- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
- Secretary : Yuliia Bendiuzhyk
Справа № 991/86/22
Провадження № 1-кс/991/87/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
11 січня 2022 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Олег ТКАЧЕНКО (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання Юлія БЕНДЮЖИК.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 06 березня 2017 року за № 12017040000000531.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрювана ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпропетровськ, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Підозрювана ОСОБА_1 ; захисник Пушкарь О.А.; прокурор першого відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Василенков Б.М. (надалі - прокурор САП).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
Питання про продовження строку дії обов`язків вирішується за клопотанням прокурора першого відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лемішко М.В.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Клопотання прокурора САП Лемішко М.В. відповідає вимогам ст. 184 і ч. 3 ст. 199 КПК України, подано з дотримання строку, встановленого ч. 1 ст. 199 КПК України та обґрунтоване наступним.
В провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
15 березня 2021 року у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у пособництві в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
З клопотання прокурора САП видно, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування за фактом можливої розтрати службовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів вказаного банку напередодні його докапіталізації за рахунок держави шляхом погашення існуючої заборгованості Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) за рахунок коштів, які належать ПАТ КБ «Приватбанк» та розміщені на кореспондентському рахунку, відкритому в AS «Privatbank» з подальшою штучною заміною заборгованості зазначених компаній на заборгованість пов`язаної з банком компанії Claresholm Marketing LTD (Британські Віргінські острови). Досудовим розслідуванням встановлено, що начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПАТ КБ «Приватбанк» (далі - Банк) ОСОБА_2 , Голова Правління Банку ОСОБА_3 , заступник Голови Правління Банку - директор казначейства ОСОБА_1 , та інші невстановлені на теперішній час особи, незаконно списали зобов`язання компаній-нерезидентів Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) перед AS «Privatbank» за рахунок коштів ПАТ КБ «Приватбанк», розміщених на кореспондентських рахунках в AS «Privatbank», у загальній сумі 314 901 825, 8 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 16 грудня 2016 року складає 8 281 448 814, 81 гривень, які знаходились на кореспондентському рахунку в AS «Privatbank», чим ПАТ КБ «Приватбанк» (АТ КБ «Приватбанк») завдано шкоди на зазначену суму.
При розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , слідчий суддя зобов`язаний встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення. Разом з тим, положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і матеріали, надані стороною обвинувачення на їх підтвердження, дійшов висновку про причетність ОСОБА_1 до інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а тому вважає що підозра є обґрунтованою.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2021 року до підозрюваної ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 22 027 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 50 001 290 грн та на неї були покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які неодноразово продовжувалися ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, зокрема, ухвалою слідчого судді від 12 листопада 2021 року на 2 місяці, тобто до 12 січня 2022 року включно (прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду за межі території України; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_3 , з підозрюваними ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ; утримутися від спілкування зі свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з приводу обставин, повідомлених у підозрі ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року; здати на зберігання до Управління державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України).
Постановою Генерального прокурора, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531, був продовжений до дванадцяти місяців, тобто до 27 лютого 2022 року.
Строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , закінчується 12 січня 2022 року, а тому прокурор САП звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням, у якому просить продовжити на два місяці стосовно неї строк дії обов`язків, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2021 року.
Слідчий суддя встановив, що стороною обвинувачення доведена наявність ризиків, визначених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, який підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду», за якими при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину, тобто санкція за вчинене кримінальне правопорушення має бути важливим критерієм для визначення виду запобіжного заходу, який підлягає застосуванню. За таких обставин, у разі доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення, останній може загрожувати покарання у виді позбавлення волі у межах зазначеного вище строку, що разом з її високим рівнем матеріального забезпечення, може бути мотивом для переховування від органів досудового розслідування чи суду;
- ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваною речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки вона у період з 2005 по 2017 рік займала керівні посади в ПАТ КБ «Приватбанк» і може мати доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження, а також має можливість впливати своїм авторитетом на осіб у яких вони знаходяться;
- ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні діянь (кримінального правопорушення) за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які мають характер нерозривного зв`язку та взаємообумовленості, а тому станом на теперішній час може існувати взаємна зацікавленість вказаних осіб в ухиленні від кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику впливу ОСОБА_1 на інших підозрюваних з можливою метою їх переконання у необхідності викривлення показань, відмови від їх надання, здійсненні приховання доказів тощо. Інформацією про обставини кримінального правопорушення також володіють інші особи, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , з якими підозрювана працювала тривалий час, та які є свідками у цьому кримінальному провадженні, а тому існує реальна можливість впливу останньої на них, з огляду на її авторитет та/або товариські відносини ними. Крім того, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження. Також, наявний і ризик впливу на експертів, оскільки з долучених до клопотання матеріалів (листування між підозрюваними ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ) видно, що підозрювана ОСОБА_1 мала у своєму володінні ряд процесуальних документів, доступ до яких остання не могла мати без відповідного процесуального статусу у справі;
- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на зміст листування ОСОБА_1 з іншими особами, з якого простежується її обізнаність про різні процесуальні моменти досудового розслідування, які особам без відповідного процесуального статусу не мають бути відомі, що свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор також посилається на неможливість завершення досудового розслідування до 12 січня 2022 року внаслідок виняткової складності провадження, оскільки для його закінчення необхідно виконати низку процесуальних та слідчих (розшукових) дій.
Наведені у клопотанні обставини підтверджуються доданими до нього доказами, зокрема: копіями документів: випискою з наказу № 956 від 01 лютого 2005 року про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника Голови правління ПАТ КБ «Приватбанк» - директора казначейства з 01 лютого 2005 року; довідкою Національного банку України про перевірку порядку і правомірності проведення та відображення Банком у балансі операцій у дні, що передували дню визнання неплатоспроможним ПАТ КБ «Приватбанк» від 30 січня 2018 року; додатком № 20 до Довідки про перевірку «Порядок і правомірність проведення та відображення Банком у балансі операцій у дні, що передували дню визнання неплатоспроможним ПАТ КБ «Приватбанк» від 30 січня 2018 року, «Щодо результатів оцінки шкоди/збитків завданих посадовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» за операціями з компанією Claresholm Marketing LTD»; висновком Про результати службового розслідування за фактами активних операцій, проведених Банком 16 грудня 2016 року на значні суми; довідкою відділу фінансових розслідувань АТ КБ «Приватбанк» від 15 квітня 2020 року; протоколом кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк» від 24 жовтня 2016 року № Э.DN.20.1.3.2/6-250; електронним повідомленням НБУ від 14 грудня 2016 року № 26-0005/101695 на адресу ПАТ КБ «Приватбанк»; листами Голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 стосовно закриття залишку боргу по балансам за операціями з компаніями Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. на загальну суму 314 901 825,8 доларів США, а саме: лист № 20.1.0.0.0/7-202112 датований 16 грудня 2016 року; протоколом огляду предмета (речі із інформацією) від 17 грудня 2020, а саме мобільного телефону ОСОБА_1 , вилученого 23 жовтня 2020 року; протоколом огляду носіїв інформації від 10 березня 2021 року; протоколом огляду чорнових записів, які були відшукані в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 24 лютого 2021 року; висновком комп`ютерно-технічної експертизи Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України від 11 березня 2021 року; висновком економічної експертизи, проведеної Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБ України від 19 лютого 2021 року; рішенням Національного банку України № 105 від 13 грудня 2016 року «Про визначення осіб пов`язаних з ПАТ «КБ «Приватбанк» та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У судовому засіданні прокурор САП Василенков Б.М. вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_1 та захисник Пушкарь О.А. заперечували проти задоволення клопотання з огляду на відсутність в її діях складу інкримінованого їй кримінального правопорушення та необгрутованості підозри, а також вказували на відсутність перелічених у клопотанні ризиків, але будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень слідчому судді не надали.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжним заходом є, зокрема: застава.
Відповідно до вимог п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до вимог ч. 1 та абз. 1 ч. 3 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або ч. 4 ст. 183 КПК України. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Відповідно до вимог ч. ч. 5 та 7 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Обов`язки, передбачені ч. ч. 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Прокурор САП звернулася до слідчого судді з цим клопотанням у зв`язку з тим, що 12 січня 2022 року закінчується строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , та з урахуванням неможливості завершити досудове розслідування у цей строк.
При розгляді клопотання слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України і наявність ризиків, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею, крім того, була надана оцінка наступним обставинам: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваною інкримінованого їй кримінального правопорушення; тяжкості покарання, що їй загрожує у випадку визнання її винуватою; віку та стану здоров`я підозрюваної ОСОБА_1 ; міцності соціальних зв`язків; наявності у неї постійного місця роботи; її репутації та майновому стану; відсутності судимостей; дотриманню нею умов застосованого запобіжного заходу; розміру майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 та вагомості наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.
При розгляді клопотання стороною захисту не були спростовані висновки суду (не зазначені обставин та не надані докази на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваної до кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або вказували б на необґрунтованість такої підозри), а також не надано і доказів, які б свідчили про відсутність або зменшення ризиків, у цьому кримінальному провадженні, існування яких було встановлено ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2021 року.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 строком на 2 місяці, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду за межі території України; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а також свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з приводу обставин повідомлених у підозрі ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 06 березня 2017 року за № 12017040000000531; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 177-178, 193-194, 199, 376 КПК України дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора САП про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив:
1) клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лемішко М.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 06 березня 2017 року за № 12017040000000531 - задовольнити;
2) продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпропетровськ, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду за межі території України;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а також свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з приводу обставин повідомлених у підозрі ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 06 березня 2017 року за № 12017040000000531;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;
3) строк дії ухвали становить 2 місяці, тобто до 12 березня 2022 року включно, але не може перевищувати строку досудового розслідування.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 14 січня 2022 року.
Слідчий суддя Олег ТКАЧЕНКО