Document No. 102364983

Справа № 991/5524/21

Провадження 1-кп/991/44/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гавриленко Т.Г.

суддів Сікори К.О.

Танасевич О.В.

за участі:

секретаря судового засідання Чеботаренка А.П.

прокурора Перова А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника, адвоката Бірюч О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

його захисника, адвоката Шевченка О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу шляхом покладення на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом - заставою, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I.Історія провадження

1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2 Ухвалою суду від 20.10.2021 продовжено на два місяці строк дії обов`язків, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до 21.12.2021 включно.

1.3 14.12.2021 прокурором подано клопотання про продовження строку дії покладених на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обов`язків, які були призначені до розгляду на 16.12.2021 та 20.12.2021. Однак, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді зазначені судові засідання були зняті з розгляду.

1.4 22.12.2021 від прокурора надійшли клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом покладення на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом - заставою.

ІІ. Позиції сторін судового провадження

2.1 Щодо клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу шляхом покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 додаткових обов`язків поряд із застосованим запобіжним заходом у вигляді застави.

У клопотанні прокурор просив суд змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , шляхом покладення на нього додаткових обов`язків, а саме:

- прибувати до прокурора або суду за першим викликом;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_2 , а також зі свідками та експертами у кримінальному провадженні № 42020000000001458;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

В обґрунтування доводів клопотання прокурор посилався на закінчення строку дії раніше покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків та продовження існування ризиків, які обумовлюють потребу у покладенні таких обов`язків.

Зокрема, як зазначив прокурор, продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, експертів та іншого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні. На підтвердження існування цього ризику прокурор вказав, що ОСОБА_1 є народним депутатом України ХІ скликання та членом різних громадських організацій, тривалий час був помічником-консультантом кількох народних депутатів, які входили до різних партій, у 2015 році балотувався до Київської міської ради. Вказане, на думку прокурора, свідчить про існування у ОСОБА_1 широкого кола знайомств серед керівництва Апарату Верховної Ради України, депутатського корпусу, що надає йому потенційну можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, які підлягають допиту судом, використовуючи свій статус народного депутата та зв`язки, що може негативним чином вплинути на намір свідків давати правдиві показання.

Також у клопотанні прокурор вказав, що аналогічно ризику впливу на свідків існує ризик впливу на експертів, висновками яких підтверджено низку обставин вчинення кримінального правопорушення та окремі елементи його складу. На думку державного обвинувача, цей ризик доводиться значною кількістю експертиз, які були проведені у цьому кримінальному провадженні, та передбаченою КПК України процедурою допиту експерта в суді, що має суттєве значення для оцінки висновків експерта судом.

2.1.1 Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Бірюч О.В., щодо клопотання прокурора заперечувала та зазначила, що воно не відповідає вимогам ч. 2 ст. 200 КПК України та п.п. 6, 7 ст. 184 КПК України. Крім того, захисник стверджувала, що покладення на ОСОБА_1 обов`язку заборони спілкування зі свідками - народними депутатами та його помічниками, унеможливить виконання ним депутатських повноважень, водночас ризик впливу на іншого обвинуваченого у клопотанні взагалі не обґрунтований.

2.1.2 Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та захисник останнього, адвокат Шевченко О.Б., щодо клопотання прокурора також заперечували.

2.2 Щодо клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу шляхом покладення на обвинуваченого ОСОБА_2 додаткових обов`язків поряд із застосованим запобіжним заходом у вигляді застави.

У клопотанні прокурор просив суд змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 , шляхом покладення на нього додаткових обов`язків, а саме:

- прибувати до прокурора або суду за першим викликом;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_1 , а також зі свідками та експертами у кримінальному провадженні № 42020000000001458;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Вимоги клопотання прокурор обґрунтовував закінченням строку дії раніше покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язків та продовженням існування ризиків переховування обвинуваченого від суду і незаконного впливу на свідків та експертів, запобігти яким, на думку прокурора, можливо шляхом покладення на ОСОБА_2 таких обов`язків.

На підтвердження існування ризику переховування від суду прокурор посилався на характер та тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, до яких неможливо застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням, досвід перетину ОСОБА_2 державного кордону України, існування сталих зав`язків на території іноземної держави, а також фінансову спроможність забезпечити своє перебування в умовах переховування.

Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків та експертів прокурор зазначив, що протягом 2012, 2014 та 2015 років ОСОБА_2 займався політичною діяльністю та балотувався до Верховної Ради України від різних політичних сил, а також може бути знайомий з керівництвом Апарату Верховної Ради України, діючими народними депутатами України, оскільки в минулому був помічником народного депутата України. У зв`язку з цим прокурор припускає, що ОСОБА_2 , порівняно з пересічними громадянами, може мати досить велике коло знайомств, що надає йому потенційну можливість чинити тиск на свідків, експертів або на членів їх сімей з метою підбурювання останніх до дачі неправдивих показань суду.

2.2.1 Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 , адвокат Шевченко О.Б., щодо клопотання прокурора заперечував, вказуючи на його безпідставність. Зокрема, як зазначив захисник, на час подання такого клопотання прокурором жодного запобіжного заходу до ОСОБА_2 застосовано не було.

2.2.2 Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та захисник останнього, адвокат Бірюч О.В., щодо клопотання прокурора також заперечували.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду

3.1 Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи клопотань прокурора, колегія суддів дійшла до таких висновків.

3.2 Правове регулювання.

Розгляд клопотання про покладення на підозрюваного/обвинуваченого при обраному запобіжному заході додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, після того, як закінчився строк дії попередньої ухвали, якою визначався термін їх дії, здійснюється в порядку ст. 200 КПК України.

Виходячи з положень цієї статті, а також інших норм, які регулюють порядок обрання і зміни запобіжних заходів, для вирішення питання про покладання додаткових обов`язків дослідженню підлягають такі обставини:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Водночас, оскільки в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на теперішній час перебувають у статусі обвинувачених, що нівелює потребу оцінювати обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, суд зупиняється на оцінці вірогідності вчинення обвинуваченими позапроцесуальних дій, які будуть перешкоджати судовому розгляду, тобто на доведеності заявлених прокурором ризиків.

3.3 Щодо клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу шляхом покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 додаткових обов`язків поряд із застосованим запобіжним заходом у вигляді застави.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 1 428 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 001 656 грн (т. 5, а.с. 75-86).

23.09.2020 ОСОБА_3 було внесено заставу, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було звільнено з-під варти і застосовано до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 1, а.с. 186).

У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.10.2021 на строк два місяці, тобто до 21.12.2021 включно.

У зв`язку з закінченням продовженого строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію 21.12.2021.

Наполягаючи на необхідності покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 додаткових обов`язків, у клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризику незаконного впливу на свідків, експертів та іншого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні.

3.3.1 Ризик незаконного впливу на свідків, експертів та іншого обвинуваченого.

Прокурор у своєму клопотанні на підтвердження цього ризику вказував на існування у ОСОБА_1 дружніх, приятельських та ділових стосунків з діючими народними депутатами України, керівництвом Апарату Верховної Ради України, а також особами, які йому підпорядковуються в силу здійснюваної ним діяльності, які є свідками у цьому кримінальному провадженні, що надає ОСОБА_1 потенційну можливість впливати на цих осіб.

Безумовно, отримані під час спільної праці стосунки наведеного характеру або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки, які у випадку необхідності можуть бути використані з метою впливу на показання свідків у цьому кримінальному провадженні як самостійно, так і через інших осіб.

Крім того, важливе значення відіграє така засада кримінального провадження як безпосередність дослідження судом показань свідків (ст. 23 КПК України). Вказане обумовлюється тим, що ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а відтак і з протоколами допитів свідків, обвинувачений вочевидь ознайомлений зі змістом наданих ними показань на стадії досудового розслідування, а отже у суду існує достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може вдатися до дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.

Це також стосується і високої вірогідності впливу ОСОБА_1 на експертів, з висновками яких обвинувачений мав змогу ознайомитись під час відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, що також підвищує ризик незаконного впливу на цих учасників кримінального провадження з боку останнього.

Водночас, як вірно зазначила у запереченнях захисник Бірюч О.В., обмеження права ОСОБА_1 на спілкування з іншими народними депутатами та працівниками Апарату Верховної Ради України може негативно вплинути на здійснення обвинуваченим трудової діяльності. Колегія суддів погоджується з такими доводами сторони захисту і вважає, що заборона на спілкування ОСОБА_1 зі свідками, якими є народні депутати України та працівники Апарату Верховної Ради України, повинна поширюватись виключно на обмеження їх спілкування щодо обставин цього кримінального провадження.

Щодо існування ризику незаконного впливу на іншого обвинуваченого, то колегія суддів констатує, що клопотання прокурора хоча і містить вказівку на існування цього ризику, проте жодних доводів на його підтвердження прокурором у клопотанні не зазначено.

3.3.2 Висновки суду.

Застосування до підозрюваного/обвинуваченого певних обмежень, якими в цьому випадку є додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, повинно мати як правове, так і фактичне підґрунтя, бути пропорційним заявленим стороною обвинувачення ризикам та не створювати для нього несправедливого чи надмірного тягаря. Тобто, заявлені стороною обвинувачення ризики повинні кореспондувати обов`язкам, які на підозрюваного/обвинуваченого просить покласти прокурор.

За наслідком розгляду клопотання прокурора судом встановлено, що стороною обвинувачення доведено існування ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків та експертів, якому кореспондує зазначений у клопотанні прокурора обов`язок утримуватися від спілкування з цими учасниками кримінального провадження.

Водночас, колегія суддів, вважає слушними зауваження захисника ОСОБА_1 , адвоката Бірюч О.В., що обмеження обвинуваченого у спілкуванні із іншими народними депутатами та помічниками може ускладнити виконання депутатських повноважень. З огляду на це, колегія суддів зауважує, що обов`язок утримуватися від спілкування за своїм характером повинен бути таким, що забороняє обвинуваченому ініціативно вступати у будь-який вид комунікації саме щодо обставин, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, або відомостей, щодо яких особа має надати показання. За таких обставин, колегія суддів, дійшовши переконання про необхідність встановлення обов`язку ОСОБА_1 утриматися від спілкування зі свідками, конкретизує його зміст, а саме, що таке обмеження стосується обставин цього кримінального провадження.

Щодо решти вимог клопотання, то, на переконання суду, вони безпідставні.

Так, у клопотанні, серед іншого, прокурор просив покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до прокурора або суду за першим викликом,

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи,

- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_2 ,

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Втім, зазначені обов`язки не узгоджуються з заявленим прокурором ризиком, що свідчить про відсутність фактичної підстави для їх застосування.

Водночас, варто також зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язок прибути за викликом до суду покладається на обвинуваченого в силу набуття ним такого процесуального статусу, а отже покладення на нього аналогічного додаткового обов`язку не слугуватиме досягненню кримінально-правової мети.

Крім того, згадане кримінальне провадження перебуває у провадженні суду, що нівелює потребу у застосуванні до ОСОБА_1 таких обмежувальних заходів, як прибуття до прокурора за першим викликом та повідомлення прокурора про зміну свого місця проживання, роботи.

Щодо обов`язку утримуватись від спілкування з іншим обвинуваченим, то колегією суддів було встановлено, що у клопотанні прокурор формально посилався на існування ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на іншого обвинуваченого, не навівши жодних доводів на підтвердження його існування, що також свідчить про його необґрунтованість.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про доведення прокурором потреби у покладенні на обвинуваченого ОСОБА_1 єдиного додаткового обов`язку - утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин цього кримінального провадження та експертами, які надавали висновки у цьому кримінальному провадженні, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню лише в цій частині.

3.4 Щодо клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу шляхом покладення на обвинуваченого ОСОБА_2 додаткових обов`язків поряд із застосованим запобіжним заходом у вигляді застави.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 до підозрюваного ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 476 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 552 грн (т. 3, а.с. 75-84).

У результаті внесення застави ОСОБА_2 було звільнено з-під варти, внаслідок чого застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому ухвалами Вищого антикорупційного суду покладені на підозрюваного обов`язки були неодноразово продовжені, востаннє - ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.10.2021 на два місяці, тобто до 21.12.2021 включно.

У зв`язку з закінченням продовженого строку дії покладених на ОСОБА_2 обов`язків, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію 21.12.2021.

Вказуючи на необхідності покладення на обвинуваченого ОСОБА_2 додаткових обов`язків, у клопотанні прокурор посилається на продовження існування наступних ризиків, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України:

- ризик переховування від органів досудового розслідування та суду;

- ризик впливу на свідків, експертів.

3.4.1 Ризик переховування від суду.

Надаючи оцінку існування ризику переховування ОСОБА_2 від суду, колегія суддів виходить виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на порушення процесуальних обов`язків.

Як вбачається з відомостей, які містяться в системі «Аркан», щодо осіб та транспортних засобів, які перетинали державний кордон України, ОСОБА_2 16 разів виїздив за межі України у період з 18.11.2016 по 21.02.2020. При цьому, у період з 03.10.2018 по 10.02.2020 ОСОБА_2 п`ять разів виїздив до м. Братислави (т. 3, а.с. 67-69).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування чоловіка суб`єкта декларування - ОСОБА_4 за 2019 рік, у володінні ОСОБА_2 перебували грошові активи у розмірі 111 600 грн. Його дохід за звітний період склав 884 950 грн (т. 3, а.с. 101-197).

Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів від 03.09.2020 сукупний дохід ОСОБА_2 у 2010-2020 роках з урахуванням суми нарахованого податку склав 1 928 557,25 грн (т. 3, а.с. 110).

Наявність міцних соціальних зав`язків, як обставина, яка могла б мінімізувати заявлений прокурором ризик, стороною захисту не доведена.

Таким чином, ризик переховування ОСОБА_2 від суду обумовлюється відомостями щодо систематичних перетинів обвинуваченим державного кордону України, його зв`язком з іноземною країною - Словацькою Республікою, столицю якої він систематично відвідував, а також відомостями про його майновий стан, який може забезпечити перебування в умовах переховування від суду.

Водночас, взявши до уваги тяжкість інкримінованих ОСОБА_2 кримінальних правопорушень та співставивши можливі негативні наслідки у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, колегія суддів доходить висновку, що з урахуванням встановлених судом факторів ризик переховування ОСОБА_2 від суду є доволі високим.

3.4.2 Ризик впливу на свідків, експертів.

Аналізуючи цей довід сторони обвинувачення, колегія суддів виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками та експертами у кримінальному провадженні.

Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Тобто вплив на свідків та експертів можливий як на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків, експертів та їх дослідження судом.

При цьому, під час виконання вимог ст. 290 КПК України стороні захисту у повному обсязі було відкрито матеріали досудового розслідування, у зв`язку з чим обвинуваченому став відомий зміст показань свідків та висновків експертів, якими прокурор має намір доводити пред`явлене обвинувачення.

Зазначене дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків, експертів з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень та висновків.

3.4.3 Висновки суду.

Стороною обвинувачення доведено існування ризиків переховування від суду та незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_2 на свідків та експертів, які виправдовують необхідність у покладенні на ОСОБА_2 таких додаткових обов`язків, як: (1) утримання від спілкування зі свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні, (2) здача на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорту (паспортів) для виїзду за кордон та інших документів, що надають право на виїзд з України.

Щодо решти вимог прокурора, то колегія суддів вимушена констатувати їх безпідставність, з огляду на таке.

У клопотанні прокурор просив покласти на ОСОБА_2 обов`язок прибувати до прокурора або суду за першим викликом повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Однак, як вбачається зі змісту п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язок обвинуваченого прибути за викликом до суду покладається на обвинуваченого в силу набуття ним такого процесуального статусу, тому потреба у покладенні аналогічного додаткового обов`язку відсутня. До того ж, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні станом на теперішній час закінчене, воно перебуває на розгляді в суді, тому покладення на обвинуваченого згаданих обов`язків не релевантне фактичним обставинам.

Стосовно обов`язку утримуватись від спілкування з іншим обвинуваченим, то в цій частині вимога прокурора взагалі не обґрунтована, адже клопотання не містить жодних доводів, які б містили хоча б натяк на існування ризику незаконного впливу ОСОБА_2 на обвинуваченого ОСОБА_1 .

Наведене свідчить, що клопотання прокурора належить задовольнити в частині покладення на ОСОБА_2 лише тих додаткових обов`язків, які знайшли своє належне правове та фактичне обґрунтування, тоді як у решті вимог клопотання прокурора слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 184, 194, 200, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу шляхом покладення на ОСОБА_1 додаткових обов`язків поряд із застосованим запобіжним заходом у вигляді застави - задовольнити частково.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 строком на два місяці додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин цього кримінального провадження та експертами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020.

Обвинуваченого ОСОБА_1 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , до 28.02.2022 включно.

У решті вимог клопотання прокурора - відмовити.

2. Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу шляхом покладення на ОСОБА_2 додаткових обов`язків поряд із застосованим запобіжним заходом у вигляді застави - задовольнити частково.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 строком на два місяці додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- утримуватися від спілкування зі свідками та експертами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Обвинуваченого ОСОБА_2 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , до 28.02.2022 включно.

У решті вимог клопотання прокурора - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя Т.Г. Гавриленко

Судді К.О. Сікора

О.В. Танасевич