Document No. 102380596

Справа № 991/8752/21

Провадження 1-кс/991/8948/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас В.М.,

(далі - слідчий суддя чи суд),

за участі:

секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,

заявника (адвоката) Дияка Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Дияка Дмитра Юрійовича про відвід слідчого судді Галабали Маркіяна Васильовича у справі №991/8752/21 (провадження 1-кс/991/8885/21) від розгляду клопотання про накладення арешту в кримінальному провадженні від 21.12.2020 №52020000000000762,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

Слідчому судді ВАКС Галабалі М.В. на розгляд надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального Прокурора (САП ОГП) Лучківа Ю.В. про арешт майна в кримінальному провадженні від 21.12.2020 №52020000000000762, розгляд якого призначено на 29.12.2021.

29.12.2021 адвокат Дияк Д.Ю. як представник власника майна (далі - заявник) в судовому засіданні у справі №991/8752/21 (провадження 1-кс/991/8885/21) усно заявив відвід слідчому судді Галабалі М.В. від розгляду клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні від 21.12.2020 №52020000000000762.

Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) для розгляду заяви про відвід визначено слідчого суддю Дубаса В.М., яким призначено її судовий розгляд на 30.12.2021.

2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.

Заявник на підставі пунктів 4, 5 частини 1 статті 75 КПК просив задовольнити відвід слідчому судді ВАКС Галабалі М.В., аргументуючи це тим, що такий слідчий суддя не може розглядати справу і підлягає відводу за наявності обставин, що викликають сумнів в його неупередженості, а також внаслідок порушення норм КПК щодо порядку визначення слідчого судді для розгляду клопотання про арешт майна, стверджуючи, що 29.12.2021 в судовому засіданні ним заявлено клопотання про надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи, проте слідчим суддею ухвалено «надати час представнику володільця майна на ознайомлення лише з текстом клопотання про арешт майна, без долучених детективом документів, та оголосити перерву в судовому засіданні до 13.50», чим заявнику не було забезпечено час для ознайомлення з клопотанням про накладення арешту, підготовки заперечень на нього, узгодження позиції з довірителем та підготовки відповідних доказів. Окрім того, на думку заявника авторозподіл даної справи раніше визначеному слідчому судді порушує принципи розподілу справ, встановлені статтею 35 КПК, оскільки не дотримуються принципи вірогідності та черговості, не виконується саме завдання авторозподілу, оскільки сторона кримінального провадження у разі розподілу справи за пунктом 12.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу ВАКС може заздалегідь передбачити, до якого конкретно судді надійде відповідне клопотання.

В судовому засіданні 30.12.2021 щодо розгляду заяви про відвід заявник підтримав свою усну заяву, подав письмову заяву про відвід та просив її задовольнити. Інші учасники справи №991/8752/21 (провадження 1-кс/991/8885/21) та слідчий суддя Галабала М.В. належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, проте не прибули в таке, що не було перешкодою для розгляду даного питання.

3. Обґрунтування позиції суду.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Також згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Щодо тверджень заявника про те, що слідчим суддею Галабалою М.В. під час розгляду клопотання щодо накладення арешту не було відкладено судове засідання та не надано представнику власника майна часу для ознайомлення з матеріалами клопотання, надання додаткових доказів та письмових заперечень, суд вважає, що такі мотиви є виключно проявом незгоди заявника із прийнятим слідчим суддею процесуальним рішенням, що аж ніяк не може бути підставою для відводу судді від участі у розгляді справи, оскільки жодним чином не свідчить про його упередженість.

Щодо тверджень заявника про порушення принципів розподілу справ, встановлених статтею 35 КПК, суд зазначає, що принцип черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді передбачений для забезпечення рівномірного навантаження суддів та ефективного здійснення розгляду справ у розумні строки. В свою чергу, розгляд слідчим суддею клопотань, заяв та скарг, поданих в межах одного кримінального провадження забезпечує ефективність здійснення судового контролю та не порушує принципів розподілу справ.

Статтею 8 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд) встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Згідно з частиною 4 статті 15 того ж Закону №1402-VIII, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом . При цьому за частиною 5 статті 15 того ж Закону №1402-VIII, справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. За частиною 2 статті 18 Закону №1402-VIII, у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

Згідно з частиною 3 статті 35 КПК, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.

Пунктом 1.3.1 чинного Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення про АСДС), затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами), визначено зокрема, що АСДС забезпечує об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).

Пунктами 2.3.40, 2.3.41 Положення про АСДС встановлено, що визначення слідчого судді здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, згідно з вимогами підпункту 2.3.4 пункту 2.3 цього Положення. Результатом визначення слідчого судді є протокол автоматичного визначення слідчого судді, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Пунктами 2.3.45, 2.3.48 Положення про АСДС встановлено, що клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів. Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду.

Пунктом 12.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу ВАКС, затвердженими рішенням зборів суддів ВАКС від 03.09.2019 №4 (зі змінами), визначено, що передача судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо заяв клопотань, скарг по одному кримінальному провадженню, а також запроваджено принцип застосування розподілу раніше визначеному слідчому судді таким чином: раніше визначений суддя обирається за принципом хронології (перший слідчий суддя, на якого було розподілено кримінальне провадження, за номером і датою реєстрації такого провадження), а у разі його відсутності - наступний раніше визначений слідчий суддя за принципом хронології.

Тобто визначення слідчого судді Галабали М.В. для розгляду справи №991/8752/21 (провадження 1-кс/991/8885/21) у кримінальному провадженні від 21.12.2020 №52020000000000762 як раніше визначеному слідчому судді, прямо передбачено наведеними вище нормами законодавства, тобто такий розподіл здійснено у відповідності до вимог процесуального закону, тоді як сумніви заявника щодо такого не підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими.

Дослідивши матеріали судового провадження та зміст заяви про відвід, слідчий суддя вважає, що судовим розглядом не встановлено існування обставин, які б унеможливлювали прийняття слідчим суддею ВАКС Галабалою М.В. об`єктивного судового рішення, тобто заявлений відвід не містить належних та конкретних даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення, й тому такий не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 75-81, 372, 532 КПК, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Дияка Д.Ю. від 29.12.2021 про відвід слідчого судді ВАКС Галабали М.В. у справі №991/8752/21 (провадження 1-кс/991/8885/21) щодо розгляду клопотання про накладення арешту в кримінальному провадженні від 21.12.2020 №52020000000000762.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 31.12.2021 в приміщенні ВАКС.

Слідчий суддя Дубас В.М.