оскільки у даному випадку має бути враховано останню за часом постановлення правову позицію касаційного Суду, що викладена в ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №991/5913/21, згідно якої ухвала слідчого судді, постановлена в порядку ч.6 ст.193 КПК України, не може бути предметом окремого апеляційного оскарження.
За таких обставин відсутні підстави для відкриття провадження за апеляційними скаргами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 392, 399 КПК України, суддя-доповідач
п о с т а н о в и л а :
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 ОСОБА_4 та апеляційною скаргою захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2021 року про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч.6 ст.193 КПК України в кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особам, які подали апеляційні скарги, разом з апеляційними скаргами та усіма доданими до них матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя-доповідач ОСОБА_2