- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/8748/21
Провадження № 1-кс/991/8881/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
30 грудня 2021 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 14 квітня 2021 року за №52021000000000193.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Детектив Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 (надалі детектив НАБУ);
захисниця ОСОБА_6
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №52021000000000193 від 14 квітня 2021 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.369 КК України.
Питання про накладення арешту на майно вирішується за клопотанням детектива НАБУ.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Клопотання детектива НАБУ погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, подане у строк, встановлений ч. 5 ст. 171 КПК України, відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та обґрунтоване наступним.
У провадженні Національного антикорупційного бюро України знаходиться кримінальне провадження №52021000000000193 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що о 14 год 50 хв 21 квітня 2021 року ОСОБА_3 прибув зі своїм знайомим ОСОБА_8 до Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, за адресою: АДРЕСА_2, де у внутрішньому дворі будівлі зустрівся з ОСОБА_9 та повідомив про свої плани діяти в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» з метою прийняття Міністерством оборони України за результатами проведення Аудиту виконання робіт по об`єкту «Реконструкція підземної частини будівлі по вулиці Дегтярівській, 13/24 у Шевченківському районі міста Києва під Єдиний центр безпеки» відповідно до Державного контракту № 362/5/18/36 від 21 грудня 2018 року та здійснення кінцевих розрахунків з ТОВ «Фортеця-Ост» на загальну суму близько 24 млн. грн., що дозволило б відновити призупинені на час Аудиту процедури укладання наступних договорів. Після чого, висловив ОСОБА_9 як службовій особі, яка займає відповідальне становище, пропозицію надати останньому неправомірну вигоду у виді готівкових грошових коштів на суму 24 000 000 грн за вчинення дій в інтересах третьої особи ТОВ «Фортеця-Ост». Вподальшому, у період з 23 квітня по 05 травня 2021 року, ОСОБА_3 за власною ініціативою проводив зустрічі з ОСОБА_9, під час яких повторно висловлював пропозиції та обіцянки надати останньому неправомірну вигоду у виді грошових коштів в готівковій формі на суму 16 800 000,00 грн після кінцевих розрахунків Міністерством оборони за виконані ТОВ «Фортеця-Ост» роботи за Контрактом за вчинення ОСОБА_9 в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» наведених вище дій з використанням свого службового становища. З матеріалів доданих до клопотання видно, 21 грудня 2021 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Цього ж дня було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, під час якого ОСОБА_3 добровільно видав належний йому мобільний телефон Xiaomi Mi10T(M2007J3SY) IMEI: « НОМЕР_1, НОМЕР_2 », який містить SIM карту SPN: «Vodafone UA» ICCID « НОМЕР_2 » IMSI « НОМЕР_3 » та SIM карту SPN «KYIVSTAR» ICCID « НОМЕР_4 » IMSI « НОМЕР_5 ». 21 грудня 2021 року детективом НАБУ за участю спеціаліста було оглянуто вищевказаний мобільний телефон Xiaomi Mi10T, під час якого виявлено дані програми обміну повідомленнями, що можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування, а саме: листування з директором ТОВ «Веб Про» ОСОБА_10 . Крім того, 22 грудня 2021 року мобільний телефон Xiaomi Mi10T, який належить ОСОБА_3 було визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням у якому просить накласти арешт на мобільний телефон Xiaomi Mi10T(M2007J3SY) IMEI: « НОМЕР_1, НОМЕР_2 », який містить SIM карту SPN: «Vodafone UA» ICCID « НОМЕР_2 » IMSI « НОМЕР_3 » та SIM карту SPN «KYIVSTAR» ICCID « НОМЕР_4 » IMSI « НОМЕР_5 », який належить ОСОБА_3 вилучений у ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2021 року, який може містити відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні №52021000000000193 з метою забезпечення збереження речових доказів із забороною користування та розпорядження власником або іншими особами цим рухомим майном.
Вказані обставини підтверджуються долученими до клопотання матеріалами, зокрема: копією заяви про вчинення кримінального правопорушення від 14 квітня 2021 року, копією протоколу допиту свідка від 14 квітня 2021 року, копіями протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтоль особи від 27 квітня, 28 квітня та 06 травня 2021 року, копією повідомлення про підозру від 21 грудня 2021 року, копією протоколу обшуку від 21 грудня 2021 року, копією протоколу огляду з поясненнями спеціаліста від 21 грудня 2021 року, копією постанови про визнання речовими доказами від 22 грудня 2021 року тощо.
У судовому засіданні детектив НАБУ клопотання підтримав, просив його задовольнити і зазначив, що в органу досудового розслідування може виникнути необхідність в призначенні комп`ютерно-технічної експертизи, проведення якої потребує надання експертній установі об`єкта дослідження, яким є вилучене майно.
Захисниця ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання, вважала клопотання необґрунтованим, разом з тим, не заперечувала проти арешту вилучених при обшуку SIM карток.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до вимог п.п.1-2 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 та абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
З клопотання про накладення арешту та долучених до нього матеріалів видно, що 21 грудня 2021 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, під час якого було вилучено мобільний телефон Xiaomi Mi10T (M2007J3SY) IMEI: « НОМЕР_1, НОМЕР_2 », який містить SIM карту SPN: «Vodafone UA» ICCID « НОМЕР_2 » IMSI « НОМЕР_3 » та SIM карту SPN «KYIVSTAR» ICCID « НОМЕР_4 » IMSI « НОМЕР_5 », який належить підозрюваному ОСОБА_3 . Вилучене майно було оглянуто та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за №52021000000000193 на підставі постанови детектива НАБУ від 22 грудня 2021 року, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Так, слідчий суддя погоджується з позицією детектива НАБУ, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст.98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, дійшов висновку, що вказаний у даному клопотанні мобільний телефон та сім-карти, які знаходяться у ньому, мають значення для кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Слідчий суддятакож зазначає,що наданому етапікримінального провадженняпотреби досудовогорозслідування виправдовуютьтаке втручанняу правата інтересивласника майназ метоюзабезпечення кримінальногопровадження.Крім того,накладення арештуна вказанемайно, із забороною розпорядження та користування, забезпечить запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст.131,132,170-173,372 КПКУкраїни дійшоввисновку проте,що клопотаннядетектива НАБУпро накладенняарешту намайно підлягає задоволенню.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив:
1) клопотання детектива НАБУ ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №52021000000000193 від 14 квітня 2021 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.369 ККУкраїни задовольнити;
2) накласти арешт на мобільний телефон Xiaomi Mi10T(M2007J3SY) IMEI: « НОМЕР_1, НОМЕР_2 », який містить SIM карту SPN: «Vodafone UA» ICCID « НОМЕР_2 » IMSI « НОМЕР_3 » та SIM карту SPN «KYIVSTAR» ICCID « НОМЕР_4 » IMSI « НОМЕР_5 », які належать ОСОБА_3 та вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, із забороною останньому розпоряджатися та користуватися цим майном;
3) ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень та підлягає оприлюдненню у Єдиному державному реєстрі судових рішень не раніше дня її звернення до виконання. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 31 грудня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1