Document No. 102623026

Справа № 991/8774/21

Провадження 1-кс/991/8908/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4, - адвоката ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4, поданого у кримінальному провадженні 42017000000001097 від 10.04.2017 р.,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 358 КК України, в якому захисник просить:

- змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на особисте зобов`язання або зменшити розмір застави до встановленого п. 3 с. 5 ст. 182 КПК України розміру від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- припинити застосування до ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ухвалою Вищого антикорупційного суду у справі № 991/8125/21 від 06.12.2021 окрім як прибувати за кожною вимогою до суду або іншого визначеного органу державної влади; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи та утримуватися від спілкування з визначеними слідчим суддею особами.

В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначила наступне:

1) Внесена за підозрюваного ОСОБА_4 застава у розмірі 2616900, 00 грн була сплачена на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду іншою особою (позикодавцем) на підставі договору позики від 19.10.2021, відповідно до якого позика надана підозрюваному до 21.02.2022. Після зазначеної дати, позика підлягає поверненню, однак у ОСОБА_4 та його близьких родичів немає можливості внести заставу самостійно.

2) ОСОБА_4 позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність (у сфері інформаційних технологій та комп`ютерних систем), так як покладання на нього обов`язків не відлучатися за межі Одеської області, здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон, не дає підозрюваному можливості проводити переговори та зустрічі, які повинні відбуватися по всій території України та за її межами. Крім того, покладання на підозрюваного обов`язку не відвідувати приміщення Одеської міської ради та Одеської обласної прокуратури унеможливлює здійснення ОСОБА_4 адвокатської діяльності. Також обмеження підозрюваного у пересуванні за межі Одеської області призводить до неможливості проводити час із близькими родичами, які проживають у Вінницькій області.

3) При застосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, строк дії додаткових обов`язків визначено поза межами строку досудового розслідування, при цьому, продовження строку дії таких обов`язків здійснено вже після їх спливу.

4) Процесуальна поведінка ОСОБА_4 у кримінальному провадженні є виключно належною, він сприяє досудовому розслідуванню, ризики, встановлені при застрочуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу, відсутні.

5) Підозра про яку повідомлено ОСОБА_4, є необґрунтованою, обставини, викладені у ній, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та не підтверджуються жодними доказами.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 доводи клопотання підтримали, просили задовольнити з викладених у ньому підстав.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 заперечував проти доводів клопотання, зазначив, що саме запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, визначеному підозрюваному, здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку, просив відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001097 від 10.04.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, у тому числі, щодо можливої причетності до кримінального правопорушення ОСОБА_4, який займаючи посаду прокурора Одеської області, за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7, посадовими особами Одеської міської ради шляхом зловживання своїм службовим становищем з метою надання неправомірної вигоди для ТОВ «ФПГ Будова» у вигляді передачі на вигідних умовах під забудову земельних ділянок, площею 3, 4605 га за адресою: АДРЕСА_1 та площею 0,5 га за адресою: АДРЕСА_2, отримав їх у постійне користування прокуратури області та уклав договір про дольову участь у житловому будівництві з вказаним суб`єктом господарської діяльності, чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам територіальної громади м. Одеси у розмірі 129733000 грн. При цьому, він використав завідомо підроблені звіти про оцінку земельних ділянок та одержав від кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ФПГ Будова» ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 3576706 грн. за укладення нового договору про дольову участь у будівництві на земельній ділянці площею 3, 4605 га за адресою: АДРЕСА_1, на більш вигідних умовах для товариства.

Так, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 358 КК України (а.с. 47-48).

Згідно ч. 5 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, відноситься до тяжкого корупційного злочину, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У клопотанні адвоката ОСОБА_3, поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, сторона захисту, посилаючись на відсутність ризиків, встановлених ухвалою слідчого судді, якою до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та необґрунтованість підозри, про яку йому повідомлено, ставить питання щодо зміни вказаного запобіжного заходу на особисте зобов`язання або зменшення розміру застави та обсягу покладених на підозрюваного обов`язків.

Таким чином, враховуючи доводи клопотання захисника, беручи до уваги положення ч. 3 чт. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, та, як наслідок, наявність/відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який (особисте зобов`язання) або зменшення розміру застави та обсягу покладених на підозрюваного обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.10.2021(справа № 991/6985/21 провадження № 1-кс/991/7090/21) щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2616 900 грн, та покладено на підозрюваного обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду; 2) не відлучатися із населеного пункту - міста Одеси, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні; 5) утримуватися від відвідування приміщень, які належать чи які використовуються Одеською обласною прокуратурою, Одеською міською радою, ТОВ «ФПГ Будова»; 6) здати на зберігання детективу Національного антикорупційного бюро України, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000001094, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначено до 06.12.2021 включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.12.2021 (справа № 991/8009/21 провадження № 1-кс/991/8126/21) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001097 від 10.04.2017, до шести місяців, тобто до 05 квітня 2022 року включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2021(справа № 991/8125/21 провадження № 1-кс/991/8246/21) продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001097, прокурора, слідчого судді, суду; 2) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детективів, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування щодо обставин кримінального провадження № 42017000000001097 від 10.04.2017 р., зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_24, ОСОБА_6, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_7, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 ; 5) утримуватися від відвідування приміщень, які належать чи які використовуються Одеською обласною прокуратурою, Одеської міською радою, ТОВ «ФПГ Будова»; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Строк дії ухвали два місяці, до 06 лютого 2022 року включно.

При застосуванні 18.10.2021 щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу на нього покладено додаткові процесуальні обов`язки до 06.12.2021 включно, тобто у межах двомісячного строку, встановленого ч. 7 ст. 194 КПК України. Строк дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного, продовжено 06.12.2021 в останній день строку, на який вони були покладені, при цьому, 03.12.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001097 продовжено до 05.04.2022. Вказане свідчить про відсутність порушення прав підозрюваного ОСОБА_4 при покладанні на нього додаткових процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Таким чином, «обґрунтованість підозри», відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.10.2021 (а.с. 25), при вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов до висновку, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України. До таких підстав належать: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК України).

Таким чином, при застосуванні запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 358 КК України.

Крім того, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів також встановлювалась слідчим суддею при вирішенні питання про продовження строку дії додаткових обов`язків, покладених на підозрюваного при застосуванні щодо нього запобіжного заходу (а.с. 88-90).

Доводи захисника про недоведеність факту заподіяння шкоди територіальній громаді міста Одеси, відсутність ознак порушення законодавства при отриманні земельних ділянок у постійне користування прокуратури Одеської області, укладанні договору про дольову участь у житловому будівництві, отриманні службового житла та його приватизації, слідчий суддя відхиляє, оскільки вони не спростовують можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому злочинів.

При цьому, посилання захисника на те, що у діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, оскільки такі дії є наслідком укладення правомірних правочинів, слідчим суддею відхиляються. Так, специфіка та характер корупційних злочинів передбачає укладання правочинів, зокрема, з метою отримання неправомірної вигоди. Однак, злочином може вважатись лише те діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність.

За такого, враховуючи, що стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, про які йому повідомлено про підозру, або вказували на не обґрунтованість повідомленої підозри, то доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_4 слідчим суддею відхиляються, оскільки підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2021 (а.с. 90 (зворот)- 91 (зворот)), при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави та покладення на нього додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

При цьому, з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування відповідного запобіжного заходу та зроблено висновок, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Проаналізувавши зміст ухвал слідчого судді, за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовження строку дії покладених на нього обов`язків, встановлено, що ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

За час роботи на посаді прокурора Одеської області, враховуючи її специфіку та сферу діяльності, ОСОБА_4 здобув широке коло зв`язків серед працівників органів прокуратури, зокрема Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), правоохоронних органів, посадових осіб Одеської міської ради, які, в сукупності із майновими статками ОСОБА_4 та його дружини, підозрюваний може використати з метою безперешкодного перетину державного кордону території України та переховування від органів досудового розсаджування та суду.

Маючи широке коло знайомств серед впливових службових осіб як прокуратури, так і інших державних органів, установ та організацій, ОСОБА_4, як колишній прокурор Одеської області, має можливість отримувати інформацію від діючих співробітників Одеської обласної прокуратури в силу їх забезпечення нерухомим майном (квартирами) та їх лояльності до останнього, а також від співробітників Офісу Генерального прокурора, а тому має можливість прямо або опосередковано впливати на спотворення, знищення, надання чи ненадання окремих документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які ще не вилучені в ході досудового розслідування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Оскільки, вбачається наявність зв`язку та взаємообумовленості інкримінованих підозрюваним діянь, то існує ризик впливу ОСОБА_4 на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою їх переконання у необхідності дачі неправдивих показань або відмови від їх надання задля уникнення від можливої кримінальної відповідальності.

Так, більшість свідків у кримінальному провадженні є колишніми підлеглими ОСОБА_4 як прокурора Одеської області, а нині діючими та колишніми співробітниками Одеської обласної прокуратури. Більшість осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, під час обіймання ОСОБА_4 посади прокурора області, отримали у власність квартири (зокрема це члени житлово-побутової комісії прокуратури), а тому існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 з цих підстав може впливати на свідків, з метою їх переконання змінити свої показання, або ж надати показання, які будуть його виправдовувати чи спростовувати версії досудового розслідування.

За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

За такого, обов`язок доказування перед слідчим суддею наявності підстав для зміни запобіжного заходу покладено на особу, яка звертається з цим клопотанням, тобто на підозрюваного та його захисника.

Враховуючи, що стороною захисту не надано слідчому судді доказів, які б буди настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу/продовженні строку дії покладених на підозрюваного обов`язків ризики до маловірогідності чи до їх виключення, слідчий суддя дійшов до висновку, що ризик переховуватися ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду; ризик знищити, сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні продовжують існувати та суттєво не зменшились.

Таким чином, метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному розмірі є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 його процесуальних обов`язків, у тому числі додаткових, а також запобігання ризикам вчинення ним дій, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Що стосується доводів захисника з приводу сплати застави за підозрюваного ОСОБА_4 іншою особою (заставодавцем) та необхідності повернення цих коштів останньому до 21.02.2022 як таких, що були надані підозрюваному у якості позики, то вони відхиляються слідчим суддею, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов`язків заставодавцем.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.

Таким чином, заставодавцю роз`яснюються покладені на нього обов`язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду.

Доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_4 можливості здійснення підприємницької та адвокатської діяльності, спілкування із близькими родичами, які проживають за межами Одеської області, оскільки на нього покладені додаткові процесуальні обов`язки не відлучатися за межі Одеської області, здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон та не відвідувати приміщення Одеської міської ради та Одеської обласної прокуратури також слідчим суддею відхиляються, оскільки дозвіл за виїзд за межі Одеської області та за межі території України (з тимчасовим поверненням ОСОБА_4 паспорту для виїзду за кордон) може бути наданий підозрюваному детективом чи прокурором після подачі стороною захисту відповідного клопотання. Крім того, покладання на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків, зокрема не відвідувати місця, визначені ухвалою, не унеможливлює здійснення ОСОБА_4 адвокатської діяльності, яка не обмежується виключно необхідністю відвідувати приміщення Одеської міської ради та Одеської обласної прокуратури.

Особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4, на які вказує сторона захисту (вперше притягається до кримінальної відповідальності; має стійкі соціальні зв`язки: постійне місце проживання, одружений, має двох неповнолітніх дітей; має проблеми зі здоров`ям; позитивно характеризується), беручи до уваги продовження існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого та особливо тяжкого корупційного злочину, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу ризики до маловірогідності чи до їх виключення.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, свідчить про те, що застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків. При цьому, загроза звернення застави у дохід держави, у тому числі внесеної заставодавцем, є додатковим стримуючим фактором для підозрюваного та стимулює його до належної поведінки у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, зважаючи, що продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування чи суду, знищення, приховування документів, що мають значення для кримінального провадження, протиправного впливу на свідків та підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов до висновку що більш м`який запобіжний захід ніж застава, зокрема особисте зобов`язання, або зменшення розміру застави чи обсягу покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні, а за такого, підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 відсутні.

Керуючись статтями 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_37